Рішення
від 26.07.2016 по справі 756/2490/14-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Чобіток А.О.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Рент-Драйв» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Рент-Драйв» про захист прав споживачів, виконання умов договору, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

встановила:

у лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 22 342грн. 23коп.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 29 грудня 2013 року уклав з відповідачем договір №ДТ-123004 прокату легкового автомобіля, за яким отримав у строкове платне користування автомобіль марки «Hyundai 130», д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, та зобов'язався при отриманні автомобіля в оренду сплатити 100% передоплати за прокат автомобіля за погоджений строк, а також внести заставу в розмірі, передбаченому в акті приймання-передачі автомобіля, що становить 900 доларів США.

Позивач стверджував, що він належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання, сплативши у повному обсязі передоплату за прокат автомобіля, після чого наймодавець передав йому автомобіль у строкове платне користування, проте під час повернення автомобіля з оренди відповідач не зміг повернути йому суму застави, однак визнав борг у розмірі застави, про що на акті повернення автомобіля з прокату представником ТОВ «Київ Рент-Драйв» було складено розписку.

Позивач посилався на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про виконання умов договору, однак відповідач не виконав умову договору та не повернув суму застави, тому стягненню підлягає 7832грн. 70коп. застави, 50грн. 22коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України, 8 459грн. 32коп. пені за невиконання умов договору на підставі п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», 3 000грн. реальних збитків, які полягають у отриманні юридичної допомоги та 3 000грн. у відшкодування моральної шкоди.

17 квітня 2015 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 236 651грн. 73коп., з яких 19 301грн. 40коп. завдатку, пеню у сумі 211 350грн. 33коп., 3000грн. реальних збитків та 3000грн. моральної шкоди.

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/10235/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Великохацька В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Рент-Драйв» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 32 952грн. 10коп., що складається із

- 2 -

суми застави у розмірі 19 301грн. 40коп., пені за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9650грн. 70коп., витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, у розмірі 3 000грн., 1 000грн. у відшкодування моральної шкоди. Також з відповідача стягнуто судовий збір у сумі 329грн. 52коп. в дохід держави.

Рішенням колегії суддів Апеляційного суду м. Києві від 15 вересня 2015 року рішення Оболонського району м. Києва від 20 квітня 2015 року змінено, зменшено загальну стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Рент-Драйв» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів з 32 952грн. 10коп. до 28 951грн. 10коп., зменшено стягнутий з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Рент-Драйв» на користь держави судовий збір з 329грн. 50коп. до 289грн. 50коп.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 15 червня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року скасовано у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення пені, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи оскарження рішення суду в частині стягнення пені, відповідач зазначав, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як відсутні підстави для повернення застави.

ТОВ «Київ Рент-Драйв», будучи належним чином повідомлене про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.48 т.2), свого представника у судове засідання не направив, клопотання про перенесення судового розгляду не подало, тому відповідно до ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання у відсутність представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який вважав, що рішення суду в частині визначення розміру пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 29 грудня 2013 року сторони уклали договір №ДТ-123004 прокату легкового автомобіля, за яким позивач отримав у строкове платне користування автомобіль марки «Hyundai 130», реєстраційний номер НОМЕР_1, та зобов'язався при отриманні автомобіля в оренду сплатити 100% передоплати за прокат автомобіля за погоджений строк, а також внести заставу в розмірі, передбаченому в акті приймання-передачі автомобіля, що становить 900 доларів США.

Відповідно до матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, сплатив 100% передоплати за прокат автомобіля до 13 січня 2014р. та вніс 900 доларів застави, у визначений договором строк повернув автомобіль, однак відповідач не повернув йому заставу у розмірі 900 доларів США.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015р. визнано, що неповернення застави відповідачем є неправомірним і вказана сума стягнута з відповідача.

Зазначене рішення Оболонського районного суду м. Києва у цій частині залишено без змін Апеляційним судом м. Києва та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення застави, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносин сторін регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», ч. 5 ст. 10 якого передбачена сплата пені за невиконання умов договору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на нормах матеріального права.

- 3 -

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 5 статті 10 вказаного закону передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до договору прокату легкового автомобіля, який уклали сторони 29 грудня 2013р., відповідач зобов'язався надати у платне користування позивача автомобіль марки «Hyundai 130», і вказана послуга була виконана відповідачем у визначені договором строки.

Згідно пункту 2.3. договору прокату легкового автомобіля при укладенні договору стягується застава, розмір якої зазначається в акті приймання-передачі легкового автомобіля, і яка повертається наймачу після виконання ним належним чином усіх зобов'язань за цим договором.

Отже, повернення застави не є послугою у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», яка була передбачена договором прокату легкового автомобіля, тому підстав для застосування ч. 5 ст. 10 вказаного закону у зв'язку із неповерненням відповідачем позивачу застави після виконання договору не має.

Скасовуючи рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015р. у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення пені та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив про необхідність з'ясувати характер спірних правовідносин та визначити, які норми матеріального права підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача пеню відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», тобто позивач на власний розсуд визначився, як з предметом позову, так і з його підставами, і відповідно до положень ст.ст. 10 та 11 ЦПК України суд не має правових підстав на власний розсуд змінювати підстави позовних вимог, а також роз'яснювати сторонам, якими нормами матеріального права регулюються їх правовідносини.

Частиною 2 статті 31 ЦПК України передбачено, що позивач має право до початку розгляду судом справи по суті шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Отже, у суді апеляційної інстанції позивач не має право змінити підстави позову, а відтак, і суд апеляційної інстанції не має правових підстав для застосування іншої норми матеріального права, ніж та, на яку посилався позивач у суді першої інстанції.

Крім того, під час повторного апеляційного розгляду представник позивача наполягав,

- 4 -

що пеня з відповідача підлягає стягненню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правових підстав для застосування до правовідносин сторін ст. 625 ЦК України при розгляді даного позову, на що посилається Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не має, так як про це не було заявлено позивачем, а крім того, вказана норма не передбачає можливості стягнення пені.

Вимоги представника позивача про скасування рішення суду в частині визначення розміру пені та задоволення позовних вимог у повному обсязі, не можуть бути предметом розгляду у даному судовому засіданні, оскільки ні позивачем, ні його представником апеляційна скарга на рішення суду не подавалася.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Рент-Драйв» задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015р. в частині стягнення з ТОВ «Київ Рент-Драйв» на користь ОСОБА_1 пені у сумі 9 650грн. 70коп. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Київ Рент-Драйв» про стягнення пені відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

СудАпеляційний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення26.07.2016
Оприлюднено01.08.2016
Номер документу59313278
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —756/2490/14-ц

Ухвала від 10.07.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Фаловська Ірина Миколаївна

Ухвала від 16.01.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Фаловська Ірина Миколаївна

Ухвала від 08.09.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Фаловська Ірина Миколаївна

Рішення від 26.07.2016

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Рейнарт Ійя Матвіївна

Ухвала від 05.07.2016

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Рейнарт Ійя Матвіївна

Ухвала від 15.06.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ступак Ольга В’ячеславівна

Рішення від 15.09.2015

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Слободянюк Світлана Василівна

Рішення від 10.02.2015

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Великохацька В. В.

Рішення від 05.12.2014

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Великохацька В. В.

Рішення від 16.10.2014

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Великохацька В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні