Постанова

від 04.08.2016 по справі 910/5254/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р. Справа№ 910/5254/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко О.М. - представник;

від відповідача: Євдоченко Н.Д. - представник; Демченко - Голова правління;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький -5"

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 20.04.2016р.

у справі № 910/5254/16 ( суддя М.М. Якименко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький -5"

про стягнення 169 767,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-5" про стягнення 96 613,89 грн. - боргу, 47 942,09 грн. - інфляційних втрат, 4 145, 63 грн. - три відсотки річних, 1 743, 40 грн. - пені, 19 322, 78 грн. - штрафу, 2 546, 12 грн. - судовий збір.

Рішенням Господарського суду м. Києва позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 96 008, 45 грн. - основного боргу, 1 741, 22 грн. - пені, 47 936, 64 коп. - індекс інфляції, 4 145,48 грн. - 3% річних, 19 322, 78 грн. - штрафу, 2 537, 32 грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Апелянт вважає рішення в частині задоволення позову незаконним та необгрунтованим, оскільки висновок суду про схему водопостачання до будинків відповідача не відповідає обставинам справи.

В оскаржуваному рішенні судом зазначено, що за абонентським кодом 4- 202 обліковувалися розрахунки за послугу з постачання та відведення стоків гарячого водопостачання (для підігріву), а за абонентським кодом 4-50202 - за послугу з холодного водопостачання та відведення.

На думку апелянта, даний висновок зроблено судом помилково, без врахування схеми водопостачання до будинків ЖБК «Дарницький-5».

Крім того, апелянт не погоджується з процедурою визначення обсягів спожитих послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. порушено апеляційне провадження у справі №910/5254/16, справу призначено до розгляду на 12.07.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. у судовому засіданні оголошено перерву на 21.07.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. розгляд справи відкладено на 04.08.2016р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з доводами представника відповідача та приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що рішення першої інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи.

03.03.1997 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") та Житлово-будівельним кооперативом "Дарницький-5" був укладений договір № 04231/4-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.03.2013р. по 31.01.2016р., інфляційні витрати, три проценти річних, пеню та штраф за прострочення виконання умов договору.

Зазначені вимоги складалися з вимог : про погашення заборгованості за водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, з яких 96 008, 45 - за водопостачання та водовідведення гарячої води та 604, 44 грн - за водопостачання та водовідведення холодної води (яка вже погашена і відповідачем не оспорюється). Суд першої інстанції помилково відніс борг 96 008, 45 грн. до послуг гарячого постачання, оскільки, акти, що надавалися суду для розрахунку заборгованості, містять покази, що знімалися з виносних бойлерів для підігріву води, тобто, гарячого водопстачання.

Постачання гарячої води здійснювалося не безпосередньо позивачем, а ПАТ «Київенерго», яке здійснювало підігрів води у переносних бойлерах та постачало до споживачів, одним з яких був відповідач.

При укладанні договору № 04231/4-10 на постачання питної (холодної) води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 03.03.1997 року між сторонами було виконано умову про обладнання водопровідних вводів у будинках за адресами: м. Київ, вул. Юності, 2 та м. Київ, вул. Юності, 7А. З боку позивача ЖБК було присвоєно абонентський код 4-202. За даним кодом здійснювалося водопостачання питної води на потреби холодного водопостачання.

Таким чином, у спірний період водопостачання води на потреби холодного водопостачання до будинків ЖБК «Дарницький-5» здійснювалося за адресами: м. Київ, вул. Юності, 2 та м. Київ, вул. Юності, 7А. У вказаних будинках на межі балансової належності з позивачем (по стіні вказаних будинків) було встановлено прилади обліку води, яка йде на потреби холодного водопостачання, з яких знімалися показання протягом спірного періоду за визначеною договором процедурою (п. 3.1 Договору).

Водопостачання води, яка йде на потреби гарячого водопостачання (на підігрів), у спірний період здійснювалося від виносних теплових пунктів (бойлерів), які знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Бойченка, 9 та м. Київ, вул. Шалетт, 10. Саме таку інформацію містять акти зняття показань з приладів обліку за кодом відмінним від 4-202, а саме 4-3307, 411,404 (аркуші справи 37-90).

Таким чином, поданими по справі доказами, наявними у матеріалах справи, спростовується висновок місцевого господарського суду про те, що за абонентським кодом 4-202 здійснювалося постачання води на потреби гарячого водопостачання (на підігрів) та відведення її стоків.

Крім того, ЖБК не укладав жодних договорів з позивачем на постачання води на підігрів. Інших договорів позивачем не було надано суду, а тому вимога про стягнення з відповідача за кодом, за яким обліковується постачання води на підігрів, не підлягає задоволенню. Розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру, яким є ПАТ «Київенерго», що додатково підтверджується схемою розподілу балансової належності та актом розмежування балансової належності (Додатки 3, 4 до апеляційної скарги).

На підтвердження відсутності договірних відносин між сторонами щодо постачання води на потреби гарячого водопостачання (на підігрів) до матеріалів справи додано лист відповідача від 22.09.2014 року № 29-09, яким відповідач повідомляв позивача про те, що буде отримувати послугу з холодного водопостачання та водовідведення як колективний споживач (Додаток 5 до апеляційної скарги). Відповідач не брав на себе зобов'язань колективного споживача щодо постачання води на потреби гарячого водопостачання.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з твердженнями апелянта щодо помилковості визначення процедури разрахунку обсягів спожитих послуг. Послуги з водопостачання та водовідведення води на потреби гарячого водопостачання здійснювалися відповідачу згідно умов укладеного сторонами договору від 03.03.1997 року №04231/4-10. У спірний період послуга з постачання води на потреби гарячого водопостачання здійснювалася від виносних бойлерів, до яких приєднані кілька споживачів (по бойлеру за адресою м. Київ, вул. Бойченка, 9-12 споживачів, по бойлеру - вул. Юності 7А - 6 споживачів).

Відомості про обсяги з цих приладів обліку було використано позивачем для нарахування заборгованності у період з липня 2014 року по січень 2016 року. Згідно відзиву поставлена ПАТ «Київенерго» вода була виставлена у цей період до сплати ПАТ «Київенерго», а водовідведення від використаної «Київенерго» води - у процентному співвідношенні пропорційно кількості мешканців у кожному з будинків, приєднаних до бойлерів.

ПАТ «АК «Київводоканал» вважає, що така процедура визначення обсягів водовідведення відповідає умовам укладеного сторонами договору. Однак дане твердження спростовується умовами договору від 03.03.1997 року № 04231/4-10.

У відповідності до п. 3.4 вказаного договору «кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженими з постачальником (ПАТ «АК «Київводоканал») діючими нормами водоспоживання або іншим засобом, передбаченим п.21.2 Правил.

Сторонами не оспорюється та обставина, що прилади обліку стічних вод у будинках ЖБК відсутні. Норми водоспоживання між сторонами не узгоджувалися, тому позивач повинен був використовувати способи обліку, які передбачені Правилами.

Оскільки договір укладався у період чинності Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України від 01.07.1994 року № 65, які втратили чинність у зв'язку з прийняттям Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах від 27.06.2008 року № 190, то з метою тлумачення вищевказаної умови договору необхідно звернутися до відповідного розділу Правил № 190.

П. 3.13. цих правил встановлено «обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором».

П. 5.29 цих правил передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1)за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2)за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3)за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4)на підставі витрат води на технологічні потреби;

5)на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.»

Згідно цих пунктів правил метод, яким буде здійснюватися облік стічних вод, повинен бути обумовлений (зафіксований) у договорі або у двосторонньому акті між виробником (ПАТ «АК «Київводоканал») та споживачем ЖБК «Дарницький-5». Апелянт зазначає, що позивачем не надано доказів того, що метод обліку, який ним застосовувався у вказаний період, зафіксований у договорі або двосторонньому акті, тому метод обліку повинен відповідати нормі п. 5.29 правил.

Виходячи з аналізу вищенаведеної норми, апелянт приходить до висновку, що розрахунковий метод обліку (розподіл показників колективного приладу обліку у процентному співвідношенні відповідно до кількості мешканців будинків, приєднаних до мережі) правилами не передбачений. Цей метод обліку суперечить чинному законодавству та укладеному сторонами договору, а тому є неправомірним.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а останній зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами договору.

Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, згідно п.п. 3.1 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.

Згідно п. 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У відповідності до п. 3.6. договору відповідач розраховується за надані послуги у в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на акти про зняття показників водолічильників, розшифровки рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводились нарахування та вартість наданих послуг, а також розгорнуті розрахунком з виокремленням помісячної заборгованості за приймання стоків гарячої води.

Колегія апеляційного суду вважає зазначені документи є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавста та договору, укладеного між позивачем та відповідачем, як такі що не оформлені належним чином і не можуть вважатися належними доказами спожитої води. Тобто, у матеріалах справи відсутні первинні документи, які б фіксували факт постачання гарячої води та водовідведення ЖБК «Дарницький-5». Методи визначення обсягів спожитої гарячої води не погоджені сторонами та були обрані на власний розсуд позивача безпідставно.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередьо після її закінчення. Згідно ст.1 цього ж закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назва документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого укладено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, осади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господаоської операції.

Зазначені документи, як підстава нарахування заборгованості за спожиті послуги, у матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами в господарському процесі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Фактичні дані, точніше відомості про певні обставини, відображають, віддзеркалюють факти реальної дійсності. Особливістю судових доказів є наявність процесуальної форми, встановлені вимоги щодо порядку отримання відомостей про обставини. Відомості про факти можуть бути отримані судом лише за допомогою передбачених законом засобів доказування (письмові, речові докази та інші).

Таким чином, судовими доказами в господарському процесі є відомості, які можуть підтвердити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи та отримані у встановленому законом порядку передбаченими засобами доказування.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документи, згідно яких було б можливо встановити реальний обсяг спожитої послуги, за вказаних обставин справи, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький -5" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі № 910/5254/16 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький -5" на рішення Господарського суду м.Києва від 20.04.2016р. у справі № 910/5254/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 20.04.2016р. у справі № 910/5254/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький -5" (02192, м. Київ, вул. Юності, 7-А, код ЄДРПОУ 23493063) судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2 801, 18 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/5254/16 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх