Ухвала

від 12.12.2019 по справі 465/8166/14-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8166/14-ц

4-с/465/58/19

У Х В А Л А

судового засідання

12.12.2019 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

за участю скаржника ОСОБА_1

представника Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лавришин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №53225381 від 14.12.2017 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №53225381 від 14.12.2017 року. Скаргу мотивує тим, що 14.12.2017 р. державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про стягнення з неї незаконно нарахованого боргу за невстановлені комунальні. Вважає борг надуманим, неіснуючим та не встановлений документального, а тому просить спірну постанову державного виконавця скасувати.

В судове засідання ОСОБА_1 скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним у заяві.

Представник Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судовому засіданні заяву заперечила, просить у задоволенні такої відмовити. Пояснила, що відкрито виконавче провадження №53225381 від 14.12.2017 року, яке ще не завершене. Станом на серпень 2019 року заборгованість ОСОБА_1 становила 5 000 грн. Станом на сьогодні сума боргу непогашена в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні, встановлено, що Франківським районним судом м. Львова у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу №126 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2011 року по квітень 2014 року, винесено рішення, котрим позов задоволено повністю та вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 11052,22 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області 31.10.2016 р. дане рішення Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2016р. залишено без змін .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2018 року рішення Франківського районного суду м.Львова від 01.08.2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 31.10.2016 року залишено без змін.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відтак державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №53225381 від 14.12.2017 року.

Як вбачається з даної постанови, така винесена на підставі виконавчого листа №465/8166/14-ц Виданого Франківським районним судом м.Львова 28.11.2016 року. Сума боргу ОСОБА_1 перед ЖБК №126 становила 11 295, 82 грн. В судовому засіданні представник Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ствердила, що заборгованість не погашена.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У своїй діяльності державні виконавці керуються Законом України Про виконавче провадження та іншими регуляторними нормативними актами, що визначають порядок здійснення завершальної стадії судового провадження, а саме - примусове виконання судових рішень.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Стаття 18 Закону України Про виконавче провадження містить перелік дій, які виконавець має право та зобов`язаний вчиняти.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходження його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження належить стягувачу.

Таким чином, Закон України Про виконавче провадження зобов`язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо: не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання; він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом; пред`явлений до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підставі ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд при вирішенні даної скарги також керується нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., яка була ратифікована Україною 17.07.1997р., а також роз`ясненнями наданими Європейським судом з прав людини.

В світлі практики Європейського суду з прав людини, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції та ст.1 протоколу 1 Конвенції.

Відтак, судом встановлено, що державний виконавець при виконанні рішення суду діяв в межах та у спосіб, установлений Конституцією та Законами України і порушення прав заявника (боржника) допущено не було, виконавче провадження не завершене, сума боргу не погашена, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 260 , 447 , 448 , 450 , 451 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 з участю Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №53225381 від 14.12.2017 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Суддя Мартьянова С.М.