Ухвала

від 12.07.2016 по справі 821/888/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/888/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Галаган-Транс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, та про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, що не узгодження податковим компромісом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених вимог та в цій частині ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову приватного підприємства «Галаган-Транс» у повному обсязі.

Постановою від 17 червня 2015 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов приватного підприємства «Галаган-Транс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2015 року № 0000182204 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 239 333,94 грн., № 0000792200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 167 грн. (в т.ч. 8 778 грн. за основним платежем, 4 389 грн. за штрафними санкціями), № 0000071706 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 63 683,36 грн. (в т.ч. 42 455,57 грн. за основним платежем, 21 227,79 грн. за штрафними санкціями), а також податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2015 року № 0000782200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 463 031 грн. в частині, що не узгоджена податковим компромісом, а саме: за основним платежем 39 770 грн., за штрафними санкціям - 9 942,50 грн.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 13.03.2015р. №0000792200, №0000071706 та №0000182204 - повністю, а податкове повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №0000782200 - частково на суму 49392,50 грн., з яких 39514 грн. за основним платежем та 9878,50 грн. за штрафними санкціями. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки перевіркою встановлено документування приватним підприємством «Галаган-Транс» придбання дизельного палива на автозаправочних станціях підзвітними особами - водіями та подальше включення до витрат на підставі авансових звітів та первинних документів (фіскальних чеків з АЗС) на суму 217972,10 грн., які фактично не можуть підтвердити здійснення даних операцій. Перевіркою встановлено невідповідність в часі, місця знаходження водія та автозаправочної станції, чеки з якої надано, як підтверджуючі первинні документи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що господарські операції, які здійсненні на виконання правочину, є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань, а дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за вказаним договором має не лише наявність податкових накладних та інших первинних документів, а й фактичні обставини, які підтверджують здійснення господарської операції.

Приватне підприємство «Галаган-Транс» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що в період з 02 по 20 лютого 2015р. відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ПП «Галаган-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений акт від перевірки 27.02.2015р. № 41/21-03-22-02/36838630.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем:

- п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.146.2, п.146.11 ст.146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 372750 грн.; п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 10737 грн.;

- п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у періоді, що перевірявся, на загальну суму 44270,62 грн.;

- п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. №637, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 251088,84 грн.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 13.03.2015р.:

- №0000782200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 463931 грн. (в тому числі: за основним платежем на 371145 грн., за штрафними санкціями на 92786 грн.);

- №0000792200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 13167 грн. (з яких: за основним платежем на 8778 грн., за штрафними санкціями на 4389 грн.);

- №0000071706, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 63683,36 грн. (з яких: за основним платежем на 42455,57 грн., за штрафними санкціями на 21227,79 грн.);

- №000182204, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення п.2.11 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у розмірі 239333,94 грн.

В подальшому за заявою ПП «Галаган-Транс» 20.03.2015р. ДПІ у м. Херсоні прийнято рішення про погодження податкового компромісу по податку на прибуток на суму 331 374,60 грн.

Суд першої інстанції встановив, що обчислення спірних грошових зобов'язань та штрафу пов'язано із висновками ДПІ у м. Херсоні стосовно відображення у податковому та бухгалтерському обліку і звітності взаємовідносин ПП «Галаган-Транс» зі своїми працівниками - водіями щодо операцій з придбання за готівкові кошти паливно-мастильних матеріалів, які призначались для обслуговування господарської діяльності позивача за перевірені податкові періоди 2013 року. Згідно висновків осіб, які проводили перевірку, ПП «Галаган-Транс» документувало придбання дизельного палива та бензину на АЗС підзвітними особами - водіями на підставі авансових звітів та первинних документів, які фактично не можуть підтвердити здійснення даних операцій. Витрати на таке придбання підприємство відносило до складу витрат для обчислення податку на прибуток, а ПДВ від цього придбання - до податкового кредиту. Висновки відповідача про дефектність податкових та бухгалтерських документів відповідач ґрунтуються на тому, що під час перевірки встановлена невідповідність в часі місця знаходження водіїв та АЗС, фіскальні чеки яких надані як підтверджуючі документи та які були підставою для формування витрат та податкового кредиту. Окрім цього, у декількох випадках для підтвердження витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів позивачу звітували підзвітні особи - водії з додаванням платіжних документів, складених на ім'я фізичних осіб, які не є його працівниками.

У зв'язку з тим, що за видачу готівкових коштів підзвітні особи звітували дефектними первинними документами та готівка видавалась під звіт працівникам позивача без належного документального підтвердження їх використання, відповідач визначив ці готівкові кошти доходом цих осіб і, у відповідності із ст.ст.164, 168 ПК України, обчислив податок з доходів фізичних осіб з цих коштів у сумі 42455,57 грн. При такій організації роботи з готівковими коштами підприємство здійснювало видачу готівкових коштів у сумі 239333,94 грн. підзвітним особам без повного звітування про раніше видані у підзвіт готівкові кошти, що є порушенням п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Такі висновки ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області суд першої інстанції визнав помилковими та, з посиланням на п.п.14.1.27, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, дійшов висновку, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, та понесених витрат - до валових витрат, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Суд першої інстанції встановив, що основним видом діяльності ПП «Галаган-Транс» є надання транспортно-експедиційних послуг вантажним автомобільним транспортом. Для здійснення статутної діяльності підприємство у штаті має водіїв-експедиторів, які безпосередньо здійснювали перевезення вантажів за заявками, що надходили від замовників, та транспортні засоби. З метою виконання замовлень на перевезення та експедирування вантажів по території України на водіїв видавалися відповідні накази та готівкові кошти на придбання бензину та дизпалива. Після виконання замовлень водії звітували про використані кошти на підставі авансових звітів, до яких долучали чеки з АЗС на придбання бензину та дизпалива.

Суд першої інстанції встановив, що факт придбання водіями ПП «Галаган-Транс» бензину та дизпалива на АЗС ПП «Лукойл-Україна», ПП «Окко-Нафтопродукт» та здійснення перевезення вантажів підтверджено звітами про використані кошти, чеками на придбання бензину та дизпалива, наказами на відрядження водіїв, подорожніми листами вантажного автомобіля, заявками на перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). На придбане паливо постачальниками ПП «Лукойл-Україна», ПП «Окко-Нафтопродукт» позивачу виписані податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит у сумі 41594 грн. та витрати у сумі 207968,90 грн.

Дослідивши надані підприємством первинні документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про документальне не підтвердження придбання бензину та дизпалива у вказаних постачальників внаслідок відсутності у товарно-транспортних накладних відомостей про завантажувальні і розвантажувальні операції, не зазначення перевізника. Суд першої інстанції зауважив, що окремі недоліки заповнення товарно-транспортних накладних не свідчать про їх недійсність та про відсутність поставок товарів, а податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит та валові витрати від повноти заповнення товарно-транспортних накладних.

Також, суд першої інстанції визнав необґрунтованими твердження відповідача про відсутність документального підтвердження придбання бензину та дизпалива внаслідок невідповідності перевізника, зазначених у товарно-транспортних накладних та заявках на перевезення, зазначивши, що між позивачем та ТОВ «Гала-Юг» укладений договір про надання експедиторських послуг при перевезенні автомобільним транспортом від 19.06.2012р. №33, на виконання якого ПП «Галаган-Транс» здійснювало перевезення вантажів за заявками, які надходили ТОВ «Гала-ЮГ» від замовників перевезень.

За висновками суду першої інстанції, зазначення в окремих товарно-транспортних накладних в графі «автопідприємство перевізник» ТОВ «Гала-Юг», при наявності укладеного позивачем з цим підприємством договору про надання експедиторських послуг та відображення прізвища водія, який перебуває у трудових відносинах саме з ПП «Галаган-Транс», не свідчить про те, що ці перевезення не здійснювалися ПП «Галаган-Транс».

Твердження відповідача щодо неможливості заправлення автомобілів бензином та дизпаливом внаслідок невідповідності в часі місця знаходження водія та АЗС суд першої інстанції визнав припущенням податкового органу, які не підтверджено жодним доказом.

Суд першої інстанції встановив, що висновки податкового органу стосовно неправомірності віднесення ПП «Галаган-Транс» до податкового кредиту та витрат операцій з придбання бензину та дизпалива ґрунтуються на певних дефектах товарно-транспортних накладних, припущеннях щодо неможливості заправки палива водіями, однак відповідач не має жодних зауважень до податкових накладних, на підставі яких позивач і формував показники податкової звітності.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 41593 грн., сплаченої в ціні придбання у ПП «Окко-Нафтопродукт», ПП «Лукойл-Україна» палива, а понесених витрат у сумі 207968,90 грн. - до валових витрат підприємства. Як наслідок, суд першої інстанції скасував у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №0000792200, а податкове повідомлення-рішення №0000782200 - частково на суму 49392,50 грн. (з яких: за основним платежем - 39541 грн., за штрафними санкціями - 9878,50 грн.).

Суд першої інстанції встановив, що на нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №0000782200, крім висновків про відсутність належного документального підтвердження придбання бензину та дизпалива, також вплинули висновки відповідача щодо заниження ПП «Галаган-Транс» доходу на суму нарахованих умовних відсотків на частину неповернутої фінансової допомоги, отриманої від засновника, у розмірі 1347,97 грн.

Суд першої інстанції встановив, що засновником позивача ОСОБА_1 згідно договорів від 07.05.2012р. № 07/05/12, від 06.04.2012р. № 30/04/12, від 07.03.2012р. № 07/03/12, від 18.10.2012 р. № 18/10/12 ПП «Галаган-Транс» надавалася поворотна фінансова допомога. Станом на 01.10.2012р. залишок неповернутої поворотної фінансової допомоги становив 2262481 грн. Повернення фінансової допомоги здійснювалося у 2013 році з перевищенням терміну 365 календарних днів користування фінансовою допомогою.

З посиланням на п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про заниження ПП «Галаган-Транс» інших доходів на суму нарахованих умовних відсотків на частку неповернутої фінансової допомоги, отриманої від засновника ОСОБА_1, у розмірі 1347,97 грн., у зв'язку з чим дійшов висновку, що відповідач правомірно нарахував грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 256 грн. та застосував штрафні санкції у розмірі 64 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №0000782200.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №0000182204, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, та податкового повідомлення-рішення №0000182204, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення п.2.11 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, то суд першої інстанції встановив, що їх прийняття безпосередньо пов'язано з висновками податкового органу щодо не підтвердження використання водіями отриманих під звіт коштів на придбання бензину та дизпалива, у зв'язку з неможливістю здійснення водіями заправки транспортних засобів внаслідок невідповідності знаходження водіїв та АЗС, звітування за використані кошти фіскальними чеками, у яких зазначено прізвища осіб, що не є працівниками ПП «Галаган-Транс». Суд першої інстанції встановив, що водії ПП «Галаган-Транс» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 для здійснення замовлень на перевезення вантажів отримували під звіт кошти, за які звітували авансовими звітами, до яких долучали фіскальні чеки на придбання паливно-мастильних матеріалів, накази на відрядження, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, заявки на перевезення вантажів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), яким суд надав правову оцінку при дослідженні правомірності формування ПП «Галаган-Транс» валових витрат та податкового кредиту.

На підставі зазначених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ПП «Галаган-Транс», зокрема, щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2015р. № 0000792200, № 0000071706, № 0000182204 у повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015р. № 0000782200 - частково на суму 49392,50 грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, тобто в частині позовних вимог приватного підприємства «Галаган-Транс», які задоволені оскарженою постановою.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 13.03.2015р. № 0000792200, № 0000071706, № 0000182204 у повному обсязі, а також податкове повідомлення-рішення від 13.03.2015р. № 0000782200 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 49392,50 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту від 27.02.2015р. № 41/21-03-22-02/36838630 документальної планової виїзної перевірки ПП «Галаган-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., яким зафіксовано порушення ПП «Галаган-Транс»:

- п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 10737 грн.;

- п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.146.2, п.146.11 ст.146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 372750 грн.;

- п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у періоді, що перевірявся, на загальну суму 44270,62 грн.;

- п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 251088,84 грн.

Апеляційний суд встановив, що висновки ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про порушення вказаних норм Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що у перевірений період ПП «Галаган-Транс» документувало придбання дизельного палива на автозаправочних станціях підзвітними особами - водіями та включало його вартість до витрат на підставі авансових звітів та фіскальних звітів з АЗС на суму 217972,10 грн., які за висновками перевіряючих, фактично не можуть підтвердити здійснення даних операцій, через встановлення невідповідності в часі місця знаходження водія та автозаправочної станції, чеки з якої надано як підтверджуючі первинні документи, зокрема, в деяких авансових звітах надано чеки, по яких здійснено придбання палива в той час, коли водій фактично знаходився у відряджені за межами Херсонської області та фактично не міг здійснити відповідне придбання.

Придбання палива здійснювалося на автозаправочних станціях ПІІ «Лукойл-Україна» (с.Чорнобаївка, с.Антонівка Херсонської області) та ПП «Окко-Нафтопродукт» на автозаправках, які знаходяться у м. Одесі. В акті перевірки зазначено, що місце знаходження водія встановлено на підставі подорожніх, маршрутних листів та товарно-транспортних накладних. Загальна сума чеків, які не підтверджують придбання дизельного палива, становить 141778,4 грн. (без ПДВ).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що чеки на суму 75985,50 грн. щодо придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП «Окко-Нафтопродукт», як підтверджуючі документи до авансових звітів, містять персональну інформацію про особу, яка придбаває пальне, тоді як відповідно до штатного розкладу підприємства особи, зазначені у таких чеках, не є співробітниками ПП «Галаган-Транс». У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи не можуть підтвердити факт здійснення придбання пального саме тією підзвітною особою, до авансового звіту якою надано відповідний чек.

Зазначене стало підставою для висновку ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, що віднесення цих операцій до складу витрат та податкового кредиту є порушенням вимог ст.ст.138, 198 ПК України, а також відповідач визначив видані позивачем підзвітним особам готівкові кошти доходом цих осіб і, у відповідності до ст.ст.164, 168 ПК України, обчислив податок з доходів фізичних осіб з цих коштів у сумі 42455,57 грн. Крім того, апелянт вважає, що при такій організації роботи з готівковими коштами підприємством порушено п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість таких висновків ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Апеляційний суд встановив, що основним видом діяльності ПП «Галаган-Транс» є надання транспортно-експедиційних послуг вантажним автомобільним транспортом, для здійснення якого підприємство має у штаті водіїв-експедиторів, які безпосередньо здійснювали перевезення вантажів за заявками, що надходили від замовників.

ПП «Галаган-Транс» на водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 видавалися відповідні накази та готівкові кошти на придбання бензину та дизпалива, а після виконання замовлень водії звітували про використані кошти на підставі авансових звітів від 31.01.2013 р. № ГТ-0040, № ГТ-0028, від 28.02.2013 р. № ГТ-0056, № ГТ-0070, № ГТ-0071, від 31.03.2013 р. № ГТ-0092, № ГТ-0107, від 30.04.2013 р. № ГТ-0183, від 31.05.2013 р. № ГТ-0218, від 30.06.2013 р. № ГТ-0254, № ГТ-0272, № ГТ-0631, № ГТ-0632, від 31.07.2013 р. № ГТ-0717, № ГТ-0338, від 12.08.2013 р. № ГТ-0371, від 30.08.2013 р. № ГТ-0380, від 31.08.2013 р. № ГТ-0396, № ГТ-0391, № ГТ-0708, № ГТ-0630, № ГТ-0389, № ГТ-0643, № ГТ-0701, № ГТ-0703, від 30.09.2013 р. № ГТ-0429, № ГТ-0417, № ГТ-0434, № ГТ-0704, № ГТ-1101, № ГТ-0641, № ГТ-0705, від 31.10.2013 р. № 0476, № ГТ-0477, від 31.12.2013 р. № ГТ-0608, № ГТ-0612, № ГТ-0595, № ГТ-0610, № ГТ-0623, № ГТ-0605, № ГТ-0609, № ГТ-0600, № ГТ-0597, № ГТ-0611, № ГТ-0598, № ГТ-0613, № ГТ-0604, № ГТ-0628, № ГТ-0601, № ГТ-0603, № ГТ-0615, № ГТ-0599, ГТ-0627, № ГТ-0596, № ГТ-0606, ГТ-0594, ГТ-0614, ГТ-0607, до яких долучали чеки з АЗС на придбання бензину та дизпалива, зазначені у яких суми ПП «Галаган-Транс» відносило до складу валових витрат (207968,90 грн.), а суми ПДВ - до складу податкового кредиту (41594 грн.).

Відповідно до ст.ст. 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум витрат до складу валових, а сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що факт придбання водіями ПП «Галаган-Транс» бензину та дизпалива на АЗС ПП «Лукойл-Україна», ПП «Окко-Нафтопродукт» підтверджений звітами про використані кошти, чеками на придбання бензину та дизпалива, наказами на відрядження водіїв, подорожніми листами вантажного автомобіля, заявками на перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). На придбане паливо постачальниками ПП «Лукойл-Україна», ПП «Окко-Нафтопродукт» позивачу виписані податкові накладні.

Вказані первинні документи наявні в матеріалах справи та надавалися ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області при проведенні перевірки, що апелянтом не заперечується.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. З наданих ПП «Галаган-Транс» первинних документів можливо встановити зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП «Лукойл-Україна», ПП «Окко-Нафтопродукт» узгоджується з основним видом діяльності ПП «Галаган-Транс».

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що до авансових звітів водіями додані чеки ПП «Окко-Нафтопродукт», які містять прізвища осіб, що не є працівниками ПП «Галаган-Транс», оскільки згідно змісту чеків ПП «Окко-Нафтопродукт» зазначено прізвище «Учасника», а не покупця. Більше того, податкові накладні на придбання палива виписано саме на ПП «Галаган-Транс», що, на думку апеляційного суду, спростовує доводи податкового органу, що покупцями за чеками є сторонні особи.

Апеляційний суд, також, не бере до уваги посилання апелянта на невідповідність в часі місця знаходження водіїв, які здійснювали придбання ПММ, та автозаправочної станції, чеки з якої надані як підтверджуючі первинні документи, оскільки такі твердження відповідача ґрунтуються на припущеннях.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірність прийнятих ним рішень, не довів зафіксованих ним в акті перевірки від 27.02.2015р. № 41/21-03-22-02/36838630 висновків щодо неможливості придбання водіями ПП «Галаган-Транс» на автозаправочних станціях ПММ на підставі чеків, які надані до перевірки разом з авансовими звітами.

При цьому, апелянт не встановив, що ПП «Галаган-Транс» здійснювало придбання паливно-мастильних матеріалів у інших суб'єктів господарювання з метою здійснення свого основного виду діяльності, чи у інший спосіб, аніж шляхом надання підзвітним особам - водіям готівкових коштів та оформлення авансових звітів.

В акті перевірки від 27.02.2015р. № 41/21-03-22-02/36838630 та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, серед іншого, зазначає про відсутність у позивача належного документального підтвердження придбання бензину та дизпалива внаслідок невідповідності перевізника, зазначеного у товарно-транспортних накладних та заявках на перевезення (зазначено ТОВ «Гала-Юг», а не ПП «Галаган-Транс»).

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ПП «Галаган-Транс» здійснювало перевезення вантажів за заявками, які надходили ТОВ «Гала-Юг» від замовників перевезень на підставі договору про надання експедиторських послуг при перевезенні автомобільним транспортом від 19.06.2012р. № 33, укладеним між ПП «Галаган-Транс» та ТОВ «Гала-Юг».

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, приписами ст.932 ЦК України дозволено експедитору залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб. Клієнтом, в свою чергу, є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, в тому числі плату експедитору.

Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначення в окремих товарно-транспортних накладних в графі «автопідприємство перевізник» ТОВ «Гала-Юг», при наявності укладеного позивачем з цим підприємством договору про надання експедиторських послуг при перевезенні автомобільним транспортом від 19.06.2012р. №33 та відображення прізвища водія, який перебуває у трудових відносинах саме з ПП «Галаган-Транс», не свідчить, що перевезення здійснювалися не позивачем, а іншим суб'єктом господарювання.

Здійснення перевезення саме ПП «Галаган-Транс» підтверджено чеками, наказами про відрядження, подорожніми листами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, оскільки вказана обставина не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, якщо з інших доказів вбачається фактичне здійснення таких господарських операцій.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документом, на підставі якого виконуються внутрішні перевезення вантажів, визначено товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

В розумінні вказаної норми таким документом може бути також і супровідна видаткова накладна чи акт приймання-передачі робіт (надання послуг).

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що ПП «Галаган-Транс» правомірно документувало придбання дизельного палива на автозаправочних станціях підзвітними особами - водіями та включало його вартість до витрат на підставі авансових звітів та фіскальних звітів з АЗС, а суми ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Лукойл-Україна», ПП «Окко-Нафтопродукт», - до складу податкового кредиту.

Розрахунки грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень №0000071706 та №000182204 від 13.03.2015р., якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 63683,36 грн. та застосовано штрафні санкції за порушення п.2.11 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у розмірі 239333,94 грн., безпосередньо пов'язані з висновками ДПІ у м. Херсоні щодо не підтвердження використання водіями отриманих під звіт коштів на придбання бензину та дизпалива, у зв'язку з неможливістю здійснення водіями заправки транспортних засобів внаслідок невідповідності знаходження водіїв та АЗС, звітування за використані кошти фіскальними чеками, у яких зазначено прізвища осіб, що не є працівниками ПП «Галаган-Транс», яким судом першої інстанції надано правильну правову оцінку.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апелянта про порушення ПП «Галаган-Транс» вимог Податкового кодексу України та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. №637, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ПП «Галаган-Транс» та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 13.03.2015р. №0000792200, №0000071706 та №0000182204 у повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №0000782200 - частково на суму 49392,50 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п.2 ч.1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець