Ухвала

від 01.08.2016 по справі 816/960/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А 01 серпня 2016 року          м. Київ                                        К/800/20741/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління  ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі № 816/960/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління  ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасуванняподаткового повідомлення-рішення, -                                                           ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області 29.07.2016 подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке. Відповідно до положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №    484-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.   До касаційної скарги скаржником квитанцію про сплату судового збору не додано. У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивовано тим, що майновий стан заявника на теперішній час свідчить про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Крім того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення чи відстрочення від такої сплати. Крім того, особа, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Разом з цим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, заявником до касаційної скарги не додано. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління  ДФС у Полтавській області. Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Керуючись ст. ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,- УХВАЛИВ: 1. Відмовити Державній податковій інспекції у м.Полтаві Головного управління  ДФС у Полтавській області у задоволенні клопотання про відстроченя сплати судового збору. 2.Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління  ДФС у Полтавській області  без руху. Встановити строк до 01.09.2016 для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала вступає в законну силу з моменту постановлення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України. Суддя                                                                          Л.В.Ланченко