Ухвала

від 05.06.2013 по справі 23/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

05.06.2013р. Справа № 23/388

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)»

про визнання бездіяльності Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465; зобов'язання винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465

стягувач: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Макіївки

боржник: Державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)»

про: стягнення 70 701,42 грн.

за участю представників

від позивача (стягувача): ОСОБА_1 - за дов. №216/07 від 19.02.2013р.

від відповідача (боржника): ОСОБА_2 - за дов. №16 від 08.01.2013р.

від ДВС: ОСОБА_3 - за дов. №47 від 18.02.2013р.

В С Т АН О В И В:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа № 23/388 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Макіївки до Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» про стягнення 70 701,42грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2003р. по справі № 23/388, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2004р., з Підприємства Макіївської виправної колонії № 32 була стягнута сума 70701,42грн. на користь Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України у Кіровському районі міста Макіївки.

На виконання цього рішення господарським судом виданий відповідний наказ від 19.12.2003 р. № 23/388.

19.01.2004р. Кіровським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі за текстом - відділ ДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду.

20.09.2004р. відділом ДВС винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до вирішення питання про банкрутство підприємства Макіївської виправної колонії № 32.

26.11.2007р. відділом ДВС винесено постанову про поновлення виконавчого провадження у зв'язку з припиненням провадження по справі про банкрутство підприємства МВК №32.

У червні 2008 року Підприємство Макіївської виправної колонії № 32 зверталося до господарського суду Донецької області із заявою про визнання наказу від 19.12.2003р. № 23/388 таким, що не підлягає виконанню.

18.06.2008р. відділом ДВС зупинено виконавче провадження у зв'язку з оскарженням в судовому порядку дій державного виконавця по примусовому списанню грошових коштів боржника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2008р. по справі № 23/388 наказ господарського суду від 19.12.2003 р. був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

02.09.2008р. відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ст.37 та ст.38 Закону України „Про виконавче провадженняВ» у зв'язку з визнанням виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

09.09.2008р. Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в Кіровському районі м.Макіївки звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.2008р., якою визнано наказ від 19.12.2003р. № 23/388 таким, що не підлягає виконанню.

09.12.2009р. постановою Донецького апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2010р., ухвала господарського суду Донецької області від 28.08.2008 р. у справі № 23/388 скасована, у задоволенні заяви Підприємства Макіївської виправної колонії № 32 про визнання наказу від 19.12.2003р. по справі № 23/388 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Ухвалою суду від 16.06.2011р. зобов'язано державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції вчинити дії, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 19.12.2003р. у справі №23/338.

Ухвалою суду від 20.12.2011р. відстрочено виконання рішення щодо стягнення заборгованості у розмірі 70 701,42 грн. на шість місяців, починаючи з 01.01.2012р.

Ухвалою суду від 17.09.2012р. замінено відповідача у справі № 23/388 його правонаступником з Підприємства Макіївської виправної колонії Управління Державного департаменту України з виконання покарань Донецької області № 32 на Державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)».

Ухвалою суду від 14.03.2013р. розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 23/388 від 03.12.2003р. щодо стягнення заборгованості у розмірі 70 701,42 грн. строком на двадцять чотири місяці рівними частинами, починаючи з 01 квітня 2013 року.

13.05.2013р. до канцелярії суду надійшла скарга Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» за № 12/98 від 26.04.2013р. про визнання бездіяльності Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465; зобов'язання Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465.

Мотивуючи скаргу заявник посилався на те, що ухвалою господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. по справі № 23/388 розстрочене виконання рішення господарського суду від 03.12.2003р. щодо стягнення заборгованості у розмірі 70 701,42 грн. строком на 24 місяця рівними частками, починаючи з 1 квітня 2013р. згідно з графіком. 26.03.2013р. боржник звернувся до Кіровського ВДВС з заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали господарського суду від 14.03.2013р. про розстрочку виконання рішення. Листом № 176/032.35-9596 від 29.03.2013р. Кіровське ВДВС у задоволенні заяви боржника було відмовлено. Відповідні обставини зумовили звернення боржника зі скаргою № 12/98 від 26.04.2013р. щодо визнання бездіяльності Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465 та зобов'язання винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465.

