Постанова

від 20.09.2016 по справі 910/22668/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. cправа№ 910/22668/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

третьої особи - не з'явились

ДВС - Ясінська К.М.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2016 р.

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

про визнання дій (бездіяльності) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконними, визнання акту уцінки майна від 03.02.2016 р. недійсним, зобов`язання вчинити певні дії

у справі № 910/22668/13 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»

до Приватного підприємства «Рікон-Плюс»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства «Рікон-Плюс» про стягнення з відповідача на користь позивача 16 573 212,80 грн заборгованості за кредитним договором № 010/93-12/23 від 25.07.2007 р. звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2013 р. було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.09.2014 р. у справі № 910/22668/13 позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за генеральною кредитною угодою № 010/93-2/01/14 від 25.07.2007 р. у сумі 16 504 392,80 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.07.2007 р., а саме адміністративну будівлю, загальною площею 2 339,00 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5, що належить на праві власності Приватному підприємству «Рікон-Плюс».

03.10.2014 р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2014 р. суду було видано наказ.

11.11.2014 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 р. у справі № 910/22668/13.

14.04.2016 р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просив визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімвою А.Н. з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 р. у справі № 910/22668/13.

Ухвалою Господарського суду від 28.07.2016 р. у справі № 910/22668/13 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», визнано незаконними дії (бездіяльності) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнано недійсним акт уцінки майна від 03.02.2016 р. та припинено провадження у справі в частині зобов'язання головного державного виконавця усунути порушення закону шляхом винесення постанови про призначення експерта з метою визначення вартості арештованого нерухомого майна.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що всі дії державного виконавця, при винесенні оскаржуваної постанови, було вжито в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними нормативно-правовими актами, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. № 656/5 зі змінами та доповненнями, Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 р. № 2710/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/22668/13 та призначено справу до розгляду на 20.09.2016 р.

В засідання суду, призначене на 20.09.2016 р., представники сторін та третьої особи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними у матеріалах справи.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги та порушення її строків розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Обґрунтовуючи скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скаржник посилається на те, що у виконавчому провадженні № 45400186, відкритому на примусове виконання судового наказу від 03.10.2014 р. у даній справі, державний виконавець 03.02.2016 р. здійснив уцінку арештованого майна неправомірно, оскільки звіт оцінки майна (серпень 2015 р.), на підставі якого відбулась уцінка, був нечинним, а, отже, і направлення майна за цією оцінкою на реалізацію протиправне.

Як вже було встановлено вище, 11.11.2014 р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 45400186 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 р., про що була винесена відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження.

12.01.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, якою накладено арешт на адміністративну будівлю, загальною площею 2339,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5, що належить на праві власності Приватному підприємству «Рікон- Плюс».

05.02.2015 р. державним виконавцем був проведений опис вказаного майна та на нього накладений арешт, про що був складений відповідний акт опису та арешту.

06.07.2015 р. Суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Українська експертна група» в особі Генерального директора Душинського Є.І., який діяв на підставі Сертифікату СОД № 14766/13 від 11.06.2013 р., оцінювача ОСОБА_6, який діяв на підставі сертифікату № 1495 від 25.12.1999 р., був підготовлений висновок (звіт) про вартість (оцінку) нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5.

Згідно з вказаним звітом ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 06.07.2015 р. склала 16 312 120,00 грн.

06.08.2015 р. на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов висновок про вартість адміністративної будівлі, загальною площею 2339,00 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5.

Листом від 29.10.2015 р. ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повідомив Відділ примусового виконання рішень, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки призначені на 20.11.2015 р.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 129241 від 20.11.2015 р. прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

27.11.2015 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був складений акт уцінки майна, згідно з яким арештоване майно було уцінено на 20% і відповідно, початкову ціну на других електронних торгах було визначено в розмірі 13 049 696,00 грн.

Після складання акту уцінки відділ ДВС був повідомлений листом ДП «Сетам» від 25.12.2015 р., що електронні торги з реалізації предмета іпотеки призначені на 25.01.2016 р., про що на веб-сайті системи електронних торгів арештованого майна було розміщено відповідне оголошення.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 141564 від 25.01.2016 р. повторні прилюдні торги з продажу арештованої адміністративної будівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

03.02.2016 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був складений акт уцінки майна, відповідно до якого арештоване майно уцінено на 30%, а початкова ціна на третіх електронних торгах склала 11 418 484,00 грн.

Надалі електронні торги з реалізації предмета іпотеки були призначені на 10-12.05.2016 р.

Разом з тим, 10.05.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з питань визначення вартості майна, а саме: адміністративної будівлі, загальною площею 2339,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Порядок реалізації арештованого майна передбачений Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 р. № 74/5 (далі - Інструкція) та Тимчасовим положенням реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. № 656/5 (далі - Тимчасове положення). Питання реалізації іпотечного майна регулюється також нормами Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 62 вищевказаного Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ст. 82 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 58 цього ж Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Як передбачено п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Пунктом 3.2 Тимчасового порядку передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою, та інші відомості, передбачені Інструкцією.

Відповідно до п. 1 Тимчасового порядку реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у систему електронних торгів. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і до дня проведення прилюдних торгів. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Отже, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Таким чином, проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням встановлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Встановлено, що звіт про оцінку нерухомого майна був підписаний Суб'єктом оціночної діяльності 06.07.2015 р, в той час як прилюдні торги з реалізації майна відбулись 25.01.2016 р., тобто після закінчення шести місяців.

При цьому уцінка майна після повторних прилюдних торгів відбулась саме на підставі зазначеного звіту, який на час спірних правовідносин втратив чинність.

Як передбачено п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам. Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Разом з тим, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.08.2014 р. у справі № 914/2964/13.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що державний виконавець при уцінці майна використав недійсний звіт про оцінку, та розпочав реалізацію арештованого майна з порушенням ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим його дії є неправомірними.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення закону шляхом винесення постанови про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості арештованого нерухомого майна, судова колегія зазначає наступне.

Як було встановлено вище, 10.05.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з питань визначення вартості майна, а саме: адміністративної будівлі, загальною площею 2339,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5.

Таким чином державним виконавцем були вчинені передбачені законом заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що провадження за скаргою в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення закону шляхом винесення постанови про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості арештованого нерухомого майна підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підкріплені належними та допустимими доказами.

З урахуванням вищевикладених обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим правові підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 28.07.2016 р. у справі № 910/22668/13 відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2016 р. у справі № 910/22668/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/22668/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам, третій особі та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко