Постанова

від 12.10.2016 по справі 915/2086/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р.Справа № 915/2086/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.10.2016:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Горизонт"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016

по справі № 915/2086/15

за позовом: Приватного підприємства "Луб'янське"

до відповідача: Фермерського господарства "Горизонт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014

У судовому засіданні 12.10.2016 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Приватне підприємство "Луб'янське" (далі також - позивач, ПП "Луб'янське", Підприємство) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Горизонт" (далі також - відповідач, ФГ "Горизонт", Господарство) про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки (кадастровий номер 4821782000:02:000:0088) від 17.11.2014, укладеного між Приватним підприємством "Луб'янське" та Фермерським господарством "Горизонт" (далі - відповідач, суборендар).

В обґрунтування позовних вимог Підприємство послалось на те, що вищевказаний договір у силу ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України є недійсним, оскільки позивач, від імені якого на час укладення оспорюваного договору діяла директор ОСОБА_3, не підписував цей договір, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення орендаря на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки, а також про порушення вимог законодавства щодо письмової форми.

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.12.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016 у справі № 915/2086/15 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов задоволено повністю: визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки (кадастровий номер 4821782000:02:000:0088) від 17.11.2014, укладений між ПП "Луб'янське" та ФГ "Горизонт".

Рішення суду мотивовано відсутністю законодавчо встановленої умови дійсності правочину - вільного волевиявлення учасника правочину (позивача) на укладення оспорюваного договору, тому, на думку суду, відповідно до ст. 215 ЦК України Договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 підлягає визнанню недійсним.

Не погодившись з рішенням суду, ФГ "Горизонт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, скаржник послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, Господарство вважає, зокрема, що наявні в матеріалах справи висновки експертів, згідно яких згаданий договір підписаний не ОСОБА_3, не можуть вважатись допустимими доказами у даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав свою правову позицію.

Фермерське господарство "Горизонт" та ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями з відмітками підприємства поштового зв'язку про вручення поштових відправлень, не з'явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданнях суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов неправильних висновків щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання вказаного договору недійсним, припустившись неправильного застосування норм матеріального закону - ст. 215 ЦК України, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії МК № 047554 фізичній особі ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 7,47 га в межах Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821782000:02:000:0088.

15.03.2010 між ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним підприємством «Луб'янське» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передана земельна ділянка загальною прощею 7,47 гектара, у тому числі рілля - 7,47 га, пасовища - 0 га, яка належить орендодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії МК № 047724, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого у книзі записів державних актів за № 210 (п. 2 даного договору).

Зазначений договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років, починаючи з дати державної реєстрації (п. 8 договору).

Вказаний договір зареєстрований у Веселинівському реєстраційному окрузі «Центр ДЗК» в Миколаївській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2010 за № 041048000209.

У матеріалах справи наявний договір суборенди земельної ділянки, який начебто 17.11.2014 укладений між Приватним підприємством «Луб'янське» в особі директора ОСОБА_3 (орендар) та Фермерським господарством «Горизонт» в особі голови ОСОБА_4 (суборендар), відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною прощею 7,47 гектарів, у тому рахунку 7,47 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яка належить гр. ОСОБА_2, орендодавцю за основним договором, на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія МК № 047724, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 21 квітня 2003 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 210. Кадастровий номер земельної ділянки 4821782000:02:000:0088 (п. 2 договору суборенди).

У п. 8 договору суборенди передбачено, що договір укладено на строк 10 років і 7 місяців, та діє до дня припинення дії основного договору: до 02 липня 2025 року.

З акта приймання-передачі земельної ділянки, підписаного (від імені позивача наявний підпис нібито директора ПП «Луб'янське» ОСОБА_3М.) та скріпленого печатками сторін, вбачається, що згадана земельна ділянка передана позивачем у суборенду відповідачу.

Згідно наказу № 3-к від 01.03.2014 Про призначення директора власником ПП «Луб'янське» на посаду директора з 01 03.2014 призначено ОСОБА_3, а відповідно до наказу № 10-к від 05.02.2015 ОСОБА_3 звільнено з посади директора названого підприємства.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить про те, що станом на 17.11.2014 (дата укладення оспорюваного договору) особою, уповноваженою представляти ПП «Луб'янське» була керівник, підписант ОСОБА_3

Відповідно до висновку експерта № 458 від 28.04.2015, складеного за результатами проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Миколаївській області судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження, підписи від імені ОСОБА_3 у договорах суборенди земельної ділянки від 17.11.2014, укладених між ПП «Луб'янське» в особі директора ОСОБА_3 та ФГ «Горизонт» в особі голови ОСОБА_4 в реєстраційних справах на ім'я ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_2 (3 реєстраційні справи); ОСОБА_9 (4 реєстраційні справи); ОСОБА_10 (2 реєстраційні справи); ОСОБА_11: ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15: ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28 - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Як вбачається з висновку експерта № 532 від 19.05.2015, складеного внаслідок проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Миколаївській області судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження, підписи від імені ОСОБА_3 в актах приймання - передачі земельних ділянок, в договорах суборенди, укладених між ПП «Луб'янське» та ФГ «Горизонт» у реєстраційних справах на ім'я, у т.ч. ОСОБА_2, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки 4821782000:02:000:0088 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Згідно висновку експерта №800 від 25.05.2016, здійсненого за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016, підпис у договорі суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:02:000:0088, укладеному 17 листопада 2014 року між Приватним підприємством "Луб'янське" в особі директора ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Горизонт" в особі голови ОСОБА_4 (а.с. 136, 137), в графі "Директор ПП "Луб'янське" Т.М. Шевчук" виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис в акті приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:02:000:0088 між орендарем ПП "Луб'янське" в особі директора ОСОБА_3 та суборендарем ФГ "Горизонт" в особі голови ОСОБА_4 (а.с. 138), в графі "Орендар Директор ПП "Луб'янське" ОСОБА_3" виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За положеннями ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» ).

Відтак, передача позивачем у суборенду відповідачу земельної ділянки повинна бути оформлена шляхом обов'язкового укладення договору в письмовій формі та підписання такого договору особами, уповноваженими на те сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підпис від імені керівника ПП "Луб'янське", ОСОБА_3, на оспорюваному договорі суборенди земельної ділянки та акті приймання-передачі цієї земельної ділянки виконаний не ОСОБА_3

Згідно роз'яснень, наведених у п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", в силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину.

За таких обставин, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, оспорюваний договір суборенди земельної ділянки від імені позивача не підписувався гр. ОСОБА_3, яка на момент підписання Договору була керівником ПП "Луб'янське", колегія суддів дійшла висновку, що вказаний договір є не вчиненим (не укладеним) відповідно до ст. 207 ЦК України, тому позов не підлягає задоволенню, оскільки неможливо визнати не вчинений (не укладений) договір недійсним.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції скасовує рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016 по справі № 915/2086/15 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову Підприємства.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016 у справі №915/2086/15 скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства "Луб'янське" до Фермерського господарства "Горизонт" про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки (кадастровий номер 4821782000:02:000:0088) від 17.11.2014, укладеного між Приватним підприємством "Луб'янське" та Фермерським господарством "Горизонт", - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Луб'янське" на користь Фермерського господарства "Горизонт" судовий збір у сумі 2557,80 грн., у тому числі 1339,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 17.10.2016.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький