Ухвала

від 01.08.2016 по справі 910/8481/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.08.2016Справа № 910/8481/16 За позовом: Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс"

про стягнення 31 884,20 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Гайдай Т.В. за довіреністю № 69 від 12.05.2016

Від відповідача : Кривенька О.Л. за довіреністю № б/н від 06.05.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" про стягнення 31 884,20 грн., у тому числі 27 180,52 грн. основного боргу, 261,42 грн. 3 % річних та 4 442,26 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 110-Упр(Ор)-10 від 30.11.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 порушено провадження у справі № 910/8481/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 07.06.2016 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.

Разом з тим, через відділ діловодства суду 14.06.2016 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2016 поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду, надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання відповідача, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом письмовий відзив на позовну заяву через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Однак відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено.

Разом з тим, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору, для надання йому можливості представити суду додаткові докази у справі.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 15.06.2016 не направив, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 відкладено розгляд справи до 20.07.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суд та для витребування додаткових доказів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2016 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву у судовому засіданні до 01.08.2016, для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 01.08.2016 представник позивача у судовому засіданні 01.08.2016 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору, для надання їм можливості надати суду додаткові докази у справі.

Розглянувши клопотання сторін про продовження строку розгляду спору, суд його задовольняє з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Судом, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Керуючись ст. 69, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк розгляду спору у даній справі № 910/8481/16 на п'ятнадцять днів.

Суддя І.О. Андреїшина