Постанова

від 30.08.2018 по справі 802/163/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року

Київ

справа №802/163/16-а

адміністративне провадження №К/9901/34518/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства Турбівський каоліновий завод (далі - ПАТ) на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (судді Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б., Сапальова Т.В.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Липовецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Липовецьке управління ПФУ) до ПАТ про стягнення заборгованості, -

встановив:

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 12 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року, задовольнив позовні вимоги і стягнув з ПАТ на користь Липовецького управління ПФУ заборгованість зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 22 381 грн 64 коп.

На адресу суду першої інстанції надійшла заява Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Іллінецьке управління ПФУ) з проханням замінити позивача Липовецьке управління ПФУ на його правонаступника - Іллінецьке управління ПФУ; визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений трьохмісячний строк для пред'явлення виконавчого листа № 802/163/16-а, виданого 07 квітня 2017 року, до виконання. Прохання обґрунтувало тим, що через значну завантаженість та реорганізацію пенсійних органів не змогло вчасно звернутися до державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення.

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 08 червня 2017 року у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовив.

Своє рішення обґрунтував тим, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився ще до початку проведення реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України, у тому числі Липовецького управління ПФУ, а тому позивач у справі з 18 серпня 2016 року (набрання законної сили рішення суду першої інстанції) мав можливість отримати виконавчий лист. З покликанням на можливість заміни сторони правонаступником лише під час розгляду справи, відмовив також у задоволенні заяви про заміну позивача його правонаступником.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 серпня 2017 року ухвалу суду першої інстанції скасував та постановив нове рішення про поновлення управлінню ПФУ строку пред'явлення виконавчого листа від 07 квітня 2017 року № 802/163/16-а до виконання.

Покликався на те, що станом на 18 серпня 2016 року, тобто на дату, коли набрала законної сили постанова суду першої інстанції від 12 квітня 2016 року, діяв Закон України від 21 квітня 2009 року № 606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-XIV), за положеннями пункту 2 частини першої статті 22 якого виконавчі документи подібні до того, який виданий у цій справі, пред'являються до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згодом на підставі Закону України від 02 червня 2016 № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VІІІ), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи, за якими стягувачами є держава або державний орган, пред'являються до виконання упродовж трьохмісячного строку. В аспекті цих положень закону звертає увагу, що скорочені строки пред'явлення виконавчого документа до виконання були запроваджені пізніше, після того як набрало чинності рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист.

Надав значення постанові Уряду України № 988 про реорганізацію Липовецького управлінням ПФУ шляхом приєднання його до Іллінецького управління ПФУ та передавальному акту від 30 березня 2017 року, підписаного комісією припинення діяльності Липовецького управління ПФУ, на підставі яких Іллінецьке управління ПФУ стало правонаступником реорганізованого Липовецкого управління ПФУ і лише тоді набуло правоможності пред'явити виконавчий документ до виконання.

Послався суд й на те, що процесуальне законодавство не містить переліку поважних причин для поновлення пропущеного строку, тому розсуд стосовно того, які обставини чи умови належить визнати такими, що об'єктивно завадили вчасно пред'явити виконавчий документ до виконання, залежить від їхнього обсягу, характеру та якості. На думку суду, поважними причинами можна вважати чинники, які не залежали від волі стягувача. З прив'язкою до обставин цієї справи визнав, що факт отримання виконавчого листа 12 квітня 2017 року після того, як сплинув строк пред'явлення його до виконання (19 листопада 2016 року), і відсутність можливості отримати його раніше є тими причинами, що не залежали від волі стягувача і мають визнаватися поважними для поновлення пропущеного строку.

ПАТ не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і подало касаційну скаргу про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказує, що початок реорганізації органів Пенсійного фонду України не припадав на закінчення граничного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а звідси - стягувач мав достатньо часу у строк встановлений законом звернутися із заявою про видачу виконавчого листа. Зазначає також, що у матеріалах справи немає доказів про бездіяльність або навмисні дії суду першої інстанції спрямовані на створення перешкод для своєчасного виконання судового рішення. Названі судом апеляційної інстанції поважні причини пропуску строку вважає такими, що суперечать принципу правової визначеності та праву на справедливий суд.

Верховний Суд переглянув судові рішення в межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди встановили, що Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 12 квітня 2016 року у справі № 802/163/16-а задовольнив позов Липовецького управління ПФУ про стягнення з ПАТ заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 22 381 грн 64 коп.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 серпня 2016 року постанову суду залишив без змін.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі листи, що видаються судами, пред'являються до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з вимогами пункту 6 статті 12 Закону № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Іллінецьке управління ПФУ причинами пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання називає отримання виконавчого листа у справі № 802/163/16-а 12 квітня 2017 року, строк пред'явлення до виконання якого закінчився 19 листопада 2016 року. Пред'явити цей документ до виконання з дотриманням строків об'єктивно не було змоги через причини, що відображені в оскарженій ухвалі суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи судами) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отож, стягувач має право на поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання за умови, якщо пред'явити цей документ до виконання вчасно йому завадили поважні причини, які в свою чергу залежать від обстановки та обставини, які зумовили їх виникнення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012, зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У цій справі суд апеляційної інстанції послався на те, що виконавчий лист було отримано вже після спливу строку його пред'явлення до виконання і реально у визначених законом часових межах не міг бути пред'явлений до виконання. Суд назвав причини, які завадили вчасно пред'явити цей документ до виконання, які з огляду на їхній зміст та трактування їх судом не можна визнати неповажними.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Турбівський каоліновий завод залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко