Рішення

від 19.08.2016 по справі 925/829/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2016 р. Справа № 925/829/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка, вул. Радянська

до комунального підприємства «Софіївське», Черкаська область, Золотніський рай он, с. Софіївка, вул. Садова, 5

про стягнення 40 881,92 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за нот. посвідченою довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю.

В судовому засіданні присутній сільський голова с. Софіївки ОСОБА_4

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача КП «Софіївське» про стягнення 30130 грн. боргу та 10751,92 грн. пені за договором про надання послуг на вивезення побутового сміття. Представник позивача вимоги підтримав. Надано для огляду оригінали технічних паспортів на трактор та два причепа ПТС, якими вивозиться сміття.

Представник відповідача позов визнав та вказав, що підприємство має заборгованість за надані послуги. Послуги отримані і претензій стосовно якості, об'єму та вартості послуг немає. Розрахунок за договором буде проведено за рішенням суду.

Сільський голова в судовому засіданні пояснив, що стосовно присвоєння статутних документів та печаток КП «Софіївське» порушено кримінальну справу. Надано витяг з реєстру про наявність кримінального провадження. Сільська рада надала паспорт сміттєзвалища та документи на спірну земельну ділянку.

Прокуратура Золотоніського району повідомила суд про результати розслідування кримінальної справи №12015250150001487 від 04.12.2015р. по ст. 357 КК України. Розслідування не закінчено, вирок у справі відсутній.

На запитання головуючого присутні учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

05.01.2015р. між КП «Софіївське» в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту (Замовник, відповідач у справі) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець, позивач у справі) укладено договір про надання послуг.

Виконавець ОСОБА_1 за завданням Замовника КП «Софіївське» зобов'язався протягом визначеного строку надати послуги по розміщенню причепа для збору сміття та послуги по вивезенню сміття у визначене місце.

Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги.

Замовник виплачує в день 50 грн. за використання причепу виконавця (позивача) для збору сміття, та 330 грн. за одне вивезення сміття у вказане місце, згідно рахунку-фактури (п. 3.1. договору, а.с. 7).

Між сторонами підписано Акт звірки заборгованості станом на 01.11.2015р. (а.с. 8). Борг на користь позивача складає 30130 грн., що є предметом спору. Відповідач не висловив претензій стосовно якості, вартості, об'ємі наданих та спожитих відповідачем послуг.

Позивачем були виставлені рахунки за вивезення сміття та використання причепа:

- №401 від 03.04.2015р. за січень-березень 2015р. - 4290 грн. (а.с. 9);

- №402 від 03.04.2015р. за січень-березень 2015р. - 4250 грн. (а.с. 10);

- №701 від 03.07.2015р. за квітень-червень 2015р. - 4550 грн. (а.с. 11);

- №702 від 03.04.2015р. за квітень-червень 2015р. - 4620 грн. (а.с. 12);

- №1001 від 02.10.2015р. за липень-вересень 2015р. - 4600 грн. (а.с. 13);

- №1002 від 02.10.2015р. за липень-вересень 2015р. - 4620 грн. (а.с. 14);

- №1003 від 31.10.2015р. за жовтень 2015р. - 1550 грн. (а.с. 15).

Між сторонами були підписані без зауважень акти прийому-виконання робіт:

№1 від 30 січня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1320 грн. (а.с. 16);

№2 від 30 січня 2015р. (оренда причепа) на суму 1300 грн. (а.с. 17);

№3 від 28 лютого 2015р. (вивезення сміття) на суму 1320 грн. (а.с. 18);

№4 від 28 лютого 2015р. (оренда причепа) на суму 1400 грн. (а.с. 19);

№5 від 31 березня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1650 грн. (а.с. 20);

№6 від 31 березня 2015р. (оренда причепа) на суму 1550 грн. (а.с. 21);

№7 від 30 квітня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1320 грн. (а.с. 22);

№8 від 30 квітня 2015р. (оренда причепа) на суму 1500 грн. (а.с. 23);

№9 від 30 травня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1650 грн. (а.с. 24);

№10 від 30 травня 2015р. (оренда причепа) на суму 1550 грн. (а.с. 25);

№11 від 30 червня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1650 грн. (а.с. 26);

№12 від 30 червня 2015р. (оренда причепа) на суму 1500 грн. (а.с. 27);

№13 від 31 липня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1650 грн. (а.с. 28);

№14 від 31 липня 2015р. (оренда причепа) на суму 1550 грн. (а.с. 29);

№15 від 31 серпня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1650 грн. (а.с. 30);

№16 від 31 серпня 2015р. (оренда причепа) на суму 1550 грн. (а.с. 31);

№17 від 30 вересня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1320 грн. (а.с. 32);

№18 від 30 вересня 2015р. (оренда причепа) на суму 1500 грн. (а.с. 33);

№19 від 31 жовтня 2015р. (вивезення сміття) на суму 1650 грн. (а.с. 34);

№20 від 31 жовтня 2015р. (оренда причепа) на суму 1550 грн. (а.с. 35).

Розрахунок за спожиті послуги з позивачем не проведено, що підтвердили учасники процесу.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності з відповідною реєстрацією в ЄДР, та вчиняє дії з метою отримання прибутку.

Відповідач є самостійною юридичною особою та суб'єктом господарювання на ринку послуг в Україні.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані гл. 63 Цивільного кодексу України. Договір про надання послуг від 05.01.2015р. не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 Цивільного кодексу України).

Суд не акцентує окрему увагу на відносинах оренди причепа, оскільки ці дії комплексно охоплюються відносинами надання послуг зі збору та вивезення сміття.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового, двостороннього, оплатного, строкового, консенсуального договору. В даному провадженні спір про внесення змін до умов договору - відсутній.

Згідно частини 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем надані Відповідачу послуги по використанню причепу для трактора як рухомого місця збору сміття та послуги по вивезенню сміття на звалище в обумовлене місце. Замовник не розрахувався за надані послуги на загальну суму 30130 грн. до цього часу за період з липня 2015р. по травень включно 2016р. Суд вважає, що строк оплати за надані послуги вже настав з прийняттям відповідачем робіт та послуг. Відповідач не навів суду вагомих підстав не проводити розрахунок за спожиті послуги. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 30130 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку прострочення Замовником строку оплати платежу у встановлений цим договором строк, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі наявного прострочення грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 10751,92 грн. пені, яку просить стягнути з Відповідача. Позивачем враховано періоди нарахування з урахуванням прострочення платежу, облікової ставки НБУ за спірний період.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга-Закон» за період з 15.07.2015р. по 15.07.2016р. Сторони не заявили про застосування строку позовної давності до спірних відносин. Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 10751,92 грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 378,00 грн. судового збору .

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Софіївське», Черкаська область, Золотніський рай он, с. Софіївка, вул. Садова, 5, код ЄДРПОУ 32908028, номер рахунку в банку невідомий

на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка, вул. Радянська, код НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

30130 грн. основного боргу, 10751,92 грн. пені та 1378 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 22.08.2016р.

Суддя Г.М. Скиба