Рішення

від 12.08.2016 по справі 0907/15198/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/15198/2012

Провадження № 22-ц/779/725/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Островський Л. Є.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Беркій О.Ю., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника апелянта ОСОБА_2- ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс ОСОБА_6», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг», ОСОБА_2, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором з апеляційними скаргами ТзОВ «Одіс ОСОБА_6» в особі ліквідатора ОСОБА_7, до якої приєднався ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2011 року ПАТ «Індустріально-експортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_8») звернулося в суд з позовом до ТОВ «Одіс ОСОБА_6», ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2, ОСОБА_4І та після уточнення позовних вимог просив ухвалити рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2008 року у солідарному порядку в розмірі 956 381,45 гривень, нараховану на 24 вересня 2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19 грудня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ТОВ «Одіс ОСОБА_6» був укладений кредитний договір №058/08, відповідно до якого ОСОБА_8 відкрив позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 700 000 гривень на строк з 19 грудня 2008 року по 18 грудня 2011 року включно з відсотковою ставкою 27% річних, а 25 грудня 2008 року в рамках кредитної лінії ТОВ «Одіс ОСОБА_6» було надано кредит в розмірі 500 000 гривень.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 19 грудня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2 і ОСОБА_4 було укладено три окремі договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов'язались перед кредитором відповідати у повному обсязі за виконання позичальником ТОВ «Одіс ОСОБА_6» усіх зобов'язань, які виникли з кредитного договору №058/08 від 19 грудня 2008 року. Встановлено, що відповідальність кожного з поручителів і боржника є солідарною.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ТОВ «Одіс ОСОБА_6» належно їх не виконував, внаслідок чого станом на 24 вересня 2012 року за боржником рахується заборгованість в сумі 956 381,45 гривень, яку позивач просить стягнути, у тому числі і з поручителів.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року позов Банку задоволено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 вересня 2013 року також у солідарному порядку стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс ОСОБА_6», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_8» судовий збір у розмірі 1519 гривень.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг» відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, а апеляційну скаргу ТзОВ «Одіс ОСОБА_6» в особі ліквідатора ОСОБА_7, до якої приєднався ОСОБА_4 відхилено. У задоволенні позову ПАТ «Креді ОСОБА_8» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не погодившись із рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року ОСОБА_2 подав апеляційну і просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо нього.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин справи, неправильно застосував норми матеріального та порушення норм процесуального права. Зокрема, розглядаючи справу суд не взяв до уваги ту обставину, що, скориставшись правом вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків, ОСОБА_8 25 травня 2010 року надіслав позичальнику вимогу про погашення заборгованості, якою вимагав в 5-денний строк з дати отримання цієї вимоги добровільно погасити заборгованість по кредиту в повному обсязі. Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення така вимога була отримана ТОВ «Одіс ОСОБА_6» 31 травня 2010 року. Таким чином, ОСОБА_8 встановив новий термін повного повернення кредиту - до 06 червня 2010 року. За наведених обставин право Банку на звернення в суд з позовом до нього, як поручителя, виникло починаючи з 07 червня 2010 року протягом наступних шести місяців. Однак, дана позовна заява подана позивачем до суду 25 січня 2011 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. Апелянт вважає, що у зв'язку з цим поруку за договором поруки №058/08 від 19 грудня 2008 року, укладеним між ним та АТ «Індустріально-експортний банк» необхідно вважати припиненою.

ТОВ «Одіс ОСОБА_6» в особі ліквідатора ОСОБА_7, до якої приєднався ОСОБА_4, у апеляційній скарзі просить також рішення суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове про стягнення з ТОВ «Одіс ОСОБА_6» заборгованість за кредитним договором від 19 грудня 2008 року в сумі 875 789, 69 гривень, з яких: 496 000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 8 781, 64 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками за кредитом в період з 01 вересня 2012 року по 24 вересня 2012 року, 51 920, 56 гривень - прострочена заборгованість зі сплати простроченої процентної винагороди, яка при укладенні додаткового договору 26 лютого 2010 року перенесена на кінець строку погашення кредиту (дії договору), 316 300, 04 гривень - прострочена заборгованість зі сплати процентної винагороди, 2 787, 45 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту. У задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителів ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував, що кредитний договір №058/08 від 19 грудня 2008 року, укладений між ТОВ «Одіс ОСОБА_6» та АТ «Індустріально-експортний банк», є господарським договором, а тому при вирішенні спору підлягали застосуванню норми Господарського кодексу України, зокрема положення ч. 6 ст. 232 цього кодексу, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому, задовольняючи позовні вимоги банку, суд мав стягнути пеню за період, що не перевищує шість місяців, починаючи з 05 травня 2010 року в розмірі 2 787,45 гривень, а не у розмірі 83 379,22 гривень за період з 24 жовтня 2011 року по 24 вересня 2012 року. Із стягненням інших нарахованих Банком складових заборгованості позичальник погодився і суму боргу не оспорює.

Також, суд першої інстанції не врахував, що порука, укладена в забезпечення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором для усіх трьох поручителів припинилась. Скориставшись правом вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків, банк 25 травня 2010 року надіслав позичальнику вимогу про погашення заборгованості, якою вимагав в 5-денний строк з дати отримання цієї вимоги добровільно погасити заборгованість по кредиту в повному обсязі. Така вимога була отримана ТОВ «Одіс ОСОБА_6» 31 травня 2010 року. Банк встановив новий термін повного повернення кредиту - до 06 червня 2010 року, тому право Банку на звернення в суд з позовом до поручителів ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2, ОСОБА_4 виникло з 07 червня 2010 року протягом наступних шести місяців. Позовна заява про стягнення кредитної заборгованості подана банком лише 25 січня 2011 року, тобто з пропуском встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Крім цього, поручителі поручилися за виконання кредитних зобов'язань не пізніше 18 грудня 2011 року. Зміни до кредитного договору до договорів поруки як це встановлено не вносились, внаслідок чого для поручителів відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК збільшився обсяг відповідальності, що вважається припиненням поруки.

Тому, апелянт вважає що рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів є незаконним.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4, які вимоги апеляційних скарг підтримали, представника позивача, який вимоги апеляційних скарг заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_9 та ТзОВ «Одіс ОСОБА_6» в особі ліквідатора ОСОБА_7, до якої приєднався ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам у повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позов ПАТ «Креді ОСОБА_8», суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ТОВ «Одіс ОСОБА_6», не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором №058/08 від 19 грудня 2008 року зобов'язання, належним чином їх не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з нього в солідарному порядку з відповідачами ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як поручителями відповідно до договорів поруки №058/08 від 19 грудня 2008 року.

Судом встановлено, що 19 грудня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_8») та ТОВ «Одіс ОСОБА_6» був укладений кредитний договір №058/08, відповідно до якого ТОВ «Одіс ОСОБА_6» відкрито відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 700 000 гривень на строк з 19 грудня 2008 року по 18. Грудня 2011 року включно з відсотковою ставкою 27% річних (а.с. 5-10 в т. 1).

25 грудня 2008 року ТОВ «Одіс ОСОБА_6» в рамках кредитної лінії надано кредит в сумі 500 000 гривень шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, що підтверджується копією платіжного доручення №23 від 25 грудня 2008 року (а.с. 39 в т. 1).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 19 грудня 2008 року між банком та ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено три окремі договори поруки №058/08, відповідно до яких поручителі зобов'язалися перед кредитором солідарно відповідати у повному обсязі за виконання ТОВ «Одіс ОСОБА_6» усіх зобов'язань, які виникли з кредитного договору №058/08 від 19 грудня 2008 року (а.с. 14-22 в т. 1).

26 лютого 2010 року між банком та відповідачем ТОВ «Одіс ОСОБА_6» був укладений додатковий договір до кредитного договору №058/08 від 19.12.2008 року, згідно з яким кредитна лінія, надана ТОВ «Одіс ОСОБА_6» відповідно до умов кредитного договору є не відновлювальною, максимальний ліміт до кредитної лінії за кредитним договором був зменшений та встановлений на рівні досягнутого розміру заборгованості за кредитною лінією, який станом на дату укладення додаткового договору становить 500 000 гривень, відсоткова ставка за кредитним договором встановлена в розмірі 27% річних, а строк функціонування кредитної лінії продовжений до 25 лютого 2013 року (а.с. 12-13 в т. 1).

Згідно договору іпотеки від 25 грудня 2008 року АТ «Індустріально-експортний банк» як Іпотекодержатель, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як Іпотекодавецьі уклали договір іпотеки на виконання умов кредитного договору від 19 грудня 2008 року, за яким іпотекодавець, ОСОБА_4 передав в іпотеку наступне майно: горище приміщення, в плані літ. А загальною площею 95,2 кв.м, що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. б. Південний, 24 «б», що належить ОСОБА_4, нежитлова будівля, склад загальною площею 2930, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Галицький район, с. Задністрянське, вул. Бандери, 1-й, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних долях на підставі договору купівлі-продажу, горищне приміщення, в плані літ. А загальною площею 98,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Б. Південний , буд.24 «б», що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно заставною вартістю 2 072 687 гривень.

Також 26 лютого 2010 року між Банком, поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір а.с. 37, т.1 про внесення змін до договору іпотеки від 25 грудня 2008 року за №6383 яким внесено зміни до п.1.1 договору іпотеки, викладено п. 1.1 вказаного договору в наступній редакції: «1.1. ТзОВ «Одіс ОСОБА_6», що зареєстроване ВК Івано-Франківської міської ради 15 червня 2006 року за №11191020000003996, код ЄДРПОУ 34084345 як позичальник, Іпотекодержатель як кредитор уклали кредитний договір від 26 лютого 2010 року до кредитного договору №058/08 від 19 грудня 2008 року, за яким кредитор погодився на умовах кредитного договору надати позичальнику кредит у сумі 500000 гривень, що дорівнює максимальному ліміту по кредитній лінії, визначеному кредитним договором з відсотковою ставкою по кредиту 27% річних і строком функціонування кредитної лінії за кредитним договором до 25 лютого 2013 року відповідно до графіка погашення за кредитним договором.

Тобто, поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 письмово підтвердили, що погоджуються із змінами до кредитного договору та гарантували його виконання.

Згідно графіку погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «Одіс ОСОБА_6» зобов'язувалось повертати кредит щомісячно до 26 числа місяця наступного за розрахунковим та щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, погашати відсотки за користування кредитом, а у випадку несвоєчасного здійснення платежів, сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Судом також встановлено, що незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, ТОВ «Одіс ОСОБА_6» належним чином їх не виконувало, внаслідок чого станом на 24 вересня 2012 року за ним наявна заборгованість в сумі 956 381,45 гривень, а саме: 496 000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 8 781,64 гривень заборгованість за нарахованими відсотками за кредитом в період з 01 вересня 2012 року по 24 вересня 2012 року, 51 920,56 гривень - поточна заборгованість зі сплати простроченої процентної винагороди, яка при укладенні додаткового договору 26 лютого 2010 року перенесена на кінець строку погашення кредиту (дії договору), 316 300,04 гривень - прострочена заборгованість зі сплати процентної винагороди, 83 379,22 гривень - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту (47 241,13 гривень) та процентів (35 958,09 гривень) в період з 24 жовтня 2011 року по 24 вересня 2012 року.

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №058/08 від 19 грудня 2008 року (а.с. 102 в т. 1).

З урахуванням встановленого та положень норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а саме ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 611, 612 ЦК України, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ПАТ «Креді ОСОБА_8» про стягнення заборгованості за кредитним договором №058/08 від 19 грудня 2008 року та задовольнив його вимоги в наведеній частині відповідно до представленого ним розрахунку, стягнувши заборгованість з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, однак помилково зазначив про солідарне стягнення не врахувавши, що забезпечення виконання обумовлено окремими договорами поруки.

Жоден із відповідачів у справі протягом усього часу розгляду справи не заперечував правильності розрахунку Банком суми 956381,45 гривень, яка заявлена для стягнення.

Позичальник ТОВ «Одіс ОСОБА_6» у апеляційній скарзі також не оспорює правильності розрахунку заборгованості, а вважає тільки, що відповідно до норм Господарського Кодексу стягнення пені для нього передбачено тільки у межах 6 місяців.

Колегія суддів вважає, що апелянти необґрунтовано вважають, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука за даним кредитним договором припинена, оскільки кредитор протягом шести місяців від пред'явлення вимоги дострокового повернення зобов'язання не пред'явив вимог до поручителів. Поручителі вважають, що позивач 26 травня 2010 року направив вимогу, в якій запропоновано п'ятиденний термін з моменту отримання повідомлення добровільно погасити заборгованість, тобто скористався своїм правом на дострокове повернення усієї суми кредиту, а пред'явив позов у січні 2011 року, після шести місяців як це передбачено нормою закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Однак, відповідно до повідомлень ТОВ «Одіс ОСОБА_6», ТОВ «Капітал Лізинг» ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які знаходяться на а.с. 122-125 т. 1 відповідачем було запропоновано у п'ятиденний термін з моменту отримання повідомлення погасити заборгованість добровільно за кредитним договором, однак, без вказівки про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, як це встановлено п. 5.6 кредитного договору, з умовами якого погодився позичальник та усі поручителі та відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тому, враховуючи фактичні обставини справи та правовідносини, які склалися між сторонами у зв'язку з виконанням кредитного зобов'язання від 19 грудня 2008 року, зміненого і доповненого за погодженням з усіма учасниками кредитних правовідносин додатковим договором від 26 лютого 2010 року, колегія суддів вважає, що відсутні законні підстави для висновку, що порука стосовно поручителів припинилася у зв'язку із вимогою дострокового повернення зобов'язання відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України .

Враховуючи викладені обставини у даній справі та те, що жоден із поручителів протягом всього часу розгляду справи не зауважував про можливу зміну зобов'язання без їхньої згоди, внаслідок чого міг збільшитися обсяг їхньої відповідальності, колегія суддів вважає, що відсутні також підстави вважати, що порука для ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за встановленими обставинами припинена відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України, якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в ч. 1 цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст. 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг» відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року залишено без змін.

У зв'язку з тим, що даною ухвалою оскаржуване рішення суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року залишено без змін без врахування вимог апеляційних скарг, які є предметом даного апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дана ухвала підлягає скасуванню для ухвалення рішення відповідно до ст. 307 ЦПК України.

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 вересня 2013 року також у солідарному порядку стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс ОСОБА_6», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_8» судовий збір у розмірі 1519 гривень.

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з скасуванням рішення суду першої інстанції, яким спір вирішено по суті та необхідністю постановлення нового рішення, підлягає до скасування також і додаткове рішення від 11 вересня 2013 року щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Встановлено також, що у даній справі з позовом до суду звернувся ПАТ «Індустріально-експортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_8») до ТОВ «Одіс ОСОБА_6», ТОВ «Капітал Лізинг», ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Однак, суд першої інстанції не врахував, що ч. 1 і 2 ст. 15 ЦПК України визначено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарському суду підвідомчі справи між юридичними особами у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконання господарських договорів.

Згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Розгляд справ між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.

Тому колегія суддів вважає, що зазначена справа в частині позовних вимог ПАТ «Індустріально-експортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_8») до ТОВ «Одіс ОСОБА_6», ТОВ «Капітал Лізинг» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статями 205 і 207 цього Кодексу.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України).

Оскільки суд першої інстанції розглянув справу не у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством, тому ухвалене судове рішення в частині вирішення позовних вимог до ТОВ «Одіс ОСОБА_6», ТОВ «Капітал Лізинг» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають закриттю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За матеріалами справи позивачем, згідно квитанцій, сплачено 3339 гривень судового збору, тому враховуючи, що позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості підлягають до задоволення, кожен із поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинен повернути сплачені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 218, 309, 316, 318 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ТзОВ «Одіс ОСОБА_6» в особі ліквідатора ОСОБА_7, до якої приєднався ОСОБА_4 та ОСОБА_2, задоволити частково.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2013 року скасувати.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Провадження у справі за позовом ПАТ «Індустріальний експортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_8») до ТзОВ «Одіс ОСОБА_10» та ТзОВ «Капітал Лізинг» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2008 року у солідарному порядку в розмірі 956 381,45 гривень нараховану на 24 вересня 2012 року закрити.

Позовні вимоги ПАТ «Індустріальний експортний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2008 року у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СС №565855, виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 10 червня 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_8», що знаходиться за адресою:01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 956 381, 45 гривень, що складається з : 496 000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 8 781, 64 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками за кредитом в період з 01 по 24 вересня 2012 року, 51 920, 56 гривень - поточна заборгованість зі сплати простроченої процентної винагороди, 316300,04 гривень прострочена заборгованість з сплати процентної винагороди, 83 379, 22 гривень - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту (47 421, 13 гривень) та процентів (35 958, 09 гривень) за період з 24 жовтня 2011 року по 24 вересня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 а кв. 49, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Творча майстерня), паспорт серія СС №361325, виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 28 серпня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_8», що знаходиться за адресою:01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 956 381, 45 гривень, що складається з : 496 000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 8 781, 64 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками за кредитом в період з 01 по 24 вересня 2012 року, 51 920, 56 гривень - поточна заборгованість зі сплати простроченої процентної винагороди, 316300,04 гривень прострочена заборгованість з сплати процентної винагороди, 83 379, 22 гривень - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту (47 421, 13 гривень) та процентів (35 958, 09 гривень) за період з 24 жовтня 2011 року по 24 вересня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_8» по 1654 гривень судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: О.Ю. Беркій

ОСОБА_11