Рішення

від 19.08.2016 по справі 911/2188/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2016 р. Справа № 911/2188/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Приватного підприємства «Цегляр»

про стягнення 35 881,46 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 5721/09-03 від 08.09.2015);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства «Цегляр» (далі - відповідач) про стягнення 35 881,46 грн заборгованості, з яких: 16 491,20 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 3 366,96 грн боргу за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 6 940,28 грн пені за спожиту активну електричну енергію, 418,90 грн пені за спожиту реактивну електроенергію, 7 624,15 грн інфляційних втрат за спожиту активну електричну енергію, 556,30 грн інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію, 401,66 грн 3 % річних за спожиту активну електричну енергію, 82,01 грн 3 % річних за спожиту реактивну електричну енергію. Крім того, позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заявлено клопотання про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на все майно боржника, що належить або може належати йому на праві власності, в тому числі на майновий комплекс за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Пединівка, вул. Леніна, 33, яке залишено без розгляду судом, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подання клопотання про забезпечення позову.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2188/16, розгляд справи призначено на 29.07.2016.

12.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 12.07.2016, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Приватного підприємства «Цегляр» (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 92). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою «за даною адресою не існує».

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибувВ» , „адресат відсутнійВ» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2016 розгляд справи відкладено на 19.08.2016.

У судовому засідання 19.08.2016 представник позивача повністю підтримав позов.

Відповідач в судові засідання 29.07.2016 та 19.08.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» в особі Звенигородського РЕМ (Постачальник) та Приватним підприємством «Цегляр» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 137, за умовами якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача в межах дозволеної потужності (200 кВт), величини якої по об'єктах споживача визначені в п. 6 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені договором.

Відповідно до п.п. 1, 3 додатку № 3 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків на протязі п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду.

На виконання договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 позивач за період з 01.07.2015 по 15.06.2016 поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 52 024,28 грн та за період з 01.09.2014 по 15.06.2016 поставив відповідачу реактивну електричну енергію на загальну суму 3 366,96 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунки-фактури (а.с. 34-35), які залишено останнім без оплати у повному обсязі.

Відповідач за отриману від позивача активну та реактивну електричну енергію не розрахувався повністю, сплативши позивачу 35 533,08 грн боргу за активну електроенергію, решту боргу не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 склав 16 491,20 грн (52 024,28 грн - 35 533,08 грн), а борг відповідача перед позивачем за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 склав 3 366,96 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 16 491,20 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 3 366,96 грн боргу за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 6 940,28 грн пені за активну електричну енергію, 418,90 грн пені за спожиту реактивну електроенергію, 7 624,15 грн інфляційних втрат за спожиту активну електричну енергію, 556,30 грн інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію, 401,66 грн 3 % річних за спожиту активну електричну енергію, 82,01 грн 3 % річних за спожиту реактивну електричну енергію.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 позивач за період з 01.07.2015 по 15.06.2016 поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 52 024,28 грн та за період з 01.09.2014 по 15.06.2016 поставив відповідачу реактивну електричну енергію на загальну суму 3 366,96 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем; відповідач за отриману від позивача активну та реактивну електричну енергію не розрахувався повністю, сплативши позивачу 35 533,08 грн боргу за активну електроенергію, решту боргу не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 склав 16 491,20 грн (52 024,28 грн - 35 533,08 грн), а борг відповідача перед позивачем за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 склав 9 396,87 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 491,20 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 та 3 366,96 грн боргу за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати активної електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, позивачем за період з 14.12.2015 по 14.06.2016 нараховано 6 940,28 грн пені. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати реактивної електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, позивачем за період з 14.12.2015 по 14.06.2016 нараховано 418,90 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, постачальник електричної енергії здійснює нарахування на суму загального боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3 % річних і встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п. 20 додатку № 3 до договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданих ним розрахунках пені (а.с. 18-20, 25-27), арифметично вірний розмір пені за спожиту активну електричну енергію, нарахованої за період з 14.12.2015 по 14.06.2016 складає загалом 6 940,28 грн пені, а арифметично вірний розмір пені за спожиту реактивну електричну енергію, нарахованої за період з 14.12.2015 по 14.06.2016 складає загалом 418,90 грн пені. Відтак, вимоги про стягнення 6 940,28 грн пені за спожиту активну електричну енергію, 418,90 грн пені за спожиту реактивну електроенергію підлягає задоволенню судом повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати активної електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року нараховано 7 624,15 грн інфляційних втрат та 401,66 грн 3 % річних за період з 22.07.2015 по 14.06.2016. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати реактивної електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, позивачем за період з жовтня 2014 року по травень 2016 року нараховано 556,30 грн інфляційних втрат та 82,01 грн 3 % річних за період з 21.10.2014 по 14.06.2016.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданих розрахунках інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 21-23, 28-30), арифметично вірний розмір інфляційних втрат за спожиту активну електричну енергію, нарахованих за період з липня 2015 року по травень 2016 року та 3 % річних, нарахованих за період з 22.07.2015 по 14.06.2016 становить загалом 7 624,15 грн інфляційних втрат та 401,66 грн 3 % річних; арифметично вірний розмір інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію, нарахованих за період з з жовтня 2014 року по травень 2016 року та 3 % річних, нарахованих за період з 21.10.2014 по 14.06.2016 становить загалом 556,30 грн інфляційних втрат та 82,01 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 7 624,15 грн інфляційних втрат за спожиту активну електричну енергію, 556,30 грн інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію, 401,66 грн 3 % річних за спожиту активну електричну енергію, 82,01 грн 3 % річних за спожиту реактивну електричну енергію підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 16 491,20 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 3 366,96 грн боргу за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 6 940,28 грн пені за спожиту активну електричну енергію, 418,90 грн пені за спожиту реактивну електроенергію, 7 624,15 грн інфляційних втрат за спожиту активну електричну енергію, 556,30 грн інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію, 401,66 грн 3 % річних за спожиту активну електричну енергію, 82,01 грн 3 % річних за спожиту реактивну електричну енергію є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Цегляр» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 92; ідентифікаційний код 34503265) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18002, м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Гоголя, буд. 285; ідентифікаційний код 22800735) в особі Звенигородського району електричних мереж (20200, Черкаська обл., Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 87; ідентифікаційний код 25204637) 16 491 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто одну гривню) 20 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 3 366 (три тисячі триста шістдесят шість гривень) 96 коп. боргу за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 137 від 08.10.2013, 6 940 (шість тисяч дев'ятсот сорок гривень) 28 коп. пені за спожиту активну електричну енергію, 418 (чотириста вісімнадцять гривень) 90 коп. пені за спожиту реактивну електроенергію, 7 624 (сім тисяч шістсот двадцять чотири гривні) 15 коп. інфляційних втрат за спожиту активну електричну енергію, 556 (п'ятсот п'ятдесят шість гривень) 30 коп. інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію, 401 (чотириста одну гривню) 66 коп. 3 % за спожиту активну електричну енергію, 82 (вісімдесят дві гривні) 01 коп. 3 % річних за спожиту реактивну електричну енергію та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 22.08.2016

Суддя П.В.Горбасенко