Рішення

від 22.08.2016 по справі 918/691/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 серпня 2016 р. Справа № 918/691/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи за позовом: Колективного підприємства "Володимирецький агропромбуд"

до відповідача: Володимирецької селищної ради

про визнання незаконним та скасування рішення

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 (паспорт);

Від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність від 17 червня 2016 року);

Від третьої особи (ОСОБА_1): не з'явився;

Від третьої особи (ОСОБА_2): ОСОБА_6 (довіреність від 17 серпня 2016 року);

Від третьої особи (ОСОБА_3): не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство "Володимирецький агропромбуд" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Володимирецької селищної ради про визнання незаконним та скасування пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Володимирецької селищної ради від 10 вересня 2015 року за №1356, позовні вимоги аргументувавши невідповідністю вказаних пунктів рішення нормам законів України, та порушенням права позивача на постійне користування землею.

Ухвалою суду від 26 липня 2016 року судом порушено провадження у справі №918/691/16, розгляд справи призначений на 08 серпня 2016 року.

05 серпня 2016 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої останній позовні вимоги не визнає.

Ухвалою суду від 08 серпня 2016 року судом залучено до участі у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 22 серпня 2016 року.

22 серпня 2016 року від третьої особи (ОСОБА_3М.) до суду надійшла заява, згідно змісту якої третя особа зазначає, що жодних претензій до позивача не має, та просить суд здійснювати розгляд справи без її участі.

22 серпня 2016 року від третьої особи (ОСОБА_1К.) до суду надійшла заява, згідно змісту якої третя особа зазначає, що жодних претензій до позивача не має, та просить суд здійснювати розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві на позов.

В судовому засіданні представник третьої особи (ОСОБА_2) зазначила, що жодних претензій до позивача не має, розгляд справи просить здійснювати на розсуд суду.

В судове засідання представники третіх осіб (ОСОБА_1 та ОСОБА_3) не з'явились, про місце дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність копій документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області №24 від 26 лютого 1998 року надано Володимирецькому районному БМО "Володимирець-райагробуд" в постійне користування земельну ділянку загальною площею 2,66 га в межах смт. Володимирець для розміщення основних виробничих, допоміжних будівель та споруд.

На виконання вказаного рішення Володимирецьким БМО"Володимирецьрайагробуд" оформлено державний акт на право постійного користування землею від 17 квітня 1998 року №112.

08 липня 2015 року КП "Володимирецький агропромбуд" звернулось до Володимирецької селищної ради з листом №17, відповідно до змісту якого позивач повідомив щодо розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення земельної ділянки в натурі, та як правонаступник Володимирецького БМО "Володимирецькийрайагробуд" позивач просив переоформити право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована в межах смт. Володимирець, вул. Будівельників 10, і виділена згідно рішення № 24 від 25 лютого 1998 року підприємству в постійне користування.

17 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання додаткових документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою.

Володимирецька селищна рада своїм рішенням № 1356 від 10 вересня 2015 року "Про розгляд клопотання КП "Володимирецький агропромбуд", пунктом 1 затвердила КП "Ворлодимирецький агропромбуд" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, загальною площею 2,5114 га, яка знаходиться в смт.Володимирець вул..Будівельників,10. А також п.п. 2-5 скасувала Державний акт на право постійного користування землею І-РВ №001926, виданий Володимирецькому БМО "Володимирецьрайагробуд", та передала земельну ділянку, площею 2,5114 га в землі запасу Володимирецької селищної ради. Відмовила КП "Володимирецький агропромбуд" в передачі земельної ділянки, площею 2,5114 га в постійне користування і передала дану земельну ділянку позивачу в оренду строком на п'ять років, з встановленням орендної плати.

Вказане рішення в частині пунктів 2-5 позивач вважає незаконним та просить скасувати оскільки на думку позивача пункти 2-5 вказаного рішення є такими, що порушують право позивача постійного користування земельною ділянкою, та суперечать нормам чинного законодавства.

Судом встановлено, що згідно наказу БМО "Володимирецьрайагробуд" №50 від 06 травня 1999 року та розпорядження голови райдержадміністрації про перереєстрацію від 07 травня 1999 року, Володимирецьке БМО "Володимирецьрайагробуд" перейменовано у ВАТ "Володимирецький агропромбуд" з наданням йому прав юридичної особи, з компетенцією згідно Статуту.

На підставі наказу КП "Володимирецький агропромбуд" № 79 від 06 серпня 1999 року та розпорядження голови райдержадміністрації про перереєстрацію, ВАТ "Володимирецький агропромбуд" перейменовано у КП "Володимирецький агропромбуд" з наданням йому прав юридичної особи, з компетенцією згідно Статуту.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 23 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 р.) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Земельний кодекс України (від 18.12.1990) не містив обмежень щодо кола підприємств, установ, організацій певної форми власності та/або статусу, в постійному користуванні яких можуть перебувати земельні ділянки, а от припинення їх діяльності було підставою для проведення відповідною радою припинення права користування землею.

Визначення таких підприємств, виключно які набувають права постійного землекористування встановлені нормою статті 92 Земельного кодексу України (від 25.10.2001), відповідно до частини 2 якої права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. При цьому, питання припинення права користування земельною ділянкою врегульовано статтею 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставами припинення такого права є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Втім, аналіз зазначених норм земельного законодавства дає підстави для висновку, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво.

Як зазначалось вище в 1998 році Володимирецьким БМО "Володимирецьрайагробуд" було отримано Державний акт серії 1-РВ № 001926 від 17 квітня 1998 р. на право постійного користування землею. В 1999 році, внаслідок реорганізації підприємства, всі його права та обов'язки перейшли до правонаступника - колективного підприємства "Володимирецький агропромбуд"

Згідно статті 34 діючого на той час Закону України "Про підприємства в Україні", у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) до правонаступника переходять всі майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

Таким чином, до КП "Володимирецький агропромбуд" перейшло право постійного користування земельною ділянкою відповідно до державного акту серії 1-РВ № 001926 від 17 квітня 1998 року, оскільки доказів припинення такого права як на момент реорганізації Володимирецького БМО "Володимирецьрайагробуд", так і після цього не надано (згідно ст. 27 діючого на той час Земельного кодексу), а чинне на той час законодавство не встановлювало винятків щодо неможливості переходу права постійного користування землею до правонаступника при переході майна, усіх прав та обов'язків реорганізованої юридичної особи.

Переоформлення державного акту на правонаступника не відбувалось. З введенням в дію нового Земельного кодексу України з 01 січня 2002 року, колективне підприємство "Володимирецький агропромбуд" позбавлялось можливості отримати земельні ділянки в постійне користування, оскільки за формою власності не відносилось до державних або комунальних підприємств.

Відповідно до п. 6 (в редакції Закону №2059-ІУ від 06.10.2004) Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005.

При цьому, відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 01 січня 2002 року до його переоформлення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених законодавчих приписів, слід дійти висновку, що набуття права постійного землекористування і існування (дія) такого права на момент введення в дію з 01 січня 2002 року нового Земельного кодексу є різними правовими поняттями.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не може набувати права постійного землекористуванні, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано Державний акт на право постійного землекористування (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного суду України від 26.09.2011 у цивільній справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Чинадіївської селищної ради).

Відтак, право постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту серії 1-РВ № 001926 від 17 квітня 1998 року, яке було набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втратилось для правонаступника Володимирецького БМО "Володимирецьрайагробуд" перетвореного в КП "Володимирецький агропромбуд", а зберігається до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.

Статтею 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Порядок припинення права користування земельними ділянками у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою, примусового припинення прав на земельну ділянку, припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, вилучення земельних ділянок для суспільних потреб регламентований ст.ст.142-144, 149 ЗК України. Даними нормами передбачено, що у всіх вищезазначених випадках припинення права користування земельною ділянкою провадиться шляхом прийняття рішення її власником (у даному випадку Володмирецькою селищною радою Рівненської області) про таке припинення.

Разом з тим, матеріали справи не містять рішення про припинення права користування КП "Володимирецький агропромбуд" земельною ділянкою по вул.. Будівельників в смт. Володимирець, загальною площею 2,5114 га, з підстав визначених у ст.. 141 ЗК України.

Відповідно до пункту 2.8. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року №6, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Статтею 124 ЗК України визначений порядок передачі земельних ділянок в оренду, який також був не дотриманий відповідачем.

Відповідно до статті 116 ЗК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином в порушення положень статті 141 Земельного кодексу України відповідачем прийнято рішення від 10 вересня 2015 року за №1356 "Про розгляд клопотання КП "Володимирецький агропромбуд", пункти 2-5 якого позбавляють право позивача на постійне користування земельною ділянкою.

У частині 3 статті 153 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Зазначене положення земельного законодавства узгоджується з приписами статей 393, 396 ЦК України, щодо забезпечення захисту права власності шляхом визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.

Статтею 13 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Зазначена норма також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб'єктів права власності і гарантує кожному захист його прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

У частині десятій статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з положеннями частини другої статті 318 ЦК України, усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пункти 2, 3, 4, 5 рішення Володимирецької селищної ради від 10 вересня 2015 року за №1356 "Про розгляд клопотання КП "Володимирецький агропромбуд" порушує законні права та інтереси позивача, та суперечить нормам чинного станом на час прийняття рішення законодавства, відтак вказані пункти є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги ті обставини, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд враховуючи положення статті 49 ГПК України, вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача.

Зокрема позивачем понесено судові витрати з оплати послуг адвоката в сумі 1 000,00 грн.. Вказані обставини підтверджуються договором про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді від 01 листопада 2015 року, акт виконаних робіт та платіжне доручення.

Таким чином судові витрати що складаються з 1 378,00 грн. судового збору та 1 000,00 грн. з оплати послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати пункти 2, 3, 4, 5 Рішення Володимирецької селищної ради від 10 вересня 2015 року за №1356 "Про розгляд клопотання КП "Володимирецький агропромбуд".

3. Стягнути з Володимирецької селищної ради Рівненської області (34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Володимирець, вул. Соборна 39, код ЄДРПОУ 04388113) на користь Колективного підприємства "Володимирецький агропромбуд" (34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Володимирець, вул. Будівельників 10, код ЄДРПОУ 03586118) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору, та 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

повне рішення складено 23 серпня 2016 року

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 6 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (34300, Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Будівельників, буд. 10);

3 - відповідачу рекомендованим (34300, Рівненська обл. смт. Володимирець, вул.Соборрна, 92);

4 - третій особі (34300, смт. Володимирець, вул. Паркова, 7);

5- третій особі (34300, смт. Володимирець, вул. 1 Травня, 52 а);

6- третій особі (34300, смт. Володимирець, вул. Б .Хмельницького, 63).