Рішення

від 01.08.2016 по справі 465/8166/14-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8166/14-ц

2/465/990/16

РІШЕННЯ

Іменем України

01.08.2016 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді - Мигаль Г. П.,

при секретарі - Максимович М. М.

за участю:

представника позивача : Акименко І.З.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу №126 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2011 року по квітень 2014 року,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за оплату житлово-комнуальних послуг , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу №126 заборгованість у сімі 11 052,22 гривень, з яких 9985,38 гривень заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, 715,91 гривень інфляційнитх втрат та 350,93 грн. трьохї відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а також понесені судові витрати в сумі 243,60 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 є членом ЖБК №126 та власником квартири АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована, проживає та користується всіма житлово-комунальними послугами. До серпня 2011 року ОСОБА_2 здійснювала оплату за отримані житлово-комунальні послуги, проте з вересня 2011 року припинила будь-які оплати на отримані комунальні послуги. Житлово-будівельний кооператив №126 є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 і діє відповідно до Статуту житлово-будівельного кооперативу від 28.03.1986р. Згідно ч.1 ст.15 Статуту житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому будинку і утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самоокупності, Пунктом 5 статті 16 Статуту встановлено, що житлово-будівельний кооператив має право укладати договори, пов'язані з будівництвом, експлуатацією і ремонтом житлового будинку і утримання прибудинкової території, а також інші договори відповідно до цілі його діяльності Відповідно до п.п.1,3 ст.46 Статуту Житлово-будівельного кооперативу №126, члени ЖБК-126 зобов'язані виконувати вимоги статуту ЖБК і рішення загальних зборів та своєчасно вносити оплату для погашення банківського кредиту і видатків кооперативу на експлуатацію і капітальний ремонт житлового будинку та утримання прибудинкової території, оплату у спеціальні фонди та плату за комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_2 користується пільгою як дитина війни у розмірі 25% та до вересня 2012 року їй нараховувалася субсидія. З вересня 2011 року ОСОБА_2 не здійснює оплату за квартплату, гаряче та холодне водопостачання і водовідведення, опалення, внаслідок чого станом на 30.05.2014 року виникла заборгованість в розмірі 9 985,38 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості. Вартість квартплати відповідно за 1 кв.м загальної площі відповідно до рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ЖБК 126, оформлених протоколом №2 від 26.10.2011р., з 01.10.2011 р. становила 1,80 грн., відповідно до протоколу №2 від 28.01.2014р. становить 2,00 грн. за 1 кв.м загальної площі.

Нарахування за гаряче водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до показів лічильників гарячої води боржника помноженого на тариф, а нарахування за теплопостачання - відповідно до показів будинкового лічильника тепла пропорційно до житлової площі квартири боржника. (діючий договір №3607/а від 05.10.2002р.)

Нарахування за холодне водопостачання та водовідведення повинно здійснюватись згідно з показами лічильників холодної води боржника, проте ОСОБА_2 не надає покази лічильників холодної води, нарахування проводиться тільки по водовідведенню гарячого водопостачання (діючий договір №100149 від 20.12.2008р.), тобто кількість спожитих кубів гарячої води помножено на тариф водовідведення.

До одноразової оплати у кількості 60,00 грн. входить дольова частка вартості загальнобудинкового лічильника тепла, відповідно до рішення засідання правління ЖБК-126 від 03.10.2011р. ( витяг з протоколу №4).

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції, що становить 715,91 гривню та 3 відсотки річних, що становить 350,93грн. за період прострочення.

В судовому засіданні представник позивача Акименко І.З. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, позов просила задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 подала письмове заперечення, в задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог. При розгляді заяви застосувати наслідки спливу позовної давності, передбачені ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України до вимог позивача про стягнення боргу за вересень-грудень 2011р.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що між позивачем і відповідачем існує давній спір про порядок оплати житлово-комунальних послуг. З 01.01.2010р. відповідачем зареєстровано квартирні прилади обліку води, однак керівництво ЖБК відмовлялося брати їх на облік та виставляло рахунки за послуги з водопостачання на власний розсуд. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 19.04.2012р., яке вступило в законну силу, позов ОСОБА_2 задоволено - визнано неправомірними дії ЖБК 126, визнано такими, що взяті на абонентський облік встановлені засоби обліку води з 01.01.2010р., постановлено нарахування за послуги з водопостачання і водовідведення проводити згідно з показами засобів обліку води. Однак, за вказаний період позивач нарахування за водовідведення проводив у довільному порядку, без всяких підстав і показників лічильників споживання води. Крім цього, посилається на те, що виставлені відповідачу необгрунтовані рахунки і борги є предметом спору, наявного в суді. Провадження у справі ще не завершено, а саме 29.04.2014 р. ОСОБА_2 звернулася до Франківського районного суду м.Львова з позовом до ЖБК про визнання неправомірними дій, зобов'язання анулювати борг в сумі 9687грн. 07 коп. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 18.12.2014р. в задоволення позову ОСОБА_2 відмовлено, однак вона оскаржила його в апеляційному порядку і розгляд справи ще не завершено.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у письмовому запереченні на позовну заяву, в задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України.

Згідно зі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. При цьому, дані докази повинні бути належними та допустимими, як це передбачено ст.ст.58-59 ЦПК України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції постанови КМ України від 24.01.2006 р. №45),ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники та наймачі (орендарі) квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про кооперацію» законодавство про кооперацію базується на нормах Конеституції Уккраїни, Цивільного кодеусу України, цього закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про кооперацію» обов'язками члена кооперативу є додержання Статуту кооперативу, виконання рішень органів управлення кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, виконання зобов"язань перед кооперативом та сплата визначених Статутом внесків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована і одноосібно проживає у квартирі АДРЕСА_1 та є членом Житлово-будівельного кооперативу №126, про що свідчить довідка ЖБК №126 за №93 від 10.12.2014р.

Відповідно до статуту, ЖБК 126 укладено договори на ремонт та технічне обслуговування ліфтів, на послуги з деритизації, про постачання електричної енергії, на надання послуг з вивезення побутових відходів, на постачання теплової енергії в гарячій воді, на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі, відповідно до яких позивач ЖБК-126 отримує вищезгадані послуги та оплачує платежі за надані послуги.

Позивачем надавались житлово-комунальні послуги відповідачу, що підтверджується доказами, які надані позивачем, а саме договорами, укладеними з підрядними організаціями, тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Львівської міської Ради, рішенням загальних зборів ЖБК-126 від 26.10.2011р., відповідно до якого визначено розмір квартплати - 1,80 гривень за 1 кв.м., від 28.01.2014р., яким встановлено квартплату у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м, від 3 жовтня 2011р., яким надано згоду на придбання нового теплового лічильника та фільтра та вирішено оплату за тепловий лічильник та фільтр в сумі 60 грн. ввести окремою графою в квитанції по оплаті комунальних платежів, нарахуваннями за житлово-комунальні послуги.

Як вбачається із розрахунку заборгованості власника квартири АДРЕСА_1, який наданий позивачем, заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2011 року по квітень 2014 року складає 9985гривень. В розрахунок боргу включено заборгованість з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, опалення, гарячого водопостачання, водовідведення, часткова оплата вартості теплолічильника на суму 60 грн. Відповідачу ОСОБА_2 нараховувались субсидії до серпня 2012 року.

Згідно з відповіддю Франківського відділу соціального захисту за №2605/11-6986 від 13.05.2016р., відповідача ОСОБА_2 повідомлено, що їй припинено призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.20 Положення, у разі, коли через несплату громадянином вартості фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної сибсидії, надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період після подання документів, що підтверджують погашення заборгованості, яка виникла за період отримання субсидії. Згідно подання правління ЖБК №126, яке надійшло 10.05.2016р. відповідач не сплатила вартість фактично спожитої послуги.

03.06.2014р. Франківським районним судом м.Львова видано судовий наказ №2-н/465/387/14 від 03.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_2 в користь ЖБК 126 (позивача) заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 11052,22 грн.,з яких - 9985, 93грн. сума заборгованості, 715,91 грн. інфляційних втрат, 350,93грн. трьох відсотків річних та судовий збір в сумі 121,80 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 27 жовтня 2014 року скасовано судовий наказ №2н/465/387/14.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 18 грудня 2014 року у справі №465/2488/14-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ЖБК №126 про визнання неправомірними дій щодо нарахування боргу за житлово-комунальні послуги , зобов'язання здійснювати нарахування сплати за житлово-комунальні послуги по фактичній кількості спожитих згідно показників приладів обліку та у подальшому виставляти ОСОБА_2 рахунку за житлово-комнунальні послуги виключно по факту їх споживання, зобов'язання надати відомості до Франківського відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради про відсутність перешкод для нарахування їй субсидій, зобов'язання не чинити перешкод в оформленні сибсидій по оплаті житлово-комунальних послуг та стягнення моральної шкоди в сумі 30000 (тридцять) тисяч гривень за безпідставністю.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 березня 2015 року рішення суду від 18 грудня 2014 року залишено без змін.

Однієї із позовних вимог, які заявлялись ОСОБА_2 у даній справі, було визнання неправомірними дій ЖБК 126 щодо нарахування боргу за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2011р. по 01.05.2014р. в сумі 9687,07грн. як судом першої, так і судом апеляційної інстанції було встановлено правомірність нарахування вартості житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 за вказаний період та в позові відмовлено.

Що стосується заперечень позивача в частині безпідставного нарахування їй послуг з водопостачання, то суд відкидає зазначені твердження, оскільки до суми заборгованості вартість послуг з водопостачання не включена. Щодо посилання відповідача на рішення Франківського районного суду м.Львова від 19.04.2012р., яким визнано такими, що взяті на абонентський облік засоби обліку води у квартирі ОСОБА_2 та вирішено нарахування за послуги з водопостачання і водовідведення проводити згідно з показами засобів обліку, то вказане ріщення суду не спростовує наявності заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги, оскільки сума заборгованості не включає вартості послуг з водопостачання, а що стосується вартості послуг з водовідведення, то нарахування проведено по водовідведенню гарячого водопостачання, тобто кількість спожитих кубів гарячої води помножено на тариф водовідведення, а тому вартість послуг з водовідведення підлягає стягненню з відповідача.

У запереченні на позовну заяву відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності, передбачені ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України до вимог позивача про стягнення боргу за вересень-грудень 2011р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Згідно з ч.4 ст.267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При застосуванні строку позовної давності, суд враховує переривання позовної давності поданням заяви про видачу судового наказу на підставі ч.2 ст.264 ЦК України. При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 21.01.2015р. у справі №6-214цс, відповідно до якого подання заяви позивачем про видачу судового наказу у порядку, передбаченому розділом 2 ЦПК УКраїни, перериває строк позовної давності.

З врахування видачі судового наказу 03.06.2014р. строк позовної давності переривався на підставі ч.2 ст.264 ЦК України, а отже, враховуючи переривання строку позовної давності, заборгованість підлягає стягненню за період з червня 2011р. по квітень 2014р., а тому у суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача за період за вересень-грудень 2011р.

Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому, такому праву відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

До комунальних послуг, відносяться, зокрема, централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезенння побутових відходів тощо відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комнуальні послуги».

Відповідно до ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартиртної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов"язаний своєчасно вносити квартину плату за комунальні послуги.

Крім цього, відповідно до п.3 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995р. №848, призначення субсидій та контроль за їх цільовим здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах ( у разі їхз створення) рад.

Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язані щомісячно сплачувати свою обов"язкову частку витрат на сплату цих послуг (п.15 Положення).

Надання раніше призначеної субсидії припиняється за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідну частку житлово-комунальних послуг, за винятком випадків, пов"язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентом не встановлений договором або законом.

Оскільки балансоутримувачем даного будинку є ЖБК 126, який несе витрати та надає житлово-комунальні послуги, а відповідач приймає такі послуги, то відповідач повинен оплачувати вартість фактично отриманих ним житлово-комунальних послуг, а у випадку прострочення їх оплати на вимогу кредитора також сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

З врахуванням вищенаведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2011 року по квітень 2014 року в сумі 11052,22грн., з яких 9985,38грн. заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, 715,91 грн. інфляційних втрат та 350,93 грн. трьох відсотків річних

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.10,57-61,88,208, 212-216,218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь житлово-будівельного кооперативу №126 (79053, м.Львів, вул.Княгині Ольги, 63, ідентифікаційний номер 20851042) заборгованість у сумі 11 052,22 грн. (одинадцять тисяч п'ятдесят дві гривні двадцять дві копійки), з яких: 9 985,38 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 38 коп.) - заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг; 715,91 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень 91 коп.) - інфляційні витрати; 350,93 (триста п'ятдесят гривень 93 коп.) - три відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 01 вересня 2011р. по 30 квітня 2014р.

Стягнути з з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь житлово-будівельного кооперативу №126 (м.Львів, вул.Княгині Ольги, 63, ідентифікаційний номер 20851042) 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп. на відшкодування витрат із сплати судового збору.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Мигаль Г. П.