Рішення

від 27.04.2017 по справі 908/175/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/5/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 Справа № 908/175/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лазер (адреса - 69037 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, б. 20-А, кім. 21)

про стягнення грошових коштів

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

19.01.2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - ОСОБА_1 з позовною заявою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Лазер про стягнення грошових коштів.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. порушено провадження у справі № 908/175/16, судове засідання призначено на 11.02.2016р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2016р., на підставі ст. 79 ГПК України, провадження по справі зупинено та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

22.03.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2016р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 05.04.2016р., Сторони зобов'язано надати додаткові докази та письмові пояснення з окремих питань.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.04.2016р., на підставі ст. 69 ГПК України, за клопотанням Сторін, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, до 16.005.2016р. розгляд справи відкладено на 26.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2016р. провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-економічної експертизи.

12.07.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи №908/175/16 в одному томі без виконання експертизи, при цьому в супровідному листі №1030/1031-16 від 07.07.2016р. зазначено, що станом на 29.06.2016р. оплату вартості робіт по виконанню експертизи відповідно до рахунку №0265 від 02.03.2016р. не здійснено.

На запит господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. разом із супровідним листом від 03.08.2016р. №09/1030/31/983 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто додаткові матеріали по справі №908/175/16 (додаткові матеріали надійшли на адресу суду 09.08.2016р.).

Ухвалою господарського суду від 10.08.2016р. провадження у справі поновлено; призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2016р. поновлено провадження у справі з 06.10.2016р., судове засідання призначено на 06.10.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.10.2016р. у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням витребуваних документів розгляд справи відкладено до 19.10.2016р.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2016р. провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-економічної експертизи.

29.11.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи №908/175/16 без виконання експертизи, при цьому в супровідному листі №4298/4299-16 від 23.11.2016р. зазначено, що станом на 18.11.2016р. оплату вартості робіт по виконанню експертизи відповідно до рахунку №0955 від 26.08.2016р. не здійснено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2016р. провадження у справі поновлено з 14.12.2016р., судове засідання призначено на 14.12.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2016р. провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-економічної експертизи.

11.04.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи №908/175/16 без виконання експертизи, при цьому в супровідному листі №08/09-17 від 05.04.2017р. зазначено, що станом на 27.03.2017р. оплату вартості робіт по виконанню експертизи відповідно до рахунку №0023 від 06.01.2017р. не здійснено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2017р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 27.04.2017р.

В судове засідання 27.04.2017р. представники Позивача та Відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні 27.04.2017р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

Позов заявлено з тих підстав, що 13 січня 2014 року ОСОБА_1 подала заяву про вихід зі складу Учасників ТОВ "Лазер" та виплату їй вартості частки в Статутному капіталі Товариства в розмірі 40 000,00 грн. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Лазер", оформленим протоколом №2/01/2014 від 13.01.2014р., виведено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Лазер". При цьому, ухвалено провести з учасником, що вийшов, розрахунки у відповідності до діючого законодавства. Проте, до теперішнього часу Відповідач не провів з Позивачем розрахунок у відповідності до діючого законодавства.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ "Лазер" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 59 843,15 грн., з яких 40 000,00 грн. вартості частки у Статутному капіталі, 16 926,71 грн. інфляційних витрат, 1 216,44 грн. три відсотки річних, 1 700,00 грн. безпідставно отриманих з призначенням внесок в статутний фонд.

Відповідач за викликом суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив на позов не скористався. В попередніх судових засіданнях в усному порядку проти позову заперечував з підстав недоведеності заявлених позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з явився, в минулих судових засідання позов підтримував з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України, Відповідач та Позивач належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

З урахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Відповідача та Позивача.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

Згідно п'ятої редакції Статуту ТОВ Лазер , ОСОБА_1 є учасником Товариства (п. 1.1. Статут), якій належить 8-м відсотків Статутного капіталу, що у грошовому вираженні складає 40 000,00грн. (п.10.3. Статуту).

13.01.2014р. ОСОБА_1 подала заяву про вихід зі складу Учасників ТОВ Лазер та виплату їй вартості частки в Статутному капіталі Товариства в розмірі 40 000,00грн.

13.01.2014р. ТОВ Лазер проведені загальні збори учасників, на яких було прийнято рішення: вивести ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Лазер ; провести з учасником, що вийшов розрахунок у відповідності до діючого законодавства; з урахуванням змін, що відбулися у Товаристві затвердити та підписати Статут ТОВ Лазер , викладений у шостій редакції та провести його державну реєстрацію.

Зазначені рішення оформлені протоколом№2/01/2014 загальних зборів учасників ТОВ Лазер від 13.01.2014р.

Згідно шостої редакції Статуту відповідача (п.1.1. та п.10.3.) вбачається факт виведення Позивача зі складу учасників Товариства та розподіл її частки Статутного капіталу між іншими учасниками.

Згідно п.4.1. п'ятої редакції Статуту, учасник товариства має право вийти у встановленому порядку з Товариства, з правом отримання частини майна Товариства або його вартості, пропорційно своїй частці у Статутному капіталі Товариства.

Відповідно до п.15.2. п'ятої редакції Статуту, при виході Учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12-ти місяців з дня виходу. Вклад може бути повернутий повністю або частково в натуральній формі.

Враховуючи невиконання Відповідачем обов'язку щодо повернення вартості належної ОСОБА_1 частини майна, остання звернулася до суду з вимогою про стягнення з Відповідача приблизно 40 000 грн. вартості частини майна Товариства, 16 926,71 грн. інфляційних втрат, 1 216,44 грн. 3% річних. При цьому зазначає, що орієнтовна вартість майна визначається у зв'язку з тим, що Позивачу на час подання даного позову невідомі результати фінансової звітності Відповідача за 2014 рік. Остаточна ціна позову буде визначена в процесі розгляду справи з дотриманням ст. 22 ГПК України шляхом збільшення/зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч.2 ст.148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

За змістом ч.1 ст.66 та ст.139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Як роз'яснено в п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

При цьому, у п.п.4.19, 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

У статуті ТОВ "Лазер" у редакції на дату виходу Позивача зі складу учасників Товариства, порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виключенні з товариства, не визначені. Тому для цього мають бути застосовані положення чинного законодавства.

Враховуючи визначення поняття майна, наведене в ст. 190 Цивільного кодексу України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, беруться до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Відповідно до п. 64 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Совтрансавто-Холдинг проти України" від 02.10.2003 року, у якому вирішувалося питання про справедливу сатисфакцію вартості майна підприємства, зазначено, що суд враховує аргумент заявника, за яким балансова вартість активів є далекою від того, щоб відповідати реальній вартості активів або, інакше кажучи, ринковій вартості. Таким чином, виплата учаснику при виході з ТОВ повинна бути здійснена саме виходячи зі справедливої ринкової вартості майна ТОВ на дату виходу, якщо учасник вважає, що балансова вартість такого майна нижче ринкової.

Враховуючи викладене, господарським судом Запорізької області, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер", ухвалами від 11.02.2016р., 10.08.2016р., 14.12.2016р. у справі №908/175/16 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової економічної експертизи поставлено питання:

- визначити вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер" (код ЄДРПОУ 22158374) пропорційно частці ОСОБА_1, що підлягає виплаті останній в зв'язку із виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер" 13 січня 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2016р. оплату за проведення експертного дослідження зобов'язано здійснити Відповідача - ТОВ Лазер , як заявника відповідного клопотання.

12.07.2016р. матеріали господарської справи №908/175/16 повернуто на адресу господарського суду Запорізької області без виконання експертизи у зв'язку з тим, що Відповідач покладеного на нього обов'язку щодо оплатити проведення експертизи не виконав.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2016р. у справі №908/175/16, за згодою представника Позивача, обов'язок оплати за проведення експертизи покладено на Позивача - ОСОБА_1

29.11.2016р. матеріали справи повернуто на адресу господарського суду Запорізької області без виконання експертизи у зв'язку з тим, що Позивач покладеного на нього обов'язку щодо оплатити проведення експертизи не виконав.

Враховуючи пояснення представника Позивача про те, що рахунок на оплату проведення експертизи ані Позивач ані його Представник не отримували, ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2016р., обов'язок щодо оплати експертизи знов покладено на Позивача, при цьому за клопотанням представника Позивача зобов'язано судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслати рахунок на оплату експертизи № 4298/4299 по господарській справі № 908/175/16 на адресу уповноваженого представника ОСОБА_1 - адвоката Сердюка Романа Вікторовича (АДРЕСА_2

11.04.2017р. матеріали справи повернуто на адресу господарського суду Запорізької області без виконання експертизи у зв'язку з тим, що Позивач покладеного на нього обов'язку щодо оплатити проведення експертизи не виконав.

Як зазначено в п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. Про деякі питання практики призначення судової експертизи , Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

В силу приписів ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1444/16 від 22.04.2016р. Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини , у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до переконання, що Позивач всупереч приписам чинного законодавства не виконав покладеного на нього обов'язку доведення своїх позовних вимог, неодноразово ухилявся від оплати проведення експертизи, необхідної для повного, всебічного розгляду спору, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, Відповідачем також не надано жодних доказів вартості майна ТОВ Лазер за 2013-2014 роки.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Лазер про стягнення коштів не підлягають задоволенню, за недоведеністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лазер про стягнення грошових коштів відмовити.

Повне рішення складено 28.04.2017р.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.