Рішення

від 16.08.2016 по справі 910/11562/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016Справа №910/11562/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс"

до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

Державної казначейської служби України

про стягнення 137561 грн. 48 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Руденко А.В. - представник за довіреністю № 124 від 21.06.2016;

від відповідача 1: Бондарук П.В. - представник за довіреністю №б/н від 01.07.2016;

від відповідача 2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.06.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" з вимогами до Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області та Державної казначейської служби України про стягнення 137561 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням відповідачем 1 шкоди позивачу у зв'язку з невиконанням рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15 щодо стягнення з Приватного підприємства «Компанія Ескадра» на користь позивача 136027,24 грн. та 2720,54 грн. судового збору, у зв'язку з бездіяльністю відповідача у вигляді несвоєчасного накладення арешту на грошові кошти, розміщені на рахунках боржника. За таких обставин, з урахуванням лише часткового виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15 у розмірі 1170,73 грн. та 15,57 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 137561,48 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11562/16 та справу призначено до розгляду на 12.07.2016.

07.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, клопотання про витребування доказів, а також клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 розгляд справи відкладено на 29.07.2016, у зв'язку із неявкою представників відповідачів у судове засідання та задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.

26.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає про відсутність у нього наміру чекати закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15, оскільки майновий стан боржника в будь-якому разі залишиться незмінним.

28.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Діаматбанк" надійшли документи на запит суду.

29.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли документи на виконання вимог ухвал суду разом з письмовими поясненнями, відповідно до яких відповідач 1 заперечує проти позову з тих підстав, що позивач в межах даного спору просить суд відшкодувати йому збитки (не отриману вигоду, доходи), які виникли внаслідок бездіяльності державного виконавця, однак заявлена позивачем сума не є шкодою, а є сумою боргу, що стягнута відповідно до рішення суду, а тому стягнення даної суми коштів з Державного бюджету фактично означатиме заміну сторони виконавчого провадження та покладення на державний бюджет відповідальності за борговими зобов'язаннями ПП «Компанія Ескадра». Також відповідач 1 наголошує на тому, що на даний час не втрачена можливість виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/530/15 від 03.06.2015, оскільки виконавче провадження з виконання даного наказу Господарського суду Волинської області триває. За таких обставин, відповідач 1 просить суд відмовити в позові.

У судове засідання 29.07.2016 з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, а також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю ознайомлення із документами, поданими Публічним акціонерним товариством "Діаматбанк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 розгляд справи відкладено на 16.08.2016, у зв'язку із неявкою представників відповідачів у судове засідання, обґрунтованістю клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та необхідністю подання сторонами доказів у справі.

05.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли документи на запит суду.

15.08.2016 відділом діловодства суду отримано від позивача відзив на письмові пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що виписка ПАТ «Діамантбанк» по рахунку ПП «Компанія Ескадра» підтверджує, що за час бездіяльності відповідача 1 рух коштів по одному рахунків ПП «Компанія Ескадра» здійснювався: за період 02.07.2015 по 15.10.2015 (дата постанови про накладення арешту) по одному з рахунків ПП «Компанія Ескадра» було здійснено 150 проводок на суму 398053,00 грн., що перевищує суму боргу (137561,48 грн.).

У судове засідання 16.08.2016 з'явились представники позивача та відповідача 1. Позивач надав усні пояснення, відповідач 1 заперечив проти позову.

Представник відповідача 2 у судове засідання 16.08.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення №0103039224589.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача 2 у судовому засіданні 16.08.2016 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 16.08.2016 за відсутності представника відповідача 2 та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

У судовому засіданні 16.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" до Приватного підприємства "Компанія Ескадра" про стягнення 136027,24 грн. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" задоволено повністю, а саме: стягнуто з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., з яких: 94569,92 грн. сума основної заборгованості, 17104,94 грн. пеня, 23179,22 грн. інфляційні втрати, 1173,16 грн. 3% річних, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2720,54 грн.

Судом встановлено, що 16.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15 видано відповідний наказ про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., з яких: 94569,92 грн. сума основної заборгованості, 17104,94 грн. пеня, 23179,22 грн. інфляційні втрати, 1173,16 грн. 3% річних, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн. (копія наказу долучена до позову).

Судом встановлено, що постановою заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 02.07.2015 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №47979060 з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., а також витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що постановою заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 02.07.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження №47979060) накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 138747,78 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що постановою заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 06.08.2015 про арешт коштів боржника (виконавче провадження №47979060) накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № 26004011391400, 26052011391429 у ПАТ «Укрсоцбанк» та №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467 у ПАТ «Діамантбанк», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 152722,55 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що 25.09.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48822309 з виконання наказу №903/614/15-1 від 14.09.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 85808,30 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №47979060 з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, до зведеного виконавчого провадження № 49018380; 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №48822309 з виконання наказу № 903/614/15-1 від 14.09.2015, виданого Господарським судом Волинської області, до зведеного виконавчого провадження № 49018380 (копії постанов долучені до пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника (виконавче провадження №48822309 з виконання наказу №903/614/15-1, виданого Господарським судом Волинської області), що містяться на рахунках № 26004011391400, 26052011391429 у ПАТ «Укрсоцбанк» та №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467 у ПАТ «Діамантбанк», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 249221,38 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що 20.11.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника (виконавче провадження №48822309, що містяться на рахунках у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 249221,38 грн. (копія постанови долучена до пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.03.2016 у справі №903/530/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016, при розгляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" на бездіяльність другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, останню задоволено: визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у ході виконавчого провадження № 47979060, щодо несвоєчасного накладення арешту на розрахункові рахунки боржника №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467, що відкритті у ПАТ «Діамантбанк» (код фінансової установи 320854) та ненаправлення даної постанови від 06.08.2015 та реєстру платіжних вимог від 10.09.2015 до установи банку, визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у ході виконавчого провадження № 47979060, щодо несвоєчасного накладення арешту на розрахункові рахунки боржника № 26004011391400, 26052011391429, що відкритті у ПАТ «Укрсоцбанк» (код фінансової установи 300023) та ненаправлення даної постанови від 06.08.2015 та реєстру платіжних вимог від 10.09.2015 до установи банку.

Так, вказана ухвала Господарського суду Волинської області від 22.03.2016 у справі №903/530/15 мотивована тими обставинами, що 06.08.2015 державним виконавцем в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 13874,77 грн. та постанову про арешт коштів боржника однак, дані постанови винесенні державним виконавцем з порушенням строків передбачених законом, оскільки боржник мав добровільно виконати рішення протягом семи днів з дня відкриття виконавчого провадження, а також обставинами ненадіслання державним виконавцем даної постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2015 в межах виконавчого провадження №47979060 до установ банків для виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем 1 було завдано позивачеві шкоду у зв'язку з невиконанням рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15 щодо стягнення з Приватного підприємства «Компанія Ескадра» на користь позивача 136027,24 грн. та 2720,54 грн. судового збору, у зв'язку з бездіяльністю відповідача у вигляді несвоєчасного накладення арешту на грошові кошти, розміщені на рахунках боржника. За таких обставин, з урахуванням лише часткового виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15 у розмірі 1170,73 грн. та 15,57 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 137561,48 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" до Приватного підприємства "Компанія Ескадра" про стягнення 136027,24 грн. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" задоволено повністю, а саме: стягнуто з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., з яких: 94569,92 грн. сума основної заборгованості, 17104,94 грн. пеня, 23179,22 грн. інфляційні втрати, 1173,16 грн. 3% річних, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2720,54 грн.

Як встановлено судом, 16.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15 видано відповідний наказ про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., з яких: 94569,92 грн. сума основної заборгованості, 17104,94 грн. пеня, 23179,22 грн. інфляційні втрати, 1173,16 грн. 3% річних, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн. (копія наказу долучена до позову).

Як встановлено судом, постановою заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 02.07.2015 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №47979060 з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., а також витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

При цьому, як зазначає позивач, рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15 про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., з яких: 94569,92 грн. сума основної заборгованості, 17104,94 грн. пеня, 23179,22 грн. інфляційні втрати, 1173,16 грн. 3% річних, а також витрат пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн., станом на час подання даного позову та розгляду справи судом в повному обсязі не виконано (за вирахуванням 1170,73 грн. та 15,57 грн.). Вказані обставини не спростовано відповідачем 1.

В той же час, позивач вказує, що протягом періоду часу з моменту відкриття провадження у справі з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн. та витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в розмірі 2 720,54 грн. (постанова від 02.07.2015) по дату фактичного накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти боржника у межах зазначеної суми (постанова від 15.10.2015), боржник здійснював операції з розрахунку зі своїми контрагентами, що свідчить про наявність у нього грошових коштів у розмірі, достатньому для виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, однак станом на 15.10.2015 та в подальшому грошові кошти на рахунках боржника відсутні, що, на думку позивача, унеможливлює виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015. За таких обставин, позивач вважає, що саме бездіяльність відповідача 1 стала наслідком неможливості фактичного виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн. та витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн., в повному обсязі

Так, обґрунтовуючи бездіяльність відповідача 1, позивач, зокрема, посилається на ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.03.2016 у справі №903/530/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016, щодо невинесення відповідачем 1 у строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, а формально винесена 06.08.2015 (з порушенням строків) постанова про арешт коштів боржника (виконавче провадження №47979060) не була направлена до установ банків для виконання. Так, як вказує позивач, лише за наслідками винесення 15.10.2015 постанови про про арешт коштів боржника, остання була направлена до установ банків для виконання, і лише з цього моменту у боржника була відсутня можливість для виведення належних йому коштів у обсязі, достатньому для здійснення розрахунків з позивачем, зі своїх рахунків, однак станом на 15.10.2015 коштів на рахунках боржника не було.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

При цьому, заходи примусового виконання рішень визначені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає такі заходи: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Наведені вище норми закону дають підстави для висновку, що примусове виконання рішень полягає у вжитті передбачених законом заходів, спрямованих на задоволення вимог стягувача за рахунок коштів чи іншого майна боржника у разі їх наявності.

Як встановлено судом, постановою заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 02.07.2015 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №47979060 з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., а також витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в розмірі 2 720,54 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

За змістом ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження №47979060 з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, державним виконавцем не було накладено арешту на кошти боржника. Водночас, постановою заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 02.07.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження №47979060) накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 138747,78 грн. При цьому, у постанові про відкриття виконавчого провадження №47979060 з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015 вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Суд зазначає, що доказів самостійного виконання боржником наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., а також витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в розмірі 2 720,54 грн. суду надано не було.

За приписами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника , що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

За таких обставин, з огляду на невиконання боржником у семиденний строк із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №47979060 (від 02.07.2015) обов'язку зі сплати заборгованості за рішенням суду самостійно, наведене є підставою для накладення арешту на майно боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника наступного робочого дня, після спливу семиденного строку на добровільне виконання рішення, тобто 10.07.2015.

Разом з тим, як встановлено судом, постанову про арешт коштів боржника (виконавче провадження №47979060), якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № 26004011391400, 26052011391429 у ПАТ «Укрсоцбанк» та №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467 у ПАТ «Діамантбанк», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 152722,55 грн., було винесено заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції 06.08.2015 (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

При цьому, як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" звернулось до Господарського суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.03.2016 у справі №903/530/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" задоволено: визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у ході виконавчого провадження № 47979060, щодо несвоєчасного накладення арешту на розрахункові рахунки боржника №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467, що відкритті у ПАТ «Діамантбанк» (код фінансової установи 320854) та ненаправлення даної постанови від 06.08.2015 та реєстру платіжних вимог від 10.09.2015 до установи банку ; визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у ході виконавчого провадження № 47979060, щодо несвоєчасного накладення арешту на розрахункові рахунки боржника № 26004011391400, 26052011391429, що відкритті у ПАТ «Укрсоцбанк» (код фінансової установи 300023) та ненаправлення даної постанови від 06.08.2015 та реєстру платіжних вимог від 10.09.2015 до установи банку .

Таким чином, ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.03.2016 у справі №903/530/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 встановлено обставини несвоєчасного накладення постановою відповідача від 06.08.2015 арешту на грошові кошти боржника в межах виконавчого провадження №47979060, а також обставини ненадіслання відповідачем даної постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2015 в межах виконавчого провадження №47979060 до установ банків для виконання.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд зазначає, що постанова, винесена заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 06.08.2015 (виконавче провадження №47979060), якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № 26004011391400, 26052011391429 у ПАТ «Укрсоцбанк» та №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467 у ПАТ «Діамантбанк», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра", у межах суми звернення стягнення 152722,55 грн., не була направлена до установ банків для виконання, доказів протилежного суду не надано.

Разом з тим, як встановлено судом, 25.09.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48822309 з виконання наказу №903/614/15-1 від 14.09.2015, виданого Господарським судом Волинської області, про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 85808,30 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Як встановлено судом, 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №47979060 (спірне виконавче провадження) з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області, до зведеного виконавчого провадження № 49018380; 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №48822309 з виконання наказу № 903/614/15-1 від 14.09.2015, виданого Господарським судом Волинської області, до зведеного виконавчого провадження № 49018380 (копії постанов долучені до пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Як встановлено судом, 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника (виконавче провадження №48822309 з виконання наказу №903/614/15-1, виданого Господарським судом Волинської області), що містяться на рахунках № 26004011391400, 26052011391429 у ПАТ «Укрсоцбанк» та №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467 у ПАТ «Діамантбанк», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 249221,38 грн. (копія постанови долучена до пояснень позивача, поданих 26.07.2016, та пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

Суд зазначає, що винесеною 15.10.2015 заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції постановою про арешт коштів боржника (виконавче провадження №48822309) накладено арешт на суму коштів 249221,38 грн., що включає як суму за спірним наказом № 903/530/15-1 від 16.06.2015 (136027,24 грн., 2 720,54 грн. та виконавчий збір), так і за наказом №903/614/15-1 від 14.09.2015 (85808,30 грн. та 1827,00 грн. та виконавчий збір), оскільки виконавчі провадження з виконання даних виконавчих документів об'єднані у зведене виконавче провадження.

Суд зазначає, що вказана постанова про арешт коштів боржника від 15.10.2015 (виконавче провадження №48822309) була направлена до установ банків (ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк»), що підтверджується долученими до пояснень відповідача 1 листами ПАТ «Укрсоцбанк» №10.5-186/37-147/3 від 21.10.2015 та ПАТ «Діамантбанк» №14583/25.1/3-01 від 27.10.2015.

При цьому, як вбачається з поданих Публічним акціонерним товариством "Діаматбанк" на запит суду документів, а саме виписки про рух коштів рахунку №26007300003009 за період з 02.07.2015 по 15.10.2015, боржником (Приватним підприємством "Компанія Ескадра") протягом вказаного періоду було здійснено 150 проводок на суму 398053,00 грн.; вхідний залишок станом на 15.10.2015 становить 0,00 грн.

Також, як вбачається з поданих Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на запит суду документів, а саме виписки по рахунку №26004011391400 за період з 02.07.2015 по 15.10.2015, боржником (Приватним підприємством "Компанія Ескадра") протягом вказаного періоду було здійснено банківські операції на суму 1113204,87 грн.; вихідний залишок станом на 15.10.2015 становить 1573,31 грн.

Наведені докази дають підстави для висновку, що протягом періоду з 02.07.2015 по 15.10.2015 у боржника були наявні грошові кошти у розмірі, достатньому для виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15 про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136027,24 грн., а також витрат пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн., в повному обсязі.

Разом з тим, як зазначає позивач та підтверджується поданими відповідачем 29.07.2016 документами, рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15 виконано лише частково, у розмірі 1170,73 грн. та 15,57 грн., а отже невиконаним дане рішення є на суму 137561 грн. 48 коп.

У вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

Аналогічних правових висновків дійшов Вищий арбітражний суд України у п.п. 6, 9 Роз'яснення «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 № 02-5/215 в редакції від 29.12.2007.

Суд зазначає, що наявні у справі докази дають підстави для висновку, що в період з моменту пред'явлення наказу №903/530/15-1, виданого Господарським судом Волинської області 16.06.2015, до виконання, до моменту фактичного накладення арешту на грошові кошти боржника (із надісланням такої постанови від 15.10.2015 про накладення арешту до установ банків для виконання) рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі №903/530/15 могло бути виконаним в повному обсязі, з огляду на наявність в цей період у боржника коштів у достатньому розмірі, що підтверджується виписками по його рахунку із відомостями про оборот коштів у розмірі, що перевищує спірний, натомість вказане рішення суду у справі №903/530/15 виконано лише частково, заборгованість боржника станом на час подання позову до суду та розгляду справи складає 137561 грн. 48 коп., які позивач вважає завданою йому відповідачем шкодою.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за приписами вказаної статті, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки;

- шкоди;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою;

- вини.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд зазначає, що дана норма є спеціальною, тобто в ній передбачені особливості, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності. До таких особливостей відносяться: а) суб'єктний склад заподіювачів шкоди: органи державної влади, яка відповідно до ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи влади Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування, якими відповідно до положень ст. 140 Конституції України є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; б) завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень: 1) діяння, які можуть мати різноманітні види та форми (накази, розпорядження, вказівки або інші владні приписи, які підлягають обов'язковому виконанню фізичними та юридичними особами, яким вони адресовані), 2) протиправна бездіяльність; в) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю; г) відсутність необхідності доведення вини.

Так, незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.03.2016 у справі №903/530/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016, при рогляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" на бездіяльність другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, останню задоволено: визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у ході виконавчого провадження № 47979060, щодо несвоєчасного накладення арешту на розрахункові рахунки боржника №26007300003009, 26057300000698, 26040300000467, що відкритті у ПАТ «Діамантбанк» (код фінансової установи 320854) та не направлення даної постанови від 06.08.2015 та реєстру платіжних вимог від 10.09.2015 до установи банку. визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у ході виконавчого провадження № 47979060, щодо несвоєчасного накладення арешту на розрахункові рахунки боржника № 26004011391400, 26052011391429, що відкритті у ПАТ «Укрсоцбанк» (код фінансової установи 300023) та не направлення даної постанови від 06.08.2015 та реєстру платіжних вимог від 10.09.2015 до установи банку.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 30 даного Закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд зазначає, що станом на момент подання позову до суду та розгляду справи судом виконавче провадження з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015, виданого Господарським судом Волинської області триває: даний виконавчий документ в порядку п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу не повернуто у зв'язку з відсутністю у боржника майна, зазначене виконавче провадження не закінчено, а отже позивач не втратив права та можливості на отримання належних йому сум за вказаним виконавчим документом під час здійснення відповідачем виконавчого провадження з його примусового виконання.

Більше того, як встановлено судом, 20.11.2015, за наслідками виявлення заступником начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції інших рахунків боржника, ним винесено постанову про арешт коштів боржника (виконавче провадження №48822309), що містяться на рахунках у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що належать боржнику Приватному підприємству "Компанія Ескадра" у межах суми звернення стягнення 249221,38 грн. (копія постанови долучена до пояснень відповідача 1, поданих 29.07.2016).

За таких обставин, за умови існування відкритого виконавчого провадження з виконання наказу № 903/530/15-1 від 16.06.2015 , виданого Господарським судом Волинської області, в межах якого існує імовірна можливість виконання боржником свого зобов'язання, зокрема, у випадку виявлення державним виконавцем майна такого боржника чи надходження на його рахунки грошових коштів, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин завдання йому шкоди внаслідок незаконної бездіяльності відповідача , а позов є передчасним, оскільки завдання органом державної виконавчої служби шкоди стягувачеві у виконавчому провадженні (з огляду на заявлені підстави позову) може мати місце виключно у разі відсутності будь-яких умов для можливості виконання в межах такого виконавчого провадження боржником своїх зобов'язань, підтверджених відповідним судовим рішенням, зокрема, за наслідками закінчення виконавчого провадження/встановлення відсутності будь-якого майна та повернення виконавчого документу стягувачеві тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2015 у справі №906/270/15.

При цьому, суд зазначає, що існування вказаної можливості виконання рішення суду у даному випадку слід розглядати саме в межах відкритого виконавчого провадження, водночас у випадку повернення виконавчого документу стягувачу у разі, коли у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, та відповідно потенційне право стягувача на повторне звернення до державної виконавчої служби не може бути перешкодою для реалізації права стягувача на відшкодування шкоди, завданої державним виконавцем у разі, якщо в межах виконавчого провадження, яке було таким чином закінчене, державним виконавцем було допущено дії чи бездіяльність, внаслідок яких примусове виконання рішення стало неможливим (у межах такого виконавчого провадження). Тобто, мова йде, про можливість примусового виконання рішення суду в межах відкритого виконавчого провадження (яке повинне бути здійснене протягом встановлених законом строків), а не про безкінечну ймовірність такого виконання у майбутньому при повторних звернення до державного виконавця стягувачем.

Крім того, суд зазначає, що законом визначені строки здійснення виконавчого провадження, а отже винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у разі, коли у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, є обов'язком виконавця, та відповідна бездіяльність останнього може бути предметом оскарження.

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати доведеними обставини завдання позивачеві шкоди відповідачем 1 внаслідок невиконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 903/530/15.

Окрім того, суд зазначає наступне.

За змістом п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у розгляді позовів про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", статті 1174 Цивільного кодексу України, маючи на увазі, що в таких випадках відповідачами можуть бути відповідні органи Державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України, і враховуючи викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239), зокрема в пункті 9 цього роз'яснення.

Згідно з п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 № 02-5/215 в редакції від 29.12.2007, шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Отже, при вирішенні зазначених спорів господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача.

В той же час, за змістом ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з п. 38, 39 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

Таким чином, відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, відбувається шляхом стягнення з державного бюджету відповідної суми відшкодування, а не з рахунку органу Державної казначейської служби України.

За таких обставин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, фактично є лише виконавцем судового рішення про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, який не є, однак, у випадку доведення позивачем обставин неправомірності рішень, дій, бездіяльності органу державної влади (в даному випадку орган державної виконавчої служби), особою, яка таку шкоду завдала.

При цьому, суд зазначає, що Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 № 02-5/215 викладено в редакції від 29.12.2007, тоді як Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників прийнято значно пізніше, а отже наведені вище Роз'яснення Вищого арбітражного суду України не враховують специфіки механізму відшкодування шкоди за ст. 1173 Цивільного кодексу України в порядку більш пізнього Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі про стягнення шкоди обґрунтовано незаконною бездіяльністю Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, що мала наслідком невиконання рішення суду в повному обсязі. При цьому, будь-яких доводів щодо дій/бездіяльності/тощо саме Державної казначейської служби України, до якої позивачем також заявлено позов та яку позивач визначив співвідповідачем у даній справі, позивачем суду не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача 2, про стягнення 137561 грн. 48 коп.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, з огляду на недоведеність викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" до Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області та Державної казначейської служби України про стягнення 137561 грн. 48 коп. шкоди не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" до Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області та Державної казначейської служби України про стягнення 137561 грн. 48 коп. шкоди відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.08.2016

Суддя І.М. Отрош