Ухвала

від 04.08.2016 по справі 810/112/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/112/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритейл-К» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейл-К» звернулося до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001202201/2934 форми «ВІ», прийняте 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яким TOB «РИТЕЙЛ-К» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 20 801,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 10 400,50грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001212201/2935 Форми «Р», прийняте 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яким TOB «РИТЕЙЛ-К» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 28 083,00грн., з яких 18 722,00грн. за основним платежем та 9 361,00 грн. за штрафними санкціями..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, подано апеляційну скаргу, у податковий орган просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів первинні бухгалтерські документи позивача на підставі яких формується суми податкового кредиту та витрат, з наданих позивачем копій товарно- транспортних накладних вбачається, що в них зазначено найменування підприємств від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особистий підпис цих осіб та печатки підприємств, а також на те, що податковим органом не доведено за спірний період контрагенти позивача не мали відповідної цивільної правоздатності на вчинення відповідних дій.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

Так, на підставі направлення від 30.06.2015 року №301, виданого Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області - Савинень Оленою Вікторівною, головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту, ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75, п.78.1.1, п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ритейл-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Век-Тор» (код ЄДРНОУ 38205243) та ПП «Вектор Трейд»(код СДРПОУ 366117461) за весь період взаємовідносин.

Направлення ДПІ в Обухівському районі від 30.06.2015 року №301 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та службові посвідчення осіб, пред'явлено для ознайомлення 30.06.2015 року директору ТОВ «Ритейл-К» Борщенку Тарасу Івановичу під розпис.

Наказ на проведення документальної планової виїзної перевірки №318 ТОВ «Ритейл-К» вручено 30.06.2015 року директору ТОВ «Ритейл-К» Борщенку Тарасу Івановичу під розпис.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «Ритейл-К» Борщенка Тараса Івановича.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №1517/10-16-22-01/38274224 від 09.07.2015 року, висновком Акту встановлено порушення:

1. п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за перевіряємий період на загальну суму - 18 722 грн. в тому числі по періодам: Рік 2014 - 18 722 грн.

2. п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 20 801 грн. за жовтень 2014 року на 11 273 грн. та листопад 2014 року на 9 528 грн. що вплинуло на суму бюджетного відшкодування в грудні 2014 року на суму 19 253 грн. та березні 2015 року на загальну суму 1 548 грн. За висновками Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001202201/2934 форми «ВІ», прийняте 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яким TOB «Ритейл-К» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 20 801,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 10 400,50грн.;

- №0001212201/2935 Форми «Р», прийняте 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яким TOB «Ритейл-К» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 28 083,00грн., з яких 18 722,00грн. за основним платежем та 9 361,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями №0001202201/2934 Форми «ВІ» та №0001212201/2935 Форми «Р» прийнятих 21.07.2015 року ДШ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, TOB «Ритейл-К» в порядку адміністративного оскарження звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зі скаргою за вихідним №79 від 07.08.2015 року в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0001202201/2934 Форми «ВІ» та №0001212201/2935 Форми «Р» прийнятих 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з мотивів їх безпідставності та невідповідності чинному законодавству України.

Про результати розгляду скарги TOB «Ритейл-К» за вихідним №79 від 07.08.2015 року Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області повідомило TOB «РИТЕЙЛ-К» Рішенням за вихідним №2696/10/10-36-10-04-01 від 08.10.2015 року, яке TOB «РИТЕЙЛ-К» отримало поштою 13.10.2015 року з повідомленням про вручення, в якому зазначено, що Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області залишає податкові повідомлення-рішення №0001202201/2934 Форми «ВІ» та №0001212201/2935 Форми «Р» прийняті 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - без змін, а скаргу TOB «Ритейл-К» за вихідним №79 від 07.08.2015 року - без задоволення.

Не погодившись із результатами розгляду Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області скарги TOB «Ритейл-К» в порядку адміністративного оскарження звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою за вихідним №103 від 19.10.2015 року, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0001202201/2934 Форми «ВІ» та №0001212201/2935 Форми «Р» прийнятих 21.07.2015 року ДШ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з мотивів їх безпідставності та невідповідності чинному законодавству України.

Про результати розгляду скарги TOB «Ритейл-К» за вихідним №103 від 19.10.2015 року Державна фіскальна служба України повідомила TOB «Ритейл-К» Рішенням за вихідним №26499/6/99-99-10-01-04-25 від 14.12.2015 року, яке TOB «Ритейл-К» отримало поштою 16.12.2015 року з повідомленням про вручення, в якому зазначено, що Міністерство доходів та зборів України залишає податкові повідомлення-рішення №0001202201/2934 Форми «ВІ» та №0001212201/2935 Форми «Р» прийняті 21.07.2015 року ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - без змін, а скаргу TOB «Ритейл-К» за вихідним №103 від 19.10.2015 року - без задоволення.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.4. п. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Абзацами 1, 2 п.п. 82.2. п. 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Приписами п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 з цього приводу зазначається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

В той же час, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Так, ТОВ «Ритейл-К» до перевірки було надало наступні договори.

Договір поставки від 01.07.2013 № 069-13 Р, укладений між ТОВ «Ритейл-К» (код ЄДРПОУ 38274224) - Покупець та ПП «Вектор Трейд» (код ЄДРПОУ 36611746) - Постачальник та Договір поставки від 07.07.2013 № 438-14 Р, укладений між ТОВ «Ритейл-К» (код ЄДРПОУ 38274224) - Покупець та ТОВ «Век-Тор» (код ЄДРПОУ 38205243) - Постачальник.

Дані договори за своїми умовами є ідентичними, окрім терміну їх дії.

Відповідно до пункту 1.1 договорів, Постачальник зобов'язується замовленню Покупця поставляти товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов Договору (продукти харчування, напої, тютюнові вироби фармацевтичні товари та інше).

Згідно із пунктом 1.2 договорів, предметом поставки, відповідно до умов договору є товар, асортимент та ціна якого визначається у Специфікаціях (прас-листах), які підписуються Сторонами в момент підписання Договору та надсилаються Покупцю по e-mail в форматі електронного документу не пізніше дня підписання Договору, оформленого згідно вимог викладених у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до пункту 2.1 договорів, Постачальник зобов'язується прийтгяи від Покупця замовлення на поставку товару та здійснювати - поставку товару на умовах DDP згідно «Інкотермс 2010» - рампа складу Покупця за адресою погодженою Сторонами в замовленні - силами, транспортом та за рахунок Постачальника.

Пунктом 2.5 договорів передбачено, що постачальник зобов'язаний вказувати у всіх документах, пов'язаних з постачанням товару, у тому числі в рахунку-фактурі, товарній (товаро - транспортній) накладній, податковій накладній та інших товаросупроводжувальних документах своє найменування, номер та дату договору, згідно реєстрації покупця, код (артикул) Постачальника, код артикул виробника, коди товарів, що поставляються, у тій же послідовності, у якій вони зазначені в замовленні Покупця.

Відповідно до Розділ 5 договрів, «Ціна товару та порядок розрахунків»:

Загальна сума Договору складає сума товару, отриманого Покупцем по всім товарним накладним.

Ціна за товар включаю в себе фактичну вартість, витрати з пакування, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортної доставки на територію Покупця.

Роздрібні ціни на реалізацію товару встановлюються покупцем самостійно.

Оплата за товар здійснюється після реалізації товару Покупцем третім особам через власну торгіведьну мережу не пізніше 7 банкіських днів з дати реалізації товару.

Відповідно до Розділу 7 договорів, термін дії договору від 01.07.2013 № 069-13 Р до 31.12.2014, а термін дії договору від 07.07.2013 № 438-14 Р до 31.12.2015.

Дія договорів автоматично подовжується на наступний календарний рік якщо жодна іх сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом одного місяця до закінчення дії договору.

На підтвердження виконання умов договору від 01.07.2013 № 069-13 Р позивачем надано:

- копію протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки № 069-13 Р від 01.07.2013;

- копії податкових накладних (а.с. 68-83 Том II);

- копії Актів звірки взаємних розрахунків між позивачем та ПП «Вектор Трейд» (а.с. 12-15 Том II);

- копії видаткових та товарно - транспортних накладних (а.с. 16-67 Том II).

Розрахунки з ПП «Вектор Трейд» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав банківські виписки, які підтверджують перерахування на рахунок вказаного контрагента суми грошових коштів за вказаним договором (а.с. 84-119 Том II) та копії платіжних доручень (а.с. 119а - 127 Том II)

На підтвердження виконання умов договору від 07.07.2013 № 438-14 Р позивач надав до матеріалів справи наступні документи:

- копію додатку № 1 до договору поставки від 07.07.2013 № 438-1 4Р, яким визначено «Вимоги щодо надання електронних документів» (а.с. 135 Том II);

- копію протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки від 07.07.2013 № 438-14 Р (а.с. 136 - 138 Том II);

- копії податкових накладних (а.с. 142-143 Том II);

- копію Акта звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Век-Тор» (а.с. 139 Том II);

- копії видаткових накладних (а.с. 140-141, 144-149 Том II);

- копії товарно - транспортних накладних (а.с. 150 - 156 Том II);

- копію договору оренди нежитлового приміщення площею 12 018,2 кв.м. (розташованого за адресою проспект Леніна, 259, 259/1, м. Миколаїв) від 27.12.2013 № 048, укладений між позивачем (орендар) та ТОВ «ТЦ Система» (орендодавець). З додатковими угодами до нього та Акта приймання - передачі в оренду об'єкта оренди (а.с. 160 - Том II).

Розрахунки з ТОВ «Век-Тор» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень, які підтверджують перерахування на рахунок вказаного контрагента суми грошових коштів за вказаним договором (а.с. 84-119 Том II).

Так, як вбачається з Акту перевірки податковий орган вказує на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних №ВТ000004592 від 06.11.2014 року, 3Рн-0000484 від 24.10.2014 року, №Рн-0000462 від 09.10.2014 року.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року товарно - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат платників податку та формування сум податкового кредиту, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно - транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 № К-27230/10

Крім того, слід зазначити, що з наданих позивачем копій товарно - транспортних накладних вбачається, що в них зазначено найменування підприємств від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особистий підпис цих осіб та печатки підприємств.

Наведене дає підстави вважати, що надані товарно - транспорті накладні є достніми доказами на підтвердження виконання послуг по укладеним договорам.

Крім того, посилання податкового органу на недоліки ТТН, спростовуються правовою позицією Вищого адміністративного суду України в Ухвалі від 19 квітня 2016 року по справі № К/800/338/15, в якій зазначено, що недоліки оформлення товарно-транспортних накладних не можуть бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Крім того, Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області в Акті посилається на Акти зустрічної звірки:

- Акт зустрічної звірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеський області від 19 травня 2015 року № 12/15-54-22-01/36611746 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Вектор Трейд» (код ЄДРПОУ 36611746) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Таврія Плюс» (код ЄДПРОУ 31929492 ТОВ «Український Рітейл» (код ЄДРПОУ 34604386), ТОВ «Таврія-В» (код ЄДРПОУ 19202597), ТОВ «ГРУ (код за ЄДРПОУ 39143745), ТОВ «Омега» (код ЄДРПОУ 30982361), ТОВ «Копійка-Р» (код ЄДРПОУ 37672913). ВКФ «Юна-Сервіс» (код ЄДРПОУ 20974052), ТОВ «Контініум-Трейд» (код ЄДРПОУ 33170637 ТОВ «Горяц-Т» (код ЄДРПОУ 34443264) та ТОВ «Жарник» (код ЄДРПОУ 38786349) за жовтень 2014 року»

Відповідно до висновків якого, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами покупцями за жовтень 2014 року.

- Податкову інформацію отриману відповідачем від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 17.03.2015 року № 169/10-13-22-05/38205243 … щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ «Век-Тор» (код за ЄДРПОУ 38205243) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.08.2014 по 31.12.2014».

