Справа № 369/5821/16-ц
Провадження № 2/369/2816/16
РІШЕННЯ
Іменем України
28.07.2016 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.
при секретарі Дідур М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Перший інвестиційний банк» до ОСОБА_1, третя особа ТОВ «БСЛ» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ «Перший інвестиційний банк» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що між ВАТ «Перший ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ «ПЕРШИЙ ОСОБА_2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСЛ» 01.09.2006 р. укладено кредитний договір № 21/0611-КЮ, 10.10.2006 р. - додаткову угоду № 1, 11.08.2008 р. укладено додаткову угоду № 2, 22.12.2008 р. - додаткову угоду № 3, 10.03.2009 р. - додаткову угоду № 4, 01.09.2009 р. - додаткову угоду № 5.
Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 966 089 доларів США 34 центи, а позичальник зобов'язався отримати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку на умовах та строки, визначені договором та виконати інші зобов'язання передбачені цим договором.
За користування кредитом встановлено плату у розмірі 14 % річних.
Граничний термін повернення кредиту - 01.10.2009 р включно.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 07.09.2006 р. укладено іпотечний договір.
Згідно з п. 2 Іпотечного договору, у відповідності до Закону України «Про іпотеку» та іншими нормативно-правовими актами України, Іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором належний йому на праві власності об'єкт нерухомості а саме: земельну ділянку площею 1,8200 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, (кадастровий номер 3222484000:02:002:0171), яка належить іпотекодержателю на праві власності.
Згідно з п. 15 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником в строк зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, по сплаті процентів, неустойки (штрафів та пені), відшкодуванню збитків та виконанню інших обов'язків, виконання яких забезпечено іпотекою за цим договором, звернути стягнення на майн та одержати задоволення з його вартості.
Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів в строки, що передбачені п.п. 2.3, 2.4., 3.4. кредитного договору, ані тертя особа ані відповідач належним чином не виконали.
27.05.2010 р. Господарський суд Київської області позовні вимоги ПАТ «ПЕРШИЙ ОСОБА_2» до ТОВ «БСЛ» задовольнив у повному обсязі та виніс рішення про стягнення з ТОВ «БСЛ» на користь ПАТ «ПЕРШИЙ ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором 7 690 264,76 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 22.03.2010 р., становить 966 089,39 дол. США, заборгованості за відсотками 1 484 356,88 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 22.03.2010 р. становить 186 472,31 дол. США, пені за кредитом - 737 873,39 грн., пені за відсотками - 133 945,65 грн., а також судові витрати: 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заборгованість до даного часу не стягнута в примусовому порядку.
16.03.2011 року
У ході виконавчого провадження ДВС на протязі 3-х років звернути стягнення на предмет іпотеки не змогла і на даний час виконавчі дії не проводяться з липня 2014 року.
Дані обставини унеможливлюють подальше звернення стягнення на земельну ділянку в ході виконавчого провадження та виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Тому позивач просив у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 21/0611-КЮ від 01.09.2006 року із змінами та доповненнями у розмірі 1 256 130 доларів США 84 центи, що за курсом НБУ станом на 13.01.2011 р. становить 9 996 540,45 грн., у відповідності до умов Договору іпотеки від 07.09.2006 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку площею 1,8200 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, (кадастровий номер 3222484000:02:002:0171), та належить іпотекодержателю ОСОБА_1 на праві власності. Визначити спосіб звернення на предмет іпотеки - шляхом визнання права власності на дане нерухоме майно за ПАТ «ПЕРШИЙ ОСОБА_2». Визначити вартість предмету іпотеки у сумі 3 326 800 грн. без урахування ПДВ. Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив позов задоволити.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, між ВАТ «Перший ОСОБА_2». правонаступником якого є ПАТ «ПЕРШИЙ ОСОБА_2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСЛ» 01.09.2006 р. укладено кредитний договір № 21/0611-КЮ, 10.10.2006 р. - додаткову угоду № 1, 11.08.2008 р. укладено додаткову угоду № 2, 22.12.2008 р. - додаткову угоду № 3, 10.03.2009 р. - додаткову угоду № 4, 01.09.2009 р. - додаткову угоду № 5.
Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 966 089 доларів США 34 центи, а позичальник зобов'язався отримати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку на умовах та строки, визначені договором та виконати інші зобов'язання передбачені цим договором.
За користування кредитом встановлено плату у розмірі 14 % річних.
Граничний термін повернення кредиту - 01.10.2009 р включно.
Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів в строки, що передбачені п.п. 2.3, 2.4., 3.4. кредитного договору, позичальником виконані не були.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 07.09.2006 р. укладено іпотечний договір.
Згідно з п. 2 Іпотечного договору, у відповідності до Закону України «Про іпотеку» та іншими нормативно-правовими актами України, Іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором належний йому на праві власності об'єкт нерухомості а саме: земельну ділянку площею 1,8200 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, (кадастровий номер 3222484000:02:002:0171), яка належить іпотекодержателю на праві власності.
Згідно з п. 23 Іпотечного договору позасудове звернення стягнення на майно здійснюється відповідно до наступного порядку.
Пункт 24 іпотечного договору передбачає застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, згідно якого у разі виникнення у іпотекодержателя на свій розсуд обирає один із наступних способів позасудового задоволення своїх вимог: п. 24.1. одержання майна у власність рахунок виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором. У цьому випадку, це застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» за змістом виступає Договором про задоволення вимог іпотеко держателя який є правовстановлюючим документом. Перехід права власності на майно до іпотекодержателя відбувається на підставі застереження, яке є окремою частиною цього іпотечного договору.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про іпотеку» , визначено що іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса.
Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України В«Про іпотекуВ» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України В«Про іпотекуВ» .
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Верховний Суд України розглядаючи 30 березня 2016 р. справу № 6-1851цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки висловив свою правову позицію, згідно якої зазначив що при вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме п. 24. та п. 24.1. іпотечного договору, сторони домолись, що пункт 24 іпотечного договору передбачає застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, згідно якого у разі виникнення у іпотекодержателя на свій розсуд обирає один із наступних способів позасудового задоволення своїх вимог: п. 24.1. одержання майна у власність рахунок виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором. У цьому випадку, це застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» за змістом виступає Договором про задоволення вимог іпотекодержателя який є правовстановлюючим документом. Перехід права власності на майно до іпотекодержателя відбувається на підставі застереження, яке є окремою частиною цього іпотечного договору.
Беручи до уваги положення іпотечного договору, та відповідну правову позицію Верховного суду України у справі № 6-1851цс15, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 526, 572, 575, 1054 ЦК України, Закону України «Про Іпотеку», та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В позові ПАТ «Перший інвестиційний банк» до ОСОБА_1, третя особа ТОВ «БСЛ» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя Дубас Т.В.
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2016 |
Оприлюднено | 12.08.2016 |
Номер документу | 59569665 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні