Рішення

від 08.08.2016 по справі 904/4167/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.16 Справа № 904/4167/16

За позовом об`єднання громадян "АКАЦІЯ", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "КОРИНФ", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІРКОВИЙ 1", смт. Слобожанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним розпорядження

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 18.04.2016; ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.04.2016

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.04.2016

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання громадян "АКАЦІЯ" (надалі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (надалі-Відповідач) про визнання недійсними розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №134-р від 25.04.2001 "Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та признати право" зі змінами, внесеними розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації №1219-р від 07.10.2006 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 №134-р", в частині визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "КОРИНФ", код ЄДРПОУ 13418037 на водопровідну насосну станцію, вул. Єкатеринославська, 2а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, каналізаційну насосну станцію, вул. Єкатеринославська, 1а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невідповідність розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №134-р від 25.04.2001 "Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та признати право" зі змінами, внесеними розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації №1219-р від 07.10.2006 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 №134-р", в частині визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "КОРИНФ", актам цивільного законодавства, та порушення оскаржуваним розпорядженням цивільних прав та інтересів (права власності) Позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду; залучено до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю виробничу компанію "КОРИНФ".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІРКОВИЙ 1".

В судових засіданнях 09.06.2016, 29.06.2016, 25.07.2016 розгляд справи був відкладений на 29.06.2016, 25.07.2016, 08.08.2016 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2016 на підставі клопотання Позивача та відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору був продовжений на 15 календарних днів - до 08.08.2016.

Представники Позивача в судове засідання, призначене на 08.082016, з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 08.08.2016, не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (представник Відповідача (ОСОБА_4, довіреність №1-50-1799/0/290-15 від 09.12.2015) був присутній в попередньому судовому засіданні 25.07.2016, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.07.2016 по справі №904/4167/16). 14.07.2016 Відповідач надав заперечення вих. б/н б/д, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на відсутність порушення оскаржуваним розпорядженням прав Позивача.

Третя особа-1 в судове засідання, призначене на 08.08.2016, не з'явилась, про дату, час та місце розгляду спору була повідомлена належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.05.2016: 52005, Дніпропетровська область, селище міського типу Ювілейне, вул. Радгоспна, будинок 54.

Представник Третьої особи-2 в судове засідання, призначене на 08.08.2016, з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві вих. б/н від 29.06.2016 на позовну заяву, зокрема, посилаючись на відсутність порушеного права позивача, наявність відповідних повноважень у Відповідача щодо реєстрації об'єктів нерухомого майна, сплив строку позовної давності.

Крім того, 29.06.2016 Третьою особою-2 заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч.1 п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовив в задоволенні клопотання Третьої особи-2 про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 08.08.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Третьої особи-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації № 134-Р від 25.04.2001 було затверджено ОСОБА_5 Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації та визнано право власності на об'єкт Водопровід діам. 100мм довж. 825м, водопровідна насосна станція, напорний каналізаційний колектор 2x157 мм довж.3087 м з каналізаційною насосною станцією, самопливні каналізаційні мережі діам. 200мм довж. 785м. в с. Ювілейне за виробничою компанією «Коринф».

В подальшому Розпорядженням Голови районної державної адміністрації за № 1219-р від 04.10.2006 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 № 134-р», внесено зміни до абзацу третього розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 25.04.2001 № 134-р «Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та признати право власності закінченого будівництвом об'єкту, побудованого в Дніпропетровському районі», викладено частину другу абзацу третього в наступній редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Коринф», ідентифікаційний код 13418037, місцезнаходження: 52004, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, водопровідна насосна станція вул. Єкатерінославська, 2 а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, каналізаційна насосна станція, вул. Єкатерінославська, 1 а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району.

На підставі зазначених розпоряджень товариству з обмеженою відповідальністю виробничій компанії «Коринф» було видано два свідоцтва про права власності на нерухоме майно, а саме: Свідоцтво від 21.10.2006 на водонапірну насосну станцію, А 50,7 кв.м., замощення 1 (далі - ВНС) та Свідоцтво від 21.10.2006 на каналізаційно-насосну станцію, А 35,6 кв.м., каналізаційно-напорний колектор, Б (дали - КНС) та отримані технічні паспорти на об'єкти.

Позивач (об'єднання громадян «АКАЦІЯ») звернувся в суд з позовною заявою до відповідача - Дніпропетровської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження відповідача від 25.04.2001 № 134-р «Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та признати право власності закінченого будівництвом об'єкт побудованого у Дніпропетровському районі» зі змінами, внесеними розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації за № 1219-р від 04.10.2006 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 №134-р», в частині визнання недійсним права власності товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Коринф», посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження:

- не відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції Відповідача;

- під час прийняття спірних розпоряджень мало місце недодержання вимог діючих у той час правових норм, які регулювали порядок прийняття акта, через що акт в цілому не узгоджується з вимогами чинного законодавства і не є вірним по суті;

- розпорядженням визнано право власності за особою (ТОВ ВК "Коринф"), яка не мала правових підстав для його набуття, при цьому порушені права власників майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Статтею 15 Цивільного Кодексу України встановлено право на захист цивільних прав та інтересів, а саме:

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України регулюється захист цивільних прав та інтересів судом: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

З позовної заяви вбачається, що Позивач вважає, що спірним розпорядженням Відповідач визнав право власності за ТОВ ВК «Коринф» без згоди інших учасників дольового будівництва, чим порушив їх право власності, на підтверження чого Позивачем до позовної заяви були додані: перелік фізичних осіб (24 особи), учасників дольового будівництва КНС житлового масиву по вулицям Єкатеринославська та Зіркова в смт. Ювілейне від 12.11.2001, виданий бухгалтером ПК «Коринф», довідка про балансову вартість мереж водопостачання від 12.11.2001, реєстр членів ОГ «АКАЦІЯ» в кількості 46 осіб.

Проте з наданих Позивачем документів не вбачається те, що юридична особа ОГ «АКАЦІЯ» була учасником у фінансуванні будівництва КНС, хоча Позивач був створений як юридична особа ще у 1999 році. З цього переліку також не вбачається доказів існування правовідносин між фізичними, юридичними особами як учасників дольового будівництва, як і не вбачається доказів фінансування будівництва КНС цими особами.

Для обґрунтування підстав звернення до суду з цим позовом, Позивач посилається на Закон України «Про об'єднання громадян» 16 червня 1992 року N 2460-ХІІ, який втратив чинність 01.01.2013 на підставі Закону «Про громадські об'єднання» N 4572-УІ від 22.03.2012.

В цьому Законі дійсно було встановлено, що об'єднання громадян мають право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах (стаття 20 частина 2).

Однак, на сьогодні діє новий Закон України «Про громадські об'єднання» від 22 березня 2012 року та Позивач мав керуватися положеннями Закону України «Про об'єднання громадян». А отже, статтею 21 нового закону (Права громадських об'єднань), не передбачені права громадських об'єднань захищати законні інтереси своїх членів.

Крім того, не є обґрунтованими доказами того, що 46 осіб, які стали членами Позивача на загальних зборах у лютому 2006 році, були учасниками дольового будівництва спірної КНС.

Якщо співставити реєстр осіб, що є членами ОГ «АКАЦІЯ» та перелік фізичних осіб, що виданий бухгалтером ПК «Коринф» як учасників дольового будівництва КНС житлового масиву по вулицям Єкатеринославська та Зіркова в смт. Ювілейне від 12.11.2001, то вбачається, що тільки декілька осіб за прізвищами співпадають між цими списками, але не співпадають за ініціалами.

Слід зазначити, що висновки Позивача з приводу того, що Позивач має організаційно-правову форму об 'єднання співвласників багатоквартирного будинку, та з цього приводу Позивач на підставі ст. 16 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» має право захищати інтереси співвласників у судах - є помилковими.

Так, Позивач був створений у 1999 році відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян».

Згідно з виписки з ЄДР юридичний та фізичних осіб-підприємців ОГ «АКАЦІЯ», яка надана Позивачем, дата реєстрації 21.01.1999, 29.09.2005. Інших реєстраційних відомостей цієї особи, зокрема, державна реєстрація змін до установчих документів від 29.03.2006 (Статут ОГ «АКАЦІЯ» в нової редакції) в цій виписці Позивачем не надано, хоча позивачем надано сам Статут із змінами до установчих документів від 29.03.2006.

За приписами частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як зазначено в пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з подальшими змінами), підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

В силу ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Право власності (співвласності) - це речове право і воно існує остільки, оскільки є річ (об'єкт), щодо якого воно виникло та існувало, а знищення речі припиняє відносини власності.

В позовній заяві Позивач зазначає, що на загальних зборах 05 лютого 2006 року власниками будинків житлового масиву після введення його в експлуатацію прийнято статут об'єднання громадян та передано майно Позивачу для належного утримання. Отже, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження (оскільки внесення змін від 07.10.2006 не змінило його суті, суд бере до уваги первісну редакцію розпорядження) - 25.04.2001, прав на водопровідну та каналізаційну станції, які Позивач вважає невід'ємною частиною будинку, власники будинку не мали. Тим більше не мав на неї права Позивач, якому незважаючи на його створення у 1999 році, право на утримання майна будинку було надано лише після 05.02.2006.

Таким чином, з огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки Позивачем не доведено порушення його прав.

Зважаючи не те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, питання щодо застосування строків позовної давності в даних правовідносинах судом не досліджується.

Клопотання Третьої особи-2 про припинення провадження у справі на підставі ч.1 п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд залишив без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

З огляду на положення статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України на публічно-правові спори, зокрема, спори із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійснені владних управлінських функцій, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, коли до порушення права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Натомість до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, коли до порушення права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

В позовній заяві ОГ "Акація" стверджує, що прийняття оспорюваного розпорядження Відповідачем призвело до порушення його права власності (права власності його членів) на водопровідну та каналізаційну станції, що відповідно обумовлює приватноправовий характер спору та підсудність даного спору господарському суду.

Про підвідомчість аналогічних справ господарським судам свідчить й судова практика. Зокрема, спори про визнання недійсними розпоряджень районних державних адміністрацій були предметом розгляду ВГСУ у справах 924/686/14, 908/2501/13, 908/2185/13.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.08.2016.

Суддя ОСОБА_5