12/451
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 12/451
13.04.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСД»
До Дочірнього підприємства «Інтер'єр»Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»
Про стягнення 260 971, 27 грн.
та
зустрічним позовом про розірвання договору
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Бєляєв К.М. –п/к (дов. від 20.12.05 р. №1-96)
Від відповідача Козін А.В. –п/к (дов. від 22.11.06 р.), Савчук І.А. –п/к (дов. від 22.11.06 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача коштів у розмірі 260 971, 27 грн., з яких 238 500 грн. –сума заборгованості, 22 471, 27 грн. – неустойка, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором №1-А від 25.04.03 р.
Ухвалою суду від 10.08.06 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін.
Ухвалою суду від 06.09.06 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
Ухвалою суду від 21.09.06 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю представників сторін.
Ухвалю суду від 08.11.06 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
30.11.06 р. до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
В судовому засіданні 05.12.06 р. оголошено перерву.
В судовому засіданні 08.12.06 р. представник позивача надав суду доповнення до позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача 238 500 грн. основного боргу, 1 618 461 грн. пені та 61 533 грн. збитків.
Ухвалою суду від 08.12.06 р. строк вирішення спору продовжено; розгляд справи відкладено.
09.01.07 р. відповідачем подано зустрічний позов про розірвання договору №1-А від 25.04.03 р. та відзив на доповнення до позову, у зв'язку з чим ухвалою суду від 11.01.07 р. розгляд справи відкладено.
09.01.07р. відповідачем подано зустрічний позов, який в судовому засіданні 11.01.07р. прийнято до сумісного розгляду з первісним.
Ухвалою суду від 13.02.07 р. розгляд справи відкладено.
В судовому засіданні 14.03.07 р. оголошено перерву.
В судовому засіданні 22.03.07 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
25.04.03 р. між сторонами укладено договір №1-А, відповідно до умов якого відповідач як замовник доручив, а позивач як виконавець зобов'язався надати послуги, а саме:
здійснити юридичний супровід та оформлення права власності ДП «Інтер'єр»на земельну ділянку загальною площею 7, 1956 га, що знаходиться на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області в смт. Козин та була придбана замовником у АБ «Ажіо»03.04.03 р. за договором купівлі-продажу земельної ділянки,
здійснити юридичний супровід вилучення земельної ділянки загальною площею приблизно 4,16 га з постійного користування АБ «Ажіо»та оформлення користування на правах довгострокової оренди замовником, а в разі необхідності здійснити юридичний супровід та оформити викуп зазначеної земельної ділянки,
здійснити юридичний супровід та оформлення користування на правах довгострокової оренди замовником земельної ділянки загальною площею 8,7 га, з них в межах генерального плану забудови 7,5 га для будівництва та розвитку інфраструктури підприємства за рахунок земель природоохоронної зони Канівського водосховища та 1,2 га для організації купання, а також на вимогу замовника здійснити юридичний супровід та оформити викуп зазначеної земельної ділянки;
організувати складання генерального плану земельних ділянок, вказаних у п. 1.2.1 та 1.2.2 договору згідно переліку п. 1.2.3 договору,
організувати проведення земляних та загально будівельних робіт згідно переліку п. 1.2.4 договору,
організувати будівництво інженерних мереж до меж території замовника згідно переліку п. 1.2.5 договору,
організувати проведення рекламних кампаній згідно вказівок замовника,
організувати продаж території замовника покупцям згідно п. 1.2.7 договору.
Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Розрахунок за договором має здійснюватися таким чином: згідно п.2.2.8 договору відповідач зобов'язався з моменту підписання договору щомісячно до 31.12.03 р. сплачувати авансом винагороду позивачу у розмірі та порядку, визначеному у протоколі №1, згідно якого п'ятого числа кожного місяця, починаючи з місяця підписання договору і закінчуючи 31.12.03 р., відповідач сплачує позивачу авансом винагороду у розмірі 5 000 дол. США в рахунок винагороди позивача, передбаченої п. 3.2.1 договору.
Станом на дату подання позову відповідач не сплатив зазначеної суми.
Для здійснення позивачем взятих на себе зобов'язань відповідач видав ТОВ «КСД»довіреності від 11.04.03 р., за яким позивачу доручалося представляти інтереси відповідача в усіх державних та недержавних установах, організаціях, підприємствах з питань, визначених у договорі.
На виконання зобов'язань за договором позивач звертався до державних органів, в тому числі до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Державного комітету України по земельних ресурсах, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО», управління містобудування та архітектури КОДА, відділу земельних ресурсів Обухівського району Київської області, генерального прокурора України, Козинської селищної ради з відповідними запитами та заявами, необхідними для закріплення земельної ділянки та відповідного оформлення права власності.
Відповідно до п. 2.1.3 договору позивачем під розписку передано відповідачу оригінал Державного акту на право власності на землю (серія КВ №021099), проект детального планування рекреаційно-житлового комплексу АБ «Ажіо», інженерно-геологічні і топографічно-геодезичні вишукування під намив території для будівництва рекреаційно-житлового комплексу ДП «Інтер'єр»у районі захисної дамби в смт. Козин, коригування проекту детального планування житлового комплексу, ПДП рекреаційно-житлового комплексу АБ «Ажіо», довідку про відведену територію для будівництва рекреаційно-житлового комплексу ДП «Інтер'єр»№341-А від 15.10.03 р., лист Держінспекції з контролю за використанням і охороною земель №4-7-579/376 від 09.07.04 р.
Тобто, позивач стверджує, що повністю виконував взяті на себе зобов'язання щодо оформлення права користування відповідача на земельну ділянку, вказану в договорі.
Позивач на виконання п. 2.1.2 договору надіслав відповідачу звіти про виконання робіт та акти прийому-передачі наданих послуг, але вони відповідачем не підписані на порушення умов договору.
Згідно п. 7.1 договору за порушення умов договору винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, а також в повному обсязі спричинені цим збитки, у тому числі, втрачену винагороду у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Крім того, п. 7.3 договору передбачено, що за порушення відповідачем строків виплат сум, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.
Згідно розрахунку позивача сума заборгованості за період дев'ять місяців становить 238 500 грн., розмір неустойки становить 22 471, 27 грн. за період з 30.09.05 р. по 29.03.06 р.
В доповненні до позовних вимог позивач збільшив розмір пені до 1 618 461 грн. за період з 13.01.05 р. по 10.08.05 р. згідно наданого розрахунку.
Окрім пені, позивач заявив вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (п. 7.1 договору) у розмірі 118 773 грн. (з розрахунку 12% річних).
В повторних доповненнях до позовних вимог позивач збільшив розмір пені до 44 223, 79 грн. згідно уточненого розрахунку, зменшив розмір упущеної вигоди до 61 474, 19 грн.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків від інфляції в розмірі 70 246, 91 грн. та 3% річних в розмірі –17 709, 99 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, а саме.
Згідно п. 3.2.1 договору винагорода виконавця становить 10% від розміру прибутку, отриманого ДП «Інтер'єр»від продажу кожної конкретної земельної ділянки, тобто, до отримання прибутку від продажу позивач не має права на винагороду.
У звіті від 18.08.05 р до договору позивач зазначає, що виконанню покладених на нього обов'язків завадили обставини, виникнення та існування яких не залежить від ТОВ «КСД».
За таких обставин відповідач вважає, що ним правомірно не перераховано позивачу суми винагороди.
Також відповідач зазначає, що виконана згідно звіту робота не може бути оплачена, так як виконана до укладення договору між сторонами.
Згідно п. 8.4 договору після підписання договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу.
Жодного акту виконаних робіт між сторонами не підписано.
Крім того, відповідач не згоден з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, а саме: п. 2.2.8 договору встановлено, що замовник сплачує авансом винагороду виконавцю з моменту підписання договору щомісячно до 31.12.03 р., тобто, з 25.04.03 р. по 31.12.03 р., що становить 8 місяців.
При розрахунку пені має застосовуватися ставка НБУ в розмірі 7% згідно листа НБУ від 06.05.03 р. №14-011/1216-3280, тобто, та, яка діяла в період з 25.04.03 р. по 31.12.03 р.
09.01.07 р. позивачем подано зустрічний позов про розірвання договору №1-А від 25.04.03 р., який обґрунтовано таким чином.
Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) надано звіти про виконання робіт від 11.10.04 р., 23.03.05 р. та 18.08.05 р., з яких вбачається, що роботи не виконувалися і не виконуються, а ТОВ «КСД»ухиляється від виконання договору №1-А.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, розірвання договору.
Станом на день подання зустрічного позову договір не виконаний, тому, на думку відповідача, він підлягає розірванню.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню; позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до умов договору №1-А від 25.04.03 р. ним передбачені випадки одностороннього розірвання договору з ініціативи однієї з сторін, в тому числі, і відповідача як замовника.
Зокрема, п. 2.4.1 договору замовник має право достроково припинити договір у тому випадку, коли інша особа погодиться надати послуги, передбачені п. 1.2.1-1.2.7 даного договору на умовах, більш вигідних, ніж умови, запропоновані виконавцем; п. 6.2 договору передбачено, що дострокове розірвання договору можливе: за ініціативою замовника у випадках, передбачених даним договором, за ініціативою однієї з сторін у випадку неналежного виконання іншою Стороною взятих на себе зобов'язань.
Відповідач поданий зустрічний позов обґрунтовує саме неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано зобов'язання згідно п. 1.2.1-1.2.7 договору лише частково, тоді як остаточний результат, для якого укладено договір, - продаж земельних ділянок відповідача та отримання за них винагороди –не досягнуто.
Причини неможливості виконати зобов'язання у строк, встановлений договором, - до 31.12.03 р. –зазначені у звітах позивача як виконавця від 11.10.04 р. №1-53, від 23.03.05 р. №1-84, від 18.08.05 р. №1-89, згідно змісту яких такими причинами є, перш за все, протизаконне виділення у приватну власність земельних ділянок водного фонду, необхідність зібрання доказової бази для судового оскарження зазначених незаконних дій, наявність у опонентів, що протидіють позивачу, ресурсів, незрівнянно більшими, ніж позивач та відповідач, в тому числі, використання адміністративного ресурсу.
У зв'язку з наведеним не лише станом на 31.12.03 р., а й станом на день подачі позову та прийняття рішення по справі зобов'язання згідно п. 1.2.1-1.2.7 договору позивачем не виконані.
За таких обставин суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, так як неможливість повного виконання договору триває занадто довго –понад три роки, що є достатнім для висновку про неналежне виконання позивачем умов договору.
Також в даному випадку також є підстави для застосування положень ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно якої договір може бути розірвано за рішення суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення договору другою стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На думку суду, більш як трирічне затягування з виконанням договору є достатньою підставою для висновку про істотне порушення договору в даному випадку.
При чому, та обставина, що належне виконання унеможливлене обставинами, що не залежать від волі позивача, не впливає на той факт, що зобов'язання виконується неналежним чином.
Таким чином, на думку суду, в даному випадку наявні всі підстави для задоволення зустрічного позову та розірвання договору №1-А від 23.04.03 р.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 188 ГК України передбачено спеціальний порядок розірвання господарського договору, який передбачає попереднє надіслання пропозиції про розірвання договору, тоді як розірвання договору в судовому порядку без результатів розгляду цієї пропозиції в порядку ст. 188 ГК України є порушенням вимог ГК України.
Згідно матеріалів справи відповідач до заявлення зустрічного позову не звертався до позивача з пропозицією розірвати договір.
Тим не менше, суд вважає за можливе визнати подачу зустрічного позову до суду 09.01.07 р. як надіслання пропозиції про розірвання договору.
Зустрічний позов був предметом судового розгляду та обговорення під час судових засідань. Згідно матеріалів зустрічного позову він був надісланий позивачу 29.12.06 р., про що свідчить опис вкладення та печатка поштового відділення.
14.03.07 р. позивачем подано до суду відзив на зустрічний позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку дотримано вимоги ст.188 ГК України щодо надіслання пропозиції стороні про розірвання договору, одержано відповідь на пропозицію у строк, що становить не менше 20 днів, тому суд вважає за можливе розглянути по суті питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору.
Щодо первісного позову суд зазначає наступне.
Згідно п. 6.3 договору у випадку дострокового розірвання даного договору замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду та оплатити витрати на виконання таких послуг. згідно п. 6.5 у випадку дострокового розірвання даного договору, виконавець на вимогу замовника зобов'язаний надати послуги, передбачені п. 1.2.1-1.2.7 даного договору, витрати на які оплачені замовником. Такі послуги повинні бути надані у повному обсязі та у строк, передбачений даним договором. При цьому, за виконавцем залишається право на отримання винагороди в розмірі та в порядку, передбачених даним договором.
Згідно умов договору позивач позбавляється права на виплату винагороди виключно у випадку, якщо договір розірваний на підставі того, що виконавець неналежно виконує покладені на нього зобов'язання і таке неналежне виконання призвело до збитків замовника, що дорівнюють або перевищують винагороду виконавця (п. 3.2.1, 6.4 договору).
Таким чином, для позбавлення позивача права на винагороду має бути наявність двох обставин: розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання та виникнення збитків у замовника, викликаних неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно наведеного вище договір розірвано саме у зв'язку з тим, що позивачем неналежним чином виконуються зобов'язання за договором. Але друга вимога –щодо завдання відповідачеві збитків –не підтверджена матеріалами справи.
Відповідачем не надано доказів заподіяння йому збитків неналежним виконанням позивачем зобов'язань за договором, тому п. 6.4 договору не підлягає застосуванню, і позивач має право на отримання винагороди у вигляді штрафу згідно п. 6.5 договору –в розмірі винагороди, передбаченої договором, за фактично виконану роботу.
Порядок визначення винагороди передбачений п. 3.2 договору і поставлений в залежність від розміру прибутку, отриманого замовником від продажу конкретної земельної ділянки.
При цьому, порядок розрахунків передбачає сплату авансових платежів у розмірі та порядку, передбаченому у Протоколі №1, що становить 5 000 дол. США п'ятого числа кожного місяця, починаючи з місяця підписання договору і закінчуючи 31.12.03 р.
