Рішення

від 26.07.2016 по справі 2-3873/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3873/11 Номер провадження 22-ц/786/1427/16Головуючий у 1-й інстанції Савічев В.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Пилипчук Л.І.,

суддів Акопян В.І., Дряниці Ю.В.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2013 року,

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2011 року визнано за ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно - домоволодіння по пров.Військовому,12 в м.Кременчуці Полтавської області, яке складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 20,1 кв.м. та земельної ділянки площею 255 кв.м. в порядку набувальної давності.

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила визнати за нею право власності на домоволодіння по пров. Військовому, 10/50 в м. Кременчуці, що складаєтьсч з новоствореного житлового будинку, сараю літ. «Б» та вбиральні літ. «В».

Додатковим рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_4 задоволено.

Визнано право власності за ОСОБА_4 на домоволодіння по пров. Військовому,10/50 в м. Кременчуці, Полтавської області, що складається з житлового будинку, сараю літ. «Б» та вбиральні літ. «В».

Зобов'язано ТОВ «БТІ» провести поточну технічну інввентаризацію домоволодіння по пров. Військовому,10/50 в м. Кременчуці, Полтавської області.

Зобов'язано реєстраційну службу Кременчуцького міського управління юстиції, зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на домоволодіння по пров. Військовому,10/50 в м. Кременчуці, Полтавської області.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_4 та внесено виправлення в додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.10.2013 року, відповідно до яких замість «житловий будинок» - вважати правильним по всьому тексту рішення «новостворений житловий будинок».

Вказпні додатклве рішення та ухвалу про виправлення описки в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, але оскаржуваними судовими рішенням вирішено питання щодо її права на об'єкти нерухомості.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила судові рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні заяв про ухвалення додаткового рішення та виправлення в ньому описки.

Вказує, що районним судом належним чином не встановлені обставини по справі, у зв'язку з чим вирішені права та обов'язки третіх осіб які не брали участь у даній справі. Зокрема, не було залучено до справи власника будинку по пров. Військовому, 10/50 у м. Кременчуку Полтавської області, яким був її батько ОСОБА_5, який помер 29.06.2013 року, а вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

Зазначає, що місцевий суд при ухваленні додаткового рішення не з'ясував, якими доказами підтведжуються додаткові вимоги ОСОБА_4 щодо новозбудованого будинку, тоді як відносно цього об'єкту відсутня технічна інвентаризація та реєстрація, а сам будинок зведений її, заявниці, батьком ОСОБА_6, вона разом з малолітньою дитиною зареєстровані у будинку по пров.Військовому №10/50 у м.Кременчуці.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на нерухоме майно - домоволодіння по пров. Військовому,12 в м. Кременчуці, Полтавської області, яке складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 20,1 кв.м. та земельної ділянки площею 255 кв. м., в порядку набувальної давності /а.с. 3-5/

Рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено./а.с. 39-40/

25.09.2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи тим, що при ухваленні рішення стосовно домоволодіння по пров. Військовому,12 в м. Кременчуці не вирішено питання щодо визнання за нею права власності відносно домоволодіння по пров. Військовому, 10/50 у м. Кременчуці, Полтавської області. /а.с.41/

Задовольняючи заяву та ухвалюючи додаткове рішення, районний суд виходив з того, що позивачка не відмовлялася у процесі розгляду справи № 2-3873/11 від вимог щодо визнання права власності на домоволодіння по пров. Військовому, 10/50 в м. Кременчуці, Полтавської області, в судовому засіданні підтримувала позов у повному обсязі.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують зазначені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 60 ЦПК України на сторонни покладено обов'язок доказування і подавння доказів.

Як убачається з матеріалів цивільної справи, позивачкою до позовної заяви не додано жодного належного та допустимого доказу щодо технічних характеристик домоволодіння по пров.Військовому,10/50 у м.Кременчуці, його належності чи реєстрації в органах БТІ, підстав набуття права власності.

Додаткове рішення суду про визнання за ОСОБА_7 права власності на домоволодіння по пров. Військовому, 10/50 у м. Кременчуці, Полтавської області грунтується лише на заяві позивачки.

Між тим, із інвентарної справи, що була надана Комунальним підпримєством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» при поданні до суду 11.03.2016 року заяви про перегляд рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 28 жовтня 2011 року, домоволодіння по пров. Військовому, 10/50 у м. Кременчуці зареєстровано з 1960 року за ОСОБА_8, яка померла 19.02.1979 року./а.с. 84,88/.

У спірному домоволодінні проживав та був зареєстрований ОСОБА_5, який знятий з реєстрації 09.07.2013 року у зв'язку зі смертю./а.с.157/ Там же зареєстрована його дочка ОСОБА_2 з малолітньою дитиною./а.с.153,156/.

Постановою від 24.03.2016 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, оскільки право власності на будинок по пров.вВійськовому, 10/50 зареєстровано за іншою особою. /а.с.16/

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 220 ЦПК України передбачено право суду, що ухвалив рішення, ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо стосовно якої- небудь позовної вимоги, з приводу якої сторонни подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Районним судом при ухваленні додаткового рішення не дотримані норми матеріального та процесуального права, не досліджені всі обставини справи, у зв'язку з чим порушено право третьої особи.

Визнавши за ОСОБА_4, з урахуванням внесених ухвалою від 18.10.2013 року виправлень у додаткове рішення від 04.10.2013 року, право власності на новостворений будинк по пров. Військовому, 10/50 в м. Кременчуці Полтавської області, місцевий суд керувався лише доводами позивачки, викладеними в позовній заяві, які не підтверджені належними та допустимими доказами. У судовому засіданні також обставини щодо предметута підстав позову не з'ясовувалися, фіксування судового процессу технічними засобами в порушення вимог ст.197 ЦПК України не здійснювалося.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення та ухвала про виправлення описки підлягають скасуванню, а в задоволенні відповідних заяв ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, п.2,3,4 ч. 1 ст. 309, п.2 ст.312, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2013 року та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року - скасувати.

У задоволенні заяв ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення та виправлення описки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.І. Пилипчук

Судді : /підписи/ ОСОБА_9

ОСОБА_10

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1