Постанова

від 06.06.2016 по справі 810/538/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року 810/538/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вітал Трейд" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Вітал Трейд" (надалі - позивач, Підприємство) з позовом до Волинської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2016/000011/2 від 29.01.2016 (надалі - оскаржуване рішення);

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205020006/2016/00008 (надалі - оскаржувана картка відмови).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують, згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, прийняв оскаржуване рішення та картку відмови. Вважає, що за таких умов, у відповідача були відсутні правові підстави вимагати (пропонувати) подання додаткових документів, не приймати митну декларацію, відмовляти у митному оформленні товару та приймати рішення про коригування митної вартості товарів. У зв'язку із зазначеним, просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що під час здійснення митного контролю у Митниці виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, оскільки ці документи містили розбіжності та не містили всі складові митної вартості, внаслідок чого визначення митної вартості імпортованого Підприємством товару за шостим (резервним) методом вважає законним. У зв'язку з вищевикладеним вважає, що оскаржувані рішення та картка відмови є правомірними, винесені Митницею з дотриманням вимог чинного законодавства, крім цього підстави, які стали причиною відмови в митному оформленні, є цілком обґрунтованими.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21706254 від 17.02.2016 Приватне підприємство "Вітал Трейд" зареєстроване як юридична особа з 01.09.2010.

10 грудня 2014 року між Позивачем та фірмою "Jozefow Sad" sp.z о.о. (м. Юзефув-над-Віслою, Польща) (надалі - Продавець) був укладений Договір поставки №01/2014 (надалі - Договір).

За умовами зазначеного Договору Продавець зобов'язався виготовити і передати свіжі яблука (надалі - Товар), а Покупець (Позивач у справі) зобов'язався прийняти і оплатити Товар у кількості і у терміни, обговорені Сторонами відповідно до накладної та умов Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до умов Договору:

- найменування, асортимент Товару, його ціна та вартість, а також терміни поставки вказуються в замовленнях та додатках, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються в Польських Злотих PLN, відповідно до цін, вказаних в PLN в Додатках до Договору. Ціна містить у собі вартість Товару, а також його пакування на умовах поставки EXW м. Юзефув-над-Віслою (пункт 1.3 Договору);

- оплата здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу коштів на рахунок Продавця відповідно до виставленого рахунку-фактури на протязі 14 днів від дня виставлення рахунка-фактури (пункту 4.3 Договору).

27 січня 2016 року між Позивачем та фірмою "Jozefow Sad" sp.z о.о. був підписаний Додаток №13 до договору поставки №01/2014 від 10.12.2014, в якому Сторони визначили: асортимент Товару, ціну за одиницю Товару та умови поставки, вимоги до якості Товару (2 сорт), вид пакування.

29 січня 2016 року при переміщенні Товару на територію України, Позивач подав відповідачеві заповнену митну декларацію за формою "МД-2" за №205020006/2016/000687 (надалі - МД), а також документи, які підтверджували митну вартість Товару та складові митної вартості Товару. Такі документи перелічені у Графі 44 зазначеної МД, а саме:

- міжнародну автомобільну накладну (СМR) б/н від 28.01.2016 (код класифікатора: 2730);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару ) б/н від 28.01.2016 (код класифікатора: 3007);

- рахунок-фактури (інвойс) №015/ех/01/2016 від 28.01.2016 (код класифікатора: 3105);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.12.2015 (код класифікатора: 4103);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13 від 27.01.2016(код класифікатора: 4104);

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампів "Ввезення в Україну дозволено", або "Транзит по Україні дозволено", або "Вивезення з України дозволено") №2730 від 28.01.2016 (код класифікатора: 5503);

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено") №2730 від 28.01.2016 (код класифікатора: 5504);

- інформація про проведення державного контролю харчових продуктів №2730 від 28.01.2016 (код класифікатора: 5508);

- сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми ЕUR.1 № PL/МF/АА0277709 від 28.01.2016 (код класифікатора: 7003).

Однак, відповідач 29.01.2016, посилаючись на те, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що документи подані до митного оформлення та підтверджують митну вартість товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей та документів, що підтверджують митну вартість товару, згідно положень пункту 2-3 статті 53 Митного кодексу України №4495ІV від 13.03.2012 (надалі - МК): відсутні документи відповідно до п.1.1. п.1.2. п.2.1. п.3.1 Контракту №01/2014 від 10.12.2014, які містять відомості про вартість оцінюваного товару та є невід'ємною частиною вищевказаного договору; наявні розбіжності в документах, що містять відомості щодо вартості перевезення оцінюваного товару, - направив Підприємству листа, в якому вказав:

"У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, просимо Вас у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості:

- копію декларації країни відправлення;

- специфікацію (згідно Контракту № 01 /2014 від 10.12.2014 п.2.1);

- замовлення на виготовлення партії товару (згідно Контракту № 01/2014 від п.1.2 та п.3.1);

- товарну накладну (згідно Контракту № 01/2014 від 10.12.2014 п.1.1);

- висновок про якісні та вартісні характеристики підготовлений спеціалізовано експертною організацією;

- виписку з бухгалтерської документації;

- договір на перевезення оцінюваного товару та інші транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до статті 264 МК просимо Вас надати оригінали документів зазначених у графі 44 МД".

Позивач надав відповідачеві додаткові документи, а саме: прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 27.01.2016 (код класифікатора: 3014); договір (контракт) про перевезення №008 від 27.01.2016 (код класифікатора: 4301); замовлення від 27.01.2016 (код класифікатора: 9000); сертифікат якості б/н від 27.01.2016 (код класифікатора: 9000); висновок ТПП №Ц-72 від 29.01.2016 (код класифікатора: 9000); лист позивач про завершення митного оформлення №36 від.29.01.2016 (код класифікатора: 9000); копію митної декларації країни відправлення №16PL302020E003656 від 28/01/2016 (код класифікатора: 9610), однак 29.01.2016 Митниця видала Позивачеві оскаржувану картку відмови та винесла оскаржуване рішення.

Митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, було встановлено розбіжності та неточності, а саме:

- документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей щодо вартості оцінюваного товару та не надано документи, що підтверджують митну вартість товару, відповідно до п 1.1. п.1.2, п.2.1., п.3.1 Контракту № 01/2014 від 10.12.2014;

- наданий експертний висновок Київської ТПП №Ц-72 від 29.01.2015 містить інформацію щодо джерел якими скористався експерт при здійсненні експертної оцінки. Зазначені експертом джерела містять інформацію щодо вартості яблук, проте на вартість оцінюваного товару впливає калібр яблук. Відповідно до документів наданих декларантом та інформації, що вказана в експертному висновку відсутня інформація щодо калібру яблук та сорту груш які імпортуються Підприємством;

- декларантом надано Заявку-Договір №008 від 27.01.2016, виконавцем згідно вищевказаної заявки є ФОП ОСОБА_1.В Заявці-Договорі відсутня інформація щодо перевізника та фактичного виконавця вказаної послуги з перевезення. Згідно даних CMR перевізником є ОСОБА_2 Декларантом не надано транспорті документи, які стосуються вартості перевезення оцінюваного товару від виконавця послуги з перевезення товару. Довідка транспортних витрат видана ФОП ОСОБА_1. Декларантом не надано договору з третіми особами між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 який пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що розглядаючи послідовно можливість застосування методів визначення митної вартості Митниця інформує про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК) та методу 2б (ст.60 МК) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК) та методу 2г (ст.63 МК) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість на товар №1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації МД 209120000/2016/800493 від 11.01.2016, МД № 2.09140000/2016/000276 від 06.01.2016 наявної в митного органу (ст. 33 МК), рівень митної вартості на товар №1 становить 1,4295 злт/кг (0,35 дол.США/кг згідно курсу НБУ на дату 29.01.2015).

Митну вартість на товар №2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі інформації щодо вартості товару в країні експорту http://www.sadbizries.pI/notowania-owocow/5/all/Oriis2kl та зі статтею 64 МК на підставі цінової інформації МД 205020006/2016/587 від 26.01.2016, 205020006/2016/616 від 27.01.2016, 209120000/2016/803032 від 28.01.2016 та 209120000/2016/801084 від 15.01.2016, рівень митної вартості товару №2 становить 4,0845злт /кг., (1,00 дол. США/кг згідно курсу НБУ на дату 29.01.2015).

Із оскаржуваного рішення випливає, що проведення процедури консультацій Митниці із Підприємством щодо можливості застосування іншого методу визначення митної вартості не здійснювалось.

В оскаржуваній картці відмови Митницею підставою для відмови у митному оформленні товарів зазначено неподання документів, що містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної вартості, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідачем вказано на необхідність приведення Підприємством рівня митної вартості у відповідність до рішення про коригування митної вартості №205000011/2016/000011/2 від 29.01.2016.

Не погоджуючись із вищезазначеним зазначеним та вважаючи протиправними оскаржувані рішення та картку відмови, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК), а також, положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст. 248 МК).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст. 257 МК).

Статями 49 та 50 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Положеннями частин четвертої та п'ятої статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу (ч.1 ст. 52 МК).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст. 52 МК).

Згідно із частиною першою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Положеннями частини другої статті 53 МК встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, з аналізу положень частин першої та другої статті 53 МК випливає, що МК містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Окрім цього, положеннями частини п'ятої статті 53 МК встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вищезазначене кореспондується з положеннями статті 318 МК, якими встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. А також, відповідає пунктам 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (далі - Міжнародна конвенція), якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вищенаведене узгоджується із закладеними у положеннях статті 8 МК принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною першою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст. 57 МК).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст. 57 МК).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст. 57 МК).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК (ч.2 ст. 54 МК).

Положеннями частини першої статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні, б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК).

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК (ч.3 ст. 58 МК).

Положеннями частини четвертої статті 54 МК встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (ч.5 ст. 54 МК).

Частиною шостою статті 54 МК встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також, відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору наведених у статті 58 МК.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже, такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, що необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи і для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині третій статті 53 МК.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції встановлено стандартне правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, у листі Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 №7420/7/99-99-24-02-04-17 "Щодо додержання законодавства України з питань визначення митної вартості" зазначено: "що МК визначений виключний перелік підстав для запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. До таких підстав відповідно до частини третьої статті 53 МК віднесено: 1) наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, розбіжностей; 2) наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, ознак підробки; 3) відсутність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додаткові документи відповідно до частини четвертої статті 53 МК запитуються органом доходів і зборів виключно у випадку наявності у останнього підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Інших підстав для запиту додаткових документів законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

У випадку встановлення визначених законодавством підстав для запиту додаткових документів посадова особа органу доходів і зборів здійснює письмовий запит додаткових документів із зазначенням конкретних документів, які необхідно подати. При цьому необхідність надання окремих додаткових документів повинна визначатися посадовою особою виходячи з особливостей зовнішньоекономічної операції.

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Перелік таких випадків є виключний та визначений частиною шостою статті 54 МК.

Згідно частини третьої статі 54 МК, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 55 МК встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, право Митниці на витребування додаткових документів закон тісно пов'язує з наявністю розбіжностей чи ознак підробки у основних документах, які повинні доводитись митним органом при витребувані додаткових документів.

Під час митного оформлення товарів, за яким були прийняті оскаржувані рішення, Підприємство надавало усі необхідні документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК. Однак, Митниця жодним чином не вказала на будь-які наявні розбіжності чи ознаки підробки в поданих документах, а лише витребувала додаткові документи. При цьому, Митниця не зазначила, які саме факти чи складові митної вартості потрібно підтвердити запитуваними документами, не зазначила і причин та підстав необхідності надання таких документів. А також, у оскаржуваному рішенні не зазначено розбіжностей, які б стосувалися основного переліку документів для підтвердження митної вартості товарів, який визначено у частині другій статті 53 МК.

Отже, з вищезазначеного випливає, що Підприємством дотримано норми МК щодо порядку визначення митної вартості товарів та задекларовано всі складові такої вартості, у тому числі вартість перевезення. Таким чином, суд вважає, що Митницею не доведено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, Митницею не надано доказів того, що документи, подані Підприємством для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд вважає, що ненадання Підприємством всіх запитуваних Митницею документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування Митницею коригування митної вартості. Також, Митницею не надано доказів існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 МК.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Митницею неправомірно відмовлено Підприємству у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за резервним. А прийняте Митницею оскаржуване рішення містять загальні посилання та не розкривають фактів і відомостей, не деталізують конкретних обставин та підстав, які повинні міститись у рішеннях про коригування митної вартості, що вказує на їх необґрунтованість та невідповідність вимогам МК.

Положеннями частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Проте, Митницею не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного рішення та видання Підприємству оскаржуваної картки відмови.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений ним судовий збір в розмірі 3601,74 грн., підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Митниці.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2016 №205000011/2016/000011/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205020006/2016/00008.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь Приватного підприємства "Вітал Трейд" (ідентифікаційний код 36999810) судовий збір у розмірі 3601,74 грн. (три тисячі шістсот одна грн. 74 коп).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.