Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.08.2011 Справа №2-5709/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого-судді Дуди О.О.
з участю секретаря Шилівської М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа МРЕО ДАІ в Тернопільській області про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом про визнання за нею права власності на автомобіль марки ОСОБА_2 1.8, д.р.н. ВО0805АВ, 1998 року випуску, кузов WVWZZZ1JZXB100949, який був наданий Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації (надалі по тексту - ОСОБА_3) її померлому 12.10.2009 року батьку - ОСОБА_4, як інваліду та який в силу чинного законодавства передається членам сім'ї померлого. Також просить зобов'язати третю особу зняти з обліку вказаний автомобіль.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, у позовній заяві, уточнив, просить, визнати за позивачем право власності на вказаний автомобіль, зобов'язати відповідача зняти з обліку автомобіль та надати дозвіл на його перереєстрацію, позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надіслав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що згідно норм п.41, абзаців 1-5 п.16 "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N 999, враховуючи, що строк експлуатації автомобіля не перевищив 10 років, спірний автомобіль підлягає поверненню ОСОБА_3, тому просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.
Судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_4, як інвалід, перебував на обліку в головному управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, для забезпечення його легковим автомобілем.
03.03.2005 року головне управління звернулося з клопотанням перед Комісією з питань гуманітарної допомоги при Тернопільській обласній державній адміністрації та Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання гуманітарною допомогою легковий автомобіль „Фольксваген", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1781куб.см, який надійшов на адресу головного управління з Німеччини для інваліда II групи загального захворювання ОСОБА_4, який перебував в черзі на забезпечення автомобілем.
Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України протоколом №26/ГД/10578 від 07.03.2005 року визнала вказаний автомобіль гуманітарною допомогою для головного управління для подальшої його передачі інваліду ОСОБА_4
Вказаний автомобіль 20.02.2007 року зареєстрований за ОСОБА_4 згідно тимчасового реєстраційного талону ДАП №083341, виданого Підгаєцьким МРЕВ.
12.10.2009 року ОСОБА_4 помер.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач та його померлий батько ОСОБА_4, на час смерті останнього, проживали разом за однією адресою по вул. Ямне, 9, в с. Ямне Монастириського району Тернопільської області.
Інші особи, крім позивача, на спірний автомобіль не претендують.
Пунктом 37 Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 08.09.1997 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (постанова втратила чинність з 09.08.2006 року), яка діяла на час на час визнання спірного автомобіля гуманітарною допомогою та передачі його інваліду ОСОБА_4, передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах залишається у його сім"ї та знімається із обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім"ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, а у відповідності до ч.2 даної статті ЦК, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Таким чином, у даних правовідносинах підлягає до застосування Постанова Кабінету Міністрів України №999 від 08.09.1997 року із змінами та доповненнями "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями".
Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення. Слід визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, яке належало його померлому батьку ОСОБА_4 - автомобіль марки ОСОБА_2 1.8, д.р.н. ВО0805АВ, 1998 року випуску, кузов WVWZZZ1JZXB100949, зобов'язавши при цьому ОСОБА_3 зняти зі свого обліку вказаний автомобіль та надати дозвіл на його перереєстрацію.
При цьому, суд критично оцінює заперечення відповідача з огляду на те, що на час визнання спірного автомобіля гуманітарною допомогою та набуття його у власність ОСОБА_4 була чинною Постанова Кабінету Міністрів України №999 від 08.09.1997 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", а отже, Постанова Кабінету Міністрів України №999 від 19 липня 2006 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" не може бути застосована до правовідносин, що виникли раніше.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.5, 328, 392 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України №999 від 08.09.1997 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа МРЕО ДАІ в Тернопільській області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ОСОБА_2 1.8, д.р.н. ВО0805АВ 1998 року випуску, кузов WVWZZZ1JZXB100949.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації зняти зі свого обліку автомобіль марки ОСОБА_2 1.8, д.р.н. ВО0805АВ, 1998 року випуску, кузов WVWZZZ1JZXB100949 та надати дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дуда О.О.
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2011 |
Оприлюднено | 26.08.2016 |
Номер документу | 59844375 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дуда О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні