Рішення

від 29.06.2011 по справі 16/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.11 р. Справа № 16/155

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 200 904,93грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за довіреностями

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. порушено провадження по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення суми матеріальних збитків в розмірі 200 904,93грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 29.06.2011р. - 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди від 20.05.2008р., висновок експертизи, акт приймання-передачі від 01.02.2008р., заяву про перешкоду у доступі, повернення Відповідачем орендованого приміщення не в належному стані, у зв'язку з чим позивачеві завдана матеріальні збитки.

Відповідач у відзиві від 29.06.2011р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність позивачем факту завдання матеріальних збитків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

20 травня 2008р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди б/н (далі за текстом - договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування приміщення загальною площею 298,9 кв.м, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Овнатаняна, 26.

Строк оренди встановлений до 31 грудня поточного року та автоматично продовжується на той же строк, якщо жодна із сторін не попередить в письмовому вигляді за 30 днів про припинення строку дії договору (п.5.1. договору).

Згідно рішення господарського Донецької області від 18.12.2009р. у справі № 44/213пд, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010р., спірний договір був розірваний та за рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 26.05.2010р. у справі № 2-1283/10 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з орендованого за спірним договором приміщення задоволені.

Як зазначає Позивач, Відповідач перешкоджав вільному доступу до орендованого приміщення та після набрання судовим рішенням про виселення законної сили не передав приміщення в належному стані.

В обґрунтування невідповідності стану орендованого Відповідачем приміщення на момент його повернення Позивач посилається на акт приймання-передачі від 01.02.2008р. та проведення Відповідачем ремонту в орендованому приміщенні без узгодження з Позивачем, внаслідок якого обладнання, що знаходилось у приміщенні, знешкоджено, у зв'язку з чим Позивачеві завдані матеріальні збитки, які він просить стягнути з Відповідача, посилаючись на ст.ст.767, 778 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, згідно ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи та підтверджені оригіналами документів, та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному. повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Об'єкт оренди, що переданий Відповідачем в користування, визначений в пункті 1.1. договору та , згідно пункту 1.3. договору, вважається переданим з моменту підписання даного договору. Доказів підписання між сторонами акту приймання-передачі із зазначенням комплектації приміщення до матеріалів справи не надано.

Відповідно до приписів статті 767 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Акт приймання-передачі від 01.02.2008р., на який Позивач посилається в обґрунтування розміру завданих йому збитків у вигляді вартості знищеного Відповідачем майна, суд не приймає як належний доказ, у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначений акт був складений між СПД ОСОБА_6 та СПД ОСОБА_1 при поверненні орендованого за договором оренди від 01.01.2007р. приміщення, у зв'язку із закінченням строку його дії. Отже, даний акт не може свідчити про наявність спірного майна в приміщенні за адресою: м.Донецьк, вул.Овнатаняна, 26, на момент укладання договору оренди з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Під час укладення договору оренди між сторонами вони встановили необхідність проведення ремонтних робіт, у зв'язку з неможливістю використання Відповідачем орендованого приміщення за цільовим призначенням. Неможливість використання приміщення також підтверджується актом огляду приміщення від 20.05.2008р.

В пункті 4.3. договору передбачено, що Орендар зобов'язаний здійснити ремонт приміщення згідно кошторису, оскільки приміщення на момент укладення договору не відповідало його цільовому призначенню.

На виконання зазначеного, Орендарем був проведений капітальний ремонт приміщення, який, як встановлено в рішенні господарського суду Донецької області від 18.12.2009р. у справі № 44/213пд, був проведений з метою приведення предмету оренди в придатний для цільового використання стан.

Посилання Позивача на те, що з ним не було узгоджено проведення Відповідачем ремонту в орендованому приміщенні, судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме: за умовами договору сторони передбачили обов'язок Орендаря здійснити ремонт та, підписуючи договір оренди, Орендодавець погодився з його проведенням.

Також позивач, посилаючись на висновок будівельно-технічної експертизи № 4523/23 від 25.11.2009р., зазначає, що в орендованому приміщенні повинні бути в наявності матеріали та обладнання за переліком, але, у зв'язку з їх відсутністю, йому завдано матеріальних збитків на загальну суму 119144,93грн.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на приміщення, що є предметом договору оренди, за договором дарування від 08.12.2009р. перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_7, який в подальшому за договором купівлі-продажу від 10.06.2010р. продав його ОСОБА_8. Доказів наявності будь-яких претензій стосовно стану приміщення до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до частини 2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

В статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Проте на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:

- по-перше, факт заподіяння йому збитків;

- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За результатами повного та всестороннього дослідження матеріалів справи, суд встановив, що позивачем не доведений факт спричинення йому матеріальних збитків та їх розмір, не надано документів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Також Позивачем не доведена вина відповідача у заподіяних позивачу збитках, не доведений причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Також, зважаючи на розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, за рішенням суду, позивач втратив право вимоги відшкодування збитків.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення суми матеріальних збитків в розмірі 200 904,93грн., у зв'язку з їх безпідставністю.

Судові витрати по даній справи суд покладає на позивача в порядку, передбаченому в статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст.22, 525, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення суми матеріальних збитків в розмірі 200 904,93грн. - відмовити.

У судовому засіданні 29.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 01.07.2011р.