Рішення

від 14.09.2016 по справі 910/8481/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2016Справа №910/8481/16

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" До Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" Простягнення 31 884,20 грн. Суддя Андреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

Від позивачаГайдай Т.В. за довіреністю від 12.05.2016 № 69 Від відповідачаКривенька О.Л. за довіреністю від 06.05.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" 18 683,21 грн. заборгованості за договором оренди від 30.11.2010 № 110-Упр(Ор)-10, 4 390,85 грн. пені та 257,93 грн. 3 % річних за час прострочення, а також 8 497,31 грн. заборгованості за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 № В-3-10, 51,41 грн. пеня та 3,49 грн. 3 % річних з простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 порушено провадження у справі № 910/8481/16, розгляд якої призначено на 15.06.2016, зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Ухвалою від 15.06.2016 розгляд справи було відкладено на 20.07.2016 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів. За клопотанням представника позивача судом було продовжено строк вирішення спору у справі відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

20.07.2016 після переходу до розгляду спору по суті, заслуховування обґрунтувань представника позивача та заперечень представника відповідача судом було оголошено перерву у засіданні до 01.08.2016.

21.07.2016 відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву.

За наслідками судового засідання, що відбулося 01.08.2016, за сумісним клопотанням представників сторін судом було продовжено строк вирішення спору у справі та оголошено перерву в засіданні до 31.08.2016 для витребування від позивача актів звірки розрахунків та деталізованого розрахунку всіх витрат.

31.08.2016 в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.09.2016 для отримання від позивача розрахунку позовних вимог з чітким зазначенням періодів.

У судовому засіданні, що відбулося 14.09.2016, представники сторін підтримали свої правові позиції у спорі. Так, представник позивача посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди за період з квітня по жовтень 2015 року за об'єктом площею 19,90 кв.м. на станції метро "Мінська" (вестибюль № 1) та договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за період з квітня 2015 року по грудень 2015.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити повністю, вказуючи на їх неправомірність і безпідставність у зв'язку з закінченням 31.12.2010 строку дії договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та недотримання позивачем умов договору оренди. За твердженнями відповідача, позивач відімкнув з квітня 2015 року електропостачання до об'єкту оренди, чим унеможливив його використання за призначенням, а тому нарахування орендної плати і, відповідно, пені і 3 % річних на неї є безпідставним.

У судовому засіданні 14.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2010 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" як особа, що уповноважена органом місцевого самоврядування управляти майном підприємств, установ, у господарському віданні та оперативному управління яких перебуває майно територіальної громади міста Києва в якості орендодавця та Закрите акціонерне товариство "Київрічсервіс" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Київрічсервіс" в якості орендаря уклали договір оренди № 110-Упр(Ор)-10, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської місткої ради від 28.5.2009 № 540/1596 передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря за адресою: станція метро "Мінська" вестибюль № 1 (далі - об'єкт оренди) для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2. договору, загальна площа об'єкта оренди згідно з викопіюванням зі Схеми тимчасового розташування МАФ складає 19,90 кв.м., а його вартість за даними звіту про експертну (незалежну) оцінку станом на 31.05.2010 становить 89 900,00 грн.

За умовами п. 2.4. договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 10.08.2007, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Згідно з п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 188,23 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди, станом на серпень 2010 року складає 3 054,72 грн. без ПДВ.

У п. 3.2 договору сторони погодили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначатиметься з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, а також відшкодовує орендодавцю витрати на утримання об'єкта оренди за окремим договором, укладеним сторонами (п. 3.4).

Всього сума по договору з урахуванням ПДВ 20 % з розрахунку за серпень 2010 року складає 4 495,00 грн. (п. 3.5). Оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору оренди орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 9.1 договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і, відповідно до рішення Київської міської ради від 28.05.2009 № 540/1596 діє з 01.12.2010 до початку реконструкції, але не більше ніж до 28.11.2013 (2 роки 364 дні).

У п. 9.3 договору оренди сторони визначили, що після закінчення строку дії договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

Долученим до матеріалів справи двостороннім актом приймання-передачі майна в оренду підтверджується факт передачі 01.12.2010 від позивача відповідачеві частини підземного переходу станції метро "Мінська" (вестибюль № 1), визначену тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками) загальною площею 19,9 кв.м.

28.12.2012 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою узгодили розмір орендної плати без урахуванням ПДВ 74,22 грн. за 1 кв.м.

На виконання п. 3.4 договору оренди, 16.07.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір № В-3-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна (далі - договір № В-3-10), за яким позивач як балансоутримувач зобов'язався забезпечувати утримання об'єктів оренди за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання й обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу зазначені витрати.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 названого договору, орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем (орендодавцем) розрахунків, розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ на момент укладення цього договору складає 1 758,98 грн. на місяць.

Пунктом 2.4 договору № В-3-10 передбачено, що остаточний розрахунок витрат балансоутримувача з утримання об'єктів оренди проводиться станом на 31 грудня та складається акт звіряння розрахунків.

До обов'язків балансоутримувача об'єкта оренди договором № В-3-10 віднесено, серед іншого, обов'язок надавати орендарю рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат балансоутримувача не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, а також обов'язок надати орендарю акт про надання послуг щодо утримання та обслуговування об'єктів оренди за вимогою орендаря.

Поряд з цим, за умовами п.п. 3.2.1 договору № В-3-10 орендар зобов'язався до 5-го числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20-го числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 6.1 та п. 6.4 договору № В-3-10 його було укладено строком на один календарний рік до 31.12.2010 включно з можливістю подальшої пролонгації на той самий термін і на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення чи зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, за твердженням позивача, прострочення відповідача за вищевказаними договорами в частині своєчасного внесення орендної плати за період з квітня по 09.10.2015 року та своєчасного внесення платежів на відшкодування витрат балансоутримувача за період з квітня по грудень 2015 року.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 18 683,21 грн. орендної плати, з яких: 2 269,24 грн. за квітень (за вирахуванням 411,54 грн. про авансованої суми), 3 056,09 грн. за травень, 3 123,33 грн. за червень, 3 135,82 грн. за липень, 3 104,46 грн. за серпень, 3 079,62 грн. за вересень та 914,65 грн. за жовтень 2015 року, адже 09.10.2015 орендоване майно було передане від орендаря орендодавцеві.

За договором № В-3-10 позивач просить стягнути 8 497,31 грн. власних витрат балансоутримувача, а саме: 3 562,04 грн. за другий квартал, 3 562,04 грн. за третій квартал та 1 373,23 грн. за четвертий квартал 2015 року.

На описані суми основного боргу позивачем нараховано пеню та 3 % річних.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відключення у квітні 2015 року позивачем електропостачання до об'єкту оренди, розташованого у підземному переході станції метро "Мінська", загальною площею 19,90 кв.м., що унеможливило використання його за цільовим призначенням - для торгівлі непродовольчими товарами. Крім того, відповідач вказує на те, що строк дії договору № В-3-10 закінчився 31.12.2010, а тому підстави для стягнення заборгованості за ним у спірний період відсутні.

У ході розгляду заявленого спору сторонами не було подано суду належних і допустимих доказів продовження строку дії договору оренди в передбаченому законодавством порядку, зокрема, шляхом продовження строку його дії, укладення нового договору на підставі відповідного рішення Київської міської ради тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.10.2015 орендар передав, а орендодавець прийняв об'єкт оренди за договором від 30.11.2010 № 110-Упр(ор)-10, а саме: частину переходу станції метро "Мінська" (вестибюль № 1), визначену тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками), загальною площею 19,9 кв.м.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У п. 4.14 договору оренди сторони погодили, що після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди орендар зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцеві. При цьому, оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту приймання-передачі .

Згідно з п. 3.5 договору оренди оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Частинами 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, судом встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач передав по акту приймання-передачі позивачеві орендоване майно лише 09.10.2015, а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу з орендної плати та похідних від них сум щомісячних витрат на утримання орендованого майна є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено суду належними і допустимими засобами доказування факту відсутності прострочення або ж відсутності заявленої до стягнення заборгованості.

При цьому, заперечення відповідача стосовно неможливості використання майна за цільовим призначенням судом відхиляються, адже фактичних даних на підтвердження обставин неможливості використання майна суду подано не було.

На переконання суду, у разі відсутності електропостачання та неможливості використання майна за цільовим призначенням, відповідач мав ініціювати питання про повернення майна позивачеві, провести відповідне листування щодо врегулювання цього питання за для уникнення зайвих витрат у вигляді орендної плати у період відсутності електропостачання. Проте, подібні обставини не мали місця у спірних правовідносинах сторін.

На підтвердження заперечень проти позову відповідач подав суду лише свій лист від 16.04.2015 № 28 з доказами його направлення позивачеві, в якому, посилаючись на вимкнення електроживлення з 01.04.2015, просить не нараховувати йому орендну плату, тоді як жодного іншого підтвердження відсутності електропостачання суду не подає.

Крім того, умови договору № В-3-10 передбачали можливість продовження строку його дії на той самий строк (тобто, один календарний рік) у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення чи зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Доказів наявності заяви однієї зі сторін про припинення чи зміну договору № В-3-10 суду подано не було.

Розглядаючи заявлений спір, суд враховує наявність в матеріалах справи належним чином оформленого двостороннього акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з 30.04.2015 по 09.10.2015, підтверджується факт існування заборгованості відповідача за договором оренди в сумі 18 683,21 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати на підставі договору оренди від 30.11.2010 № 110-Упр(Ор)-10 та зобов'язання з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна на підставі договору від 16.07.2010 № В-3-10, а тому вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за час фактичного користування об'єктом оренди в сумі 18 683,21 грн. та, відповідно, заборгованості по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором № В-3-10 задовольняються судом частково в сумі 2 180,80 грн. лише за спірним об'єктом оренди, прострочення за яким становить предмет доказування у даній справі (частина переходу станції метро "Мінська" (вестибюль № 1), визначена тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками), загальною площею 19,9 кв.м.), з яких 1 040,09 грн. - борг за другий квартал, 1 040,09 грн. - борг за третій квартал і 100,62 грн. - борг за четвертий квартал 2015 року), адже правовими підставами для нарахування позивачем відповідачеві сум відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за цим договором слугували правовідносини оренди з договору від 30.11.2010 № 110-Упр(Ор)-10 за названим об'єктом, тоді як позивач до суму боргу в розмірі 8 497,31 грн. включив борг за іншими договорами оренди (станція метро "Оболонь" орендована площа 33,75 кв.м. та станція метро "Харківська" орендована площа 51,50 кв.м.), не обґрунтувавши та не мотивувавши жодним чином такий розрахунок.

Правильність арифметичного розрахунку сум боргу за договором оренди (18 683,21 грн.) і застосування індексу інфляції та договором № В-3-10 (2 180,80 грн.) підтверджується наявними в матеріалах справи додатками до названих договорів, поданим позивачем листом від 22.08.2016 № 11-03/456, таблицею розрахунку від 18.08.2016 № 19/ВП-64, узагальненим розрахунком з надання послуг на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за 1-й квартал 2015 року від 14.04.2015, розрахунком витрат з вивезення твердих побутових відходів від 03.04.2015.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 4 390,85 грн. пені на суму боргу з орендної плати та 257,93 грн. 3 % річних , що нараховані у період прострочення з 11.04.2015 по 25.01.2016, а також 51,41 грн. пені та 3,49 грн. 3 % річних, нарахованих з 21.01.2016 по 25.01.2016 на суму 8 497,31 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У ст. 611 Цивільного кодексу України вказується, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Можливість стягнення з орендаря договірної неустойки у вигляді пені сторони погодили у п. 6.2 договору оренди та п. 5.2 договору № В-3-10 (за несвоєчасну сплату платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було розраховано пеню, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України у період прострочення відповідача, що відповідає ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", де закріплено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на факт прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за спірними договорами, враховуючи умови цих договорів та наведені положення законодавства, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних і пені є правомірними.

Перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку ціни позову у цій частині суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість, у зв'язку з чим за прострочення внесення орендної плати з відповідача підлягає стягненню 4 390,85 грн. пені та 257,93 грн. 3 % річних, а за прострочення внесення сум на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна - 13,19 грн. пені та 0,90 грн. 3 % річних, що відповідає уточненому розрахунку суду, проведеному виходячи з задоволеної суми основного боргу за договором № В-3-10 (2 180,80 грн.).

Таким чином, позовні вимоги у справі № 910/8481/16 задовольняються частково, а судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-б, ідентифікаційний код 25269720) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) 20 864 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 01 коп. боргу, 4 404 (чотири тисячі чотириста чотири) грн. 04 коп. пені, 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 83 коп. 3 % річних та 1 103 (одну тисячу сто три) грн. 24 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 20.09.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина