Рішення

від 12.08.2016 по справі 642/9830/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 642/9830/15-ц

Провадження № 22-ц/790/4109/16 Головуючий1 інстанції ОСОБА_1

Категорія: спори, що виникають із Доповідач:ОСОБА_2 договорів купівлі - продажу

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Костенко Т.М., Кокоші В.В.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдом групп» - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдом групп», 3-ї особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Термастіл», товариство з обмеженою відповідальністю «Торгий Дім «Термастіл» про стягнення неустойки та судових витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдом групп» (далі - ТОВ «Стройдом групп»), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Термастіл» (далі - ТОВ «Термастіл»), товариство з обмеженою відповідальністю «Торгий Дім «Термастіл» (далі - ТОВ «Торгий Дім «Термастіл») про стягнення неустойки.

В обґрунтування позову зазначила, що 08 листопада 2014 року між нею та ТОВ «Стройдом групп» укладено договір купівлі-продажу продукції ТОВ «Термастіл» (далі - договір купівлі-продажу). Відповідно до додатку до цього договору (специфікації № 2) 17 листопада 2014 року відповідач зобов'язаний передати ОСОБА_4 фасадні панелі сайдинг «Блок Хаус» ольха, узгодженої сторонами конфігурації, загальною площею 91,9 кв.м., вартістю 13 049,80 грн. Гарантійний строк надано третьою особою - ТОВ «Термастіл» та становить 10 років.

17 листопада 2014 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказані фасадні панелі було пошкоджено, у зв'язку з чим не передано позивачу. Відповідач частково виконав зобов'язання щодо їх передачі 20 листопада 2014 року шляхом передачі фасадних панелей неналежної якості, пошкоджених у вказаній дорожньо-транспортної пригоді, та в меншій кількості, ніж передбачено договором купівлі-продажу.

ОСОБА_4 неодноразово зверталася до відповідача з вимогою про усунення недоліків фасадних панелей, які станом на час розгляду справи у добровільному порядку відповідачем не задоволена, та недоліки фасадних панелей не усунуті.

Наведені факти та відповідні їм правовідносини встановлені рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року.

Зважаючи на зазначене та з урахуванням остаточних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь, на підставі ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», неустойку за період з 06 грудня 2014 року по 31 січня 2015 року в розмірі 6 922,65 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1 420,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Стройдом групп» на її користь неустойку за договором постачання в розмірі 6 922,65 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 420,00 грн., а всього 8 342,65 грн. Стягнуто з ТОВ «Стройдом групп» на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником ТОВ «Стройдом групп» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі. Судом першої інстанції під час розгляду справи належним чином не досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи, зважаючи на що, неправильно встановлено кількість поставленої продукції, її загальна вартість. Не надано розрахунку і обґрунтування продукції, яку не було поставлено 20 листопада 2014 року. Позивачем не доведено факту того, що відповідачем не було поставлено частину продукції. Також судом не надано належної оцінки тому факту, що другу партію продукції було передано відповідачем за накладною № 66/14 від 20 листопада 2014 року, яку було підписано сторонами за договором. Під час прийняття позивачем товару зауваження щодо його кількості та якості були відсутні. Позивачем не повідомлено представника ТОВ «Стройдом групп» про неналежну якість та кількість товару та не складено за участю обох сторін про це акту. Також є неналежним доказом наданий позивачем доказ витрат на правову допомогу.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Стройдом групп» апеляційну скаргу підтримав. Доповнив доводи апеляційної скарги поясненнями, що повноваження представника позивача належним чином не оформлені.

ОСОБА_4 та її представник - ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

В заяві просили слухати справу за їх відсутності. Зазначили, що апеляційну скаргу підтримують ( а. с. 106, 108, 111, 136, 137, 177).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 та її представника, представника ТОВ "Стройдом групп", дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що при розгляді справи відповідачем не надано доказів, що ними були поставлені позивачу, відповідно до п.1 специфікації № 2 додатку № 1 по договору купівлі - продажу № 08/11 - СДГ від 08 листопада 2014 року, фасадні панелі сайдінг «Блок Хаус» у кількості 91,9 кв.м. та належної якості.

Доводи позивача, що зазначена партія панелей сайдинг «Блок Хаус» не відповідає заявленій виробником формі фасадних панелей, що привело до нещільного прилягання фасадних панелей до монтажних конструкцій, відповідачем не спростовані.

21 листопада 2014 року ОСОБА_4 звернулася до відповідача з вимогою про усунення недоліків фасадних панелей. Оскільки у визначений законом України «Про захист прав споживачів» строк (14 днів) не були усунені зазначені недоліки, то підлягає стягненню з відповідача на користь позивача неустойка у розмірі одного відсотка від кожного дня прострочення зобов'язання, а саме, з 06 грудня по 31 січня 2015 року, який заявлений позивачем, що складає 6 922,65 грн., а також судові витрати на надання правової допомоги у сумі 1420, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції частково.,

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 08 листопада 2014 року між ТОВ «Стройдом групп» та фізичної особою ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу № 08/11 - СДГ, відповідно до умов якого позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві за специфікацією фасадні панелі сайдинг «Блок Хаус» (далі товар, продукція) (а.с. 5-8).

Згідно додаткам до зазначеного договору купівлі - продажу №№ 1, 2 товар повинен був поставлятися двома партіями, відповідно до специфікацій № 1 та № 2. Строки поставки товару були визначені - 12 та 17 листопада 2014 року. Якість товару повинна відповідати ГОСТу або технічним умовам на виготовлену продукцію (далі - ТУ) (а.с. 6, 9).

Вступившим в законну силу рішеннями Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29 жовтня 2015 року та від 17 березня 2016 року, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року встановлено, що строки поставки другої партії товару були порушені, поставка товару була здійснена не 17 листопада 2014 року, а 20 листопада 2014 року та 17 грудня 2014 року (а.с. 45-48, 49, 51-52, 66-67).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12 травня 1991 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України «Про захист прав споживачів») споживачі у разі виявлення протягом зазначеного гарантійного строку недоліків у порядку та в строки, встановлені законодавством, мають право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків.

Якщо ж протягом гарантійного строку було виявлено істотний недолік, який виник з вини виробника товару (продавця), виконавця, підтверджений за необхідності висновком експертизи, то споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, заміну товару на такий же або аналогічний, із числа наявного у продавця (виробника) товару.

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В обґрунтування позовних вимог щодо поставки товару неналежної якості позивач надав суду переписку, в тому числі і в електронному вигляді, між сторонами та третьою особою, щодо поставки позивачу бракованої продукції і вирішення цієї проблеми (а.с. 12, 13, 17-18, 50).

Переписка відноситься до періоду з кінця листопада по серпень 2015 року.

Із зазначеної переписки вбачається, що поставлений 20 листопада 2014 р. ОСОБА_4 товар, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, недоукомплектований, має брак ( а. с. 13, 18).

Директор ТОВ «Стройдом групп» запропонував директору ТОВ «Термастіл» вирішити зазначену проблему до 23 лютого 2015 року (а.с. 12).

Крім того, в суді апеляційної інстанції надавала пояснення директор ТОВ «Стройдом групп» ОСОБА_6, якій для огляду була надана наявна в матеріалах справи копія замовлення № тдПо-0033898 від 10 листопада 2014 року, в якому зазначено: «Довезти, брак, є фото», підтвердила, що ці записи вона зробила власноруч.

Із листа № 92/118 від 10 серпня 2015 року, направленого ТОВ «Торговий Дім «Термастіл» на адресу директора ТОВ «Стройдом групп» ОСОБА_6, вбачається, що при огляді поставленої ОСОБА_4 продукції була встановлена бракована продукція фасадних панелей сайдинг «Блок Хаус», але вони вважають, що брак виник внаслідок некваліфікованого монтажу продукції (а. с. 116).

Вступившим в законну силу рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 березня 2016 року за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Стройдом групп» встановлено, що були пред'явлені претензії до відповідача ОСОБА_4 щодо кількості продукції, у зв'язку з чим, їй була допоставлена продукція 17 грудня 2014 року ( а. с. 66-67).

Згідно з ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із видаткової накладної № тдРн- 00024446 від 18 грудня 2014 року вбачається, що продукція ОСОБА_4 була допоставлена ( а. с. 14 - 15).

Таким чином, колегія суддів вважає достовірно встановленим, що з моменту поставки 20 листопада 2014 року ОСОБА_4 фасадних панелей, які не були поставлені 17 листопада 2014 року, у зв'язку з тим, що потрапили в дорожньо-транспортну пригоду під час перевезення, між сторонами виник спір щодо їх якості та кількості.

Зібраними по справі доказами встановлено, що відповідач факт наявності браку визнав, але спростовував причину цього браку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладається на продавця.

Продавець зобов'язаний провести експертизу продукції.

Разом з тим, при виникненні спору між продавцем і покупцем про якість поставленої продукції, ТОВ «Стройдом групп» експертизу проведено не було.

Не заявлялося ними клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи і в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України судом апеляційної інстанції було роз'яснено відповідачу право на подачу клопотання щодо призначення по справі судової товарознавчої експертизи, попереджено про наслідки вчинення або не вчинення цих процесуальних дій.

В подальшому, представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки клопотання про призначення експертизи, яке було судом задоволено та надано достатній строк для його підготовк та з'ясування виконавця експертизи (а. с. 124 - 128).

19 червня 2016 року до суду надійшло клопотання представника ТОВ «Стройдом групп» про призначення судової комплексної товарознавчої та будівельно-технічної експертизи, в якому він просив проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. M.С. Бокаріуса ( а. с. 149 - 151).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 30 червня 2016 року по справі було призначено судову комплексну будівельно-технічну експертизу, справа для проведення експертизи направлена до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. M.С. Бокаріуса ( а.с. 167-170).

Листом № 7232 від 20 липня 2016 року справа була повернута до апеляційного суду у зв'язку з неможливістю проведення експертизи та надання висновків з питань, викладених в ухвалі, у зв'язку з відсутністю спеціалістів та обладнання для проведення випробувань з встановленням якості виробів ( а. с. 174).

Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 08 серпня 2016 року (а. с. 174).

Сторони та треті особи були попереджені про причини повернення справи без проведення експертизи (а. с. 176 - 178).

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач недобросовісно користується процесуальними правами, його клопотання про відкладення розгляду справи для з'ясування виконавця по експертизі, заявлене в суді апеляційної інстанції, не підлягає задоволенню, оскільки це призведе до порушення розумних строків розгляду справи, порушення статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у тому сенсі, що цивільні права позивача визначені з порушенням розумного строку (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Науменко проти України»).

У зв'язку з чим, колегія суддів ухвалює рішення на підставі доказів, які були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відповідачем при розгляді справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що втрата якості встановленого ОСОБА_4 товару - фасадних панелей «Блок Хаус» 0,45 (ольха) сталася не з їх вини, а внаслідок інших причин.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не була дотримана процедура, передбачена договором та Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими 19 квітня 2007 року наказом № 104 Міністерства економіки України, повідомлення продавця про доставку товару неналежної якості, а саме, не була складена письмова заява, акт про невідповідність товару зазначеній в договорі якості та кількості, не надано фото, не викликані представники відповідача, то колегія суддів також вважає їх неспроможними, оскільки в матеріалах справи є докази, що позивачем пред'являлись відповідачу вимоги щодо якості та кількості товару, який був поставлений 20 листопада 2014 року, а також що відповідачем вживалися заходи щодо заміни товару, який по якості не відповідав нормам ГОСТу або ТУ.

Крім того, ст. 20 Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачає обов'язку споживачів звернутися з письмовою заявою щодо поставки товару неналежної якості та складання акту.

Тому, підзаконний акт, який встановлює для споживачів додатковий обов'язок захисту своїх прав, обмежує права покупця - фізичної особи на захист своїх прав, не може бути застосований судом.

Зважаючи на те, що пунктом 2.4 договору купівлі-продажу, укладеним між ТОВ «Стройдом групп» та ОСОБА_4, був передбачений обов'язок продавця на складання акту та надання фото з обов'язковим викликом представника, то невиконання даного положення договору не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні позову про захист прав споживача, при наявності інших доказів щодо поставки товару неналежної якості.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови в позові у зв'язку з недотриманням позивачкою процедури повідомлення відповідача про поставку товару неналежної якості.

Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунені протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

За кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений строк споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що з 06 грудня 2014 року по 31 січня 2015 року, строк зазначений позивачем в позовній заяві, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача неустойка в розмірі одного відсотку вартості товару.

Суд першої інстанції при визначенні суми неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, виходив із суми вартості товару неналежної якості, яка становить 12 144,55 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до накладної № 66/14 від 20 листопада 2016 року ОСОБА_4 повинен бути поставлений товар на суму 10 873,83 грн., а з урахуванням ПДВ - 13 049,80 грн. (а.с. 11).

В матеріалах справи містяться докази, які підтверджують той факт, що 20 листопада 2014 року була недопоставлено продукцію на суму 905,25 грн. (а.с. 10-19).

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума неустойки повинна розраховуватися з суми 9 968,56 грн. (1 3049,80 грн. - 905,25 грн. (сума недопоставленої продукції) - 2 174,97( ПДВ)) та становити 5 682,08 грн. (9 968,56 грн. х 0,01 х 57).

Сума судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, зменшенню не підлягає, оскільки він стягнутий у мінімальному розмірі.

Не можуть бути визнані правовими підставами для скасування рішення суду і посилання представника позивача на порушення судом норм процесуального законодавства, а саме, те що позовна заява була підписана представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5Є, якому не було надано таких повноважень в порядку, передбаченому законом, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була присутня в судовому засіданні, підтримувала свої позовні вимоги, наполягала на участі ОСОБА_5 в якості представника ( а. с. 35 - 36, 55 - 59).

Відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Представником відповідача таких доказів не надано, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення з зазначених підстав.

Що ж стосується рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 420, 00 грн. за надання правової допомоги, то колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 11 від 19 січня 2015 року, з якої вбачається, що ПП «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування», код ЄДРПОУ 33118781, прийнято від ОСОБА_4, ІНН НОМЕР_1, 1420,00 грн.: за консультацію - 160 грн. чол. год., складання позовної заяви - 180 грн. чол. год., представництво в суді (з урахуванням часу проїзду в суд і із суду одна година) - 300 грн. чол. год. (а.с. 53).

Разом з тим, приватне підприємство «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування» - юридична особа, яка є платником єдиного податку 3-ї групи.

До встановленого в ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» переліку осіб ПП «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування» не належить, тому повинна застосувати при розрахунках РРО.

Це означає, що ПП «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування» повинна була б видати ОСОБА_4 фіскальний касовий чек, який повинен мати реквізити, встановлені наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614.

Разом з тим, ОСОБА_4 до суду таких доказів надано не було.

Квитанція до прибуткового касового ордеру № 11 від 19 січня 2015 року не може бути визнана таким доказом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_4 надійшла до суду першої інстанції 04 грудня 2015 року, квитанція до прибуткового ордера була видана 19 січня 2015 року, у зв'язку з чим судом не встановлено, що витрати понесені ОСОБА_4 за цією конкретною справою, виходячи з того, що нею пред'являлися позовні вимоги до ТОВ «Стройдом групп» і раніше ( а. а. 45 - 48, 66 - 67).

Так, з рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 березня 2016 року вбачається, що при розгляді позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Стройдом групп», треті особи ТОВ «Термастіл», ТОВ «Торгий Дім «Термастіл» витрати за надання правової допомоги не стягувалися (а. с. 66-67).

Крім того, відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, мають бути пов'язані з розглядом конкретної справи, документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не надано передбаченого законом документу на підтвердження даних внесення зазначеної суми, доказів, що дані витрати, пов'язані з розглядом конкретно цієї справи, а також відповідного розрахунку, у зв'язку з чим, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_4 колегія суддів відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдом групп» - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2016 року - змінити в частині стягнення неустойки.

Зменшити суму неустойки за договором купівлі-продажу № 08/11 - СДГ, яка підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдом групп» на користь ОСОБА_4 з 6 922,65 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 65 копійок ) до 5 682,08 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 08 копійок) грн.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2016 року в частині стягнення 1 420,00 грн. (одна тисяча чотириста двадцять гривень 00 коп.) на користь ОСОБА_4 за надання правової допомоги.

У задоволення позову ОСОБА_4 в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2016 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий - суддя: А.І. Колтунова

Судді: В.В. Кокоша

ОСОБА_7