Відповідно до якої, «співробітниками оперативного управління здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Век-Тор», про що складено відповідну довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, в якій зазначено що місцезнаходження платника податків не встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи - підприємця жодного відношення не мають…»

- Дані проведеного аналізу згідно підсистеми АС «Податковй блок» «АС Перегляд результатів співставлення» «Архів електронної звітності», яким не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Век-Тор» (код за ЄДРПОУ 38205243) за період з 01.08.2014 по 31.12.2014 з контрагентам - покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, Актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Подальшим аналізом встановлено, що одним з основних постачальників ТОВ «Век-Тор» (код за ЄДРПОУ 38205243) є ПП «АНТ - Ост» (код за ЄДРПОУ 36628241) за жовтень - грудень 2014 року, який декларує формування податкового кредиту від ПП «НП «Хіміч» (код за ЄДРПОУ 38075025), а одним з основних постачальником ПП «НП «Хіміч» є ПП «Інком» (код за ЄДРПОУ 38847940).

- Отриманого від ДФС України лист від 27.11.2014 № 12186/7/99-99-22-07-01-17 щодо аналізу імпортерів, які декларують імпорт товарів «групи прикриття» і діяльність яких підпадає до категорії «ризикових», яким встановлено, що ПП «Інком» (код за ЄДРПОУ 38847940), яке зареєстровано в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, за лютий 2014 року - вересень 2014 року імпортувало товари широкого споживання (взуття, сітчасті полотна, радіатори, вироби з чорних металів, циліндр гідравлічний для гідравлічного пресу, насоси ручні гідравлічні, кухонні електричні робочі поверхні, домкрати з недорогоцінного металу, мішки пакувальні із синтетичних текстильних матеріалів, обладнання для занять фізкультурою, тренажери, речі домашнього вжитку з полімерних матеріалів, не медичного призначення, меблі для сидіння, світильники, посуд столовий та кухонний з кам'яної кераміки, одяг, білизна постільна, труби, фітінги для труб, швейна фурнітура та інше) на загаїьну суму 105,5 млн. грн.

Проведеним Аналізом податкових декларацій, що подані посадовими особами ПП «Інком» (код за ЄДРПОУ 38847940) до органу ДПС встановлено, що податкового кредиту сформовано лише за рахунок імпортних операцій. Зазначено, що за даними баз даних ДФС, встановлено, що підприємством імпортовано ТМЦ за лютий 2014 року - вересень 2014 року на загальну суму 105.5 млн. грн., а в деклараціях з податку на додану вартість задекларовано 81.1 млн. грн.

Також встановлено, що вся номенклатура імпортованого товару не відповідає основному виду діяльності ПП «Інком» (код за ЄДРПОУ 38847940). Крім того, одноосібний засновник, директор та головний бухгалтер гр. ОСОБА_5 є одночасно керівником ще 8-ми підприємств, 6 з яких ліквідовано.

Колегія суддів зазначає, що в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши вище викладене, приходить до висновку, що право «Ритейл-К» на податковий кредит не може бути пов'язане з додержанням цивільного, господарського, податкового чи іншого законодавства з боку контрагентів - TOB «Век-Top» та ПП «Вектор Трейд», чи взагалі третіх осіб, з якими наше Позивач не мав жодних правових стосунків, в тому числі ПП «Таврія Плюс», TOB «Український Рітейл», TOB «Таврія-В», TOB «ГРУ», TOB «Омега», TOB «Копійка-Р», ВКФ «Юна-Сервіс», TOB «Контініум-Трейд», TOB «Горяц-Т», TOB «Жирник».

Намагаючись обґрунтувати факти порушення TOB «Ритейл-К» податкового законодавства, ДПІ в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в Акті посилається не на дії чи бездіяльність TOB «Ритейл-К», а на неправомірність формування податкового кредиту контрагентами та сторонніми особами, з якими ці контрагенти перебували у господарських правовідносинах.

Однак законодавство України не передбачає права чи обов'язку платника податку контролювати (ревізувати) законність створення та діяльності своїх контрагентів або осіб, з якими ці контрагенти перебувають у господарських відносинах.

Відповідно до Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2016 року Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року до винесення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з абз.1 п.п.1 п.1 ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на викладене, розмір судового збору, що підлягає стягненню з апелянта до спеціального фонду Державного бюджету України за подання скарги на рішення суду першої інстанції складає 1339,8 грн.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (адреса: 08703, вул. Каштанова, 20. м. Обухів, Київська область, Код за ЄДРПОУ 38767017) за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 05 серпня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.