Постанова

від 17.04.2007 по справі 9/453-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/453-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              17.04.2007                                                                                   Справа № 9/453-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.

за участю представників:

позивача: Асланова Г.В. представник, довіреність №219  від 03.04.06;

позивача: Мітельман Д.А. представник, довіреність №217  від 03.04.06;

відповідача: Міщенко І.В. представник, довіреність №4  від 10.04.07;

           відповідача: Буравльов І.В. нач. юридичної служби, довіреність №2  від 10.04.07;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, місто Нікополь Дніпропетровської області;

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2006 року;

у справі № 9/453-06;

за позовом Нікопольського комунального підприємства “Західне”, місто Нікополь Дніпропетровської області;

до комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, місто Нікополь Дніпропетровської області;

про стягнення 482 155,49 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Нікопольське комунальне підприємство “Західне”, місто Нікополь Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить з урахуванням уточнень до позовної заяви стягнути з відповідача комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, місто Нікополь Дніпропетровської області на свою користь грошові кошти на загальну суму 1021060,53 гривень у тому числі 827528,73 гривень основного боргу за червень-грудень 2004 року, 150097,52 гривень втрат від інфляції, 43434,28 гривень три відсотки річних.

Позовні вимоги мотивує наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором доручення №6/30 від 1 січня 2004 року.

Рішенням господарського суду у справі №9/453-06 від 07 грудня 2006 року (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволені повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що зі звіту відповідача про об'єм нарахувань і надходжень по послугам водовідведення по категорії-населення за період з 1 січня 2004 року по 1 жовтня 2005 року, видно надходження грошових коштів від населення, як покупців послуг з очищення госпфекальних стічних вод у спірному періоді перевищували здійснені йому нарахування.

Господарський суд вважає, що відповідачем на виконання зазначеного договору доручення були отримані грошові кошти в оплату наданих позивачем послуг, частина з яких до теперішнього часу позивачеві, відповідачем добровільно не перераховані.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи, тому неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що господарський суд задовольняючи позовні вимоги позивача помилково зробив висновок про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем по перерахуванню коштів отриманих від населення, взявши в докази звіти по договору доручення за II, III і IV квартали 2004 року і не прийнявши до уваги, що в даних звітах зазначені тільки зведення про кількість і на яку суму виконаний договір.

Однак, відповідно до умов договору, відповідач повинен прийняти оплату від населення і перелічити отримані грошові кошти за виконання договору, пропорційно в міру їхнього надходження, тому звіти по договорах доручення за II, III і IV квартали 2004 року, як вважає відповідач не можуть бути доказом заборгованості відповідача перед позивачем, так як вказані звіти не свідчать про надходження коштів за послуги відповідно до умов договору.

Крім того відповідач посилається, що позивач не надав, а суд не витребував доказів надходження коштів від населення на розрахунковий рахунок відповідача, тим самим допустив неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення у справі, і визнав ці обставини доведеними.

На апеляційну скаргу позивач надав заперечення, в якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір доручення №6/30 від 1 січня 2004 року, відповідно до умов якого позивач (довіритель) доручив відповідачу (повіреному) реалізовувати послуги по очищенню госпфекальних стічних вод третій особі населенню (покупець), шляхом приймання від населення грошових коштів за надані послуги та перерахуванням на поточний рахунок позивача.

Протягом з червня по грудень 2004 року відповідачем було реалізовано населенню послуги позивача з очищення госпфекальних стічних вод, що підтверджується уточненим розрахунком позивача, відповідними Актами прийому передачі та пред'явленими позивачем на оплату відповідачу рахунки, які є в матеріалах справи.

Позивачем було надано господарському суду для огляду оригінал акту звірки між позивачем та відповідачем станом на 1 грудня 2006 року, в якому відповідач визнав суму основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до звіту відповідача про об'єм нарахувань і надходжень по послугам водовідведення по категорії “Населення” нарахування каналізованому населенню складали надходження грошових коштів від населення, як покупців послуг з перевищенням нарахування позивача.

З вимоги Нікопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури вбачається, що відповідно до акту перевірки відповідача, контрольно-ревізійною службою, заборгованість населення перед відповідачем в 2,5 рази менш ніж заборгованість відповідача перед позивачем.

Крім того, позивачем було надано звіти відповідача за договором на формування бази даних з яких видно, що населення сплачує відповідачу в звітньому періоді в повному обсязі.          Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, які виникли за вищевказаним договором доручення, і полягали, зокрема, у обов'язку перерахувати отримані від населення грошові кошти за очищення госпфекальних стічних вод, чим порушив як умови укладеного договору доручення.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України та статті 193 ГПК України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та відшкодування збитків.

На підставі вищевказаних норм діючого законодавства, позовні вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, місто Нікополь Дніпропетровської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2006 року у справі № 9/453-06, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                         І.Л. Кузнецова

          Судді                                                                                 В.В. Швець

                                                                                                          Л.О. Чимбар