Постанова

від 09.08.2016 по справі 826/8137/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 09 серпня 2016 року                                        № 826/8137/16 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ММДС – Україна» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ММДС – Україна» (надалі – позивач/ТОВ «ММДС-Україна») з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (надалі – відповідач/НКРЗІ), в якому просить суд: 1. Визнати протиправними та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №250 від 17.05.2016 р. «Про анулювання ліцензій №5005, №5009, ТОВ «ММДС-Україна»; 2. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації опублікувати на своєму офіційному веб-сайті (http://nkrzi.gov.ua/) оголошення про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №250 від 17.05.2016 р.   В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно анульовано ліцензії №5005, №5009 на користування радіочастотним ресурсом України,  оскільки позивач здійснює користування радіочастотним ресурсом України в повному обсязі відповідно до вимог Закону України «Про радіочастотний ресурс України», а оскаржуване рішення відповідача не відповідає положенням зазначеного Закону, є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний  опублікувати на своєму офіційному веб-сайті оголошення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, оскільки оскаржуване рішення негативно впливає на репутацію позивача. В ході судового розгляду справи, представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю. В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав про відсутність з боку НКРЗІ порушень вимог законодавства при вирішенні питання щодо анулювання ліцензій позивача на користування радіочастотним ресурсом України, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 29 липня 2016 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача та не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. З огляду на викладене, з урахуванням вимог ст.122 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне. ТОВ «ММДС – України» (код СДРПОУ 30358804) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 31 березня 1999 року. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є, зокрема, діяльність у сфері телевізійного мовлення; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; діяльність у сфері радіомовлення; діяльність у сфері проводового електрозв'язку. Надання телекомунікаційних послуг ТОВ «ММДС-Україна» здійснює за допомогою використання радіочастотного ресурсу України. Так, 03.05.2006 р. НКРЗІ було видано позивачу ліцензію №5005 на бланку сурової звітності серії АБ №222996 (дата видачі дубліката ліцензії 05.10.2007 р.) для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території Волинської, Полтавської, Кіровоградської, Черкаської, Рівненської та Хмельницької областях (смуги радіочастот 2516,0...2668,0); Вінницькій, Луганській та Сумський областях (смуги радіочастот 2532,0...2556,0; 2612,0....2628,0); Миколаївській та Херсонській областях (смуги радіочастот 2612,0.. .2628,0; 2636,0.. .2660,0); Тернопільській області (смуги радіочастот 2564,0...2580,0; 2588,0.. .2604,0; 2612,0...2628,0; 2644,0...2660,0); Харківської області (смуги радіочастот 2540,0...2548,0; 2620,0...2628,0; 2636,0...2652,0); Закарпатської області (смуги радіочастот 2532,0...2556,0; 2612,0...2628,0; 2636,0...2644,0); Житомирської області (смуги радіочастот 2612,0...2628,0); Івано-Франківської області (смуги радіочастот 2564,0.. .2572,0; 2588,0...2596,0; 2612,0...2628,0; 2652,0...2660,0; 2684,0...2692,0); Львівської області (смуги радіочастот 2532,0...2556,0; 2564,0...2588,0; 2612,0...2628,0); Чернівецької області (смуги радіочастот 2620,0...2628,0; 2652,0...2660,0); Чернігівської області (смуги радіочастот 2532,0...2556,0; 2612,0...2636,0); Київської області (смуги радіочастот 2612,0...2636,0; 2644,0...2660,0); АР Крим (смуги радіочастот 2540,0...2548,0; 2620,0...2628,0; 2636,0...2660,0); м. Севастополь (смуги радіочастот 2540,0...2556,0; 2620,0...2628,0; 2644,0...2660,0) терміном дії до 03.05.2016 р. (далі - Ліцензія № 5005). Термін дії ліцензії №5005 було подовжено відповідно до підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 рішення НКРЗІ від 28.04.2016 р. №220. 03.05.2006 р. НКРЗІ було видано позивачу ліцензію № 5009 на бланку сурової звітності серії АБ №223000 (дата видачі дубліката ліцензії 05.10.2007 р.) для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території Полтавської, Хмельницької, Волинської, Кіровоградської, Рівненської та Черкаська областях (смуги радіочастот 2500,0...2516,0; 2684,0...2700); Харківської області (смуги радіочастот 2652,0...2660,0; 2684,0...2692,0); Тернопільській області (смуги радіочастот 2660,0...2668,0; 2684,0...2692,0); Запорізької області (смуги радіочастот 2548,0...2556,0; 2580,0...2588,0; 2628,0.. .2636,0; 2684,0...2692,0); Закарпатської області (смуги радіочастот 2644,0.. .2660,0); Київської області (смуги радіочастот 2508,0...2516,0; 2692,0.. .2700,0) терміном дії до 03 травня 2016 року (далі - Ліцензія № 5009). Термін дії ліцензії №5009 було подовжено відповідно до підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 рішення НКРЗІ від 28.04.2016 р. №220. В подальшому, як свідчать матеріали справи, відповідач 17.05.2016 р. прийняв оскаржуване рішення №250, яким було анульовано видані позивачу ліцензії № 5005, №5009 на користування радіочастотним ресурсом України. Як вбачається з оскаржуваного рішення, воно прийнято у зв'язку з тим, що користувач з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензіях, у визначені ліцензіями терміни, що встановлено актом перевірки дотримання законодавства про радіочастотний ресурс України від 15.04.2016 р. №39/пос/12-1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання оскаржуваного рішення протиправним, виходячи з наступного. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України встановлює та визначає Законом України "Про радіочастотний ресурс України" (далі також - Закон). Відповідно до ч.2 ст.12 Закону, органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації». До повноважень НКРЗІ, у тому числі, входить ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону (п.1 ч.2 ст.14 Закону). Частиною 2 ст.30 Закону встановлено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі: 1) ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг; 2) ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями; 3) дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами. Згідно ч.1 ст.1 Закону, ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані: дотримуватися стандартів, норм і правил використання радіочастотного ресурсу України; дотримуватися умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України та в дозволах на експлуатацію. Обов'язки ліцензіата стосовно виконання умов користування радіочастотним ресурсом України визначено Ліцензійними умовами користування радіочастотним ресурсом України, затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №53 від 19.08.2005 р. (далі - Ліцензійні умови). Відповідно до пп.4.1.3 та пп.4.1.4 п.4.1 Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний виконувати, зокрема, такі умови користування радіочастотним ресурсом України: -   користуватися визначеними у ліцензії номіналами, смугами радіочастот з дотриманням таких умов користування: на правах виключного користування номіналами, смугами радіочастот за ліцензією; на правах спільного з іншими користувачами користування номіналами, смугами радіочастот за ліцензією (пп.4.1.3); -   користуватися радіочастотним ресурсом України за ліцензією у визначених ліцензією регіонах або їх частині (пп.4.1.4). Відповідно до п.3 ч.2 ст.38 Закону передбачено, що ліцензія анулюється у разі, якщо користувач з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни. Як вже було зазначено вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що позивач начебто з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензіях, у визначені ліцензіями терміни, що встановлено актом перевірки дотримання законодавства про радіочастотний ресурс України від 15.04.2016 р. №39/пос/12-1. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийшов до такого висновку на підставі планової перевірки позивача, результати якої оформлені актом перевірки дотримання законодавства про радіочастотний ресурс України від 15.04.2016 р. №39/пос/12-1. За результатами перевірки встановлено, що на час перевірки: - відповідно до ліцензії від 03.05.2006 р. №5005 позивач не користується смугами радіочастот в Херсонській області (ширина смуги радіочастот 40,0 МГц), смугами радіочастот в Київській області (ширина смуги радіочастот 40,0 МГц), номіналами радіочастот 2624, 2664 МГц в Тернопільській області, номіналами частот 2656 в Рівненській області, що є порушенням вимог підпункту 4.1.3 та 4.1.4 пункту 4.1 Ліцензійних умов; - відповідно до ліцензії від 03.05.2006 р. №5009 позивач не користується смугами радіочастот в Тернопільській області (ширина смуги радіочастот 16,0 МГц), смугами радіочастот в Київській області (ширина смуги радіочастот 16,0 МГц), номіналами радіочастот 2696 МГц в Рівненській області, що є порушенням вимог пп.4.1.3 та пп.4.1.4 п.4.1 Ліцензійних умов. Також матеріали справи містять матеріалами Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР) за результатами технічного радіоконтролю роботи радіоелектронних засобів ( далі – РЕЗ) Позивача. За результатами радіочастотного моніторингу УДЦР, проведено під час перевірки Позивача в період з 08.04.2016 р. по 13.04.2016 р. (протоколи інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ і ВП та лист УДЦР від 04.04.2016 № 80/12.3.2-7/4975), не зафіксовано випромінювання РЕЗ за адресами їх місць розміщення: за ліцензією №5005: - м. Херсон, вул. Перекопська, 5 – дозвіл БС – 65-2369 від 09.02.2007 (дата, з якої не фіксується випромінювання – 01.01.2014; частоти, МГц: 2616; ..24;2640;2648); - м. Тернопіль, вул.. Приміська,11 – дозвіл БС-61-2371 від 09.02.2007 ( дата з якої не фіксується випромінювання – 15.05.2014; частота випромінювання ..24 МГц); - м. Рівне, вул. Степана Бандери,41 – дозвіл БС-56-3284 від 09.06.2008 (дата, з якої не фіксується випромінювання – 01.01.2014, частота випромінювання 2656 МГц); - Київська область, м. Біла церква, вул. Таращанська, 196 – дозвіл БС- ..-3343 від 01.07.2008 (лист УЦДР від 14.04.2016 № 80/12.3.2.-7/4975 – випромінювання РЕЗ не зафіксовано протягом двох останніх років; частоти випромінювання, МГц: 2616;2624; 2632; 2648). за ліцензією № 5009: - м. Рівне, вул. Степана Бандери,41 – дозвіл БС-56-3284 від 09.06.2008 (дата, з якої не фіксується випромінювання – 01.01.2014; частота випромінювання 2696 МГц); - м. Тернопіль, вул. Приміська, 11 – дозвіл БС – 61-2371 від 09.02.2007 (дата, з якої не фіксується випромінювання – 15.05.2014, частота випромінювання 2664 МГц); - Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 196 – дозвіл БС - ..- 3343 від 01.07.2008 (лист ДП УДЦР від 14.04.2016 № 80/12.3.2-7/4975 - випромінювання РЕЗ не зафіксовано протягом двох останніх років; частоти випромінювання МГц: 2512; 2696). З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до відповідача із зауваженнями до вищевказаного акту планової перевірки. Матеріали справи підтверджується, що в ході перевірки ДП УДЦР згідно з Договором від 19.03.2009 р. №3035/163м зафіксовано випромінювання у всіх смугах радіочастот за ліцензією, параметри яких відповідають вимогам відповідних дозволів на експлуатацію РЕЗ, а саме: -  у Херсонській області – в смугах радіочастот з номіналами: 2616 МГц, 2624 МГц, 2640 МГц та 2648 МГц, що підтверджується результатами технічного радіоконтролю, проведеного ДП «УДЦР». -    у Київській області – в смугах радіочастот з номіналами: 2616 МГц, 2624 МГц, 2632 МГц, 2648 МГц, що підтверджується результатами технічного радіоконтролю, проведеного ДП «УДЦР» під час перевірки Товариства. Канал 2656 МГц визначений згідно з дозволом на експлуатацію РЕЗ як такий, що працює в режимі прийому, а тому випромінювання з боку базової станції в цьому каналі не повинно здійснюватися, а тому і не могло бути зафіксованим; -   у Тернопільській області – на всіх каналах згідно з отриманими ліцензіями, що підтверджується результатами технічного радіоконтролю, проведеного ДП «УДЦР» під час перевірки Товариства. -  у Рівненській області – на всіх каналах згідно з отриманими ліцензіями, що підтверджується результатами технічного радіоконтролю, проведеного ДП «УДЦР» під час перевірки Товариства. Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем було отримано протоколи інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ і ВП, складених ДП УДЦР під час проведення перевірки в рамках виконання договору від 19.03.2009 р. №3035/163м: -  щодо номіналів радіочастот 2616 МГц, 2624 МГц, 2640 МГц, 2648 МГц в Херсонській області; -    щодо номіналів радіочастот 2512 МГц, 2616 МГц, 2624 МГц, 2632 МГц, 2648 МГц, 2696 МГц в Київській області: м. Біла Церква. Крім того, матеріали справи містять дозвільні документи, які свідчать про використання радіочастотного ресурсу України за ліцензіями №№ 5005, 5009: дозволи на експлуатацію РЕЗ № БС-65-2369 від 09.02.2007, №БС-32-3343 від 01.07.2008, №БС -56-3284 від 09.06.2008, № БС-61-2371 від 09.02.2007. Відповідно до ч.6 ст.33 Закону, у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України зазначаються смуги радіочастот для здійснення операторської діяльності, перелік регіонів, де передбачається користування радіочастотним ресурсом України, терміни початку і освоєння радіочастотного ресурсу України та вид радіотехнології, який буде застосовуватися. Як вже зазначалося вище, пунктом 3 частини другої статті 38 Закону передбачено, що ліцензія анулюється у разі, якщо користувач з власної вини: не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни. У цьому випадку ліцензія може бути переоформлена на смугу частот, яка фактично використовується. Разом з тим, аналіз чинного законодавства приводить суд до висновку, що ані Закон, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить поняття «використання радіочастотного ресурсу не в повному обсязі» або критеріїв, за якими було б можливо встановити таке невикористання у певні терміни. Крім того, відповідно до п.3 ст.11 Закону організація проведення досліджень та вироблення рекомендацій щодо ефективного користування радіочастотним ресурсом України є повноваженнями Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зв'язку, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України. Ні станом на день винесення оскаржуваного рішення, ні станом на день розгляду даної справи такі рекомендації щодо ефективного користування радіочастотним ресурсом України не розроблено. Частиною7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання. Частиною 2 ст.72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В порушення вищевказаних приписів відповідачем не надано суду доказів того, що позивач за результатами моніторингу експлуатації РЕЗ отримував повідомлення від ДП  УДЦР або НКРЗІ про порушення умов та порядку використання радіочастотного ресурсу з боку позивача. Також матеріали справи не містять доказів невикористання радіочастотного ресурсу за весь час використання ліцензій №5005, №5009. Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги відсутність законодавчо визначених критеріїв, за якими було б можливо встановити невикористання радіочастотного ресурсу у певні терміни, суд приходить до висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для анулювання ліцензій позивача з підстав, вказаних в оскаржуваному рішенні суб'єкта владних повноважень. Таким чином, відповідач під час прийняття рішення №250 від 17.05.2016 р. діяв всупереч нормам чинного законодавства, чим порушив права та інтереси позивача. Відтак, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №250 від 17.05.2016 р. «Про анулювання ліцензій №5005, №5009, ТОВ «ММДС-Україна»» є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача опублікувати на своєму офіційному веб-сайті оголошення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне. Як вбачається із оскаржуваного рішення, в п.5 цього рішення НКРЗІ зобов'язало управління забезпечення діяльності надати УДЦР копію цього рішення для використання в роботі; оприлюднити це рішення шляхом його опублікування в офіційному друкованому бюлетені та у десятиденний термін після набрання ним чинності – шляхом його розміщення на офіційній сторінці НКРЗІ в мережі Інтернет. Статтею 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити, зокрема, вимоги, про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Як вже зазначено вище, відповідач в оскаржуваному рішенні, що є рішенням суб'єкта владних повноважень, зобов'язав своє управління у десятиденний термін після набрання ним чинності розмістити це рішення  на офіційній сторінці НКРЗІ в мережі Інтернет. За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про непідвідомчість даної вимоги адміністративним судам не відповідає нормам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач фактично просить суд захистити інтерес, порушений саме протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає з підстава, наведених далі. Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Заявляючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача опублікувати на своєму офіційному веб-сайті оголошення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, позивач не надав суду жодного доказу оприлюднення цього оскаржуваного рішення. Крім того, заявляючи таку вимогу, позивач стверджує про завдання шкоди своїй діловій репутації. Однак, всупереч ст.72 КАС України позивач не надав суду доказів такої шкоди. За таких обставин, позов в частині зобов'язання відповідача опублікувати на своєму офіційному веб-сайті оголошення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення задоволенню не підлягає. Згідно з положеннями ст.161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Відповідно до положень ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів. Згідно положень ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ММДС – Україна» - задовольнити частково. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №250 від 17.05.2016 р. «Про анулювання ліцензій №5005, №5009, ТОВ  «ММДС - Україна». 3. В іншій частині позову – відмовити. 4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ММДС - Україна» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 318, 00 грн. (одна тисяча триста вісімнадцять гривень). Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                      І.А. Качур