Ухвала

від 28.07.2016 по справі 910/22668/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.07.2016Справа № 910/22668/13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про визнання дій (бездіяльності) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконними, визнання акту уцінки майна від 03.02.2016 р. недійсним, зобов'язання вчинити певні дії

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного підприємства "Рікон-плюс"

про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.07.2007 р.

за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

представники сторін:

від скаржника:Рудяк О.І.- представник за довіреністю № 806/15-Н від 22.12.2015 р. від боржника:не з'явився від ДВС:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") зі скаргою про визнання дій (бездіяльності) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ (далі - ВПВР Департаменту ДВС МУЮ) незаконними, визнання акту уцінки майна від 03.02.2016 р. недійсним, зобов'язання вчинити певні дії.

Скарга мотивована тим, що у виконавчому провадженні № 45400186, відкритому на примусове виконання судового наказу від 03.10.2014 р. у даній справі, державний виконавець 03.02.2016 р. здійснив уцінку арештованого майна неправомірно, оскільки звіт оцінки майна (серпень 2015 р.), на підставі якого відбулась уцінка, був не нечинним, а, отже, і направлення майна за цією оцінкою на реалізацію протиправне.

У скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ незаконними;

- визнати недійсним та таким, що не може бути використаний акт уцінки майна від 03.02.2016 р. під час виконання судового наказу від 03.10.2014 р. по даній справі;

- зобов'язати орган ДВС усунути порушення закону шляхом винесення постанови про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості арештованого нерухомого майна та здійснити передбачені законом заходи примусового виконання рішень.

Крім того, зі змісту поданої скарги вбачається, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заявило клопотання про зупинення стягнення за виконавчим документом до розгляду цієї скарги.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав та обґрунтував подану скаргу, просив її задовольнити, клопотання про зупинення стягнення за виконавчим документом, заявлене у скарзі, просив залишити без розгляду.

Представники боржника та ВПВР Департаменту ДВС МУЮ в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У минулому судовому засіданні представник органу ДВС проти скарги заперечив, зазначивши про чинність оцінки арештованого майна та відсутність підстав для призначення повторної оцінки, також вказав про те, що 10.05.2016 р. майно було зняте з реалізації та відповідною постановою призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка в судове засідання боржника, стягувача, представника органу Державної виконавчої служби, належним чином повідомлених про слухання справи, не є перешкодою для розгляду скарги. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника боржника та відділу ПВР Департаменту ДВС МУЮ.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. у справі № 910/22668/13 позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного підприємства "Рікон-Плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.07.2007 р. задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - адміністративну будівлю, загальною площею 2 339,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5, що належать на праві власності Приватному підприємству "Рікон-Плюс", спосіб реалізації предмету застави встановлено шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час виконавчого провадження.

03.10.2014 р. господарським судом міста Києва був виданий судовий наказ по справі, який стягувач пред'явив до виконання відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ.

11.11.2014 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 45400186 з виконання зазначеного судового наказу, про що була винесена відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження.

12.01.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на адміністративну будівлю, загальною площею 2339,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5, що належить на праві власності Приватному підприємству «Рікон- Плюс».

Також судом встановлено, що 05.02.2015 р. державним виконавцем був проведений опис вказаного майна та на нього накладений арешт, про що був складений відповідний акт опису та арешту.

06.08.2015 р. на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов висновок про вартість адміністративної будівлі, загальною площею 2339,00 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5.

Так, 06.07.2015 р. суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Українська експертна група» в особі Генерального директора Душинського Є.І., який діяв на підставі Сертифікату СОД № 14766/13 від 11.06.2013 року, оцінювача Антонова В.О., який діяв на підставі сертифікату № 1495 від 25.12.1999 року, був підготовлений висновок (звіт) про вартість (оцінку) зазначеного нерухомого майна. Згідно вказаного звіту ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 06.07.2015 р. склала 16 312 120,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 29.10.2015 р. ДП «Інформаційний центр» МЮУ повідомив відділ примусового виконання рішень, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки призначені на 20.11.2015 р.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 129241 від 20.11.2015 р. прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

З урахуванням цього 27.11.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був складений акт уцінки майна, згідно з яким арештоване майно було уцінено на 20 % і відповідно, початкову ціну на других електронних торгах було визначено в розмірі 13 049 696,00 гривень.

Після складання акту уцінки відділ ДВС був повідомлений листом ДП «Сетам» від 25.12.2015 р., що електронні торги з реалізації предмета іпотеки призначені на 25.01.2016 р., про що також на веб-сайті системи електронних торгів арештованим майном було розміщено відповідне оголошення.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 141564 від 25.01.2016 р. повторні прилюдні торги з продажу арештованої адміністративної будівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

03.02.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був складений акт уцінки майна, з якого вбачається, що арештоване майно уцінено на 30 %, а початкова ціна на третіх електронних торгах склала 11 418 484,00 грн. Зазначений акт уцінки на адресу стягувача надійшов 06 квітня 2016 року.

У подальшому електронні торги з реалізації предмета іпотеки були призначені на 10-12.05.2016 р. При цьому 10.05.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з питань визначення вартості майна, а саме: адміністративної будівлі, загальною площею 2339,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5.

Розглядаючи скаргу по суті та перевіряючи доводи учасників процесу, суд виходив з наступного.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12. 2012 №18-рп/2012).

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності (п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»).

Главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника (ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року № 74/5 (далі - Інструкція) та Тимчасовим положенням реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (далі - Тимчасове положення). Питання реалізації іпотечного майна регулюється також нормами Закону України "Про іпотеку".

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частинами другою, третьою та четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", частина друга статті 43 Закону України "Про іпотеку").

Пунктом 3.2 Тимчасового порядку передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою, та інші відомості, передбачені Інструкцією.

Пунктом 1 розділу V Тимчасового порядку визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у систему електронних торгів. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Разом із тим відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і до дня проведення прилюдних торгів. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Виходячи з правового аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Отже, проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

З матеріалів справи вбачається, що звіт про оцінку нерухомого майна був підписаний суб'єктом оціночної діяльності 06.07.2015 року, а прилюдні торги з реалізації майна відбулись 25 січня 2016 року (тобто після закінчення шести місяців). При цьому уцінка майна після повторних прилюдних торгів відбулась саме на підставі зазначеного звіту, який на час спірних правовідносин втратив чинність.

Про такий висновок зазначив Верховний Суд України у постанові від 06.04.2016 р. по справі № 3-242гс16, з огляду на що суд відхиляє посилання представника ДВС на ч. 1 розділу II Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 22.12.2015 р.

За таких обставин, зважаючи на наведені приписи закону, суд приходить до висновку, що державний виконавець при уцінці майна використав недійсний звіт про оцінку, і таким чином направив арештоване майно на реалізацію з порушенням ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим його дії суд визнає неправомірними.

Щодо вимог скаржника про зобов'язання усунути порушення закону шляхом винесення постанови про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості арештованого нерухомого майна, суд зазначає, що, як вже встановлено у судовому засіданні, 10.05.2016 р. державним виконавцем були вчинені такі дії, а саме - винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна, яке підлягає реалізації, тобто ним вчинені передбачені законом заходи примусового виконання рішення, отже, провадження за скаргою в цій частині підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 80, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій (бездіяльності) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконними, визнання акту уцінки майна від 03.02.2016 р. недійсним, зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання головного державного виконавця усунути порушення закону шляхом винесення постанови про призначення експерта з метою визначення вартості арештованого нерухомого майна - припинити.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій (бездіяльності) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконними, визнання акту уцінки майна від 03.02.2016 р. недійсним задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проведення уцінки майна за актом від 03.02.2016 р. у виконавчому провадженні № 45400186 незаконними.

Визнати недійсним акт уцінки майна головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.02.2016 р. у виконавчому провадженні № 45400186.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Головіна К.І.