Рішення

від 19.08.2016 по справі 911/1947/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2016 р. Справа № 911/1947/16

За позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації

до першого відповідача ОСОБА_1 освіти Броварської районної державної адміністрації

та до другого відповідача ОСОБА_2 підприємства В«Автомобільна школа «ѳгма 1В»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гоголівської ОСОБА_3 ступенів

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути нежитлове приміщення

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_4 (посв. № 036797 від 21.12.2015);

від позивача: не з'явилися;

від відповідача 1: не з'явилися;

від відповідача 2: ОСОБА_5 (дов. б/н від 29.06.2016);

від третьої особи: не з'явилися.

Обставини справи:

Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 освіти Броварської районної державної адміністрації (далі - перший відповідач) та ОСОБА_2 підприємства В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» (далі - другий відповідач) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади № 1/А від 01.09.2012 з моменту його укладення, зобов'язання ОСОБА_2 підприємства В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» повернути за актом приймання-передачі ОСОБА_1 освіти Броварської районної державної адміністрації нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., с. Гоголів, вул. Київська, 167, загальною площею 49,8 кв.м.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2016 порушено провадження у справі № 911/1947/16, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гоголівську ОСОБА_3 ступенів, призначено розгляд справи на 01.07.2016.

01.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника першого відповідача надійшла заява про визнання позову (вх. № 13575/16 від 01.07.2016), згідно якої останній визнав позовні вимоги у повному обсязі, яку прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2016 розгляд справи № 911/1947/16 відкладено на 15.07.2016.

01.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.07.2016 (вх. № 13582/16 від 01.07.2016), згідно якої останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2016 розгляд справи № 911/1947/16 відкладено на 05.08.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2016 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 19.08.2016.

У судовому засіданні 19.08.2016 представник прокуратури підтримав позовні вимоги повністю, представник другого відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Позивач, перший відповідач та третя особа в судове засідання 19.08.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка позивача, першого відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників позивача, першого відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та другого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2012 між ОСОБА_1 освіти Броварської районної державної адміністрації (Орендодавець) та ОСОБА_2 підприємством В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади № 1/А.

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 3.2. та 11.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., с. Гоголів Броварського району, вул. Київська, 167 загальною площею 49,8 кв.м. на 1 поверсі, вартість якого визначена згідно оцінки і становить за експертною оцінкою (залишкова вартість 82 400 грн). Нежитлове приміщення передається в оренду з метою: для розташування класу «Правил дорожнього руху, основ безпеки руху та будови й експлуатації транспортних засобів», де проводитимуться учбові заняття з цих предметів.

Нежитлове приміщення передається орендарю з устаткуванням (за його наявності) згідно з актом приймання-передачі, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Орендна плата перераховується орендодавцю з 01 вересня 2012 року становить 686,70 грн, щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця.

Договір укладено строком на один рік, що діє з 01.09.2012 до 01.09.2013 включно.

01.09.2012 перший відповідач передав, а другий відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., с. Гоголів Броварського району, вул. Київська, 167 загальною площею 49,8 кв.м. на 1 поверсі, про що сторони відповідно склали акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.09.2012 (а.с. 23 на звороті).

30.08.2013 відповідачі уклали додаткову угоду № 1 до договору № 1/А від 01.09.2012, відповідно до змісту якої сторони відповідного правочину домовились продовжити термін дії договору оренди до 01.09.2014.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області зазначив, що за результатами опрацювання відповідною прокуратурою інформації з Броварської районної державної адміністрації встановлено порушення вимог законодавства України щодо збереження мережі закладів освіти, відчуження їх майна, використання приміщень для цілей, не пов'язаних з освітніми процесами та дозвіллям дітей.

В обґрунтування недійсності укладеного між відповідачами договору оренди, прокурор зазначив, що передача в оренду нежитлового приміщення Гоголівської ОСОБА_3 ст., яка є об'єктом освіти державної власності та фінансується з державного бюджету, для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: положенням частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту".

Прокурор також зазначив про те, що для здійснення навчально-виховної діяльності необхідна наявність ліцензії, якої другий відповідач не має, а тому спірне приміщення використовується ПП В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» всупереч вимогам закону не за цільовим призначенням, а для власних комерційних цілей.

З огляду наведеного керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації просить суд, зокрема, визнати недійсним з моменту укладення договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади № 1/А від 01.09.2012.

Другий відповідач, заперечуючи проти заявлених прокуратурою позовних вимог, посилається на те, що прокурором не обґрунтовано, які саме інтереси держави були порушені при укладенні спірного договору, та які негативні наслідки для держави спричиняє відповідний правочин.

Водночас, другий відповідач зазначив про дотримання ним усіх умов договору відповідно до вимог законодавства, а саме сплату орендних, комунальних платежів, страхування орендованого майна, утримання спірного приміщення, що жодним чином не суперечить ані інтересам держави, ані інтересам органів місцевого самоврядування, ані самій школі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.

Частинами 1 та 2 ст. 11, ст. 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Прокурор, посилаючись на недійсність спірного договору оренди, зазначив про його невідповідність положенням ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до ст. 18, ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Поряд з тим, згідно положення частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5, пункту "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Водночас, згідно частини 1 статті 63 Закону України "Про освіту", що кореспондує з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що об'єкти освіти включають в сукупності всі вищевказані складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а тому приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням не підлягають та не можуть бути об'єктами оренди заклади освіти, як цілісні майнові комплекси, а не складові частини таких об'єктів освіти.

Поряд з тим, згідно частин 1, 4 статті 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Так, згідно підпункту 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" (в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору) передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Водночас, відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку, що чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи положення про відділ освіти Броварської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови адміністрації від 08.05.2015 № 217, відділ освіти є структурним підрозділом райдержадміністрації, який в межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства у сфері освіти, наукової, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також з питань мовної політики та здійснює контроль за їх реалізацією.

Зі змісту спірного договору оренди слідує, що в оренду було передано частину нежитлового приміщення Гоголівської ОСОБА_3 ст., як складовий елемент матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку, що спірне нерухоме прийміщення могло бути об'єктом оренди, виходячи з положень статті 61 Закону України "Про освіту" та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", а тому доводи прокурора щодо того, що спірне приміщення є об'єктом освіти загальнодержавного значення та не може бути передане в оренду, є безпідставними.

До того ж, приписами статей 32, 33, 34, 36 ГПК України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, прокурор не надав суду жодних доказів того, що орендоване другим відповідачем нежитлове приміщення необхідне для використання у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності Гоголівської ОСОБА_3 ст, а використання цього приміщення для здійснення господарської діяльності ПП В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються та працюють у відповідному навчальному закладі, а також ускладнює чи робить неможливим надання освітніх послуг.

Водночас, згідно звернення другого відповідача до начальника відділу освіти Броварської районної державної адміністрації про отриманні погодження в оренду (а.с. 131), заняття в автошколі, в переданому в оренду приміщенні, що знаходиться в приміщенні Гоголівської ОСОБА_3 ступенів проводяться у вечірній час з 18-00 по 20-30 та у вихідні дні з 10-00 по 12-30, тобто в позаурочний час, що не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу.

З огляду вищенаведеного суд дійшов висновку, що використання другим відповідачем спірного орендованого приміщення не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу, а також сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкта освіти.

За таких обставин, оскільки передане в оренду другому відповідачу нежитлове приміщення є лише складовою частиною Гоголівської ОСОБА_3 ступенів, а не самим об'єктом освіти, та не використовується останнім в навчально-виховному процесі, у той час як доказів того, що використання орендованого майна погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, прокурором не надано, суд дійшов висновку, про те що договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади № 1/А від 01.09.2012 не суперечить приписам законодавства.

Крім того, як вбачається з наданої другим відповідачем копії договору про співпрацю від 19.12.2014 (а.с. 147-149), укладеного між другим відповідачем та третьої особою, ПП В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» зобов'язалася надавати учням Гоголівської ОСОБА_3 ступенів навчально-методичну допомогу для засвоєння навчальної програми по вивченню правил і основ безпеки дорожнього руху.

Посилання ж прокурора на невідповідність договору оренди положенням п. 3.19. ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу", затверджених постановою МОЗ України від 14.08.2001 № 63, оцінюються судом критично, оскільки мета підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів передбачає надання атестованими у передбаченому законом порядку спеціалістами бажаючим особам знань та певного виду кваліфікації, а поняття навчально-виховного процесу включає в себе широкий спектр відносин з надання та отримання певних видів знань і вмінь.

Отже, доводи прокурора щодо того, що спірні приміщення не могли бути передані в оренду другому відповідачу, оскільки їх використання ПП В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» не пов'язане з навчально-виховним процесом, є необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу прокурора про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади № 1/А від 01.09.2012 з моменту його укладення доказово необґрунтованою та нормативно безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги прокурора про зобов'язання ОСОБА_2 підприємства В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» повернути за актом приймання-передачі ОСОБА_1 освіти Броварської районної державної адміністрації нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., с. Гоголів, вул. Київська, 167, загальною площею 49,8 кв.м., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, на яку як на підставу вищезазначеної вимоги посилається прокурор, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищевикладене, а також відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання ОСОБА_2 підприємства В«Автомобільна школа «ѳгма 1В» повернути за актом приймання-передачі ОСОБА_1 освіти Броварської районної державної адміністрації нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., с. Гоголів, вул. Київська, 167, загальною площею 49,8 кв.м. задоволенню не підлягає, тому що за своєю правовою природою є похідною від первісної (основної) позовної вимоги.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються судом на прокуратуру Київської області.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено: 22.08.2016

Суддя П.В.Горбасенко