Ухвала

від 02.08.2016 по справі 380/34/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 380/34/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кравець О.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 03 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Володарської селищної ради Володарського району Київської області, селищного голови Володарської селищної ради Київської області, третя особа на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про визнання дій селищного голови при винесенні розпорядження № 48 від 30.12.2014 року неправомірними, про визнання протиправним та скасування розпорядження ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 а ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулись до суду з адміністративним позовом до Володарської селищної ради Володарського району Київської області (далі - відповідач-1) та селищного голови Володарської селищної ради (далі - відповідач - 2) про визнання дій селищного голови при винесенні розпорядження № 48 від 30.12.2014 року неправомірними, про визнання протиправним та скасування розпорядження № 48 від 30.12.2014 року.

Постановою Тетіївського районного суду від 03 червня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, за заявою ОСОБА_4 від 15.12.2014 року в якій він просив про створення комісії з обстеження його земельної ділянки, площею 0,1309 га. в АДРЕСА_1 на предмет знаходження на ній тимчасових споруд інших власників, селищним головою 30.12.2014 року було видано розпорядження № 48 « Про створення комісії з обстеження земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1».

Комісією в складі секретаря селищної ради Денисюка В.М., начальника відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Володарської районної державної адміністрації Веровенко О.Ю., спеціаліста землевпорядника Володарської селищної ради Саморай Я.В., депутата селищної ради Ловчук К.П.. було проведено обстеження вказаної земельної ділянки та встановлено, що на даній земельній ділянці, яка відповідно до державного акту належить на праві власності ОСОБА_4 крім споруд, що належать йому, розташована металева мала архітектурна форма без назви площею 60 кв.м., що належить ФОП ОСОБА_2.

Не погоджуючись із діями селищного голови при винесенні розпорядження № 48 від 30.12.2014 року, а також вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивачі звернулися з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Комісія, яка була створена на основі розпорядження, що оскаржується, була наділена правом виключно щодо перевірки звернення ОСОБА_4, при цьому оскаржуване розпорядження не породжує ні прав, ні обов'язків для позивачів, не порушує прав, свобод, чи інтересів останніх і не є актом індивідуальної дії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у своєму рішенні від 24 лютого 2015 року у справі № 21-34а15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року2 за правилами ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Комісія, яка була створена на основі розпорядження, що оскаржується, була наділена правом виключно щодо перевірки звернення ОСОБА_4. В акті обстеження земельної ділянки від 30.12.2014 року відсутні якісь дані про те, що він адресований позивачам та не зобов'язує позивачів вчинити які не будь дії.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що спірне розпорядження, не регулює правовідносини між позивачами та відповідачами, не застосований до позивачів, а відтак не може порушувати прав, свобод та інтересів позивачів, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи апелянта про те, що внаслідок складання акту Комісії ОСОБА_3 було позбавлено право власності на магазин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони виходять за межі предмету розгляду даної справи з огляду на обраний позивачами спосіб захисту порушеного права.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Тетіївського районного суду Київської області від 03 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.