Ухвала

від 16.08.2016 по справі 23/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 16.08.2016Справа №  23/350 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва у справі  №23/350 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек'юрітіз»     2) Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» про  розірвання договору та стягнення 7  772  160,00 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек'юрітіз» до  1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»      2) Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» про визнання договір удаваними правочинами та звільнення від відповідальності за виконання договору                                                                                    Суддя:  Демидов В.О. Представники сторін: від позивача – не з'явився; від відповідача -1  - не з'явився; від відповідача-2  - не з'явився; від ВДВС – не з'явився. встановив : На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа №23/350 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБД-Трейд Компані, ЛТД» та Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» про розірвання договору, стягнення з Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» 6 050 000,00 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБД-Трейд Компанія, ЛТД» 1 722 160,00 грн. пені та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек'юрітіз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» та Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» про визнання договорів удаваними правочинами та звільнення від відповідальності за виконання договору. Рішенням господарського суду міста Києва у справі №23/350 від 21.02.2008 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу №К-59/05 від 18.04.2005 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АБД-Трейд Компані, ЛТД». Частину позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБД-Трейд Компанія, ЛТД» пені у сумі 1 722 160,00 грн. залишено без розгляду. В зустрічному позові відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 р. замінено відповідача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «АБД-Трейд Компані, ЛТД» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек'юрітіз», рішення господарського суду міста Києва в частині залишення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек'юрітіз» пені в розмірі 1 722 160,00 грн. без розгляду – скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва, в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2008 р. у справі №23/350 залишено без змін. Рішенням господарського суду міста Києва у справі №23/350 від 29.10.2008 р. у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек'юрітіз» пені в розмірі 1 722 160,00 грн. відмовлено повністю. 31.10.2008 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2008 р. у справі №23/350 видано наказ. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2009 р. провадження по заяві Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп» про відстрочку виконання рішення від 21.02.2008 р. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ» – стягувача у виконавчому провадженні на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 33612250). Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» та Закритим акціонерним товариством «Трансроуд Груп» на стадії виконання рішення. Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. у справі №23/350. 07.07.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва відповідно до якої просить: - визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №50923893; - визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва про закінчення виконавчого провадження №50923893 від 25.04.2016 р. Скарга обґрунтована тим, що станом на 25.04.2016 справа про банкрутство боржника перебувала в процедурі розпорядження майном, у зв'язку із чим державний виконавець не мав підстав для закінчення виконавчого провадження №50923893 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №04-23/1266 від 07.07.2016 р. у зв'язку із припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Кирилюк Т.Ю. проведено повторний автоматичний розподіл справи №23/350, за результатами якого скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва у справі №23/350 передано для розгляду судді Демидову В.О. Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2016 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва призначено до розгляду на 28.07.2016 р. Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2016 у зв'язку із неявкою представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду про призначення скарги до розгляду, розгляд скарги відкладено на 16.08.2016. Представники сторін та ВДВС не з'явилися у судове засідання 16.08.2016, причини  неявки суду не повідомили, про розгляд скарги були належним чином повідомлені. Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 121-2 ГПК України у відсутності представників сторін та ВДВС за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін. Розглянувши документи і матеріали, які знаходяться в матеріалах справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення скарги, суд вважає, що у скарзі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання    рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Судом встановлено, що постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва від 25.04.2016, на виконання ухвали Господарського суду м. Києва №23/350 від 20.11.2012, відкрито виконавче провадження №50923893 про стягнення з ЗАТ «Трансроуд Груп» на користь ТОВ «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» боргу в сумі 4  770  659,67 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження – згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з п. 4 ст. 49 вказаного Закону постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Судом встановлено, що 25.04.2016 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50923893, якою на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження №50923893 з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2012 №23/350, у зв'язку із тим, що постановою господарського суду м. Києва від 16.02.2015 по справі №5011-46/19091-2012 визнано банкрутом боржника – ЗАТ «Трансроуд Груп». Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду м. Києва від 16.02.2015 у справі № 5011-46/19091-2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015, Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 вказану постанову господарського суду м. Києва від 16.02.2015 у справі № 5011-46/19091-2012 було скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду м. Києва. Судом встановлено, що провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» № 5011-46/19091-2012 було порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2012. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час порушення провадження у справі про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно положень п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах. Таким чином, на підставі викладеного, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва залишається судом без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва – відмовити. Суддя                                                                                                                                                                                 В.О.Демидов