Рішення

від 07.07.2016 по справі 911/3879/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 911/3879/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест»

до 1) Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

2) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Національного банку України, Міністерства фінансів України та Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання договорів недійсними та витребування земельної ділянки

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 02-12/14 від 01.12.2014 року);

від відповідача 1: ОСОБА_2 (довіреність № 150 від 14.04.2015 року);

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Національного банку України та Міністерства фінансів України про визнання договорів недійсними та витребування земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/13 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2015 року скасовано. Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року та рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Згідно автоматизованого розподілу справ справу № 911/3879/15 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2016 року справу № 911/3879/15 прийнято провадження, розгляд справи призначено на 23.05.2016 року та зобов'язано сторін та третіх осіб надати суду письмові обгрунтовані пояснення щодо обставин справи з врахуванням викладених в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року зауважень.

23.05.2016 року від відповідача2 надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2016 року.

В судове засідання, яке відбулось 23.05.2016 року, представники відповідача2 та третіх осіб не з'явились, позивач, відповідач2 та треті особи вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 28.04.2016 року не виконали, відповідач2 та треті особи про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Крім того, на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року, в судовому засіданні 23.05.2016 року суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача1, дійшов до висновку про необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Узвалою від 23.05.2016 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області та відкладено розгляд справи до 15.06.2016 року.

В судове засідання 15.06.2016 року представники відповідача2 та третіх осіб не з'явилися, позивач, відповідач2, третя особа 1, 2 та третя особа 3 не виконали вимоги ухвал Господарського суду Київської області від 28.04.2016 року та від 23.05.2016 року відповідно, відповідач 2 та треті особи про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 23.06.2016 року та було витребувано у позивача, відповідача 1 та відповідача 2: оригінал (для огляду) та копію (для залучення до матеріалів справи) Державного акту на право власності на спірні земельні ділянки серії АБ № 304321; оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) доказів передачі майнових прав на квартири за спірними договорами від ТОВ «Київщина-Інвест» до ПАТ «АКБ «Київ»; письмові пояснення та докази щодо того хто на момент прийняття рішення суду у справі № 911/3879/15 був власником спірних земельних ділянок і хто є власником таких ділянок на даний момент; письмові пояснення щодо того чи відбувся перехід права власності на землю від ПАТ «АКБ «Київ» до ПАТ АБ «Укргазбанк».

В судове засідання 23.06.2016 року представник відповідача2 та треті особи не з'явилися, відповідач 2 вимоги ухвал Господарського суду Київської області від 28.04.2016 року, від 23.05.2016 року та 15.06.2016 року не виконав, треті особи 1, 2 вимоги ухвал Господарського суду Київської області від 28.04.2016 року, від 23.05.2016 року не виконали, відповідач 2 та треті особи про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 07.07.2016 року. Також, третьою особою - ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру у Київській області в ході розгляду спору було подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 07.07.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач1 проти позову заперечував, відповідач2 та треті особи в судове засідання не з'явились.

Також, в сдовому засіданні 07.07.2016 року було відхилено клопотання відповідача1 про витребування у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Плану врегулювання виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку, як необґрунтоване, оскільки не зазначено які дані, що впливають на результат вирішення спору, має засвідчити відповідний доказ.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши в судовому засіданні 07.07.2016 року матеріали справи № 911/3879/15, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, з врахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року у справі № 911/3879/15, в ході нового розгляду справи судом встановлено наступне.

У справі розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Національного банку України про визнання недійсним Договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, укладеного ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4545; визнання недійсним Договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, укладеного ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4546; витребування з чужого незаконного володіння ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ТОВ «Київщина-Інвест» земельну ділянку, площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства.

Під час попереднього розгляду справи, рішення місцевого господарського суду, яким позовні вимоги у справі № 911/3879/15 задоволені, мотивовано тим, що оскільки договір міни від 13.08.2009 року у судовому порядку було визнано недійсним і рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» повернути позивачу спірні земельні ділянки, станом на 06.07.2015 року ПАТ «АКБ «Київ» не був власником спірних земельних ділянок, а тому не мав повноважень на розпоряджання ними, в тому числі на їх передачу ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку; враховуючи той факт, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не є добросовісним набувачем, а спірні земельні ділянки вибули із власності позивача поза його волею, вказане свідчить про застосування віндикації для захисту порушених інтересів позивача та витребування з незаконного володіння ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь позивача спірних земельних ділянок.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року рішення господарського суду Київської області від 11.11.2015 року було скасовано, а у задоволенні позовних вимог - відмовлено повністю.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту наявності порушення його прав та охоронюваних законом інтересів під час укладення оспорюваних правочинів та наявності в діях ПАТ АБ «Укргазбанк» ознак недобросовісності, оскільки між сторонами не існує зобов'язальних правовідносин та рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 щодо захисту порушених прав позивача відносно того ж самого нерухомого майна залишається не виконаним; при цьому, право власності на спірні земельні ділянки за позивачем у встановленому порядку зареєстровано не було, тобто він не набув відповідні речові права на спірне нерухоме майно, земельні ділянки є такими, що вибули з володіння позивача на підставі договору міни від 13.08.2009 року, який визнано недійсним в судовому порядку та те, що відповідач1 отримав у власність спірне нерухоме майно відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року № 096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року № 136/15) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 61; відтак, відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними обумовлює помилковість висновків суду першої інстанції про задоволення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння внаслідок недійсності оспорюваних договорів.

В ході касаційного перегляду вищенаведених судових рішень, Вищий господарсьий суд України встановив, що також встановлено судами попередніх інстанцій, що 13.08.2009 року ПАТ «АКБ «Київ» (за договором - сторона 1) та ТОВ «Київщина-Інвест» (за договором - сторона 2) укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2303 (далі за текстом - договір міни), згідно з п. 1.1 якого сторона 1 зобов'язується передати у власність належні їй майнові права на нерухоме майно в обмін на належні стороні 2 земельні ділянки, а сторона 2 передає стороні 1 у власність належні їй земельні ділянки в обмін на належні стороні 1 майнові права на нерухоме майно. Міна проводиться з грошовою доплатою.

Відповідно до п. 1.2 договору міни у власність сторони1 переходить наступне нерухоме майно: земельна ділянка № 1: площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд» цільове призначення (використання) якої - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка № 2: площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд» цільове призначення (використання) якої для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом 1.3 договору міни передбачено, що у власність сторони2 переходять майнові права на: трикімнатну квартиру під номером 271 на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 222 на десятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 264 на шістнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 284 на вісімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 278 на вісімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 277 на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м.

26.02.2010 року між ПАТ «АКБ «Київ» та Національним банком України укладено договір за реєстровим № 31 про внесення змін до іпотечного договору від 21.10.2008 року за реєстровим № 262, відповідно до п. 1 якого, сторони дійшли згоди про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.10.2008 року за реєстровим № 262 в частині передачі ПАТ «АКБ «Київ» Національному банку України в іпотеку: земельної ділянки площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та земельної ділянки площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, які розташовані на території Київської області, Обухівського району, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд».

Згідно з п. 1 іпотечного договору вказані земельні ділянки належать іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АБ№304321, виданого Обухівським районним відділенням земельних ресурсів 23.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0048 та на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 13.08.2009 року за реєстровим № 2303. Право власності іпотекодавця на земельні ділянки зареєстровано в Поземельний книзі за реєстровими №-ми 995:03:033:0058:001 та 995:03:033:0058:002.

В подальшому, ПАТ «АКБ «Київ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Київщина-Інвест» про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року у справі № 6/151 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 року у справі № 6/151 касаційну скаргу ПАТ «АКБ «Київ» задоволено частково: рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «АКБ «Київ» задоволено: визнано недійсним договір міни від 13.08.2009 року, укладений між ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Київщина-Інвест».

Також ТОВ «Київщина-Інвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «АКБ «Київ», третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів України про зобов'язання вчинити певні дії, а саме застосування наслідків недійсності договору міни від 13.08.2009 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі за № 911/5176/14 позовні вимоги ТОВ «Київщина-Інвест» задоволено: зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» повернути ТОВ «Київщина-Інвест» земельну ділянку, площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства, зобов'язано ТОВ «Київщина-Інвест» повернути ПАТ «АКБ «Київ»: майнові права на трикімнатну квартиру під номером 271, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 222, загальною площею 128, 20 кв.м., на 10 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 264, загальною площею 128, 20 кв.м., на 16 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києв; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 284, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 278, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 277, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві.

Рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 набрало законної сили 21.02.2015 року та 25.02.2015 року на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі №911/5176/14 видано наказ.

04.03.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46746882 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 25.02.2015 року за № 911/5176/14.

Як встановлено під час попереднього розгляду спору, ПАТ «АКБ «Київ» добровільно не виконано наказ Господарського суду Київської області від 25.02.2015 року за № 911/5176/14, земельні ділянки позивачу не повернуто.

Кабінетом Міністрів України 11.02.2015 року прийнято постанову за № 61 «ОСОБА_4 питання участі держави у виведенні з ринку ПАТ «АКБ «Київ», якою постановлено, що держава в особі ПАТ АБ «Укргазбанк» бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань у разі віднесення Національним банком ПАТ «АКБ «Київ» до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 року № 128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2015 року № 39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АКБ «Київ», згідно з яким запроваджено строком на 3 місяці з 25.02.2015 року по 25.05.2015 року тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АКБ «Київ».

24.06.2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 411 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Київ».

25.06.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АКБ «Київ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

06.07.2015 року ПАТ «АКБ «Київ» (за договором - неплатоспроможний банк) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (за договором - приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4546, відповідно до п. 1.1 якого неплатоспроможний банк передає у власність, а приймаючий банк приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку, що належить на праві власності неплатоспроможному банку: земельну ділянку, розташовану: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, реєстраційний номер майна 255412832231, площею 1, 0887 га.

Також 06.07.2015 року ПАТ «АКБ «Київ» (за договором - неплатоспроможний банк) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (за договором - приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4545, відповідно до п. 1.1 якого неплатоспроможний банк передає у власність, а приймаючий банк приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку, що належить на праві власності неплатоспроможного банку: земельну ділянку, розташовану: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, реєстраційний номер майна 255358132231, площею 4, 5141 га.

В п. 1.1 вищевказаних договорів зазначено, що нерухоме майно, що передається за цим договором включено до Реєстру земельних ділянок неплатоспроможного банку, який є складовою частиною Реєстру договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 19.06.2015 року.

Встановивши дані фактичні обставини у справі, керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 216 321, 373, 388 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки договір міни від 13.08.2009 року у судовому порядку було визнано недійсним і рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» повернути позивачу спірні земельні ділянки, станом на 06.07.2015 року ПАТ «АКБ «Київ» не був власником спірних земельних ділянок, а тому не мав повноважень на розпоряджання ними, в тому числі на їх передачу ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку; внаслідок неправомірного укладення АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за № 4545 та № 4546, відповідачі позбавили позивача законного права власності на спірні земельні ділянки; при цьому, позивач не надавав свою згоду на передачу земельних ділянок ПАТ АБ «Укргазбанк» та не є стороною договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за № 4545 та № 4546, своєчасне та належне повідомлення ПАТ АБ «Укргазбанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що спірні земельні ділянки мають бути повернуті позивачу в порядку двосторонньої реституції (в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України) на виконання судового рішення, що набрало законної сили, а тому земельні ділянки є такими, що вибули з володіння власника поза його волею, а ПАТ АБ «Укргазбанк» не є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок; відтак, вказане свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів позивача та витребування з незаконного володіння ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь позивача спірних земельних ділянок.

В той же час, апеляційний господарський суд з урахуванням встановлених обставин справи, на підставі ст. ст. 16, 203, 215, 216 316, 317, 319, 331, 334, 373, 388 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дійшов протилежного висновку у справі про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність факту наявності порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача під час укладення оспорюваних правочинів та наявності в діях ПАТ АБ «Укргазбанк» ознак недобросовісності, оскільки між сторонами не існує зобов'язальних правовідносин та рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 щодо захисту порушених прав позивача відносно того ж самого нерухомого майна залишається не виконаним; при цьому, право власності на спірні земельні ділянки за позивачем у встановленому порядку зареєстровано не було, тобто він не набув відповідні речові права на спірне нерухоме майно, земельні ділянки є такими, що вибули з володіння позивача на підставі договору міни від 13.08.2009 року, який визнано недійсним в судовому порядку та те, що відповідач-1 отримав у власність спірне нерухоме майно відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року № 096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року № 136/15) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 61; відтак, відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними обумовлює помилковість висновків суду першої інстанції про задоволення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння внаслідок недійсності оспорюваних договорів.

Вищий господарський суд України в ході касаційного перегляду в постанові від 06.04.2016 року у справі № 911/3879/15, визначив, що судами попередніх інстанцій в порушення принципу повноти дослідження всіх обставин справи не було з'ясовано, яка особа на момент прийняття рішення суду була власником земельних ділянок і хто є власником таких ділянок на даний час, а також чи відбувся перехід права власності на землю від ПАТ «АКБ «Київ» до ПАТ АБ «Укргазбанк».

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи даний спір судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити як докази передачі майнових прав на квартири за договорами від ТОВ «Київщина-Інвест» до ПАТ «АКБ «Київ», так і наявність державних актів на спірні земельні ділянки в смт. Козин Обухівського району Київської області.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судам при розгляді справи необхідно було надати оцінку існуючим правовідносинам сторін з позиції розумності та справедливості і враховувати права та законні інтереси всіх учасників договірних правовідносин, які виникли між відповідними суб'єктами. Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи даний спір з метою всебічного з'ясування обставин справи судам необхідно залучити до участі у справі відповідний територіальний орган земельних відносин, оскільки його участь у справі буде сприяти правильному вирішенню спору.

На виконання вказівок касаційної інстанції, судом під час нового розгляду спору ухвалою від 23.05.2016 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області, яке в судові засідання не з'явилось, подало клопотання про розгляд справи без його участі.

Також, ухвалою від 15.06.2016 року про відкладення розгляду справи було витребувано у позивача, відповідача 1 та відповідача 2: оригінал (для огляду) та копію (для залучення до матеріалів справи) Державного акту на право власності на спірні земельні ділянки серії АБ № 304321; оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) доказів передачі майнових прав на квартири за спірними договорами від ТОВ «Київщина-Інвест» до ПАТ «АКБ «Київ»; письмові пояснення та докази щодо того хто на момент прийняття рішення суду у справі № 911/3879/15 був власником спірних земельних ділянок і хто є власником таких ділянок на даний момент; письмові пояснення щодо того чи відбувся перехід права власності на землю від ПАТ «АКБ «Київ» до ПАТ АБ «Укргазбанк».

Як вбачається з пояснень ПАТ «АБ «Укргазбанк» та наданих ним доказів, відповідач1 в обґрунтування заперечень проти позову посилається на здійснення державної реєстрації його права власності на спірні земельні ділянки, що з огляду на ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідчить про наявність у нього законного права власності.

Зокрема, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.06.2016 №61804271, що додається, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:033:0055 площею 1,0887 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: у смт. Козин, Обухівський район Київської області, 06.07.2015 зареєстровано за ПАТ «АБ «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможному банку від 06.07.2015, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4546, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22626245 від 06.07.2015.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.06.2016 за №61804870, що додається, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:033:0058 площею 4,5141 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: у смт Козин, Обухівський район Київської області, 06.07.2015 зареєстроване за ПАТ «АБ «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4545, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22621891 від 06.07.2015.

У зв'язку з чим, відповідач1 наголошує, що на момент розгляду справи №911/3879/15 спірне майно не є власністю позивача, оскільки таке право власності на нього зареєстровано у встановленому законом порядку за іншою особою - ПАТ «АБ «Укргазбанк».

Також, відповідач1 зазначає, що оскільки договори про передачу приймаючому банку спірного нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року є дійсними, відсутні підстави для висновку про їх нікчемність, тому право власності, що перейшло за такими договорами, було у встановленому порядку перереєстровано за набувачем ПАТ «АБ «Укргазбанк».

Як вбачається з наданих в ході нового розгляду справи пояснень відповідача2, згідно плану Уряду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 61 «ОСОБА_4 питання участі держави у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», 19.06.2015 року здійснено передачу активів та зобов'язань ПАТ «АКБ «КИЇВ» на користь АБ «УКРГАЗБАНК», а 06.07.2015 року укладено спірні правочини.

В момент укладення спірних правочинів та посвідчення їх нотаріусом, станом на 06.07.2015 року власником земельних ділянок (кадастрові номери № 3223155400:03:033:0058 та № 3223155400:03:033:0055) за адресою: Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «ГРІН-ЗУНД» було ПАТ «АКБ «КИЇВ» і у нього було законне право розпорядження майном.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, з врахуванням вказівок касаційної інстанції, під час нового розгляду спору судом встановлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11 правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Таким чином, з моменту прийняття постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2011 року у справі № 6/151, тобто з 13.12.2011 року встановлено недійсність договору міни, який вважається недійсним з моменту його укладення.

Недійсність договору міни з моменту його укладення спростовує факт набуття та наявності у ПАТ АКБ «Київ» права власності на земельні ділянки.

При цьому, питання щодо застосування наслідків недійсності правочину, а саме встановлені рішенням у справі № 911/5176/14 та питання щодо фактичного виконання такого рішення, не стосуються прав на майно, які безпідставно виникли за недійсним правочином.

З огляду на ст. 216 Цивільного кодексу україни, недійсність правочину виключає набуття будь-яких прав за таким правочином з моменту його укладення, тобто у відповідача2 право власності на земельні ділянки не виникало, що було встановлено в судовому порядку 13.12.2011 року у справі № 6/151.

З відповідної дати відповідач2 був обізнаний з відсутністю у нього права власності на спірні земельні ділянки, однак незаконно їх утримував, не виконуючи також зобов'язання, встановлені в рішенні суду у справі № 911/5176/14. В той же час, сама по собі непередача отриманого за недійсним правочином, не надає фактичному незаконному володільцю прав власника майна.

Щодо посилань відповідачів на дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належності спірного майна на праві власності ПАТ АКБ «Київ», суд зазначає, що реєстраційні дані лише засвідчують відповідний факт офіційно і вносяться на підставі відповідних первинних правовстановчих документів (зокрема, договору міни) і в разі спростування факту набуття права власності (визнання недійсним договору міни) відповідні реєстраційні дані підлягають коригуванню і не вважаються беззаперечними.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розмішене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право власності на нерухоме майно.

Пунктом 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» встановлено, що судове рішення про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи про витребування майна з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає такій реєстрації, за позивачем (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що спірне майно - земельні ділянки були передані у власність ПАТ АБ «Укргазбанк» за спірними Договорами про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку ПАТ АКБ «Київ», у якого було відсутнє право власності на відповідне майно у зв'язку з визнанням недійсним в судовому порядку договору міни (на підставі якого спірне майно було фактично передане ПАТ АКБ «Київ»).

Відповідно, внаслідок укладення Договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, ПАТ АБ «Укргазбанк» набув право власності на Квартири від особи, яка не була власником майна та не мала інших правомочностей щодо такого майна.

З огляду на викладені обставини, План врегулювання виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку, до якого також внесені неправомірні відомості щодо наявності у ПАТ «АКБ «Київ» права власності на спірні земельні ділянки, не впливає на обсяг прав на спірне майно.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем листів, до укладення спірних правочинів, ПАТ АБ «Укргазбанк» був обізнаний з відсутністю у ПАТ АКБ «Київ» права власності на земельній ділянки, від так і відсутністю права розпорядження майном.

В той же час, ПАТ АКБ «Київ» вважається в будь-якому випадку обізнаним з відсутністю у нього права власності та права розпорядження майном з моменту визнання судом договору міни недійсним, що відбувалось за позовом самого ж ПАТ АКБ «Київ».

Також, суд враховує, що посилання на обставини щодо невиконання ПАТ АКБ «Київ» судового рішення у справі № 911/5176/14, що є порушенням вимог чинного законодавства, не може обґрунтовувати правомірності будь-чиєї позиції під час розгляду даної справи .

Таким чином, в ході нового розгляду спору судом встановлено, що Договори про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку суперечать приписам ст.ст. 203, 216, 236, 317 та 319 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, розглядаючи справу про недійсність правочину суд має встановити обставини, що існували на момент укладення відповідного правочину.

Відповідна правова позиція також висловлена Пленумом Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», а саме: вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

В той же час, як передбачено п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З огляду на викладене, враховуючи, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею саме внаслідок укладення спірних договорів, а не з договору міни (в якому було волевиявлення позивача), відповідні договори підлягають визнанню недійсними за позовом особи чиє право власності вони порушують, а саме розпорядження належним позивачу майном іншою особою без відповідних правових підстав.

Таким чином, про факт вибуття майна з володіння позивача поза його волею свідчать саме укладені між відповідачами правочини, тому такі правочини не вважаються наступними (проміжковими) і встановлення обставин їх неправомірності необхідне з огляду на ст. 204 Цивільного кодексу України та з метою встановлення факту вибуття майна з володіння поза волею власника.

Судом в ході нового розгляду справи було витребувано та досліджено, що право позивача на спірні земельні ділянки до укладення договору міни було посвідчено в установленому чинним законодавством порядку згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 304321, виданим Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центр ДЗК 23.01.2006 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 0048 (надалі - Акт).

Акт був виданий Обухівським районним відділом Київської регіональної філії центр ДЗК на ім'я ТОВ «Київщина-Інвест».

Враховуючи, що договір міни від 13.08.2009 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» у судовому порядку визнано недійсним, ПАТ «АКБ «Київ» не набувало право власності на спірні земельні ділянки і відповідне право наявне у позивача на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 304321, виданого Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центр ДЗК 23.01.2006 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 0048.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав як власник спірних земельних ділянк.

Також, судом встановлено, що спірні земельні ділянки фактично були передані ПАТ АБ «Укргазбанк», про що свідчать відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.07.2015 року №41506671 та №41506099, тому вимога про повернення майна заявлена до особи, у якої майно фактично знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з приписами ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу України України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, не будучи власником спірних земельних ділянок, ПАТ «АКБ «Київ» не мало повноважень розпоряджатись ними, в тому числі передавати право власності на них ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку.

Отже, внаслідок неправомірного укладення АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за №4545 та №4546, відповідачі позбавили позивача права власності на земельні ділянки площею 4,5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до статей 1, 8 Конституції України, Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Той факт, що спірні земельні ділянки вибули із власності позивача поза його волею, свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів позивача та витребування з незаконного володіння ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь позивача спірних земельних ділянок.

Також, як зазначено в Листі Верховного Суду України від 01.07.2013 року «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.

Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках (ст. 388 ЦК), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

У разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункти 1 - 3 зазначеної норми). Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Потрібно звернути увагу, що добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи, яка підлягає доказуванню. У зв'язку з цим не підлягають розгляду позовні вимоги про визнання набувача майна добросовісним, оскільки відповідно до ст. 338 ЦК питання добросовісності набуття майна є одним із фактів, що має значення для вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що з наявних в матеріалах справи доказів встановлено відсутність в особи - відповідача2, яка передала майно позивача у власність іншої особи - відповідача1 відповідних повноважень, майно вважається таким, що вибуло з володіння власника (позивача) не з його волі, а шляхом неправомірних дій особи (відповідача2), яка безпідставно перебрала на себе повноваження власника майна. У зв'язку з чим, майно може бути витребувано не залежно від встановлення добросовісності набувача.

Враховуючи встановлені судом обставини, власником спірного майна є позивач і таке право власності порушено відповідачем2 шляхом передачі спірного майна у володіння іншій особі - відповідачу1 без відома позивача, тобто відповідач2 самовільно без відповідних правових підстав розпорядився належним позивачу майном, що призвело до безпідставного вибуття майна з власності позивача. Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача1 повернути позивачу спірне майно з чужого незаконного володіння підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в повному обсязі порівну.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 6 липня 2015 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (код 14371869) та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (код 23697280), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №4546.

3. Визнати недійсним договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 6 липня 2015 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (код 14371869) та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (код 23697280), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №4545.

4. Витребувати з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (код 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (код 32847935) земельну ділянку площею 4,5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (код 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (код 32847935) - 37758 (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (код 14371869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (код 32847935) - 37758 (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.07.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін