Рішення

від 01.08.2016 по справі 922/1780/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2016 р.Справа № 922/1780/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня", м. Куп'янськ до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63", м. Куп'янськ про стягнення 52983,49 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №759 від 04.04.2016р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна №90/07 від 01.07.2017р. в розмірі 18485,49 грн. (за період з 01.07.2012р. по 30.11.2015р.) та суму неустойки у розмірі 34498,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору, щодо своєчасного повернення орендованого приміщення, який був укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

13.07.2016р. до господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№22945, який був долучений до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає проте, що позивачем застосована процентна ставка 8% всупереч умовам додатку до договору №90/07, згідно якого процента ставка за договором по орендній платі становить 2%; тому відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості позивача. Також відповідач зазначав, що у період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. відповідачем було здійснено оплату за орендоване приміщення, про що відповідачем були надані платіжні доручення. Також, відповідач зазначив, що згідно платіжного доручення від 29.10.2013р. №2026 відповідачем була погашена заборгованість перед позивачем за споживання електроенергії у розмірі 1728,99 грн. та підтвердив, що визнає суму боргу за орендну плату у розмірі 1690,88 грн. Крім того, відповідач зазначав, що заперечує проти нарахування позивачем суми неустойки згідно п. 9.3. договору, та у разі не вчасного повернення орендованого майна позивач має право для нарахування відповідачу неустойки згідно ст. 785 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2016р., розгляд справи було відкладено на 27.07.2016р. о 10:45.

27.07.2016р. до господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення позивача за вх.№24655, в яких позивач проти обставин викладених відповідачем у відзиві на позов заперечував та зазначив, що процентна ставка у розмірі 8% при начисленні орендної плати відповідачу позивачем була нарахована позивачем згідно Положення про оренду майна та ст.12 Закону України та позивачу не відомо про існування додатку до договору оренди із погодженням між сторонами процентної ставки орендної ставки у розмірі 2% про яку вказує відповідач. Також, позивач зазначав, що договір оренди, який укладений між сторонами припинив свою дію 01.07.2012р., що було встановлено зокрема рішенням суду у справі №922/5566/14 від 21.10.2015р. Орендоване відповідачем приміщення було звільнено на виконання зазначеного рішення суду 30.11.2015р. У зв'язку із відсутністю договірних відносин між сторонами позивач зазначив, що орендна плата за займане приміщення позивачем не нараховувалося та рахунки для оплати відповідачу не надавалися у період з 01.07.2012р. по 30.11.2015р. Однак відповідач у відзиві на позов зазначає про перерахування орендної плати на виконання договору оренди та надає платіжні доручення, які не завірені належним чином, в яких вказані рахунки, які позивачем відповідачу для оплати не надавалися, та у зазначених відповідачем платіжних дорученнях вказано призначення платежу за оренд, за електроенергію, за експлуатаційні витрати, але відсутня інформація про призначення за яким договором оренди відповідач проводив дані платежі. За таких обставин, на думку позивача у відповідача відсутні підстави для надання даних платіжних доручень на підтвердження оплат по договору оренди №90/07 від 01.07.2007р. Позивач зазначив, що відповідачем приміщення передане за договором оренди, укладеним не повернутий, у зв'язку із чим позивачем в порядку п. 9.3. договору нарахована неустойка, що позивач вважає правомірним.

У судовому засіданні 27.07.2016р. оголошувалась перерва до 01.08.2016р. о 10:45.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання після перерви не з'явився. У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2016р. підтримував позицію викладену ним у відзиві на позов, а саме визнавав позовні вимоги на суму 1690,88 грн., в іншій частині позовних вимог проти позову заперечував.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення повноважного представника позивача, який присутній у судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 90/07 (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування приміщення в холі стаціонару КЗОЗ "КЦМЛ", площею 18 кв. м, розташоване за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2, з метою організації роботи аптечного пункту.

У відповідності до п. 2.1 даного договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого нежитлового приміщення залишається територіальна громада Куп'янська, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Договір укладено строком на 3 роки до 30 червня 2010 р. включно (п.10.1 договору).

Пунктом 5.4. спірного договору оренди сторони встановили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно з п.10.6 цього ж договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору за один місяць до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

04.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору оренди, за якою сторони внесли зміни до п.10.6 договору в наступній редакції: "10.6. Після закінчення строку дії договору, якщо орендар зацікавлений в отриманні права оренди майна на новий строк, повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди, повідомити балансоутримувача про свої наміри. Попередній орендар може отримати право оренди майна виключно шляхом участі у конкурсі".

Додатковою угодою №3 від 30.06.2010 р., укладеною між позивачем і відповідачем, продовжено строк дії договору оренди № 90/07 на два роки по 30 червня 2012 р. включно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2015р. у справі №922/5564/14 за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Куп'янська міська рада, про виселення, позовні вимоги було задоволено. Виселено Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 з займаного нежитлового приміщення площею 18 кв. м, розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2, та передати балансоутримувачу - Комунальному закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня". Рішення першої інстанції у справі №922/5566/14 було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. та набрало законної сили.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч.2-3 статті 13 Закону України № 2453 - VI "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

01.12.2015р. відповідача було виселено з займаного нежитлового приміщення площею 18 кв. м, розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 18485,49 грн. за період з 01.07.2012р. по 30.11.2015р., тобто починаючи з першого дня після припинення дії договору до моменту виселення відповідача з орендованого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем та відповідачем у справі, договір оренди, який був укладений між сторонами припинив свою дію 01.07.2012р., що було також встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2015р. у справі №922/5564/14, тобто і зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати припинились 01.07.2012р., тому нарахування позивачем орендної плати у розмірі 18485,49 грн. за межами строку договору є безпідставним, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення орендованого приміщення у розмірі 34498,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа ВГСУ від 29.05.2012 р. №01-06/735/2012 В«Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу УкраїниВ» відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно п.9.3. договору сторони погодили, що у разі неповернення об'єкту оренди після припинення або дострокового розірвання договору у встановленому договором термін відповідач, як орендар сплачує на користь позивача, як орендодавця неустойку зав кожний день прострочений у 10-ти кратному розмірі передбаченого розрахунку орендної плати.

Враховуючи вищенаведене та те, що несвоєчасне повернення відповідачем орендованого приміщення не заперечується сторонами у справі та підтверджено рішенням суду у справі №922/5566/14, та відповідач був обізнаний про умови п.9.3. договору оренди, перевіривши нарахування неустойки, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам умов договору, та відповідно до цього суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 34498,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 (63701, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Леніна, 19, код 01974520, р/р 26004321930001 банку Куп'янське відділення КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" (63701, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2, код 32329995, р/р 35412001002380 в Куп'янському УДКСУ Харківської області, МФО 851011) суму неустойки у розмірі 34498,00 грн. та судовий збір у розмірі 897,23 грн.

Видати наказ після набрання законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 04.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2