Ухвала

від 10.08.2016 по справі 908/175/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/5/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.08.2016 Справа № 908/175/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 (адреса - 69065 АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» (адреса - 69037 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, б. 20-А, кім. 21)

про стягнення грошових коштів

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ :

19.01.2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - ОСОБА_1 з позовною заявою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» про стягнення грошових коштів.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. порушено провадження у справі № 908/175/16, судове засідання призначено на 11.02.2016р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 11.02.2016р. на підставі ст. 79 ГПК України провадження по справі зупинено та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

22.03.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2016р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 05.04.2016р., Сторони зобов'язано надати додаткові докази та письмові пояснення з окремих питань.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.04.2016р., на підставі ст. 69 ГПК України, за клопотанням Сторін, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, до 16.005.2016р.; розгляд справи відкладено на 26.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2016р. провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-економічної експертизи.

12.07.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи №908/175/16 в одному томі без виконання експертизи, при цьому в супровідному листі №1030/1031-16 від 07.07.2016р. зазначено, що станом на 29.06.2016р. оплату вартості робіт по виконанню експертизи відповідно до рахунку №0265 від 02.03.2016р. не здійснено.

На запит господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. разом із супровідним листом від 03.08.2016р. №09/1030/31/983 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто додаткові матеріали по справі №908/175/16 (додаткові матеріали надійшли на адресу суду 09.08.2016р.).

Згідно зі ст. 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

За приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" зазначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ч. 2 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08. № 13 визначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про вихід зі складу учасників Товариства подана ОСОБА_1 13.01.2014р. та 13.01.2014р. загальними зборами учасників Товариства прийнято рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Лазер».

За таких обставин, суд вважає, що вартість частки, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 в зв'язку з її виходом із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» має визначатись саме на день виходу ОСОБА_1 з ТОВ «Лазер» - 13.01.2014р.

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08. № 13 при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

У статуті ТОВ «Лазер» у редакції на дату виходу Позивача зі складу учасників Товариства, порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виключенні з товариства, не визначені. Тому для цього мають бути застосовані положення чинного законодавства.

Враховуючи визначення поняття майна, наведене в ст. 190 Цивільного кодексу України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, беруться до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Згідно з п. 3.7 Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.07. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" встановлено, що майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230. 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540. 550, 560,570,580,590,600,610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.00. № 92), нематеріальні активи (п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99. № 242), довгострокові і поточні біологічні активи (п.п. відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99. № 87).

Таким чином, з наведеного вбачається, що для визначення вартості частини майна товариства, яку має право отримати учасник при виході з товариства, необхідно встановили вартість чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» на дату його виключення з врахуванням ринкової вартості вищевказаних категорій активів товариства.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" зазначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять переліку видів судових експертиз.

В Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98. № 53/5, та у Довіднику з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами, затвердженого спільним наказом Вищого арбітражного суду України та Міністерства юстиції України від 14.07.98. № 11/40/5, серед перелічених видів експертиз є економічна, головними завданнями якої є: установлення документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та джерел його придбання; установлення документальної обґрунтованості стану та інтенсивності використання оборотних активів та джерел їх формування; установлення документальної обґрунтованості аналізу джерел власних коштів та результатів фінансово-господарчої діяльності; установлення документальної обґрунтованості аналізу загальногосподарських і спеціальних фондів; установлення документальної обґрунтованості аналізу реальності розрахунків з дебіторами і кредиторами; установлення документальної обґрунтованості аналізу економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик; установлення документальної обґрунтованості аналізу витрат і цін як чинників фінансової стабільності, беззбитковості; установлення документальної обґрунтованості розрахунків при приватизації та оренді, відповідності до чинних методик оцінки вартості майна, що приватизується, і інші питання, пов'язані з приватизацією, банкрутством підприємств; установлення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників; установлення документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди при втраті працездатності і в інших випадках); установлення документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів; установлення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.

Як зазначається у ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.12., судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.08.08. № 01-8/498 "Про атестованих судових експертів з питань, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, та науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України" визначено зони регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту. Згідно наданого в листі переліку, Запорізька область відноситься до зони обслуговування Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

За таких обставин справи, враховуючи те, що для визначення вартості належної до виплати Позивачеві частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» суд потребує спеціальних знань, суд вважає за доцільне призначити у справі № 908/175/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна 17, офіс 361).

Разом з цим ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2016р. вже було призначено судову економічну експертизу, а витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті було покладлено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лазер", проте матеріали справи №908/175/16 повернено без виконання експертизи у зв'язку з несплатою вартості експертизи.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства в обґрунтування необхідності проведення експертного дослідження, суд вважає за доцільне витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті покласти на ОСОБА_1.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Керуючись ст., ст. 4, 5, 31, 41, 48, 49, 86, п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд Запорізької області, -

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі № 908/175/16 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» про стягнення коштів судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна 17, офіс 361).

2 . На вирішення судової економічної експертизи поставити наступне питання:

- визначити вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» (код ЄДРПОУ 22158374) пропорційно частці ОСОБА_1, що підлягає виплаті останній в зв'язку із виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» 13 січня 2014 року.

3 . Попередити експертів про відповідальність, передбачену Законом України «Про судову експертизу», ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

4. Провадження у справі № 908/175/16 зупинити до отримання результатів судової економічної експертизи.

5. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті покласти на ОСОБА_1 (69065 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

Зобов'язати ОСОБА_1 сплатити рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 5-и банківських днів після його отримання.

6. Зобов'язати сторони забезпечити експерта, на його вимогу, всіма необхідними для проведення експертизи документами.

7. Зобов'язати експерта у відповідності до ч. 1 ст. 42 ГПК України надіслати копії експертного висновку позивач ту відповідачам.

8. На виконання Інструкції про призначення і проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, матеріали справи № 908/2780/15 направити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна 17, офіс 361).

9. Примірники даної ухвали направити сторонам по справі та Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна 17, офіс 361).

10. Експертний висновок разом з матеріалами справи направити на адресу господарського суду Запорізької області, у відповіді посилатися на номер справи 908/175/16.

Суддя Сушко Л.М.