Ухвала

від 17.02.2011 по справі 2а-4355/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-4355/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 24 вересня 2010 року, представників відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 16 лютого 2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, прокуратури Артемівського району м. Луганська Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по адміністративній справі №2а-4355/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Лукея» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

03 червня 2010 року Приватне підприємство «Лукея», звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування рішення від 20 травня 2010року №0000022300/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 позовні вимоги ПП «Лукея» задоволені повністю.

Відповідач ОСОБА_4 податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини,що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач зазначає у скарзі, що судом не вірно застосовано норми права, а саме ст. 1,4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за №185/94-ВР та ст. 250 ГК України, що є підставою для скасування вказаної постанови.

Прокурор Артемівського району м. Луганська Луганської області виступаючи в інтересах держави, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення наявне в матеріалах справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

ПП «Лукея» згідно довідки № 289111 з ЄДРПОУ є юридичною особою, ідентифікаційний код 31719365 (а.с. 10,12). ПП «Лукея» перебуває на облік у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська як платник податків (а.с. 11).

6 травня 2010року ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Лукея» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2007 р. по 22.04.2010 р. по взаємовідносинах з нерезидентом ТОВ «СФИНКС» (Росія) по зовнішньоекономічним контрактам, за результатами якої складено акт перевірки № 192/2300/31719365 від 06.05.2010р. (а.с.26-41), згідно з яким позивачем допущені порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 185/94-ВР від 23.09.94 р., а саме:

- затримано на 584 дні отримання валютної виручки за експортований товар за контрактом від 28.01.2008 р. № 1/08,

- затримано на 605 днів отримання валютної виручки за експортований товар за контрактом від 09.02.2007 р. № 3/07,

- затримано на 575 днів отримання валютної виручки за експортований товар за контрактом від 09.11.2007 р. №7/07.

Вказаним актом перевірки донарахована пеня за порушення ст.1 Закону України № 185 по зовнішньоекономічним договорам від 28.01.2008 р. № 1/08, від 09.02.2007 р. № 3/07, від 09.11.2007 р. № 7/07, укладених з ТОВ «СФІНКС» (Росія, Ростовська обл., м. Каменськ-Шахтинський) в розмірі 5997372,0 грн..

На дату складання акта перевірки дебіторська заборгованість за даними договорами не погашена і становить: за контрактом від 28.01.2008 р. № 1/08 - 1 717 049,6 рос. руб. (328059,5 грн.), за контрактом від 09.02.2007 р. № 3/07 - 2 917 173,0 рос. руб. ( 582180,0 грн.), за контрактом від 09.11.2007 р. № 7/07 - 1 046 713,4 дол. США ( 5 087 131,83 грн.). (аркуш справи 26-39).

20 травня 2010 року відповідачем прийнято рішення № 0000022300/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме пені в сфері ЗЕД, на суму 5 997 372,0 грн.(а.с.13).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11 липня 2008 року між ПП «Лукея» та ТОВ «Сфинкс» (нерезидент) було, проведено звірення розрахунків, за результатами якого було складено Акт звірення розрахунків, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Сфинкс» (нерезидент) перед

ПП «Лукея» за вищевказаними контрактами складає 28930978,98 рос. руб. (а.с. 16).

Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до положень ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 2 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 12 травня 2009 року ПП «Лукея» до Арбітражного суду Ростовської області РФ було подано Вимогу про включення в реєстр вимог кредиторів ТОВ «Сфинкс» на суму 28930978,98 російських рублів. (аркуш справи 15).

Ухвалою Арбітражного суду Ростовської області від 23 червня 2009р. по справі № А53-27295/2008 вимоги ПП «Лукея» до ТОВ «Сфинкс» у сумі 28930978,98 російських рублів, було визнано обґрунтованою та включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «Сфинкс».(а.с. 77-78) В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що заборгованість ТОВ «Сфинкс» в сумі 28930978,98 російських рублів підтверджена первинними документами, не оскаржується тимчасовим керівником та боржником, тобто є безспірною заборгованістю, несплаченою лише завдяки неплатоспроможності боржника. Визнання судом першої та апеляційної інстанції ухвали Арбітражного суду Ростовської області в якості належного та допустимого доказу у даній справі узгоджується з приписами Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, підписаної як Україною, так і Російською Федерацією, й ратифікованою на Україні 19 грудня 1992 року. Рішенням Арбітражного суду Ростовської області РФ від 04.08.2009р. по справі № А53-27295/2008 визнано ТОВ «Сфинкс» банкрутом та відкрито конкурсне провадження(аркуш справи 79-83).

З огляду на задоволення вимоги ПП «Лукея» в процедурі банкрутства, а саме враховуючи визнання боржником боргу та подальшого стягнення з боржника ТОВ «Сфинкс» в порядку розгляду справи про банкрутство на користь позивача вищевказаного боргу колегія суддів погоджується с висновком суду першої інстанції, що визнання Арбітражним судом Ростовської області РФ вимоги ПП «Лукея» про включення в реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Сфинкс» на суму 28930978,98 російських рублів за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню рішення про задоволення позовних вимог. На підставі частини четвертої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову (вимоги) до розгляду судом. Зважаючи на те, що процедура банкрутства є довго триваючою та вирішення питання задоволення кредиторських вимог за рахунок реалізації майна банкрута або внаслідок його ліквідації оформлюється остаточним судовим рішенням в процедурі банкрутства, пеня в сфері ЗЕД не нараховується до закінчення розгляду справи про банкрутство.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що викладені обставини виключають відповідальність позивача у вигляді фінансових санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами.

Крім того, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю правовою природою пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є адміністративно-господарською санкцією, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, встановлені статтею 238 ГК України.

Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік із дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з вищевказаним актом перевірки ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську позивачем було затримано зарахування валютної виручки на валютні рахунки строком на 584 дні отримання валютної виручки за експортований товар за контрактом від 28.01.2008 р. № 1/08, затримано на 605 днів отримання валютної виручки за експортований товар за контрактом від 09.02.2007 р. № 3/07, затримано на 575 днів отримання валютної виручки за експортований товар за контрактом від 09.11.2007 р. №7/07.

Граничний термін надходження валютної виручки 2007-2008 р. (а.с. 32-38), перевірка відповідачем здійснена в 2010 році, тобто понад рік із дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що вчинене позивачем порушення є триваючим і не підпадає під визначені ст. 250 ГК України строки, оскільки зазначена стаття ГК не визначає таке поняття як триваючі або разові порушення та встановлює строки відповідальності лише в залежності від дати скоєння або дати встановлення порушення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до акту перевірки відповідача було повідомлено банківською установою ЛФ АБ «Брокбізнесбанк» про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів розрахунків по експортним операціям за вказаними вище контрактами: повідомлення від 04.09.2008 року №2556, від 06.10.2008 року №2857, від 05.11.2008 року №3224, від 04.12.2008 року №3523, тобто відповідач мав можливість у встановлені законом строки прийняти рішення про застосування до відповідача пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, але за невідомими суду причинами цього здійснено не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов до вірного висновку стосовно того, що відповідач пропустив встановлений Господарським кодексом України річний строк для застосування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності з дня його вчинення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську від 20 травня 2010 року № 0000022300/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесене за результатами проведеної перевірки ПП «Лукея» 06.05.2010р., є неправомірним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, так як у вказаній статті мова йде про строки погашення податкового зобов'язання, а не строки сплати штрафних санкцій за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом першої інстанції вірно при ухваленні судового рішення застосовано статті 11 Кодексу адміністративного судочинства, якою передбачено можливість виходу суду за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Колегія суддів вважає вихід за межі позовних вимог судом першої інстанції, правомірним, оскільки це відбулося з метою захисту прав позивача.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по адміністративній справі №2а-4355/10/1270 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокуратури Артемівського району м. Луганська Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по адміністративній справі №2а-4355/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по адміністративній справі №2а-4355/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 21 лютого 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді:

ОСОБА_5

ОСОБА_6