Стягувач проти доводів боржника заперечив, посилаючись на відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження, письмового відзиву не надав.

Представник відділу ДВС також заперечив проти задоволення скарги, посилаючись на те, що чинне законодавство не пов'язує розстрочку виконання рішення, з зупиненням виконавчого провадження. Доводи скаржника стосовно бездіяльності відділу ДВС також вважає безпідставними, на підтвердження чого надано матеріали виконавчого провадження № 25896465.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України , судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (ст. 116 ГПК України ).

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.121 - 2 ГПК України , скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013р. Кіровським ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 35896465 у сумі 77771,56 грн. з примусового виконання наказу господарського суду від 03.12.2003 року по справі № 23/388 на всіх рахунках боржника, які відкриті в банках.

14.03.2013 року ухвалою господарського суду по справі № 23/388 розстрочене виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 23/388 від 03.12.2003 року щодо стягнення заборгованості у розмірі 70701,42 грн. строком на 24 місяця рівними частками, починаючи з 1 квітня 2013 року.

21.13.2013р. Державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» звернулось до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з заявою № 12/71, у якій просило винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 25896465 та зняти арешт з майна - коштів боржника у сумі 77 771,56 грн., який накладено постановою про арешт від 01.02.2013р. на кошти, що знаходяться на всіх рахунках боржника, у зв'язку з розстроченням виконання рішення господарського суду від 03.12.2003р. Підприємство посилалось на ті обставини, що накладення Кіровським ВДВС арешту на кошти боржника у сумі 77771,56 грн. може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення підприємством господарської діяльності та може зумовити виникнення непередбачених наслідків та прямо перешкоджає виконанню рішення суду про розстрочку від 14.03.2013 РОКУ і унеможливлюють оплату боргу боржником з 1 квітня 2013 року.

Листом № 176/032.35-9596 від 29.03.2013р. Кіровське ВДВС у задоволенні заяви боржника було відмовлено, державний виконавець посилався на те, що ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік випадків на підставі яких може бути знятий арешт з майна боржника, тому законні підстави для зняття арешту з майна боржника за обставинами викладеними у заяві № 21/71 від 21.13.2013р. відсутні.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, відповідно до стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження», в разі:

1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

2) визнання стягувача або боржника недієздатним;

3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право;

7) зупинення судом реалізації арештованого майна;

8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

9) здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідації банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", крім випадків, пов'язаних з виплатою коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників у межах суми відшкодування, що гарантується Фондом; витрат, пов'язаних із забезпеченням операційної діяльності такого банку; виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку;

10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

11) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;

12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;

13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;

15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Посилання боржника на п. 13 ст. 37 цього закону, як на підставу зупинення виконавчого провадження в разі розстрочки виконання рішення суду, є помилковим, бо відповідний пункт закону передбачає зупинення виконавчого провадження лише в разі надання судом, який видав виконавчий документ, саме відстрочки виконання рішення, що є зовсім різними поняттями.

Так, відстрочка це перенесення на більш пізній строк сплати платежу, тоді як розстрочка це розподіл суми платежу на декілька строків сплати. У даному випадку відстрочка виконання наказу господарським судом не надавалась, а надана розстрочка виконання, рівними частинами, починаючи з квітня 2013 року, що є іншим з точки зору процесуальних умов.

Посилання боржника на положення п. 1 ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» також не заслуговують на увагу, бо відповідно до цієї статті виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення , що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання .

У даному випадку державний виконавець не звертався до суду із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Отже, у виконавця відсутні підстави скористатись правом зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 38 Закону.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для зупинення виконавчого провадження наведені боржником не мають під собою законного обґрунтування, всі доводи боржника спростовуються наведеним, інших доказів боржником не надано, отже у задоволенні скарги Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» про визнання бездіяльності Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465; зобов'язання винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» про визнання бездіяльності Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465; зобов'язання винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 35896465

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 4 прим.:

1- у справу

2- стягувачу

3- боржнику

4- ДВС

(062) 381-91-20