Згідно п. 2.2.8 договору дані кошти не підлягають поверненню, в тому числі, якщо замовник не матиме прибутку від продажу території замовника.
Тобто, позивач має право на отримання визначеної сторонами суми саме за ті дії, які фактично ним виконані у зв'язку з укладенням договору, незалежно від кінцевого результату співпраці сторін.
Встановлення сторонами суми винагороди виконавцю незалежно від досягнення мети укладення договору є цілком виправданим з огляду на те, що п. 1.2.1-1.2.7 договору визначають досить великий перелік обов'язків виконавця, що вимагає понесення ним витрат, витрачання часу та зусиль, що передбачає необхідність отримання компенсації за виконану роботу незалежно від кінцевого результату.
Згідно пояснень позивача та наданих звітів він виконував свої зобов'язання шляхом звернення до державних органів, в тому числі, до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Державного комітету України по земельних ресурсах, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО», управління містобудування та архітектури КОДА, відділу земельних ресурсів Обухівського району Київської області, генерального прокурора України, Козинської селищної ради з відповідними запитами та заявами, необхідними для закріплення земельної ділянки та відповідного оформлення права власності.
Позивачем під розписку передано відповідачу оригінал Державного акту на право власності на землю (серія КВ №021099), проект детального планування рекреаційно-житлового комплексу АБ «Ажіо», інженерно-геологічні і топографічно-геодезичні вишукування під намив території для будівництва рекреаційно-житлового комплексу ДП «Інтер'єр»у районі захисної дамби в смт. Козин, коригування проекту детального планування житлового комплексу, ПДП рекреаційно-житлового комплексу АБ «Ажіо», довідку про відведену територію для будівництва рекреаційно-житлового комплексу ДП «Інтер'єр»№341-А від 15.10.03 р., лист Держінспекції з контролю за використанням і охороною земель №4-7-579/376 від 09.07.04 р.
Таким чином, позивач має право на отримання винагороди за договором в розмірі, погодженому сторонами, щодо вчинення дій на виконання договору.
При цьому, згідно змісту договору, сторонами не передбачено, яким чином визначається сума винагороди виконавця за кожну конкретно виконану дію, тому його винагорода може бути визначена лише згідно Протоколу №1.
Згідно Протоколу №1 від 25.04.03 р. розмір винагороди становить 5 000 дол. США, що має сплачуватися позивачу щомісяця, починаючи з місяця підписання даного договору. Розрахунок здійснюється у національній валюті України (гривні) відповідно до офіційного курсу НБУ на день розрахунку, але не нижче 5 гривень 30 копійок за один долар США.
Тобто, загальна сума винагороди позивача становить 5 000 грн. х 9 х 5,3 = 238 500 грн.
При цьому, суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат та упущеної вигоди, так як згідно вищевикладеного сума 238 500 грн. підлягає стягненню не в якості заборгованості, а в порядку п. 6.5 договору –як відшкодування витрат за фактично виконану роботу.
Так як договір розривається у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань, то він не має права на стягнення з відповідача будь-яких сум, що є штрафними санкціями за своєю природою.
Стосовно заперечень відповідача щодо можливості задовольнити позовні вимоги суд додатково зазначає наступне.
Пунктом 8.4 договору, згідно якого після підписання договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу, не впливає на обов'язок відповідача оплатити фактично виконану роботу, як і той факт, що роботи фактично виконані до підписання договору.
Згідно матеріалів справи роботи виконані саме на підставі підписаного 25.04.03 р. договору, а не будь-яких інших угод, укладених до зазначеної дати, тому п. 8.4 договору обставин справи не стосується.
Навпаки, факт підписання в подальшому договору після початку виконання робіт свідчить про те, що відповідач погодився поширити дію договору і на зазначені роботи.
Стосовно твердження про те, що жодного акту виконаних робіт між сторонами не підписано, то сам по собі факт непідписання актів робіт не свідчить про їх невиконання. В даному випадку позивачем надано суду докази часткового виконання взятих на себе обов'язків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Інтер'єр»Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 31625094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСД»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 4, код ЄДРПОУ 31991141) 238 000 грн. винагороди, 2 380 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.
5. Розірвати договір №1-А від 25.04.03 р., укладений між сторонами, з дати набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСД»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 4, код ЄДРПОУ 31991141) на користь Дочірнього підприємства «Інтер'єр»Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 31625094) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Зарахувати зустрічні однорідні вимоги між сторонами щодо стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Після набрання рішенням законної сили видати наказ про стягнення з Дочірнього підприємства «Інтер'єр»Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 31625094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСД»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 4, код ЄДРПОУ 31991141) 238 000 грн. винагороди та 2 295 грн. державного мита.
9. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 596708 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні