Ухвала

від 15.08.2016 по справі 910/13344/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.08.2016Справа № 910/13344/16 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС"

про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-1: Саламов О.В. (довіреність від 21.11.14)

від відповідача-2: Кравченко В.В., Невинний М.Я.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності (далі -відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (далі -відповідач 2) про:

- визнання свідоцтв України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_2, НОМЕР_3 недійсними повністю;

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_2 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_3 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» підлягають визнанню недійсними з підстав, передбачених абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки складаються лише з позначень, що є описовими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Крім того, разом із позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову у даній справі, шляхом:

- заборони Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 іншим особам, та щодо припинення дії свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг у зв'язку із повною або частковою відмовою від них власника зазначеного свідоцтва до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_3 іншим особам, та щодо припинення дії свідоцтва України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг у зв'язку із повною або частковою відмовою від них власника зазначеного свідоцтва до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" повністю або частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг іншим особам, та припиняти дію свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг шляхом відмови від нього повністю або частково до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" повністю або частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг іншим особам, та припиняти дію свідоцтва України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг шляхом відмови від нього повністю або частково до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

09.08.2016 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" заперечило проти задоволення позовних вимог та зазначило, що експерт необґрунтовано розширено трактує поняття «описовий знак», а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, які б свідчили, що відповідач-2 порушив його право чи охоронюваний законом інтерес.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 15.08.2016 заперечив проти задоволення позовних вимог та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що за результатами кваліфікаційної експертизи було встановлено, що заявлені позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» у якості знаків для товарів і послуг відповідають умовам надання правової охорони, встановленим ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та на них не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

У судовому засіданні 15.08.2016 представник позивача підтримав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник Державної служби інтелектуальної власності України не заперечував щодо задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Отже, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, відповідно, задовольняє заяву з наступних підстав.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що відповідач-2 до винесення судом рішення, матиме повне право у відповідності до ст. 16 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передати право власності на оскаржувані свідоцтва України НОМЕР_2, НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг будь-яким іншим особам, що зробить неможливим виконання рішення суду, утруднить вирішення справи по суті, а також може призвести до припинення провадження у справі через непідвідомчість спору господарським судам у разі передачі виключних майнових прав на знак для товарів і послуг фізичній особі. Крім того, відповідач-2, як власник свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3 у будь-який час може відмовитися від них повністю або частково, що унеможливить виконання рішення у даній справі.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.

Згідно ч. 2 ст. 1114 Цивільного кодексу України, факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Статтею 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1-3 статті 18 цього Закону.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем-2 свідоцтв України № НОМЕР_2, НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо товарів 31 класу і послуг 35, 42 класів МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо послуг 39, 42, 44 Класів МКТП з наступним поданням до Державної служби інтелектуальної власності України заяви про реєстрацію відповідних змін.

У такому разі, у випадку визнання свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг недійсним повністю, Державна служба інтелектуальної власності України об'єктивно не матиме можливості виконати рішення суду, оскільки у Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів та послуг будуть відомості про особу, якій передано право власності на свідоцтва України НОМЕР_2, НОМЕР_3, а не відомості про відповідача-2, або взагалі будуть відсутні відомості про знак.

Крім того, у випадку відмови відповідача-2 від знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3 ніхто інший, в тому числі і позивач, не матиме змоги протягом 3-х років здійснити повторну реєстрацію знаку після припинення дії свідоцтва.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У зв'язку з тим, що власник свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» може у будь-який час відмовитись або передати іншій особі право власності на свідоцтва повністю, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано припускає, що права на знаки, які є предметом спору на момент прийняття рішення можуть перейти до іншої особи.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК України забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У зв'язку з наведеним, подана заява визнається судом обґрунтованою щодо вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони Державній службі інтелектуальної власності України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання іншим особам виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а також щодо припинення дії свідоцтв України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг шляхом відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" від них повністю або частково; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі повністю або частково передавати іншим особам виключні майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а також відмовлятися від свідоцтв України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг повністю або частково до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили.

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 66, 67 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. До вирішення спору у справі № 910/13344/16 по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

1) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" повністю або частково передавати іншим особам майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ;

2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" відмовлятися від свідоцтв України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг повністю або частково;

3) заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передачі іншим особам майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2 та НОМЕР_3;

4) заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо припинення дії свідоцтв України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" від них повністю або частково.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 15.08.2016 і дійсна для пред'явлення до виконання до 15.08.2017.

Стягувач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (21018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код - 33778883).

Боржник: Державна служба інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липкіського Василя, 45, ідентифікаційний код - 37552556).

Суддя Бондарчук В.В.