Ухвала

від 28.07.2016 по справі 808/8410/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2016 рокусправа № 808/8410/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокомплекс" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрокомплекс"

звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.07.2015р. №0001332201 та № 0001322201 видані Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення: №0001332201 від 21.07.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 173641 грн. 50 коп., з яких: 115761 грн. 00 коп. - основний платіж та 57880 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001322201 від 21.07.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 59568 грн. 00 коп., з яких: 39712 грн. 00 коп. - основний платіж та 19856 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 09.06.2015 по 15.06.2015 року представниками податкової проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Електрокомплекс" з питань своєчасності достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ВІНТ-РПБ" (код ЄДРПОУ 39290781), ТОВ "АЛЬКАР-СМТ" (код ЄДРПОУ 38881583), ТОВ "ТІТУЛ АВТО" (код ЄДРПОУ 39290891), ТОВ "ФІДОМ-СТ" (код ЄДРПОУ 38863852) за період з 01.09.2013 по 31.12.2014 роки,.

За результатами перевірки складено акт №64/08-29-220109/32721642 від 22.06.2015 (т.1, а.с.19-48), в якому зафіксовані порушення ТОВ "Електрокомплекс":

- з податку на прибуток:

пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.6, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, що призвели до заниження підприємством за 2014 рік податку на прибуток підприємств на суму 39712 грн. 00 коп.;

1.2. пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.6, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України підприємством завищені валові витрати внаслідок здійснення транзитних потоків за 2014 рік в розмірі 410080 грн. 45 коп.;

1.3. пп.14.1.56, пп.14.1.36, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України, підприємством завищені валові доходи внаслідок здійснення транзитних потоків за 2014 рік в розмірі 443295 13 коп.

- з податку на додану вартість:

2.1. пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість (р.18 та р.25) за 2014 рік в розмірі 115761 грн. 00 коп.;

2.2. пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України підприємством завищено податковий кредит внаслідок здійснення транзитних потоків за 2014 рік в сумі 82016 грн. 10 коп.;

2.3. пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.187.1 ст.187 ПК України встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість внаслідок здійснення транзитних потоків за 2014 рік на загальну суму 88659 грн. 03 коп.".

На підставі висновків вказаного акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №0001332201 від 21.07.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 173641 грн. 50 коп., (а.с.15-16) та №0001322201 від 21.07.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 59568 грн. 00 коп., (а.с.17-18).

Не погодившись з даними рішеннями позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд апляційної інстанції.

Дослідивши господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокомплекс" з контрагентами ТОВ "ВІНТ-РПБ", ТОВ "АЛЬКАР СМТ", ТОВ "ТІТУЛ АВТО", ТОВ "ФІДОМ-СТ" податковий орган прийшов до висновку, про нереальність та безготівковість цих взаємовідносин.

ТОВ "Електрокомплекс" складаючи податкову звітність з податку на додану вартість діяло за нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ст. 3, податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповіно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На момент укладання договорів з ТОВ "ВІНТ-РПБ", ТОВ "АЛЬКАР СМТ", ТОВ "ТІТУЛ АВТО", ТОВ "ФІДОМ-СТ" вони були належним чином зареєстровані суб'єктами господарювання, договори укладені між позивачем та контрагентами передбачені відповідними нормами ЦК та ГК України, під час укладання договорів сторони не порушили вимог закону.

Як встановлено з матеріалів справи між позивачем (замовник) та ТОВ "ФІДОМ-СТ" (постачальник) укладено Договір поставки №59 від 24.07.2014 з додатком до нього (а.с.113-115).

На виконання умов договору позивачем було надано: видаткова накладна №157 від 31.07.2014; податкова накладна №157 від 31.07.2014; рахунок-фактура №157 від 31.07.2014; товарно-транспортна накладна від 31.07.2014; банківська виписка (а.с.112-118).

Між позивачем (покупець) та ТОВ "ВІНТ-РПБ" (постачальник) укладено договір поставки №53/14 від 02.09.2014 з додатками до нього (а.с.119-125).

Згідно п.4.1 вказаного Договору поставки, поставка товару здійснювалася окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення на поставку продукції, або/чи відповідного додатку.

На виконання данного договору позивачем були надані видаткові накладні: №174 від 30.10.2014, №60 від 12.09.2014, №132 від 26.09.2014, №38 від 06.10.2014; податкові накладні: №60 від 12.09.2014, №132 від 26.09.2014, №38 від 06.10.2014, №174 від 30.10.2014; рахунки-фактури: №60 від 02.09.2014, №132 від 26.09.2014; товарно-транспортні накладні: №174/10 від 30.10.2014, №38/10 від 06.10.2014, №132/09 від 26.09.2014; звіти про дебетові та кредитові операції, банківські виписки (а.с.126-144).

Судом досліджено господарські правовідносини, що виникли між позивачем (покупець) та ТОВ "ТІТУЛ АВТО" (постачальник) за Договором поставки №43 від 27.10.2014 з додатками до нього (а.с.145-146). Згідно п.2.1 вказаного Договору кількість товару, що поставляється за цим Договором, зазначається у видаткових накладних.

На виконання данного договору позивачем були надані видаткові накладні: №169 від 28.11.2014, №167 від 28.11.2014, №170 від 28.11.2014, №117 від 20.11.2014, №174 від 30.10.2014, №164 від 28.10.2014, №163 від 28.10.2014, №162 від 28.10.2014; Податкові накладні: №169 від 28.11.2014, №167 від 28.11.2011, №170 від 28.11.2014, №117 від 20.11.2014, №174 від 30.10.2014, №164 від 28.10.2014, №163 від 28.10.2014, №162 від 28.10.2014; товарно-транспортні накладні: №162/164 від 28.10.2014, №174/10-2 від 30.10.2014; звіти про дебетові та кредитові операції, банківські виписки (а.с.147-172).

Крім того, в матеріалах справи містяться документи первинного бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ТОВ "АЛЬКАР-СМТ", а сам: рахунок-фактура №49 від 08.05.2014, видаткова накладна №49 від 08.05.2014, податкова накладна №49 від 08.05.2014, звіт про дебетові та кредитові операції (а.с.107-110).

На підтвердження використання товарів отриманих від ТОВ "ВІНТ-РПБ", ТОВ "ТІТУЛ АВТО", ТОВ "АЛЬКАР-СМТ", ТОВ "ФІДОМ-СТ" у власній подальшій господарській діяльності позивачем надано до суду: видаткові накладні №РН-0001074 від 26.08.2014, №РН-0001355 від 28.10.2014, №РН-0001318 від 23.10.2014, №РН-0001156 від 15.09.2014, №РН-0000853 від 15.07.2014, №РН-0000792 від 26.06.2014, №РН-0001364 від 29.10.2014, №РН-0001374 від 30.10.2014, №РН-0001627 від 18.12.2014; товарно-транспортні накладні від 26.08.2014, від 23.10.2014, №0000000593 від 15.07.2014; калькуляції вартості виробництва продукції №КА-0000231 від 22.08.2014, №КА-0000233 від 22.08.2014, №КА-0000232 від 22.08.2014, КА-0000226 від 21.10.2014, №КА-0000225 від 21.10.2014, №КА-0000228 від 10.10.2014, №КА-0000227, №КА-0000215 від 14.07.2014, №КА-0000195 від 25.06.2014, №КА-0000193 від 25.06.2014; довіреності №2481 від 28.10.2014, №2061 від 15.09.2014, №81 від 18.06.2014, №310 від 29.10.2014, №17 від 30.10.2014 (т.2, а.с.4-30).

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Що стосується транспортування товарів за товарно-транспортними накладними, суд апеляційної інстанції зазначає.

Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для: списання товарно-матеріальних цінностей (здійснюється під час відвантаження товарів на складі вантажовідправника); обліку на шляху їх переміщення (здійснюється перевізником під час транспортування); оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (здійснюється у вантажоодержувача під час отримання товару); для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (здійснюється між автопідприємством та замовником перевезення). (п.1 14.Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Наказ №363))

Отже, ТТН не призначена для обліку використання транспортованих товарів у господарській діяльності вантажоодержувача (покупця), а відтак наявність (відсутність) ТТН не може бути підставою для висновку про відсутність зв'язку придбаних товарів із господарською діяльністю покупця.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. В матеріалах справи містяться копії первинних документів, виписаних контрагентом позивача на підтвердження виконання умов укладених договорів (акти транспортних робіт (послуг), податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому - передачі продукції, товарно-транспортні накладні), які підтверджують фактичне виконання робіт (надання послуг) від постачальника до позивача.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки висновки відповідача грунтуються тільки на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 159 КАС України передбачено, що « 1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні».

Крім того, відповідач, всупереч ст. 71 ч.2 КАС України, не довів правовірність своїх рішень в суді.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова