Рішення

від 21.07.2016 по справі 915/2086/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Справа № 915/2086/15

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 05.02.2015,

від відповідача: представник не з'явився,

від третьої особи: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Луб'янське",

54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 65,

до Фермерського господарства "Горизонт",

57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Богданова, 31,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2,

57024, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Луб'янка,

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Луб'янське" (далі - позивач, орендар) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки (кадастровий номер 4821782000:02:000:0088) від 17.11.2014, укладеного між ним та Фермерським господарством "Горизонт" (далі - відповідач, суборендар). Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, які складаються з 1218 грн., сплачених позивачем за розгляд позовної заяви.

Ухвалою від 14.12.2015 Господарський суд Миколаївської області під головуванням судді Бездолі Д.О. порушив провадження у справі № 915/2086/15. Ухвалою від 17.12.2015 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - третя особа).

У зв'язку із переведенням суді ОСОБА_3 до іншого суду та звільненням його з посади судді Господарського суду Миколаївської області, за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №48 від 01.02.2016 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/2086/15 і для її розгляду визначено суддю Гриньову-Новицьку Т.В.

Ухвалою від 02.02.2016 суддя Гриньова-Новицька Т.В. прийняла справу до свого провадження, розпочавши розгляд справи заново.

Ухвалою від 24.03.2016 строк вирішення спору був продовжений на 15 днів.

Ухвалою від 05.04.2016 суд призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Миколаївській області. На вирішення експерта поставлені наступні питання:

- чи виконано підпис від імені директора ПП "Луб'янське" ОСОБА_4 в розділі "Підписи сторін:" Договору суборенди земельної ділянки від 17.02.2014, кадастровий номер 4821782000:02:000:0088 (а.с. 136, 137) ОСОБА_4 чи іншою особою?

- чи виконано підпис від імені директора ПП "Луб'янське" ОСОБА_4 в графі "Орендар" акту приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 4821782000:02:000:0088 (а.с. 138) ОСОБА_4 чи іншою особою?

Призначивши експертизу, суд зупинив провадження у справі до отримання висновку експерта.

29.04.2016 до суду надійшло клопотання старшого судового експерта сектору ТДДП ВКВД Миколаївського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5, яким він просив витребувати від сторін додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи. Разом з клопотанням експерта до суду повернуто справу №915/2086/15 на 165 арк.

Ухвалою від 10.05.2016 суд зобов'язав сторони надати суду: відповідача - оригінал договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014, кадастровий номер 4821782000:02:000:0088; позивача - вільні зразки почерку ОСОБА_4 не менше, ніж у 15 оригіналах документів та додатково вільні зразки підпису ОСОБА_4 не менше, ніж у 15 оригіналах документів.

Супровідним листом № 915/2086/15/5263/16 від 16.05.2016 господарський суд надіслав експерту матеріали справи №915/2086/15 разом з ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2016 і від 16.05.2016 та наданими Приватним підприємством "Луб'янське" експериментальними зразками підпису ОСОБА_4 Інших документів, витребуваних ухвалою від 10.05.2016, сторони суду не надали.

16.06.2016 на адресу суду повернуто справу № 915/2086/15 з висновком експерта № 800 від 25.05.2016, тому ухвалою від 18.07.2016 суд поновив провадження у справі і призначив справу до розгляду у судовому засіданні 21.07.2016; відповідно до ст. 85 Господарського кодексу Миколаївської області (далі - ГПК) у судовому засіданні 21.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оспорюваний договір суперечить нормам, встановленим ст. ст. 203, 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки позивач, від імені якого діяла директор ОСОБА_4, договір не підписував. Тому, спираючись на висновок експерта №458 від 28.04.2015 у кримінальному провадженні №12015150180000195, позивач просить визнати договір суборенди недійсним на підставі ст. 215 ЦК.

Відповідач позов не визнав, у своїх запереченнях зазначає, що по - перше: висновок експерта № 458 від 28.04.2015 у кримінальному провадженні №12015150180000195 не є належним і допустимим доказом у господарському провадженні, оскільки експертиза проводилась в ході досудового слідства і цей висновок в подальшому буде перевірятися при судовому розгляді кримінального провадження; по-друге: експертом досліджувався лише примірник договору суборенди, що міститься в реєстраційній справі, сформованій в Реєстраційній службі Веселинівського РУЮ. В свою чергу, у відповідача є другий примірник оспорюваного договору та акт приймання-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору суборенди, і які, за твердженням позивача, підписані відповідачем; по-третє: листом від 25.12.2014, підписаним керівником позивача ОСОБА_4, відбулося подальше схвалення оспорюваного договору юридичною особою, тому, відповідно до ст. 241 ЦК, він є дійсним.

Третя особа надала суду пояснення, в яких зазначила, що участі в укладанні оспорюваного договору вона не брала і їй не відомо, чи підписувала ОСОБА_4 оспорюваний договір.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:

15.03.2010 між позивачем та третьою особою був укладений договір оренди землі, (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого третя особа передала, а позивач - прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 7,47 га, яка належить третій особі на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №047724 від 21.04.2003. Договір оренди укладений строком на п'ять років, зареєстрований у Веселинівському реєстраційному окрузі "Центр ДЗК" в Миколаївській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2010 за № 041048000209.

Відповідно до п.30 Договору оренди орендар має право передавати земельну ділянку або її частину в суборенду без зміни цільового призначення, на умовах даного договору та не суперечити йому.

17.11.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - Договір суборенди), відповідно до умов якого позивач як орендар за Договором оренди, передав відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною

площею 7,47 га, кадастровий номер 4821782000:02:000:0088, яка належить третій особі на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №047724 від 21.04.2003. Договір укладений строком на десять років сім місяців і діє до 02.07.2025.

Відповідно до Договору суборенди з боку позивача він укладався і підписувався директором ОСОБА_4 Відповідно до п.42 Договору суборенди цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, другий - в суборендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права суборенди. Акт приймання-передачі земельної ділянки з боку позивача також підписаний ОСОБА_4

Позивач заперечує проти особистого підписання директором ОСОБА_4 Договору суборенди від 17.11.2014 та акту приймання-передачі земельної ділянки в суборенду.

Відповідно до висновку експерта № 458 від 28.04.2015, здійсненого за результатами проведення експертизи, призначеної в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150180000195 від 30.03.2015, підпис від імені ОСОБА_4 в примірнику оспорюваного договору суборенди, який знаходиться в реєстраційній справі, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта №800 від 25.05.2016, здійсненого за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016, підпис у Договорі суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:02:000:0088, укладеному 17 листопада 2014 року між Приватним підприємством "Луб'янське" в особі директора ОСОБА_4 та Фермерським господарством "Горизонт" в особі голови ОСОБА_6 (а. с. 136, 137), в графі "Директор ПП "Луб'янське" Т.М. Шевчук" виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Підпис в акті приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:02:000:0088 між орендарем ПП "Луб'янське" в особі директора ОСОБА_4 та суборендарем ФГ "Горизонт" в особі голови ОСОБА_6 (а. с. 138), в графі "Орендар Директор ПП "Луб'янське" ОСОБА_4" виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Не беруться судом до уваги заперечення відповідача про те, що надана позивачем копія висновку експертизи, призначеної не в судовому порядку, а в процесі досудового слідства, в подальшому буде перевірятися в процесі судового слідства при судовому розгляді кримінального провадження, висновки щодо законності призначення та проведення експертизи, належності та допустимості цього висновку будуть зроблені по закінченню судового розгляду кримінального провадження. Відповідно до ст. 36 ГПК письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Почеркознавча експертиза, за якою надавався висновок експерта № 458 від 28.04.2015, була призначена постановою старшого слідчого СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7 від 20.04.2015 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150180000195 від 30.03.2015. При цьому експерт попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Висновок експерта № 458 від 28.04.2015 містить відповіді на питання, які виникли у спорі у даній справі про визнання недійсним договору, а саме - чи підписаний Договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 від імені ОСОБА_4 саме ОСОБА_4 чи іншою особою. Відповідач не зазначає жодних порушень закону при призначенні та проведенні вказаної почеркознавчої експертизи.

Отже правомірність висновків судової експертизи не залежить від стадії судового розгляду або винесення рішення по справі, а її висновки є самостійним доказом, який відповідає вимогам ст. 32, 34, 36, 42 ГПК та вимогам ст. ст. 1, 7, 10 Закону України "Про судову експертизу".

Позивач зазначає, що оскільки він оспорюваний Договір суборенди не підписував, то в нього відсутній третій примірник вказаного договору. Відповідач також суду не надав третій примірник оспорюваного Договору суборенди.

У кримінальному провадженні № 12015150180000195 старшим слідчим СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_8 в якості свідка допитано гр.ОСОБА_4. Під час дачі показань гр.ОСОБА_4 зазначила, що по суборенді з Фермерським господарством "Горизонт" вона договори не підписувала, що підтверджується протоколом допиту свідка від 26.06.2015.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є законодавчо встановленою підставою для визнання такого правочину недійсним.

Волевиявлення особи, в даному випадку позивача, на передачу земельної ділянки в суборенду реалізується шляхом укладення договору суборенди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач особисто свою волю на укладення оскаржуваного Договору суборенди не виявляв.

Згідно зі ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. У разі, якщо договір не підписувався стороною, то такий договір створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи за наявності наступних умов:

1. Такий договір вчинений представником з перевищенням повноважень.

2. Такий договір у наступному схвалений особою, яка не підписувала договір. При цьому схвалення договору полягає у вчиненні дій, що свідчать про прийняття такого договору до виконання.

На підтвердження подальшого схвалення оспорюваного Договору суборенди відповідач посилається на лист від 25.12.2014. Розглянувши вказаний лист, суд не бере його в якості доказу прийняття позивачем оспорюваного Договору суборенди до виконання виходячи з такого: по-перше: у письмовому поясненні від 16.05.2016, наданому Одеському апеляційному господарському суду в рамках справи № 915/1980/15, ОСОБА_4 зазначила, що лист від 25.12.2014 вона підписувала у серпні 2015 року, вже після звільнення з посади директора; по-друге: у вказаному листі не зазначено, що цей лист стосується саме оспорюваного Договору суборенди. Також у листі від 25.12.2014 не вказуються періоди, за які передбачаються виплати.

Крім того, відповідно до п.10 оспорюваного Договору суборенди передбачено внесення плати за суборенду виключно грошовими коштами і виключно на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Луб'янське". Будь-яких інших форм розрахунку за суборенду Договір суборенди від 17.11.2014 не передбачає. Нарешті позивачем виплачувалася орендна плата за 2014 рік третій особі ОСОБА_2 та здійснювалися нарахування та сплата податків, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" дохід за ознакою доходу 106 є виплатою доходу за надання майна в оренду. Позивачем також виплачувалася орендна плата за 2015 рік третій особі ОСОБА_2 та здійснювалися нарахування та сплата податків, що підтверджується поштовим переказом від 25.12.2015, платіжним дорученням №88 від 25.12.2015.

Вказане підтверджує відсутність у позивача намірів та домовленості між позивачем і відповідачем щодо передачі відповідачу обов'язку з виконання зобов'язань по виплаті орендної плати за Договором оренди в рахунок виконання зобов'язань відповідача за оспорюваним Договором суборенди.

Заперечення відповідача про те, що примірник Договору суборенди, призначений для відповідача, був ще підписаний ОСОБА_9 з зазначенням дати підписання, також не беруться судом до уваги з огляду на таке: відповідно до преамбули оспорюваного Договору суборенди від імені приватного підприємства "Луб'янське" договір мав бути підписаний саме директором ОСОБА_4, жодних посилань на те, що оспорюваний Договір суборенди має бути підписаний представником ОСОБА_9 на підставі довіреності, преамбула оспорюваного договору не містить.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що оспорюваний позивачем ОСОБА_10 суборенди підписаний від імені позивача невстановленою особою, не уповноваженою належним чином на укладення договору, внаслідок чого в силу ст.241 ЦК вимогам закону не відповідає, для позивача прав та обов'язків не породжує.

Інші докази, які б свідчили про подальше схвалення позивачем оспорюваного договору, що згідно ст.241 ЦК створювало б права і обов'язки за цим Договором суборенди, в матеріалах справи відсутні.

Так акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з Договором суборенди також підписаний не директором позивача ОСОБА_4, а іншою особою. Відсутні докази отримання позивачем плати від відповідача за користування орендованою земельною ділянкою, як однієї з умов правовідносин суборенди.

Таким чином, законодавчо встановлена умова дійсності правочину - вільне волевиявлення учасника правочину (позивача) на укладення оспорюваного договору відсутня.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідно до ст.215 ЦК Договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 є недійсним. За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір суборенди земельної ділянки (кадастровий номер 4821782000:02:000:0088) від 17.11.2014, укладений між Приватним підприємством "Луб'янське" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 65, ідентифікаційний код 36396190) та Фермерським господарством "Горизонт" (57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Богданова, 31, ідентифікаційний код 20890154).

3. Стягнути з Фермерського господарства "Горизонт" (57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Богданова, 31, ідентифікаційний код 20890154) на користь Приватного підприємства "Луб'янське" (54028, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 65, ідентифікаційний код 36396190) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Згідно зі ст. 84 повне рішення складено та підписано 26 липня 2016 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька