Постанова
від 11.08.2016 по справі 815/6637/15
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 р. Справа № 815/6637/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді - Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Гуцакова І.В.

за участю представника відповідача -П’ятниченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смак Груп» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.07.2015 року №0001032202, відповідно до якого було нараховане зобов'язання сплатити 351425,00 грн. (донарахування податку на прибуток та штрафні санкції); скасувати податкову вимогу від 11.08.2015 року № 1220-23, згідно якої зобов'язано ТОВ "Смак Груп" сплатити пеню у розмірі 41 316,03 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що сторонами по договорам №01-210314 та №777/240414 були ретельно дотримані всі суттєві умови договору купівлі-продажу, відвантаження товару відбулося у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, сторони договорів чітко використали власні права та, відповідно, виконали обов'язки з отримання сертифікатів на товар.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Смак Груп", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 20.05.2016 року - скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що наданими позивачем документами не доведено факту товарності та дійсності господарських операцій між ним та його контрагентом.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" зареєстровано як юридична особа 21.09.2012 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.49-50, 85-86, 220) . Місцезнаходженням ТОВ "Смак Груп" відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: 68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, буд.48/68-Н.

Судом встановлено, що ТОВ "Смак Груп" взято на податковий облік в ДПІ м. Іллічівська 24.09.2012 за №3650/28139 та станом на день складання акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області. У період, за який проводилась перевірка, ТОВ "Смак Груп" було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200093014 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1 а.с.209), платником податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, про що зазначено в п.2.4.1, п.2.4.2 акту перевірки (т.1 а.с.9).

На підставі наказу ДПІ м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області від 18.06.2015 року № 204 (т.1 а.с.155) та на виконання постанови заступника начальника відділу ГСУ МВС України підполковника міліції Кожухівського Є.В. від 03.04.2015 року (т.1 а.с.153-154), на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, головним державним ревізором - інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області Костянюк Ларисою Василівною проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Cмак Груп" (код за ЄДРПОУ 38363937) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період часу з 31.01.2014 року по 31.03.201 року. по взаємовідносинах ТОВ "Улюс" (код за ЄДРПОУ 20940780), ТОВ "Енокс" (код за ЄДРПОУ 38759205), ТОВ "Пріма -2014" (код за ЄДРПОУ 39263302), ТОВ "Аскаль" (код за ЄДРПОУ 39260715), ПП "Інтеррайс" (код за ЄДРПОУ 39258004), ТОВ "Велюкс" (код за ЄДРПОУ 39194260), ТОВ "Фарум -2014" (код за ЄДРПОУ 39260139).

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області складено акт перевірки від 30.06.2015 року № 1013/15-03-22-02/0302/38363937, яким встановлено порушення позивачем: пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 281140,00 грн. за звітний (податковий) період 2014 рік; п.197.21 п.197 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення рядку 11.2 Декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2014 року у сумі 1355088,00 грн. Даний результат перевірки не вплинув на визначення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (т.1 а.с.9-18, 248-256).

Не погоджуючись із висновками, які викладені в Акті перевірки, позивач надав до відповідача заперечення, які зареєстровані ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області 14.07.2015 року (т.1 а.с.242-244).

За результатом розгляду вищевказаних заперечення, ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь на заперечення від 21.07.2015 року №7944/10/15-03-22-02/0404, якою відмовлено у скасуванні висновків, які викладені в Акті №1013/15-03-22-02/0302/38363937 (т.1 а.с.224-228, 245-247).

На підставі вказаного акту перевірки № 1013/15-03-22-02/0302/38363937 від 30.06.2015 року, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.07.2015 року № 0001032202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 351 425,00 грн., з яких: 281140,00 грн. - за основним платежем та 70285,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (т.1 а.с.64,87,233);

11 серпня 2015 року ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу №1220-23 Форми "Ю" із зазначенням суми податкового боргу ТОВ "Смак Груп" за узгодженим грошовим зобов'язанням 41316,03 грн., з яких сума пені складає 41316,03 грн. (т.1 а.с.67-68, 84).

Згідно з роздруківки з БД "АІС Податковий Блок", вказана вимога анульована 28.08.2015 року (т.1 а.с.241).

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем вимог пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Проведеною документальною позаплановою перевіркою з питань своєчасності, достовірності, повноти та сплати до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період з 31.01.2014 року по 31.03.2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Улюс", ТОВ "Енокс", ТОВ "Пріма -2014", ТОВ "Аскаль", ПП "Інтеррайс", ТОВ "Велюкс", ТОВ "Фарум-2014", на підставі наступних документів: договорів, видаткових накладних, розрахунків на оплату, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, виписок з банку, оборотно сальдових відомостей по рахунках 631, 902 та 281, встановлено заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 281 140,00 грн. за звітний (податковий ) період 2014 рік.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.04.2014 року по 31.03.2015 року ТОВ "Cмак Груп" мало господарські взаємовідносини з придбання товарів з ТОВ "Улюс" (код ЄДРПОУ 20940780) за період: березень - квітень 2014 року.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Смак Груп" не надано до перевірки документи, визначені ст.662 Цивільного Кодексу України, пунктом 2.2 та пунктом 4.4 договорів купівлі - продажу №01-210314 від 21.03.2014 року, №777/240414 від 24.04.2014 року, зокрема документи що підтверджують якість Товару (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), найменування та місцезнаходження виробника (Постачальника) Товару.

Разом з цим, в акті зазначено, що товарно - транспортні накладні, які надані в якості підтвердження факту транспортування товару, не містять обов'язкових реквізитів визначених п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14 жовтня 1997 року № 363. Так, у наданих ТОВ "Смак Груп" товарно - транспортних накладних не заповненні наступні графи: "Відповідальна особа вантажовідправника

( П.І.Б. посада, підпис)"; "Відпуск дозволив ( П.І.Б. посада, підпис)"; "Усього відпущено на загальну суму"; "Супровідні документи на вантаж"; "Здав Відповідальна особа вантажовідправника, П.І.Б., посада, підпис, печатка)"; "Прийняв (Відповідальна особа вантажоодержувача, П.І.Б., посада, підпис, печатка)". Надані до перевірки товарно - транспортні накладні не містять даних визначених п.8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, згідно з яким час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті навантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Актом перевірки встановлено, що видаткові накладні № Мр-0000285 від 21.03.2014 року, № Аn-0000341 від 25.04.2014 року, Ап-0000374 від 29.04.2014 року не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку, оскільки оформлені з порушенням вимог встановлених ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи використані під час перевірки документи, висновки акту про встановлені порушення пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України обґрунтовані тим, що ТОВ "Смак Груп", включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), витрати в сумі 1 561 888,00 грн. підтверджені первинними документами, які не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками відповідача щодо порушення позивачем визначених законодавством вимог до оформлення первинних документів на підтвердження даних податкового обліку, в результаті чого встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 281140,00 грн., виходячи з наступного.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини першої ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видом діяльності за КВЕД, яку здійснює позивач є: 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Судом встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю "Улюс" в особі директора Дерменжи В.І. (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" в особі директора Потапової О.П. (Покупець) укладено договір №01-210314 від 21.03.2014 року (т.1а.с.81-83), згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити ріпак продовольчий урожаю 2013 року згідно показників, зазначених в п.2 "Кількість та якість" (надалі - Товар) насипом на умовах, передбачених цим Договором. Постачальник гарантує, що товар є його власністю і вільний від прав третіх осіб, зокрема не є предметом застави (у тому числі податкової), не знаходиться під арештом, не є спільною власністю і т.п.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що кількість Товару складає 44 тн. (+/- 10% за вибором Покупця), та визначається під час перевантажування зерна на вагах зернового складу за згодою Покупця, та відображається в реєстрі ТТН.

Згідно з п.3.1 та п.3.2 ціна Товару складає 4700,00 грн. за одну метричну тону без ПДВ. Загальна вартість Договору складає 206800,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.4.1. Договору №01-210314 постачальник здійснює поставку товару в повному обсязі на умовах СРТ (франко-склад), місце поставки: Одеса, термінал Ліски, в строк до 26.03.2014 року включно.

Пунктом 4.4. Договору №01-210314 визначено, що карантинний, та при необхідності, ветеринарний сертифікат оформлюються Покупцем за свій рахунок.

Згідно з п.5.1. та п.5.2. вищевказаного договору, покупець здійснює 100% оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Постачальника. Оплата кожної партії Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки Товару. Платіж за цим Договором вважається здійсненим належним чином у дату списання коштів з банківського рахунку Покупця. На прохання Постачальника, покупець надає йому копію банківського документа про перерахування коштів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду засвідчені копії рахунку-фактури на оплату товару від 21.03.2014 року №Мр-0000286 (т.1 а.с.105) та видаткової накладної від 21.03.2014 року №Мр-0000285(т.1 а.с.190).

Вказані у вищезазначених видаткових накладних суми витрат на товари були віднесені позивачем до складу валових витрат у відповідних періодах 2014 року, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за період березень 2014 року (т.1 а.с.210-213).

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем було придбано у його контрагента TOB "Улюс" такий товар, як, ріпак у загальній кількості 248,640 т. (114,200 т.+134,440 т.).

Крім того, судом також встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю "Улюс" в особі директора Дерменжи В.І. (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" в особі директора Потапової О.П. (Покупець) укладено договір №777-240414 від 24.04.2014 року (т.1 а.с.78-80), згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити ріпак продовольчий урожаю 2013 року згідно показників, зазначених в п.2 "Кількість та якість" (надалі - Товар) насипом на умовах, передбачених цим Договором. Постачальник гарантує, що товар є його власністю і вільний від прав третіх осіб, зокрема не є предметом застави (у тому числі податкової), не знаходиться під арештом, не є спільною власністю і т.п.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що кількість Товару складає тн. (+/- 10% за вибором Покупця), та визначається під час перевантажування зерна на вагах зернового складу за згодою Покупця, та відображається в реєстрі ТТН.

Згідно з п.3.1 та п.3.2 ціна Товару складає 5450,00 грн. за одну метричну тону без ПДВ. Загальна вартість Договору складає 1400000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.4.1. Договору №777-240414 постачальник здійснює поставку товару в повному обсязі на умовах СРТ, місце поставки: термінал УГЦТС Ліски на Одеській залізниці (с.Усатове, вул. Железнодорожників, 14) в строк до 01.05.2014 року включно.

Пунктом 4.4. Договору №777-240414 визначено, що карантинний, та при необхідності, ветеринарний сертифікати оформлюються Покупцем за свій рахунок.

Згідно з п.5.1. та п.5.2. вищевказаного договору, покупець здійснює 100% оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Постачальника по факту розвантаження товару. Платіж за цим Договором вважається здійсненим належним чином у дату списання коштів з банківського рахунку Покупця. На прохання Постачальника, покупець надає йому копію банківського документа про перерахування коштів.

В свою чергу, в п. 10 вищевказаного договору "Банківські реквізити та юридичні адреси сторін", Постачальником зазначається - ТОВ "Улюс", Покупцем- ТОВ "Смак Груп".

При цьому, зі вступної частини договору вбачається, що ТОВ "Улюс" по вказаному договору є Покупцем, ТОВ "Смак Груп"- Постачальником.

Однак це непорозуміння представник позивача пояснив як звичайну технічну помилку менеджера.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано засвідчені копії: рахунків-фактур на оплату товару від 25.04.2014 року №Ар-0000341 (т.1 а.с.106), від 29.04.2014 року №Ап-0000372 (т.1 а.с.107); видаткових накладних від 29.04.2014 року №Ап-0000374 (т.1 а.с.188), від 25.04.2014 року №Ап-0000341 (т.1 а.с.189).

Вказані у вищезазначених видаткових накладних суми витрат на товари були віднесені позивачем до складу валових витрат у відповідних періодах 2014 року, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за період грудень 2014 року (т.1 а.с.219).

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем було придбано у його контрагента TOB "Улюс" такий товар, як, ріпак у загальній кількості 248,640 т. (114,200 т.+134,440 т.).

Транспортування вказаної продукції на адресу позивача згідно умов зазначеного вище договору, здійснювалось постачальником у повному обсязі на умовах СРТ, місце поставки: термінал УГЦТС Ліски на Одеській залізниці (с. Усатове, вул. Железнодорожників,14), що, на думку позивача, підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с.111-122), в яких відображено, зокрема, назву продукції (товару), його кількість; дані водіїв та транспортних засобів перевізника. Також, у цих ТТН зазначено, що замовником та вантажовідправником є TOB "Улюс", вантажоодержувачем - ТОВ "Смак Груп", автопідприємства - ПП "Казинов", ПП "Галюров, " та ПП "Христодоров".

Стосовно розбіжностей в номерах довіреностей, зазначених в видаткових накладних, представник ТОВ «Смак Груп» пояснив, що під час оформлення документів (відвантаження) між ТОВ «Улюс» та ТОВ «Смак Груп», було оформлено більше екземплярів видаткових накладних, ніж 2 на кожне постачання, та у деяких екземплярах Ап-0000341 та Ап-0000374 були помилково вказані реквізити довіреності на Татаренко № 170299, виданої для отримання партії за видатковою накладною № Мр-0000285. Інші екземпляри Ап-0000341 та Ап-0000374 були оформлені вірно, із зазначенням довіреності № 170297 від 24.04.14 року. Але, помилково оформлені видаткові накладні не були знищені та зберігалися разом із комплектом документів на постачання від ТОВ «Улюс» і були надані податкової під час перевірки разом із вірно оформленими. Податковою були згадані у Акті тільки видаткові накладні, оформлені із помилками та проігноровані видаткові накладні Ап-0000341 та Ап-0000374, оформлені вірно.

Обидві довіреності: № 170297 та 170299 були зареєстровані у журналі видачі довіреностей (повірений Татаренко), а копія аркушів журналу - надана суду при поданні позову (оригінал пред'явлений для звірки). Журнал реєстрації довіреностей, також, надавався податкової при проведенні перевірки. Враховуючи те, що ТОВ «Смак Груп» довіреності видавалися в одному екземплярі та оригінали залишилися у ТОВ «Улюс», а потім були вилучені в рамках кримінального провадження, у позивача не було об'єктивної можливості, як пред'явити суду довіреності, так і витребувати їх самостійно.

Стосовно цього колегія суддів зазначає, що довіреність на отримання або видачу ТМЦ є розпорядчим первинним документом, який фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства щодо уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства або відпустити визначені перелік та кількість цінностей.

Відтак, довіреність на отримання або видачу ТМЦ не є документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції з реалізації товару, тобто не містить даних про її виконання, а тому не служить обґрунтуванням для облікових записів та не є підставою для відображення господарської операції в обліку. Водночас, дані, що зазначаються в довіреностях не відображаються у регістрах бухгалтерського та податкового обліку платника податку та не здійснюють впливу на показники бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортування вказаної продукції на адресу позивача згідно умов зазначеного вище договору, здійснювалось постачальником у повному обсязі на умовах СРТ, місце поставки: термінал УГЦТС Ліски на Одеській залізниці (с. Усатове, вул. Железнодорожників,14), що, на думку позивача, підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с.111-122), в яких відображено, зокрема, назву продукції (товару), його кількість; дані водіїв та транспортних засобів перевізника. Також, у цих ТТН зазначено, що замовником та вантажовідправником є TOB "Улюс", вантажоодержувачем - ТОВ "Смак Груп", автопідприємства - ПП "Казинов", ПП "Галюров, " та ПП "Христодоров".

Однак суд послався на наявність значних недоліків у наданих ТОВ "Смак Груп" товарно - транспортних накладних, а саме: не заповненні графи: "Відповідальна особа вантажовідправника ( П.І.Б. посада, підпис)"; "Відпуск дозволив ( П.І.Б. посада, підпис)"; "Усього відпущено на загальну суму"; "Супровідні документи на вантаж"; "Здав Відповідальна особа вантажовідправника, П.І.Б., посада, підпис, печатка)"; " Прийняв (Відповідальна особа вантажоодержувача, П.І.Б., посада, підпис, печатка)".

Крім цього надані до перевірки товарно - транспортні накладні не містять даних визначених п.8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, згідно з яким час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., передбачено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Тобто оформлення товарно-транспортних накладних здійснюється при отриманні послуг з перевезення та є обов'язковим первинним документом, що свідчить про реалізацію товарно-матеріальних цінностей та на підставі якого формуються доходи та податкові зобов'язання з податку на додану вартість платника податку при операціях з реалізації/ постачання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97р. (далі - Правила), передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). При цьому, згідно п.11.6 вказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Водночас у Правилах вказані терміни вживаються в такому значенні: замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів; вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що, згідно умов договорів № 777/240414 та № 01-210314, постачання виконувалося на умовах СРТ, залізнична станція Одеса - Ліски, з чого правомірно зробити висновок, що будь - які особливості транспортування вантажу, путі переміщення, помилки при оформленні документів, які робилися ТОВ «Улюс», його контрагентами - перевізниками чи то іншими особами, - ніяким чином не можуть стосуватися ТОВ «Смак Груп», як покупця ріпаку на умовах СРТ залізнична стація Одеса Ліски до моменту отримання ним вантажу у пункті передачі - на залізничній стації Одеса Ліски. Таким чином, будь яки помилки в ТТН не можуть означати недійсність господарської операції ТОВ «Смак Груп».

При цьому, на підтвердження наявності у позивача місць для розміщення та зберігання придбаного товару у TOB "Улюс" позивачем до суду надано складські довідки №152 від 22.04.2014 року, №169 від 29.04.2014 року, №129 від 07.04.2014 року, (т.1 а.с.140-147), видані філією УДЦТС "Ліски" на Одеській залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, подальше вибуття ріпаку із власності ТОВ «Смак Груп» відбувалося на користь нерезидента, згідно до наданої позивачем ВМД. Фактична передача ріпаку здійснювалася на користь агента нерезидента -ТОВ «Арена Марин», саме, на залізничній станції Одеса - Ліски, копія акту передачі також була своєчасно надана суду.

Таким чином доречним є посилання апелянта на те, що фактично, у ТОВ «Смак Груп» не було необхідності у наявності складських приміщень чи то площ на залізничній станції Одеса - Ліски, оскільки, отримавши вантаж від ТОВ «Улюс», підприємство одразу здійснювало передання вантажу агенту нерезидента у тому ж місці та у той же момент на умовах СРТ ТОВ «Арена Марин», за договором із отримувачем вантажу - нерезидентом та за його рахунок, здійснювало перевантаження ріпаку, замитнення та відправлення до Одеського МТП.

Як зазначається в акті перевірки та не спростовувалось позивачем, ТОВ "Cмак Груп" використовувало у своїй діяльності ділянку відритого складського майданчика для виконання вантажних операцій на території вантажного терміналу станції Одеса-Ліски за адресою : Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, вул. Залізнична, 14. Вказана ділянка відритого складського майданчика використовується на підставі договору про надання станцією Одеса-Ліски послуг, пов'язаних з прийомом, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів від 15.07.2014 року №97-ЮІ, який укладено між ДП "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" (Виконавець) та ТОВ "Смак Груп" (Замовник).

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеним договорам та згідно виписаних на їх підставі рахунків-фактур, надані банківські виписки по особовому рахунку позивача, (т.1 а.с.108-110,229-231), з яких вбачається наступне.

24 березня 2014 року позивачем здійснено переказ коштів на рахунок ТОВ "Улюс"; призначенням платежу зазначено: "за ріпак згідно рах. №Мр-0000286 від 21.03.2014 року без ПДВ", в свою чергу, згідно з рахунком-фактурою №Мр-0000286 від 21.03.2014 року, який наявний в матеріалах справи, останній дійсний до 21.03.2014 року.

29 квітня 2014 року позивачем здійснено переказ коштів на рахунок ТОВ "Улюс", призначенням платежу зазначено: "за ріпак згідно рах. № Мр-0000341 від 25.04.2014 року без ПДВ", в свою чергу, згідно з рахунком-фактурою №Ап-0000341 від 25.04.2014 року, який наявний в матеріалах справи, останній дійсний до 25.04.2014 року.

08 травня 2014 року позивачем здійснено переказ коштів на рахунок ТОВ "Улюс", призначенням платежу зазначено: "за ріпак згідно рах. № Ап-0000372 від 29.04.2014 року без ПДВ", в свою чергу, згідно з рахунком-фактурою №Ап-0000372 від 29.04.2014 року, який наявний в матеріалах справи, останній дійсний до 29.04.2014 року.

Однак, суд також, робить висновок щодо «неправомірності» віднесення виплат на користь ТОВ «Улюс» до складу валових витрат, повністю ігноруючи дійсні доведені зв'язки вказаних виплат із постачанням ріпаку від ТОВ «Улюс».

Колегія суддів також не погоджується з думкою суду стосовно того, що ТОВ «Смак Груп» не були протягом розгляду справи надані копії Сертифікатів відповідності на ріпак, оскільки ненадання сертифікату ніяким чином не може спростувати дійсність проведення

господарської операції з експорту ріпаку за договором № АА16, ВМД тим більш, що згадані сертифікати дійсно надавалися протягом здійснення митної процедури та вказані у наявної у справі копії ВМД.

Крім того, саме, оформлення сертифікатів на стадії передання ріпаку від ТОВ «Улюс» до ТОВ «Смак Груп», не є обов'язковою процедурою, оскільки «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», а саме на п.п. 13.1. - 13.7 зазначають:

« 13.1. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

В разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.»

Тобто, якщо враховувати зміст пункту 13.6. Правил, стає очевидним, що процедура проведення експертизи під час здавання вантажу вантажоодержувачу, - є факультативною, та її застосування залежить від низки передумов, а саме: виявлення недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, не дістання Перевізником і вантажовідправником або вантажоодержувачем згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, або вимога Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача.

Згідно з п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визнання врегульовано ст.138 ПК України.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.4. ст.138 ПК України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.8. ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 138.8.1. п.138.8. ст.138 ПК України визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку витрати підприємства ТОВ «Смак Груп» фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування валових витрат з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення - рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, однак зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, яка підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ « Смак Груп» задоволені частково, то згідно ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати, що складаються із судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6480, 23 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, що виступав стороною у справі.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смак Груп» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року по справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення та скасування податкової вимоги - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.07.2015 року №0001032202, відповідно до якого було нараховане зобов'язання сплатити 351425,00 грн. (донарахування податку на прибуток та штрафні санкції).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39551135) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Груп" (код ЄДРПОУ 38363937) судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на суму 6 480 (шість тисяч чотириста вісімдесят ) грн. 23 коп.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді:

Дата ухвалення рішення11.08.2016
Оприлюднено22.08.2016
Номер документу59760109
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/6637/15

Ухвала від 16.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 26.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 17.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 21.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 11.07.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 29.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 18.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 13.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 31.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 12.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні