Рішення

від 05.08.2016 по справі 904/4554/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.16р. Справа № 904/4554/16 За позовом: Державного підприємства « Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов», м. Київ

До: Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», м. Дніпро

Про: стягнення 1 011 818, 93 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов.№35/103-д від 06.07.16р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 ( дов.№157/1151 від 30.12.15р.)

СУТЬ СПОРУ:

ДП «Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов» (позивач), з урахуванням заяви про уточнення ( збільшення) позовних вимог (а.с.133-136) звернувся з позовом до ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (відповідач) про стягнення 1 011 818, 93 грн. пені за договором №150/305/472-150-12 від 21.09.12р. (укладеним між сторонами) за період з 01.01.16р. по 09.04.16р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем строків поставки продукції за вищезазначеним договором та правом позивача відповідно до п.10.3. договору стягнути з відповідача штрафні санкції.

ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що відповідно до п.8.1 договору поставка продукції здійснюється постачальником в строки, які погоджуються сторонами окремо з обов'язковим оформленням ОСОБА_3 поставок комплектів продукції у відповідності до п.1-2 договору, на умовах дотримання замовником строків платежів, обумовлених в п.7.1 цього договору. Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 від 22.01.14р. та п. 3 додаткової угоди № 2 від 19.08.14р. до договору сторони узгодили, що строки поставки будуть визначені додатково; відповідач неодноразово пропонував провести спільні переговори з питання обговорення строків поставки продукції, що підтверджується листами №124-951 від 31.10.14р., №124/1063 від 24.11.14р., №124-Д/2554 від 18.12.14р., №057-06/15 від 18.02.15р.; але позивач, не надаючи згоду на проведення переговорів, продовжує безпідставно стверджувати, що відповідач ухиляється від оформлення графіку строків поставки продукції. Також відповідач зазначає, що відповідно до домовленостей проведеної робочої зустрічі від 25.02.2015р. листом вих.№124Д/509 від 31.03.2015р. відповідач направив позивачу графік поставок агрегатів шасі для літаків АН-158 до договору №150/305/472-150-12 від 21.09.12р.; від позивача було отримано вищезазначений графік з протоколом розбіжностей від 10.04.2015р.; листом вих.№124Д/718 від 29.04.15р. відповідачем було направлено позивачу протокол узгодження розбіжностей до графіку поставок шасі до договору №150/305/472-150-12 від 21.09.12р. та проект додаткової угоди №5 до договору №150/305/472-150-12 від 21.09.12р. про проводження дії договору на 2016р.; однак відповіді від позивача щодо запропонованих до внесення змін до договору на адресу відповідача не поступило . Таким чином, відповідача вважає, що позивач проігнорував внесення запропонованих змін до договору, які повинні були забезпечити врегулювання спірних моментів та передбачити конкретні строки поставки шасі у 2015-2016 роках. Одночасно відповідач у своєму відзиві зазначає, що у зв'язку з відсутністю конкретного графіку поставок шасі у підприємства виникли складнощі з врегулюванням строків виготовлення на власному виробництві, через що виникла затримка у виробництві та поставки 3 та 4 комплектів шасі.

Окрім того - відповідач у відзиві на позов зазначає, що в п.13.1, 13.2.. договору сторони погодили, що усі спори й розбіжності , які можуть виникнути в процесі виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, будуть вирішуватися шляхом переговорів та консультацій; якщо сторони не прийдуть до згоди шляхом переговорів і консультацій протягом 30 календарних днів, то спір передається на розгляд в Арбітражний суд за місцем знаходження відповідача, відповідно до його регламенту. Таким чином, відповідач вважає , що всі спори між сторонами за цим договором повинні розглядатися в постійно діючому третейському (арбітражному) суді за місцем знаходження відповідача - у постійно діючому третейському суді при Дніпропетровській регіональній торгово промисловій палаті України; а тому зазначає, що позивач подав позовну заяву з порушенням підсудності передбаченої третейським застереженням в договорі.

Також відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій , посилаючись на кризову ситуацію в Україні, погіршенням стосунків з Російською Федерацією, тяжке фінансове становище; призупинення або зовсім розірвання контрактів на виготовлення ракетно-космічної тематики та іншої продукції. Сума штрафних санкцій ( на його думку ) є непід'ємною до сплати для відповідача, та сплата цих штрафних санкцій не дасть змогу підприємству виплачувати працівникам заборгованість по заробітній платі. Представник позивача під час судових засідань заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій (пені) посилаючись на те, що його підприємство теж знаходиться дуже в скрутному фінансовому становищі.

По справі було оголошено перерву з 28.07.16р. по 02.08.16р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012р. між Державним підприємством «Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов» (замовник) та Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (постачальник) укладено договір № 150/305/472-150-12 із протоколом узгодження розбіжностей до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2012 році і 2013 році поставити на умовах EXW - м. Дніпропетровськ, склад постачальника відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс-2010» і передати у власність (повне господарське ведення) у зумовлений договором термін замовнику вузли та деталі для літальних апаратів (код ДК 016-07: 35.30.5), а саме: комплект агрегатів шасі для цивільного літака АН-148 та комплект агрегатів шасі для цивільного літака АН-158 (в подальшому - продукція, комплект, агрегати), а замовник прийняти вказану продукцію і вчасно сплатити за неї відповідну суму за цінами, в кількості, асортименті, за комплектністю та строки, зазначеними у Додатку № 1 (Специфікація № 1), який є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

За умовами п. п. 17.1, 17.2 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до повного виконання гарантійних зобов'язань на продукцію, без підписання додаткових угод щодо продовження його строку дії.

Згідно п. 6.3 Договору загальна вартість Договору становить 144 545 562 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 24 090 927 грн. 00 коп. і не може бути збільшеною на протязі всього періоду виконання цього Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору замовник здійснює платежі по цьому Договору в національній валюті України - гривні, у формі 100% попередньої оплати, шляхом прямого банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: замовник здійснює авансовий платіж в три етапи:

1. 60% від вартості 10 комплектів шасі АН-158 в сумі 41 298 732 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 6 883 122 грн. 00 коп. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку;

2. 60% від вартості 6 комплектів шасі АН-158 після отримання шостого комплекту шасі, в сумі 24 779 239 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 20% - 4 129 873 грн. 20 коп. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку;

3. 60% від вартості 5 комплектів шасі АН-158 після отримання дванадцятого комплекту шасі, в сумі 20 649 366 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 3 441 561 грн. 00 коп. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку (п.п. 7.1.2).

Остаточний розрахунок по кожному комплекту продукції замовник здійснює протягом 10 банківських днів після отримання від постачальника повідомлення про готовність до відвантаження відповідного комплекту продукції, на підставі отриманого від постачальника рахунку у розмірі 40% вартості одного комплекту продукції, яка обумовлена в п. 6.2 Договору

За умовами п. 8.1 Договору поставка продукції по цьому Договору здійснюється постачальником в строки, які погоджуються сторонами окремо з обов'язковим оформленням ОСОБА_3 поставок комплектів продукції у відповідності до п. 1-2 Договору, на умовах дотримання замовником строків платежів, обумовлених в п. 7.1 цього Договору.

Згідно умов Договору сторони узгодили та підписали графік поставок комплектів агрегатів шасі для літака АН-158 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору .

На виконання умов Договору, згідно виставленої відповідачем вимоги-доручення № 218196 від 11.12.2012р., позивач здійснив авансовий платіж на поставку 10 комплектів шасі у загальній сумі 41 298 732 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 387 від 01.03.2013р. та № 480 від 15.03.2013р.

З метою належного виконання умов договору позивач звернувся до відповідача з листом №150/260 від 26.09.2013р. в якому, серед іншого, просив затвердити та направити на свою адресу графік на поставку агрегатів шасі в 2014 р.

Відповідач листом № 85/729 від 23.12.2013р. направив на адресу позивача затверджений графік випуску агрегатів шасі літака Ан-140, 148, 158 в 2014 р.

Додатковою угодою № 1 від 22.01.2014р. до Договору сторонами внесено зміни, відповідно до яких загальна вартість Договору змінена на 41 298 732 грн. 00 коп., суму фактично сплачену позивачем у березні 2013 року в якості авансу на поставку 10 комплектів шасі, порядок здійснення оплати - на 100% попередню оплату, строк дії Договору визначений до 31.12.2015р., введено в дію нову Специфікацію № 1 з додатком № 1 до даної додаткової угоди № 1, а також встановлено, що строки постачання будуть визначені додатково.

Зазначена Додаткова угода № 1 із Специфікацією № 1 набрала чинності 01.01.2014 р. і відповідно до внесених нею змін відповідач зобов'язаний виготовити 6 комплектів агрегатів шасі літака Ан-158 на умовах Договору за попередньо сплачені позивачем кошти у сумі 41 298 732 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору відповідачем здійснено виготовлення та поставка двох комплектів шасі для цивільного літака Ан-158, що підтверджується товарно транспортними накладними № 3379 від 12.02.2014р. та № 3403 від 30.05.2014р.

Відповідно до умов укладеної між сторонами додаткової угоди №2 від 19.08.2014р., Специфікація № 1 до додаткової угоди № 1 викладена в новій редакції як Специфікація № 1 до додаткової угоди № 2. Як зазначено в специфікації № 1 до додаткової угоди № 2 відповідач зобов'язаний виготовити 5 комплектів агрегатів шасі літака Ан-158 та 1 комплект агрегатів шасі літака Ан-148 на умовах Договору.

Згідно п. 3 Додаткової угоди № 2 строки постачання визначаються сторонами додатково.

Як зазначає позивач, через невиконання ДП ВО «ПМЗ ім. О. М. Макарова» зобов'язань щодо поставки комплекту шасі до літака Ан-148 ДП «Антонов» було зірвано строки поставки літака іноземному замовнику, у зв'язку із чим необхідності в поставці шасі до літака Ан - 148 перестала існувати.

Про відсутність необхідності в поставці комплекту шасі на літак Ан-148 позивач повідомив відповідача в листі № 057-191/14 від 09.12.2014 р., яким також направив додаткову угоду № 3 від 08.12.2014р. до Договору, якою запропонував анулювати додаткову угоду № 2 від 19.08.2014р. та керуватися умовами Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 22.01.2014р. Як встановлено судом, зазначена додаткова угода № 3 від 08.12.2014р. підписана відповідачем та направлена на адресу позивача листом від 11.03.2015р. № 124Д/371, вже під час судового розгляду даної справи

Як зазначає позивач, у зв'язку із тим, що в порушення умов Договору відповідачем так і не була здійснена поставка чотирьох комплектів агрегатів шасі, за результатами довготривалого листування із відповідачем та робочих зустрічей, що відбулися у 2014р., позивач, пересвідчившись у небажанні відповідача визначити в договорі конкретні строки поставки, самостійно підготував ОСОБА_3 поставки шасі, згідно якого запропонував здійснювати поставку агрегатів шасі в кожному кварталі 2015 року по 1 комплекту, та направив його відповідачу листом № 057-06/15 від 22.01.2015р. для належного оформлення .

Однак, у встановлений ст. 188 ГК України строк, відповідач про результати розгляду пропозиції позивача не повідомив, оформлений зі свого боку ОСОБА_3 не повернув.

Крім того, 25.02.2015р. відбулася робоча зустріч повноважних представників сторін, на якій було погоджено, що відповідач виготовить в поточному році чотири комплекти шасі та надішле позивачу ОСОБА_3 їх поставки в 2015р. Через довготривале ухилення відповідача від виконання умов Договору та недосягнення згоди між сторонами щодо строків поставки продукції, позивач був змушений звернутися до господарського суду із позовом про внесення змін до спірного Договору в судовому порядку.

Позивач зауважує, що тільки після звернення підприємства позивача до суду, відповідач листом № 124Д/509 від 31.03.2015р. надіслав на адресу ДП «Антонов» ОСОБА_3 поставки шасі, який передбачав поставку двох комплектів в 2015р., а двох - 2016р. Зазначені дії суперечили погодженому рішенню про поставку всіх (чотирьох) комплектів шасі в 2015 році, тобто в межах дії укладеного сторонами Договору.

З метою врегулювання спору, позивач погодився внести зміни в запропонований ним ОСОБА_3, передбачивши поставку комплектів шасі в 2 та 3 кварталі 2015р. - по одному, а в 4 - двох, у зв'язку із чим подав до суду заяву про зміну позовних вимог.

Як встановлено судом, 12.05.2015р. за вих. № 409-04/56 від 30.04.2015р. позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд внести зміни до договору № 150/305/472-150-12 від 21.09.12р., які передбачають поставку агрегатів шасі Ан-158 в 2015р., відповідно до яких поставка здійснюється в такому порядку: 2 квартал - 1 комплект; 3 квартал - 1 комплект; 4 квартал - 2 комплекти та зобов'язати відповідача поставити агрегати шасі позивачу у визначені строки.

Суд зазначає, що вказана заява не містить пропозицій іншій стороні щодо зміни умов договору, а є процесуальним документом, адресованим безпосередньо на розгляд суду.

Крім того, аналіз матеріалів справи свідчить, що листом від 31.03.2015р. №124Д/509 відповідач направив позивачу графік поставок агрегатів шасі для літаків АН-158 до спірного Договору. Проте, відповідач підписав вказаний графік із протоколом розбіжностей від 10.04.2015р. Листом від 29.04.2015р. №124Д/718 відповідачем направлено позивачу протокол узгодження розбіжностей до графіку поставок шасі та проект додаткової угоди № 5 до Договору про продовження його дії на 2016 рік

Вищезазначені обставини справи були встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської від 03.06.15р. ( залишеним без змін постановою ВГСУ від 16.11.15р.) у справі №904/2412/15 за позовом Державного підприємства « Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов» до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про зміну умов договору. Цим рішенням суду було відмовлено ДП «Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов» в задоволенні позову (а.с.95-97, 104-108) та встановлено обставини, які мають значення під час розгляду справи №904/4554/16.

Відповідно до приписів статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Звертаючись з цим позовом , позивач з урахуванням того, що дія договору №150/305/472-150-12 закінчилася 31.12.2015р. , наполягав на обов'язку поставки відповідачем 4-х комплектів шасі в межах дії договору ( тобто з кінцевим терміном - до 31.12.15 р.).

Позивачем 24.12.2015 р. та 20.01.2016 р. був отриманий вантаж лише одного повного комплекту шасі для літаків АН-158, який відповідач мав би поставити ще в 2015 р. (що не заперечується сторонами та підтверджується наданими сторонами доказами, а.с.25-27 ).

Як встановлено судом, в порушення прийнятих на себе за договором №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р. зобов'язань щодо поставки 3 комплектів агрегатів шасі до кінця 2015 р. відповідач не здійснив ; не поставлені вони і до цього часу .

Відповідно до п.10.3. договору : у разі порушення строку поставки продукції, передбаченого цим договором, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0, 05% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення.

У зв'язку з порушенням строків поставки товару позивач відповідно до п.10.3. договору нарахував відповідачу ( згідно наданих позивачем розрахунків ): 1 011 818, 93 грн. - пені за період 01.01.16р. по 09.04.16р. (а.с.36, 138). На час прийняття рішення у справі відповідач доказів сплати штрафних санкцій перед позивачем або доказів своєчасної поставки товару не надав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 ЦК України)

Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст.611 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 712 цього Кодексу передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Принцип свободи договору є одним із загальних принципів цивільного законодавства. Водночас, укладаючи договір і визнаючи його умови, сторони мають враховувати чинне законодавство, звичаї ділового обороту, а також вимоги розумності та справедливості.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції. (ст.216 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положення статті 233 Господарського кодексу України, що кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи вищезазначені правові норми та ту обставину , що відповідач не довів , що фінансовий стан ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» робить неможливим виконання рішення суду по цій справі , та що фінансовий стан ДП «Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов» також є значно складним ; суд не вбачає достатньо правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (пені) . Одночасно уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню , оскільки позивач правомірно здійснив нарахування пені відповідно до п.10.3. договору. При цьому, судом перевірено правильність здійснених позивачем нарахувань пені та виявлено порушення нарахування відповідачу пені за другий комплект агрегатів шасі за період з 01.03.2016р. по 01.04.16р., а саме позивач в своєму розрахунку за вищезазначений період просить стягнути з відповідача 117 013, 07 грн. (а.с.138), однак при здійсненні судом перерахунку пені за вищезазначений період, пеня склала 110 129, 95 грн. Таким чином, в задоволенні 6 883, 12 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити.

Також суд оцінює критично твердження представника відповідача стосовно того, що цей спір згідно з п.13.2. договору підлягає розгляду в постійно діючому третейському суді при Дніпропетровській регіональній торгово промисловій палаті України ; оскільки в цьому пункті договору вказано лише , що спір передається на розгляд до арбітражного суду за місцезнаходженням відповідача ( а не вказано про певний третейський суд ). Наявність у тексті договору такої умови свідчить про недостатньо уважне ставлення працівників юридичних служб державних підприємств ( як позивача так і відповідача ) до вивчення текстів угоди .

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1; код ЄДРПОУ 14308368) на користь позивача - Державного підприємства «Антонов» в особі філії «Серійний завод «Антонов» ( 03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 100/1; код ЄДРПОУ 36940971): 1 004 935, 81 грн. пені та 15 074, 04 грн. - судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Суддя Васильєв О.Ю.

05.08.16р.