Ухвала

від 18.08.2016 по справі 802/163/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/163/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

18 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача: Васькевич Сніжани Сергіївни;

представника відповідача: Устинової Інесси Павлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Липовецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у Вінницької області до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Липовецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборогованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року даний позов задовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неповне з'ясування обставин у справі, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" зареєстроване виконавчим комітетом районної Ради народних депутатів 30.03.1995 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 197167 (а.с.12), взято на облік в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому районі, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с.10) та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Станом на 01.01.2016 року за ПАТ "Турбівський каоліновий завод" рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в загальній сумі 22 381,64 грн. за період травень-грудень 2015 року.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період травень-грудень 2015 року (а.с. 13, 16, 19-20).

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

За змістом п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;) (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).

Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що позивачем відповідачу направлялись розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у визначений строк, однак ПАТ "Турбівський каоліновий завод" своїх зобов'язань щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій не виконувало.

Неналежне виконання ПАТ "Турбівський каоліновий завод" вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних виплат.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не було зупинено провадження у справі з підстав оскарження розрахунків на підставі яких здійснено нарахування пільгових пенсій за Списком № 2 громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 колегія суддів зазначає наступне.

Предметом розгляду у справі № 802/773/13-а є правильність призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також визнання протиправним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам з січня 2013 року, в той час як в даній справі предметом є стягнення з ПАТ "Турбівський каоліновий завод" невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних виплат пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за період травень-грудень 2015 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта, що станом на час розгляду справи, а ні рішення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а ні розрахунки за період травень-грудень 2015 року не були скасовані відповідними судовими рішеннями.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до Липовецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в розмірі 22381,64 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 серпня 2016 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.