Ухвала

від 28.07.2016 по справі 465/9958/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

28 липня 201 6 року м . Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Мазур Л.М., ПисаноїТ.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - опікунська рада Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - опікунська рада Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про поділ спільного майна подружжя.

Уточнивши позовні вимоги, просила провести поділ спільного майна подружжя та визнати за нею право власності на:

- 1/2 частки приміщення магазину загальною площею 88.7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 40,5 кв. м на суму 1 774 891 грн 27 коп. з виплатою їй компенсації у зв'язку з відхиленням від ідеальної частки в сторону її зменшення, у сумі 168 724 грн 23 коп.

- Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та виділити 1\2 частки без виділу в натурі;

- Ѕ частки земельної ділянки площею 0,053 га, розташованої на території села Липники Поршнянської сільської ради без виділу в натурі;

- у відповідності до ст. 368 ЦК України, ст. 60 СК України залишити у спільній сумісній власності: автомобіль «Toyota Carina» легковий седан, 1994 року випуску; автомобіль «Mitsubishi Pajero», 2008 року випуску.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що спірне майно придбавалось за його особисті кошти у період припинення фактичних шлюбних відносин, за рахунок коштів, отриманих у кредит, крім того, приміщення магазину загальною площею 88,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, придбане ним як суб'єктом підприємницької діяльності, отже є його особистою власністю.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року, позов задоволено.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності та виділено ОСОБА_4 1/2частки приміщення магазину загальною площею 88,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а саме приміщення під літ. 2-8 площею 17,7 кв. м та під літ. 2-9 площею 22,8 кв. м площею 40,5 кв. м на суму 1 774 891 грн 27 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію у зв'язку з відхиленням від ідеальної частки в сторону її зменшення в сумі 168 724 грн 23 коп.

Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та по 1/2 частини земельної ділянки, розміром 0,053 га, розташованої на території села Липники Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за кожним, залишивши квартиру та земельну ділянку у спільній частковій власності сторін.

Залишено у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 автомобіль «Toyota Carina», 1994 року випуску, автомобіль «Mitsubishi Pajero», 2008 року випуску.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, як діє в інтересах ОСОБА_5, просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у позові, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, обґрунтовано виходив з доведеності позову та наявності передбачених ст. 60 СК Українипідстав для визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про його поділ.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо того, що спірне майно - нежитлове приміщення по АДРЕСА_2, придбано ОСОБА_5 як суб'єктом підприємницької діяльності, спростовуються матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу цього приміщення, укладеного 26 грудня 2005 року ОСОБА_5 як фізичною особою -громадянином, а не суб'єктом підприємницької діяльності.

Також матеріали справи не містять доказів того, що спірне майно було придбано лише за особисті кошти одного з подружжя або поза межами перебування сторонами у шлюбі.

Підстав для виходу за межі касаційної скарги не вбачається, а тому судові рішення залишаються без змін на підставі ст. 337 ЦПК України.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Коротун

Л.М.Мазур

Т.О.Писана