Справа № 815/2824/13-а
УХВАЛА
27 липня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., судді Кравченка М.М., судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №815/2824/13-а, постановлення окремої ухвали,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності відповідачів у вигляді не вирішення питання про поновлення прав позивача та виконання зобов'язальних вимог рішення Приморського районного суду м. Одеса від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06 щодо поновлення позивача на роботі, рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року по справі "Харук та інші проти України" (Заява №703/05 та 115 інших заяв); зобов'язання відповідачів вчинити відповідні дії (розпорядження, накази, записи до трудової книжки тощо) щодо поновлення позивача на роботі відповідно до зазначених рішень судів.
18 липня 2016 року до суду за вхід. №18864/16 від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення по адміністративній справі №815/2824/13-а; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати матеріали виконавчого провадження №42300795 на виконання рішення по справі №815/2824/13-а; прийняти окрему ухвалу щодо невідповідності дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Закону України «Про виконавче провадження» та бездіяльності, а також з огляду на неоднакове ставлення до боржника ДДВС та інших боржників, які гальмують остаточне правове виконання судових рішень про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Заяву обґрунтовано тим, що тривалий час, незважаючи на наявність судових рішень, не відбулось поновлення заявника на роботі. 13 липня 2016 року заявником отримано постанову від 30 червня 2016 року про закінчення виконавчого провадження №42300795 за виконавчим листом від 03 грудня 2013 року по адміністративній справі №815/2824/13-а. Однак, як зазначає заявник, ніяких виконавчих дій на виконання судового рішення Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинено не було та/або заявнику про них невідомо. Вказані обставини заявник вважає порушенням його прав на виконання судового рішення в частині поновлення на роботі.
З огляду на вищевикладене, заявник звернувся до суду із даною заявою.
У судовому засіданні заявник - ОСОБА_1 заяву підтримала та просила задовольнити.
Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні проти задоволення заяви про встановлення судового контролю заперечував. У своїх поясненнях представник зазначив, що судове рішення по адміністративній справі №815/2824/13-а виконано, про що свідчить наказ Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 30 травня 2016 року №66/к про поновлення на роботі ОСОБА_1
Представник Одеської обласної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно.
Відповідно до ст. 267 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, заслухавши пояснення заявника та відповідача, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та постановлення окремої ухвали, суд дійшов наступного.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №815/2824/13-а від 12 вересня 2013 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, Державної виконавчої служби України про визнання протиправними бездіяльності та дій. Визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо примусового виконання судових рішень у встановлений законом строк. Зобов'язано Державну виконавчу службу України вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів по виконанню судових рішень.
Рішення суду набрало законної сили 14 листопада 2013 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року здійснено заміну сторони виконавчого провадження № 42300795 з виконання виконавчого листа по адміністративній справі №815/2824/13-а, а саме боржника - Державну виконавчу службу України замінено на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За приписами ч. 1 ст. 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
03 грудня 2013 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №815/2824/13-а про зобов'язання Державної виконавчої служби України вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів по виконанню судових рішень.
На підставі вказаного виконавчого листа, постановою державного виконавця від 03 березня 2014 року відкрито виконавче провадження №42300795 з примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №815/2824/13-а.
Підставою звернення заявника із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення став факт закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №815/2824/13-а, у той час коли фактично вказане рішення суду не виконане та права заявника не відновлені.
Судом встановлено, що 30 червня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №815/2824/13а про зобов'язання Державної виконавчої служби України вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів по виконанню судових рішень. В постанові зазначено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом.
У судовому засіданні представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано суду копію Наказу Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 30 травня 2016 року №66/к, згідно якого ОСОБА_1 поновлено на роботі в Департаменті освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на посаді завідувача сектору консультативно-методичного обслуговування інклюзивної освіти Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, яка відповідає посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації, з якої вона була незаконно звільнена, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 31 травня 2016 року.
Таким чином відповідач доводить, що рішення суду по адміністративній справі №815/2824/13-а виконано.
Проте, як зазначає ОСОБА_1, запропонована посада не має тих складових, які включала попередньо займана посада, з якої її було звільнено, а саме педагогічний стаж, відпустка за педагогічний стаж, надбавки та інше. Крім того, заявник вважає, що вказаний наказ є наказом про примусову працю, оскільки вона не погоджувалась на такі умови працевлаштування. Отже, заявник вважає, що рішення суду по даній справі не виконане.
Суд зазначає, що рішення суду по адміністративній справі №815/2824/13-а спрямоване на відновлення прав ОСОБА_1 на працю та захист її прав щодо тривалого невиконання ухваленого на її користь рішення суду, у тому числі рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року по справі «Харук та інші проти України» (Заява №703/05 та 115 інших заяв), як відповідачем, так і органами державної виконавчої служби.
В матеріалах виконавчого провадження №42300795 з виконання виконавчого листа №815/2824/13-а наявна постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 червня 2016 року про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини №32562/07 від 26 липня 2012 року. Згідно вказаної постанови рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Рішення національного суду в частині в частині поновлення на посаді виконано відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно наказу Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації №66/к від 30 травня 2016 року ОСОБА_1 поновлено на роботі в Департаменті освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на посаді завідувача сектору консультативно-методичного обслуговування інклюзивної освіти Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, яка відповідає посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації, з якої вона була незаконно звільнена, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 31 травня 2016 року.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, зваживши всі встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем (Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) засвідчено вжиття певних заходів щодо виконання рішення суду. Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проведено низку процесів, внаслідок чого позивачу було запропоновано посаду, яка на думку відповідача найбільш відповідає посаді, з якої ОСОБА_1 була звільнена.
Постанова про закінчення виконавчого провадження від 30 червня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №815/2824/13-а є чинною та діє. Отже, виконавче провадження, згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 «Про виконавче провадження», вважається закінченим.
Статтею 267 КАС України закріплено право суду встановлювати судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши положення статті 267 КАС України, дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи заявника, відповідача та виконавця в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення по даній справі.
Щодо вимоги про винесення окремої ухвали на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Виходячи зі змісту вказаної статті, постановлення окремої ухвали є правом, а не його обов'язком суду.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду даної заяви.
За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 24, 160, 165, 166, 267 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №815/2824/13-а, постановлення окремої ухвали - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя О.В. Глуханчук
Суддя М.М. Кравченко
Суддя С.О. Стефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2016 |
Оприлюднено | 03.08.2016 |
Номер документу | 59315432 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Глуханчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні