Рішення

від 16.08.2016 по справі 910/9275/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.2016Справа №910/9275/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9275/16

за первісним позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ,

до приватного підприємства «Арарат», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 18 226 050,91 грн.,

за зустрічним позовом приватного підприємства «Арарат», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ,

про визнання договору припиненим,

за участю представників за первісним позовом:

позивача - Задорожня Т.А. (довіреність від 09.06.2015 № 02-36/1549);

відповідача - Беніцька В.І. (довіреність від 06.06.2016 № б/н);

третьої особи - ОСОБА_4 (довіреність від 30.01.2016 № 118).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Арарат» (далі - Підприємство) про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення № 145, № 146 в літері А 1 загальною площею 426 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, буд. № 12, на користь Банку, в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 22.05.2007 № 10-29/3441 (далі - Кредитний договір), яка складає 18 226 050,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 порушено провадження у справі; призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.06.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.).

06.06.2016 Підприємство подало суду: зустрічну позовну заяву до Товариства про визнання договору іпотеки від 22.05.2007 № 02-10/1655 припиненим (далі - Іпотечний договір); відзив на позовну заяву, в якому Підприємство просило суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що строк позовної давності щодо основної вимоги сплинув, а тому позовна давність спливла і щодо додаткової вимоги; заяву про застосування строків позовної давності.

07.06.2016 відповідач за первісним позовом подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 було прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом.

У судовому засіданні 07.06.2016 учасники процесу заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 розгляд справи було відкладено на 19.07.2016.

19.07.2016 Банк подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку за Кредитним договором.

У судовому засіданні 19.07.2016 учасники процесу заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 26.07.2016.

22.07.2016 третя особа подала суду письмові пояснення, в яких ОСОБА_1 по суті підтримав позицію Підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 розгляд справи було відкладено на 16.08.2016.

16.08.2016 Банк подав суд заяву про уточнення первісної позовної заяви, в якій просив таке:

- для задоволення позовних вимог Банку за Кредитним договором у сумі 18 226 050,91 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилих приміщень № 145 (сто сорок п'ять), № 146 (сто сорок шість) в літері А , загальною площею 426,00 (чотириста двадцять шість цілих) кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, буд. № 12 та які належать Підприємству на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрковою Н.В. 03 березня 2005 року та зареєстрованого в реєстрі за номером №311, право власності на які зареєстроване згідно з реєстраційним написом на правовстановлюючому документі, що зроблений 22.06.2005 Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності та об'єкти нерухомого майна за реєстровим номером 2139-П;

- встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки в розмірі 9 149 200 грн.

Також, 16.08.2016 Банк подав суду письмові пояснення щодо заяви про застосування строку позовної давності.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 16.08.2016 надав пояснення по суті спору; первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі; проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив повністю.

Представники відповідача за первісним позовом та третьої особи надали пояснення по суті спору; проти задоволення первісних позовних вимог заперечили повністю; просили суд задовольнити зустрічний позов.

У судовому засіданні 16.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2007 Банком (кредитор) і ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Кредитний договір, за умовами якого:

- Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 499 000 доларів США, зі сплатою 13% річних та порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку, який вказаний в підпункті 1.1.1 пункту 1.1 Кредитного договору (пункт 1.1 Кредитного договору);

- в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає: в день укладення Кредитного договору з Підприємством (майновий поручитель) Іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку нежилі приміщення №№ 145, 146 (в літ.А'), загальною площею 426 метрів квадратних, що знаходяться за адресою: м. Київ вул. Гната Юри, буд. 12, заставною вартістю 5 560 050 грн. Іпотечний договір підлягає нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою - реєстрації в державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона (підпункту 1.3.1 пункту 1.3 Кредитного договору);

- сплата процентів здійснюється у валюті кредиту не пізніше 10 числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо 10 число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно пункту 2.4 Кредитного договору у попередній робочий день (підпункт 2.4.1 пункту 2.4 Кредитного договору);

- позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному пунктом 2.4 Кредитного договору, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1 Кредитного договору (підпункти 3.3.7 та 3.3.8 та пункту 3.3 Кредитного договору);

- у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених підпунктами 3.3.7, 3.3.8 пункту 3.3 Кредитного договору протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив. Відповідно, у разі настання випадку, визначеного підпунктами 3.3.7, 3.3.8 пункту 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню) (пункт 4.5 Кредитного договору);

- Кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 7.3 Кредитного договору).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, укладений позивачем за первісним позовом та третьою особою Кредитний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

22.05.2017 Банком (іпотекодержатель) та Підприємством (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, за умовами якого:

- іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником всіх зобов'язань за основним зобов'язанням, таке нерухоме майно, яким є нежитлове приміщення №№ 145, 146 (в літ.А'), загальною площею 426 метрів квадратних, що знаходяться за адресою: м. Київ вул. Гната Юри, буд. 12, які належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрковою Н.В. 03.03.2005 та зареєстрованого в реєстрі за номером у.131 (пункт 1.1 Іпотечного договору);

- вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 5 560 050 грн. за офіційним курсом Національного банку України на день укладення Іпотечного договору (505 грн. за 100 доларів США) складає 1 101 000 доларів США (пункт 1.3 Іпотечного договору);

- суть та розмір забезпечення іпотекою вимог: виконання позичальником перед іпотекодержателем зобов'язань, зокрема: повернення кредиту в розмірі 499 000 доларів США з порядком погашення заборгованості за кредитом, визначним в Кредитному договорі, яким обумовлене основне зобов'язання з кінцевим терміном погашення кредиту до 21.05.2017, а також дострокового погашення у випадках, передбачених Кредитним договором, яким обумовлене основне зобов'язання (підпункт 1.4.1 пункту 1.4 Іпотечного договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (пункту 4.1 Договору);

- Іпотечний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Дія Іпотечного договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та Законом України «Про іпотеку» (пункт 6.3 Іпотечного договору).

Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закону) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Отже, укладений позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом Іпотечний договір за своєю правовою природою є іпотечним договором.

Банк просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору.

Відповідачем за первісним позовом було подано суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У свою чергу, позивач за первісним позовом вказував на те, що строк позовної давності не сплинув.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 ЦК України).

У абзаці третьому підпункту 1.1 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (далі - Постанова № 10) зазначено, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

В абзаці першому та п'ятому підпункту 2.1 пункту 2 Постанови № 10 зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Пунктом 2.2 Постанови № 10 визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що 22.05.2007 Банк видав третій особі кредит у сумі 499 000 доларів США.

У свою чергу, третя особа неналежним чином не виконувала умови Кредитного договору, внаслідок чого виникла така заборгованість:

- 414 490,87 доларів США (8 733 661,68 грн.) сума заборгованості за кредитом;

- 225 926,35 доларів США (4 760 453,01 грн.) сума заборгованості за відсотками;

- 145 348,13 доларів США (3 062 604,03 грн.) пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 79 224,84 доларів США (1 669 332,19 грн.) пені за несвоєчасне повернення відсотків.

04.08.2015 позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом претензію кредитора (іпотекодержателя) від 03.08.2015 № 08.305-186/14105, в якій вимагав вчинити дії щодо повернення заборгованості за Кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання вказаної вимоги.

Факт надсилання вказаного листа Банком і отримання його Підприємством підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Слід зазначити, що 02.02.2009 був здійснений останній платіж з погашення основної заборгованості за кредитом третьою особою та 12.04.2010 - останній платіж зі сплати відсотків за користування кредитом.

Таким чином, починаючи з 07.05.2010 ОСОБА_1 не виконуються зобов'язання за Кредитним договором в частині погашення основної суми заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування кредитом.

Отже, строк користування кредитом сплив станом на 07.08.2010 тобто через 91 день, невиконання протягом більше ніж 90 календарних днів.

Враховуючи викладене, третя особа була зобов'язана протягом одного робочого дня, а саме 09.08.2010 достроково погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню) в порядку визначеному пунктом 4.5 Кредитного договору.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 19.05.2016 що підтверджується відтиском поштового штампу на конверті, в якому надійшла до суду позовна заява.

Судом встановлено, що перебіг позовної давності за зобов'язаннями третьої особи та відповідача за первісним позовом щодо погашення кредиту та сплати відсотків почався з 10.08.2010 і станом на 09.08.2013 сплинув.

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Банк не подав суду обґрунтованих пояснень стосовно спливу строку позовної давності та не звернення до суду з відповідним позовом протягом майже шести років.

Таким чином, у задоволенні первісного позову слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Що ж до зустрічного позову, то суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Так, Підприємство просить суд визнати іпотеку припиненою, посилаючись на припинення основного зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Іпотечний договір діє до припинення основного зобов'язання за Кредитним договором.

Оскільки строк позовної давності щодо стягнення основного зобов'язання за Кредитним договором сплинув, то по суті вказане зобов'язання припинилося.

Отже, зустрічний позов підлягає задоволенню у зв'язку із припиненням іпотеки внаслідок припинення основного зобов'язання.

Аналогічна право позиція щодо спливу строку позовної давності для забезпечення у зв'язку із спливом строку позовної давності для основного зобов'язання, викладена у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 зі справи № 6-31цс16 та від 17.02.2016 зі справи № 6-2875цс15.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, у задоволенні первісного позову слід відмовити, за зустрічні позовні вимоги визнаються судом доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача за первісним позовом.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати іпотеку за іпотечним договором від 22.05.2007 № 02-10/1655, укладеним акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019)) та приватним підприємством «Арарат» (03184, м. Київ, вул. Гната Юри, 12; ідентифікаційний код: 32112925), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. 22.05.2007 та зареєстрованим в реєстрі за № 2093, припиненою.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства «Арарат» (03184, м. Київ, вул. Гната Юри, 12; ідентифікаційний код: 32112925) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 22.08.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук