Рішення

від 17.02.2011 по справі 39/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.11 р. Справа № 39/284

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Староконь Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова компанія „ПортоВ» м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ

простягнення 45 966,70 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтова компанія „ПортоВ» , м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шахтарськ, про стягнення заборгованості в сумі 45 966,70 грн., яка складається з основного боргу в сумі 41 200,43 грн., пені в сумі 2482,75грн., інфляції в сумі 1812,82грн., 3% річних в сумі 470,70 грн.,

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № НК-0000050 від 26.04.2010р., додаток № 2, видаткові накладні № НК-0001967 від 01.07.2010р., № НК-0001844 від 30.06.2010р., № НК-0001709 від 21.06.2010р., № НК-0001649 від 14.06.2010р., № НК-0001631 від 07.06.2010р., № НК-0001490 від 31.05.2010р., № НК-0001448 від 27.05.2010р., № НК-0001424 від 20.05.2010р., № НК-0001232 від 07.05.2010р., рахунки-фактури № НК-0000640 від 01.07.2010р., № НК-0000733 від 30.06.2010р., № НК-0000733 від 21.06.2010р., № НК-0000732 від 14.06.2010р., № НК-0000586 від 07.06.2010р., № НК-0000733 від 31.05.2010р., № НК-0000733 від 27.05.2010р., № НК-0000733 від 20.05.2010р., № НК-0000733 від 07.05.2010р., податкові накладні, банківські виписки, розрахунки.

Представник відповідача до судового засідання з'явився, 10.02.2011р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив частково, посилаючись на те, що на виконання вимог Договору ним був переданий список автомобілів, що планувалось до заправки за заправними відомостями, який складається з 11 автомобілів, однак, детальне вивчення заправних відомостей наданих позивачем свідчать, що до означених відомостей були внесені інші автомобілі, які не включались до наданого списку. Також зазначив, що товари на вказану суму ним фактично не були отримані, виходячи з цього не виникло й обов'язку з їх оплати. У зв'язку з чим, сума основного боргу підлягає зменшенню на 5375,14грн. Крім того, вказував на часткове погашення боргу на суму 5000,00грн.

20.01.2011р. представником позивача через канцелярію суду була подана заява про збільшення суми позову, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 47087,87грн., з яких 41200,43грн. - основний борг, 633,24грн. - 3% річних, 2018,82грн. - інфляційне збільшення, 3235,08грн. - пеня.

17.02.2011р. позивач через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 44 521,01грн. на підставі акту дооцінки.

Суд розглядає справу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

17.02.2011 р. відповідачем через канцелярію суду надав заяву, згідно якої позовні вимоги в частині стягнення 44521,01 грн. визнав у повному обсязі, просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 9 місяців зі сплатою суми заборгованості рівними частками починаючи з лютого 2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

26.04.2010 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Нафтова компанія „ПортоВ» м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Шахтарськ (Покупець), укладено договір поставки № НК-0000050, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти в кількості, передбаченої в заявці Покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах діючого договору.

Згідно п. 1.1. Договору Покупець здійснює замовлення на поставку чергової партії товару, шляхом поштового, телефонного, факсимільного або іншого зв'язку (в письмовій формі), за договірною погодженою ціною, діючою на момент відвантаження. Умови та строки поставки погоджуються сторонами на кожне відвантаження окремо.

У відповідності з п. 3.1. Договору поставка продукції здійснюється згідно видаткових накладних, в яких вказується перелік нафтопродуктів, що поставляються, їх кількість та ціна. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної на поставку нафтопродуктів.

Заправка транспорту Покупця згідно п. 3.3 Договору відбувається наступним чином:

по талонах, тобто одночасно з підписанням видаткової накладної Постачальник передає Покупцю талони на заправку паливом, які є засобом обліку відпуску нафтопродуктів на АЗС, а також для складання облікових документів і не є засобом платежу. Фактичне передання талонів підтверджується актом приймання - передачі талонів;

заправлення пальним по талонах на АЗС Постачальника здійснюється після перевірки Постачальником оригінальності пред'явленого талону. Кількість та марка нафтопродуктів, яка відпускається через паливно-маслороздаточні колонки, повинна відповідати кількості та марці вказаної в талоні;

по заправним відомостям, тобто Постачальник здійснює заправку автомобільного транспорту Покупця на автозаправних станціях Постачальника по заправним відомостям. Покупець передає Постачальнику перелік автомобілів, заправка яких планується за рахунок Покупця. В заправних відомостях зазначається номер автомобілю, марка пального, кількість відпущених нафтопродуктів. За отриману кількість нафтопродуктів розписується водій.

На виконання умов Договору позивач протягом травня - червня 2010 р. згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних поставив відповідачеві ОСОБА_3 - нафтопродукти, на загальну суму 61 200,43грн.

Поставлену згідно означених видаткових накладних ОСОБА_3 відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього на означених накладних, скріплених печаткою фізичної особи-підприємця.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, а також враховуючи, що відповідач визнає факт отримання товару, поставленого згідно представлених накладних, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № НК-0000050 від 26.04.2010р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 61 200,43грн. за договором поставки № НК-0000050 від 26.04.2010 р., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з положеннями п. 4.3 Договору, при поставці продукції Покупець повинен оплатити нафтопродукти протягом двох банківських днів до дня передачі нафтопродуктів від Постачальника Покупцю. Строк оплати може бути змінено по взаємній домовленості сторін, в цьому випадку строк оплати Покупець вказує в заявці. Погоджений строк вказується в рахунках на оплату нафтопродуктів. Днем передачі нафтопродуктів вважається дата вказана у видатковій накладній.

Згідно долучених до матеріалів справи рахунків-фактур оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку.

На сплату вартості поставленої продукції позивачем були виставлені рахунки-фактури № НК-0000640 від 01.07.2010р., № НК-0000733 від 30.06.2010р., № НК-0000733 від 21.06.2010р., № НК-0000732 від 14.06.2010р., № НК-0000586 від 07.06.2010р., № НК-0000733 від 31.05.2010р., № НК-0000733 від 27.05.2010р., № НК-0000733 від 20.05.2010р., № НК-0000733 від 07.05.2010р№ НК-0000640 від 01.07.2010р., № НК-0000733 від 30.06.2010р., № НК-0000733 від 21.06.2010р., № НК-0000732 від 14.06.2010р., № НК-0000586 від 07.06.2010р., № НК-0000733 від 31.05.2010р., № НК-0000733 від 27.05.2010р., № НК-0000733 від 20.05.2010р., № НК-0000733 від 07.05.2010р.

Як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов Договору та діючого законодавства була здійснена часткова оплата за поставлену продукцію у розмірі 20 000,00грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Крім того, позивачем в процесі розгляду справи були надані докази (належним чином засвідчена копія банківської виписки) часткової оплати відповідачем суми боргу за договором поставки № НК-0000050 від 26.04.2010р. у розмірі 5000,00грн.

У судовому засіданні від 17.02.2011 р. сторонами було надано акт дооцінки за взаємними розрахунками станом на 17.02.2011р. за договором № НК-0000050 від 26.04.2010р., відповідно до якого сума основного боргу відповідача склала 44 521,01грн. Акт підписаний представником позивача та відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 44 521,01грн., не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині визнав у повному обсязі.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 44 521,01грн., залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, та відповідачем не спростована, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова компанія „ПортоВ» м. Донецьк в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні від 17.02.2011 р. відповідачем подано заяву про розстрочення виконання рішення суду строком на 9 місяців зі сплатою суми заборгованості рівними частками. Представник позивача проти розстрочення виконання рішення суду у справі № 39/284 не заперечував.

Розглянувши подану позивачем заяву про розстрочення виконання рішення суду, зважаючи на викладені відповідачем обставини, господарський суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у справі № 39/284, з огляду на наступне.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на неможливість одноразової виплати всієї суми заборгованості через можливість спричинення негативних наслідків для його господарської діяльності.

Представник позивача проти наданого клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 9 місяців не заперечував.

Викладені заявником обставини щодо необхідності розстрочення виконання рішення, суд вважає виключними, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити подану відповідачем заяву та розстрочити виконання рішення в частині погашення суми основної заборгованості в сумі 44521,01 грн., строком на дев'ять місяців зі сплатою суми боргу рівними частками починаючи з лютого 2011 р.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова компанія „ПортоВ» м.Донецьк - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова компанія „ПортоВ» м. Донецьк основний борг у сумі 44 521,01грн., витрати за державним митом в сумі 445,24грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228,58грн.

Розстрочити сплату суми основної заборгованості в розмірі 44521,01грн. за рішенням господарського суду від 17.02.2011 р. по справі № 39/284 строком на 9 місяців згідно наступного графіку:

№ місяць 2011 р. сума (грн.) загальна сума

1. лютий 4946,78 (грн.)

2. березень 4946,78 44521,01

3. квітень 4946,78

4. травень 4946,78

5. червень 4946,78

6. липень 4946,78

7. серпень 4946,78

8. вересень 4946,78

9. жовтень 4946,77

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя Морщагіна Н.С.