Рішення

від 10.06.2016 по справі 635/3539/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/3539/15-ц

Провадження № 2/635/427/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

при секретарі Щербак Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області про визнання недійсними розпорядження про розробку проекту землеустрою, наказу про затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки у власність та скасування рішення про реєстрацію права власності,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, який в подальшому уточнив та в остаточній редакції просив визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3О.», визнати недійсним наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» та скасувати рішення ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку №17227273 від 14 листопада 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації №1913 від 15 березня 2010 року позивачу було надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтованою площею 0,0941 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області. Зазначене розпорядження діє з урахуванням змін, внесених розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації №233 від 03 липня 2013 року. За замовленням позивача на підставі зазначеного розпорядження був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва , ділянка №31-1 за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сілської ради Харківського району Харківської області, однак рішеннями ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Харківській області №РА-6300337252014 від 17 вересня 2014 року та №РВ-6300360342014 від 04 листопада 2014 року було відмовлено позивачу у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру з тих підстав, що на місці розташування зазначеної земельної ділянки вже розміщено земельну ділянк4у з кадастровим номером 6325183500:02:005:0695, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна смуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, розробленого ТОВ «НТЦ Землевласник». Підставою для виготовлення вищевказаного Проекту було розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3О.», яке позивач вважає прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст. 3 Коституції України, ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 118 Земельного Кодексу України, оскільки, надавши дозвіл на розроблення документації із землеустрою позивачу, ОСОБА_2 районна державна адміністрація не може погоджуватися на передачу тієї ж земельної ділянки іншій особі до остаточного вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність позивача або відмову у її наданні. На даний час ОСОБА_3 оформлене право власності на вищевказану земельну ділянку на підставі наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність», ОСОБА_2 районним управління юстиції Харківської області прийняте рішення №17227273 від 14 листопада 2014 року та видане свідоцтво про право власності. Таким чином, позивач вважає, що відповідачі порушили його право на приватизацію земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, пояснила про обставини, викладені вище, а також зазначила, що право власності відповідачу ОСОБА_3 було оформлено незаконно, оскільки в проекті землеустрою не зазначене місце розташування земельної ділянки та не визначені її межі. Крім того, мається неузгодженість в датах, а саме: заява ОСОБА_3 про розробку проекту землеустрою на розроблення земельної ділянки датована 16 жовтня 2013 року, проект землеустрою виготовлений в 2012 році, а кадастровий номер земельної ділянки присвоєний до прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність відповідачу.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, у судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Станом на дату прийняття ОСОБА_2 районною державною адміністрацією розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року про надання ОСОБА_3 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вона перебувала у державній власності, будь-яка інша особа не набула в передбаченому законодавством порядку право користування земельною ділянкою. Таким чином, правові підстави вимагати у ОСОБА_3 погодження будь-якої особи на надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у ОСОБА_2 районної державної адміністрації б4ули відсутні. ОСОБА_3 були надані до ОСОБА_2 районної державної адміністрації всі документи, необхідні для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою набуття її у власність в межах норм безоплатної приватизації, підстави відмови у наданні дозволу були відсутні. Враховуючи викладене, представника відповідача вважає розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації №3357 від 11 грудня 2012 року прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, що було чинним на дату його прийняття. На замовлення ОСОБА_3 ТОВ «НТЦ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК» було виготовлено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідвуального садівництва, за межами населених пунктів на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, проект землеустрою погоджено у встановленому законодавством порядку, земельній ділянці 26 грудня 2012 року було визначено кадастровий номер 6325184500:02:005:0695, а 29 вересня 2014 року за заявою ОСОБА_3 Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки. Станом на дату затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, повноваження щодо передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб належали центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. Оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального садівництва було виготовлено та погоджено у встановленому земельним законодавством порядку, наказ від 21 жовтня 2014 року №2800-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» є законним та таким, що прийнятий в межах наданих ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області повноважень. Таким чином, представник відповідача вважає набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку законним, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації ОСОБА_6 А,А., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_2 районної державної адміністрації, а також письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх незаконності та необґрунтованості, зазначивши, що спірне розпорядження було прийнято на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, виконаного розробником документації із землеустрою та погодженого в установленому законом порядку. Таким чином, підстав для відмови в передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки у ОСОБА_2 районної державної адміністрації не було.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 від 26 листопада 2012 року, наданої на запит Голвоного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26 лютого 2016 року №23-20-14-5754/0/19-16, Управлінням Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області разом з копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 звернулася з такою заявою до голови харківської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення садівництва за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради. Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області від 11 грудня 2012 року №3357 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.», ОСОБА_3 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у власінсть орієнтованою площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення садівництва. Після розроблення проекту землеустрою відповідно до вимог ст. 186-1 ЗК України (в редакції на час погодження проекту землеустрою ОСОБА_3О.), Міськрайонним управління Держкомзему у м. Люботин і ОСОБА_2 районі Харківської області висновком №73 від 24 грудня 2012 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0929 га для ведення садівництва, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, після чого остання, відповідно до вимог ст. 118 ЗК України (в редакції на час звернення із заявою про затвердження розробленого проекту) звернулася до ОСОБА_4 управління Держемагенства у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у власність зазначеної земельної ділянки. Головне управління Держземагенства у Харківській області відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України та Положення про Головне управління на той час було органом, уповноваженим розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України на території Харківської області. Відповідно до наданих повноважень, наказом ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність», було затверджено розроблений ТОВ «НТЦ Землевласник» «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна смуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області». Крім того, зазначеним наказом ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області з кадастровим номером 6325183500:02:005:0695 площею 0,0929 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна смуга) для індивідуального садівництва. Згідно листа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області від 11 березня 2016 року №22-20.06-0.4-931/2-16 з земельною ділянкою з кадастровим номером 6325183500:02:005:0695 (зареєстрована в ДЗК за ОСОБА_3О.) межує земельна ділянка з кадастровим номером 6325183500:02:005:0694. Разом з тим, як вбачається з наданої Управлінням Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області копії рішення №РВ-6300337252014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17 вересня 2014 року, ОСОБА_1 було відмовлено державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі харківської області у внесенні відомостей )змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» в Порядку ведення Державного земельного кадастру та цим же рішенням рекомендовано привести проект землеустрою та електронний документ у відповідність до вимог діючого законодавства, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині щодо підстав відмови представник відповідача вважає такими, що не відповідають дійсності. Також відповідно до інформації, наданої Управлінням Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області від 04 березня 2016 року 22-20.06-0.6-858/2-16 землевпорядна документація на земельну ділянку, яка розташована на території Русько-Тишківської сільської ради та належить ОСОБА_1 в архіві не обліковуються. Таким чином, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 суперечать вимогам ст.ст. 118,122 Земельного Кодексу України, останній в своєму позові не довів, яку норму та саме якого закону було порушено ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Харківській області, не надано доказів на підтвердження його доводів щодо недійсності наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області «про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» від 21 жовтня 2014 року №2800-СГ.

Представник третьої особи - Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області ОСОБА_9, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення, в яких вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. У відповідності до норм Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою КМУ від 18 серпня 2010 року №749, яка втратила чинність з 01 січня 2013 року на підставі постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру», який діяв станом дату виготовлення за замовленням ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_3 за результатами складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність була передана земельна ділянка для індивідуального садівництва, за межами населених пунктів на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, 21 грудня 2012 року спірній земельній ділянці було визначено кадастровий номер 6325184500:02:005:0695, про що на титульному аркуші Проекту землеустрою є позначка. Таким чином, ОСОБА_3 звернулася до Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі у грудні 2012 року, тобто на 2 роки раніше, ніж позивач. У подальшому, для затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Харківській області, до якого перейшли з 01 січня 2013 року повноваження з передачі у власність або користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до ст. 122 ЗК України та передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та здійснення державної реєстрації здійснювалося вже відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051, що набули чинності з 01 січня 2013 року. Державна реєстрація земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва загальною площею 0,0929 га кадастровий номер 6325184500:02:005:0695 за заявою ОСОБА_3 була здійснена 29 вересня 2014 року, оскільки у Державного кадастрового реєстратора правових підстав для відмови в реєстрації не було. Оскільки позивачу було відмовлено у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, то він мав право оскаржити дії конкретного державного кадастрового реєстратора до суду, однак таким правом позивач не скористався. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлений на замовлення ОСОБА_3 на підставі дозволу районної державної адміністрації був погоджений територіальним органом Держгеокадастру 24 грудня 2012 року, натомість висновок про погодження до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовленого на замовлення позивача, був отриманий лише 05 березня 2014 року. Крім того, представник третьої особи зазначав, що Наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» є законним та правомірним, прийнятим у відповідності до вимог земельного законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним та скасування рішення органу реєстрації речових прав про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку від 14 грудня 2014 року відсутні, виходячи з наступного. Жодною нормою земельного законодавства не закріплено заборону органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування давати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки більше ніж одній особі, такі органи не уповноважені надавати пріоритет одній особі над іншою на тій підставі, що дозвіл на виготовлення документації і землеустрою одній з них був наданий раніше, жодних інших підстав для визнання незаконним наказу позивачем не зазначено. На час передачі ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки вищевказаним наказом, вона була вільна. Таким чином, наявність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про наявність в особи права на здійснення передбаченого законодавством комплексу дій з метою набуття права власності дій з метою набуття права власності або права користування земельною ділянкою, проте наявність такого дозволу не свідчить про виникнення в особи прав на земельну ділянку або переважного права на її оформлення, крім того, наявність такого дозволу не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування уповноваженим органом. Також зазначив, що Головне управління Держземагенства у Харківській області (насьогодні Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) не має повноважень та навіть можливості перевіряти при виданні наказів ГУ про передачу громадянам у власність земельних ділянок наявність чи відсутність у будь-яких інших громадян дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї чи іншої земельної ділянки, наданих іншим органом виконавчої влади - районною державною адміністрацією відповідного району, яка входить до вистеми органів загальної юрисдикції і мала повноваження розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення до 31 грудня 2012 року. Щодо доводів позивача щодо переважного права на отримання земельної ділянки у власність у зв'язку з отриманням дозволу першим, представник третьої особи зазначив, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був наданий позивачу на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації №1913 від 15 березня 2010 року, з 16 березня 2011 року до 03 липня 2013 року був нечинним, оскільки п.3 вказаного розпорядження був встановлений строк дії дозволу в один рік, після чого він вважався анульованим. Лише через 2 роки та 4 місяці розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації віж 03 липня 2013 року №233 «про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року №1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1П.» ОСОБА_2 районна державна адміністрація виключила зі свого попереднього розпорядження про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою п. 3 стосовно дії дозволу. Враховуючи ту обставину, що позивачем протягом всього строку не було подано на погодження встановлений проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заяви про продовження строку дії дозволу на один рік, дозвіл на розроблення проекту землеустрою втратив чинність з 16 березня 2011 року, тобто ОСОБА_3 отримала такий дозвіл на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 11 грудня 2012 року №3357, коли дозвіл, наданий позивачу відносно тієї ж самої ділянки вже втратив юридичну силу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №1913 від 15 березня 2010 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.» на підставі заяви ОСОБА_1, був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтованою площею 0,0941 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області. Пунктом 3 зазначеного Розпорядження встановлено, що строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік із дня видання розпорядження і може бути продовжено на такий же строк. У разі, якщо протягом установленого строку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не подано на затвердження, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованим.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №233 від 03 липня 2013 року «Про внесення змін до Розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року №1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.», пункт 3 Розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року №1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.» виключений.

Рішенням №РВ-6300337252014 від 17 вересня 2014 року державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі розглянуто заяву про внесення відомостей (змін доданих) до Державного земельного кадастру від 12 вересня 2014 року разом з доданими до неї документами та відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності проекту землеустрою та електронного документа вимогам діючого законодавства, зокрема заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.», ОСОБА_3 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у власність орієнтованою площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення садівництва. Пунктом 3 зазначеного Розпорядження також встановлений строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який становить один рік із дня видання розпорядження і може бути продовжено на такий же строк. У разі, якщо протягом установленого строку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не подано на затвердження, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованим.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час прийняття розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом «а» частини 3 ст. 122 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час прийняття розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року), Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Згідно ч. 1,2 ст. 116 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час прийняття розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст. 118 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час прийняття розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року) . Так, відповідно до ч. 6 зазначеної статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі

надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час прийняття розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту

державної реєстрації цих прав.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що на момент прийняття ОСОБА_2 районною державною адміністрацією розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року, спірна земельна ділянка перебувала у власності будь-якої іншої особи, в тому числі позивача.

Крім того, як вбачається зі змісту розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №1913 від 15 березня 2010 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.», у ньому встановлений строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення в один рік із дня видання розпорядження, який може бути продовжено на такий же строк. У разі, якщо протягом установленого строку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не подано на затвердження, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованим. В ході судового розгляду представником позивача не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 із заявою щодо продовження строку дії дозволу протягом року з дня прийняття розпорядження, в матеріалах справи також відсутні такі відомості. Лише 03 липня 2013 року, тобто після анулювання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до п. 3 Розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №1913 від 15 березня 2010 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.», ОСОБА_2 районною державною адміністрацією було прийняте розпорядження №233 «Про внесення змін до Розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року №1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.», яким пункт 3 Розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року №1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1П.» виключений. Таким чином, на момент прийняття ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.»., дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 був анульований.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи позивача про те, що він має пріоритетне право на оформлення права власності на спірну земельну ділянку, оскільки першим отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки раніше суд вважає безпідставними. Інших підстав для визнання незаконним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.» позивач не зазначає.

Враховуючи викладене, суд вважає Розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.» прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених законодавством, діючим на час прийняття такого розпорядження, а тому підстави для визнання його незаконним відсутні.

Відповідно до абз.2 ч.7 ст. 118 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час прийняття розпорядження №3357 від 11 грудня 2012 року), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають

відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Судом встановлено, що за замовленням відповідача ОСОБА_3 ТОВ «НТЦ Землевласник» був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів та території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області. Проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку.

Посилання представника позивача на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 виготовлений в 2012 році, тобто до подання заяви ОСОБА_3 про розроблення такого проекту 16 жовтня 2013 року, суд вважає безпідставними, оскільки на зазначеній заяві відсутній штамп з відповідною датою про її прийняття ТОВ «НТЦ Землевласник». Крім того, в перелік документів, які повинні включати проект землеустрою, передбачений ст. 50 Закону України «Про землеустрій» ( в редакції закону, що діяв на час погодження та затвердження проекту землеустрою) не входить така заява.

Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України (в редакції закону, що діяв на час погодження проекту землеустрою), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За результатами складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області спірній земельній ділянці 21 грудня 2012 року було визначено кадастровий номер 6325184500:02:005:0695, про що на титульному аркуші Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 мається штамп-позначка про визначення кадастрового номера земельної ділянки, а також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29 вересня 2014 року.

Доводи представника позивача щодо присвоєння кадастрового номера до прийняття рішення про надання у власність спірної земельної ділянки судом не перевіряються, оскільки зазначені доводи знаходяться за межами позовних вимог, позивачем не оскаржуються дії територіальних органів Держземагенства щодо присвоєння кадастрового номеру спірній земельній ділянці.

Наказом ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» затверджений розроблений ТОВ «НТЦ Землевласник» «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області» та передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка, що розташована за межами населених пунктів Русько-Тишківської сільської ради на території Харківського району Харківської області з кадастровим номером 6325184500:02:005:0695 площею 0,0929 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга) для індивідуального садівництва.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ( в редакції закону, що діяв на час видання вищевказаного наказу), внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Статтею 3 Закону україни «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається КМУ відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17 жовтня 2012 року (в редакції, що діяла на момент державної реєстрації земельної ділянки), до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать зокрема здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації.

Судом встановлено, що 29 вересня 2014 року Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Харківській області було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України( в редакції Закону, що діяв на час державної реєстрації земельної ділянки ), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України (в редакції Закону, що діяв на час державної реєстрації земельної ділянки), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб .

Тобто, станом на дату затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб належали центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказаний Наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» є законним та таким, що прийнятий в межах наданих повноважень, що підтверджується даними з поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:005:0695, копія якої мається в матеріалах справи.

Відповідно до вимоги ст. 125 ЗК України (в редакції Закону, що діяв на час державної реєстрації земельної ділянки), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України (в редакції Закону, що діяв на час державної реєстрації земельної ділянки) встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції Закону, що діяв на час державної реєстрації земельної ділянки), до системи органів та суб'єкти, які здійснювали повноваження у сфері державної реєстрації прав в тому числі входили Міністерство юстиції України та його територіальні органи.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_10 №17227273 від 14 листопада 2014 року проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за межами населеного пункту на території Рсуько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області кадастровий номер 6325184500:02:005:0695 за ОСОБА_3, а 14 листопада 2014 року ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 29527831 на спірну земельну ділянку. Право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №29527923 від 14 листопада 2014 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набула права власності на земельну ділянку площею 0,0929 га кадастровий номер 6325184500:02:005:0695, розташовану за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані в ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця норма міжнародної конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускає позбавлення тією чи іншою особою свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Конституційні положення про право власності відображені в нормах діючого законодавства, закрема в ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на положення ст. 118 ЗК України та на порушення права позивача на приватизацію земельної ділянки.

Разом з тим, положеннями ст. 118 ЗК України визначений порядок набуття права власності на земельну ділянку, а ст. 125 ЗК України - момент набуття права власності на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на час прийняття оскаржуваного розпорядження, у встановленому законом порядку не набув права власності на земельну ділянку, на яку він претендує, а тому правові підстави на захист на його думку порушеного права шляхом визнання недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.» відсутні, оскільки таким розпорядженням його право власності не порушене і не може порушуватися з причин того, що він не набув права власності на землю до теперішнього часу.

Наявність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про наявність в особи права на здійснення передбаченого законодавством комплексу дій, спрямованих на набуття права власності або права користування земельної ділянки і жодним чином не свідчить про виникнення в особи будь-якого права, в тому числі власності, на цю земельну ділянку.

Крім того, визначення меж земельних ділянок, в тому числі встановлення наявності чи відсутності факту накладення меж земельної ділянки на суміжні земельні ділянки потребує спеціальних знань, які виходять за межі знань осіб, що беруть участь у справі та суду, що розглядає справу.

В ході судового розгляду, позивач, який брав участь у цивільній справі через свого представника, не скористався своїм процесуальним правом щодо надання доказів, зокрема висновку експерта або спеціаліста, з клопотаннями щодо призначення судової земельно-технічної експертизи саме щодо вирішення зазначеного питання до суду не звертався.

Таким чином, суд вважає, що підстави для визнання розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.» та Наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини по справі, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недйсними розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3О.» та Наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області №2800-СГ від 21 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність», вимога щодо скасування рішення ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області про право реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку №17227273 від 14 листопада 2014 року також не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 59, 60, 61, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Держземагенства у Харківській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Харківської області про визнання недійсними розпорядження про розробку проекту землеустрою, наказу про затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки у власність та скасування рішення про реєстрацію права власності - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: