Справа № 304/1270/14-ц
Провадження № 2/304/6/2016
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2016 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І.І.,
при секретарі - Соханич Л.Ю.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великоберезнянська селищна рада Закарпатської області та відділ Держземагенства у Великоберезнянському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 (правонаступником якої відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України є ОСОБА_4І.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великоберезнянська селищна рада Закарпатської області та відділ Держземагенства у Великоберезнянському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17 вересня 2010 року на підставі рішення 14 сесії 5 скликання Великоберезнянської селищної ради Закарпатської області № 434 від 27 червня 2008 року відповідачці був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Закарпатська область смт. В.Березний, вул.Заводська, № 7, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. 31 липня 2013 року за договором купівлі-продажу він придбав земельну ділянку, що розташована за адресою: Закарпатська область смт. В.Березний, вул. Заводська, № 9, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності. Раніше він орендував вказану земельну ділянку за договором оренди земельної ділянки, а ще раніше дану земельну ділянку розпорядженням голови Великоберезнянської РДА № 327 від 25 вересня 1997 року було надано у постійне використання для виробничої діяльності. Так, з часу видачі державного акту на право постійного користування землею, тобто з 1997 року межі його земельної ділянки не змінювалися, він використовував її для комерційної діяльності, оскільки там розміщений магазин, що належить йому на праві приватної власності. Під час оформлення відповідачкою державного акту на право приватної власності на землю він підписав акт погодження меж земельної ділянки, оскільки вважав, що її розміри будуть такими самим як у попередньому, однак такі не відповідають дійсності. Про невідповідність меж спірних земельних ділянок він дізнався лише у жовтні 2013 року, коли чоловік відповідачки звернувся з позовом про усунення порушеного права користування житлом. Оскільки при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачки був здійснений відступ від межі зазначеної ділянки, яка вказана у технічному паспорті та державному акті на право постійного користування землею, в результаті чого межа земельної ділянки відповідачки проходить по площі його земельної ділянки, тому просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить залишити позовну заяву без розгляду. Його представник ОСОБА_2 подану заяву підтримала та просила таку задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви не заперечив.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 207 ч. 1 п. 5, ст. ст. 209-210 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великоберезнянська селищна рада Закарпатської області та відділ Держземагенства у Великоберезнянському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_6
Суд | Перечинський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2016 |
Оприлюднено | 04.08.2016 |
Номер документу | 59342388 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Перечинський районний суд Закарпатської області
Ганько І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні