Постанова

від 18.08.2016 по справі 826/11107/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2016 року 15:30 №826/11107/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» до третя особа без самостійних вимог на предмет спору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України державне підприємство «Енергоринок» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - державне підприємство «Енергоринок», у якій просить суд:

1) визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України щодо не встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» на вересень 2014 р., жовтень 2014 р., листопад 2014 р., грудень 2014 р., січень 2015 р., лютий 2015 р., березень 2015 р., «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 р. за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27.08.2014 р., 24.09.2014 р., 28.10.2014 р., 25.11.2014 р., 24.12.2014 р., 26.01.2015 р. та 26.02.2015 р. протиправною;

2) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України прийняти рішення щодо встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України відповідно на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015 р., на 26 лютого 2016 р.;

3) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством за договором від 05 червня 2013 року №9666/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015, на 26 лютого 2015, та «зеленими» тарифами, фактично встановленими постановами НКРЕКП відповідно від 31.07.2014 р. № 1072, 31.01.2015 №157, від 27.02.2015 № 493, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про електроенергетику» відповідачем протиправно не було встановлену позивачу «зелений» тариф на законодавчо передбаченому рівні у період з вересня 2014 року по березень 2015 року.

Представник відповідача проти позову заперечував мотивуючи тим, що в діях відповідача відсутні ознаки протиправної бездіяльності, щодо не встановлення «зеленого» тарифу з вересня 2014 року по січень 2015 року на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01.01.2009 за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач є виробником електричної енергії, що підтверджується Ліцензією Серія АЕ № 194746 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданої відповідачем на підставі рішення від 28 березня 2013 року № 339.

Постановою НКРЕКП від 18 квітня 2013 року № 437 позивачу затверджено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

05 червня 2013 року між позивачем та ДП «Енергоринок» був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії № 9666/09.

Згідно абзацу другого п. 2.3 вказаного Договору визначено, що НКРЕКП встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 4.8 (коефіцієнт відповідно до Закону України «Про електроенергетику»). Для малих гідроелектростанцій та суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 такого Договору передбачено, що велична тарифу на електроенергію, яку позивач продає третій особі ДП «Енергоринок», не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для позивача установлюється шляхом перерахування в євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого відповідно до положень п. 2.3 Договору.

Однак, у період з вересня 2014 року по січень 2015 року перегляд «зелених» тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Оплата за продану електричну енергію за період з вересня 2014 року по січень 2015 року здійснювалася за «зеленим» тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року № 1072 на серпень 2014 року, тобто «зелений» тариф по курсу Національного банку України на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Позивач вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 8 Закону України «Про електроенергетику» (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 11 Закону України «Про електроенергетику», державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є НКРЕКП.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електроенергетику», основними завданнями НКРЕКП є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

Так, за визначенням статті 1 Закону України «Про електроенергетику», «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Згідно із вимогами статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику», величина «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації], помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.

Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

«Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим" тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень п.п. 1.4 - 1.9 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затверджений постановою НКРЕКП №1421 від 02 листопада 2012 року, «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

З аналізу викладених положень вбачається, що відповідач зобов'язаний перераховувати «зелений» тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Не перегляд тарифів на кожний календарний місяць, призводить до відсутності перерахованого «зеленого» тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за Договором, укладеним між позивачем та ДП «Енергоринок», та отримати позивачу повну оплату за вироблену електроенергію, що порушує права та інтереси останнього.

З матеріалів справи видно, що фактично у період з серпня 2014 року по січень 2015 року перегляд «зелених» тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Оплата за продану електричну енергію за період з вересня 2014 року по січень 2015 року здійснювалася за «зеленим» тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року № 1072 на серпень 2014 року, тобто «зелений» тариф по курсу Національного банку України на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Водночас, відповідно до встановленого наведеними вище правовими положеннями порядку, «зелений» тариф повинен був бути перерахований по курсу Національного банку України за курсом євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць, а саме:

- 27 серпня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на вересень 2014 року (постанова НКРЕКП № 1149 від 27 серпня 2014 року);

- 24 вересня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на жовтень 2014 року (постанова НКРЕКП № 24 від 24 вересня 2014 року);

- 28 жовтня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на листопад 2014 року (постанова НКРЕКП № 181 від 28 жовтня 2014 року);

- 25 листопада 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на грудень 2014 року (постанова НКРЕКП № 380 від 25 листопада 2014 року);

- 24 грудня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на січень 2015 року (постанова НКРЕКП № 919 від 24 грудня 2014 року).

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що тарифи не переглядались у зв'язку з дією тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, запроваджених Кабінетом Міністрів України розпорядженнями від 13.08.2014 року № 764-р, від 01.10.2014 року № 915-р, від 08.12.2014 року № 1195-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», оскільки, по-перше, наведені розпорядження не містять положень щодо не затвердження Комісією розміру «зеленого» тарифу; а, по-друге, не можуть змінювати встановленні Законом України «Про електроенергетику» положення щодо порядку та розміру перегляду «зеленого» тарифу.

Суд наголошує, що обов'язок перегляду «зеленого» тарифу на кожну дату встановлення роздрібних тарифів прямо встановлений Законом України «Про електроенергію», а також на те, що позивач звертався до відповідача з листами стосовно розгляду питання про затвердження розміру «зеленого» тарифу за період з вересня 2014 року по січень 2015 року, однак, постанов щодо перерахування «зеленого» тарифу відповідачем прийнято не було.

Отже, оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу «зеленого» тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення «зеленого» тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України, розрахованого відповідно до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику», підлягає задоволенню.

Зазначене підтверджується, крім іншого, правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою ним, зокрема, в ухвалі від 24 листопада 2015 року по справі № К/800/31053/15.

Стосовно розміру «зеленого» тарифу у лютому 2015 року та в березні 2015 року, датою встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на лютий 2015 року є 26 січня 2015 року (постанова НКРЕКП № 68 від 26 січня 2015 року), а на березень - 26 лютого 2015 року (постанова НКРЕКП № 224 від 26 лютого 2015 року).

При цьому, як зазначає сам позивач, постановою НКРЕКП від 31 січня 2015 року № 105 «зелений» тариф для позивача на лютий 2015 року був встановлений в повному розмірі, а постановою НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492 установлено «зелені» тарифи на березень 2015 року на рівні 1584, 29 коп/кВт-год (без ПДВ), тобто також у повному розмірі.

Враховуючи фактичне вчинення відповідачем дій щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу у відповідності до наведеного вище законодавчого порядку на лютий і березень 2015 року, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення позивачу на лютий і березень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу за розрахункові місяці за вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, то суд зазначає про її обґрунтованість з огляду на встановлену вище протиправну бездіяльність відповідача щодо прийняття відповідних рішень у вказані періоди.

Згідно рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)

Здійснення перераховування «зеленого» тарифу на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць є обов'язком НКРЕКП, як суб'єкта владних повноважень, а не його дискреційним повноваженням та не передбачає інших варіантів дій для НКРЕКП, а тому суд визнаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не встановлення «зеленого» тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України, розрахованого відповідно до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику», вважає за необхідним зобов'язати НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу за розрахункові місяці за вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України.

Що ж до таких вимог позивача в контексті обставин встановлення «зеленого» тарифу на лютий і березень 2015 року, суд звертає увагу на те, що дія зазначених вище постанов відповідача від 31 січня 2015 року № 105 та від 27 лютого 2015 року № 492, якими, з чим погоджується і позивач, йому встановлювався такий тариф у повному розмірі, була зупинена, відповідно, постановами НКРЕКП від 31 січня 2015 № 157 та від 27 лютого 2015 року № 493, на підставі яких йому і здійснювався розрахунок «зеленого» тарифу у лютому та березні 2015 року.

Водночас, такі рішення відповідача від 31 січня 2015 № 157 та від 27 лютого 2015 року № 493 були скасовані в судовому порядку, а саме постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у справі № 826/3745/15 (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року) та від 23 червня 2015 року у справі № 826/4306/15 (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року).

А оскільки «зелений» тариф позивачу на лютий і березень 2015 року був вірно встановлений постановами НКРЕКП від 31 січня 2015 року № 105 та від 27 лютого 2015 року № 492, правомірність яких була встановлена також наведеними судовими рішеннями, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу за розрахункові місяці за лютий і березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України.

Враховуючи вище зазначене, зокрема, неправомірність здійснення фактичного нарахування позивачу «зеленого» тарифу протягом вересня 2014 року - січня 2015 року на підставі постанови НКРЕКП від 31 липня 2014 року № 1072, протягом лютого 2015 року на підставі постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 № 157 та протягом березня 2015 року на підставі постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №493, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання відповідача розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який відповідача було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року та «зеленим» тарифом, фактично встановленим постановою відповідача від 31 липня 2014 року № 1072, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Крім того, виходячи з передбаченого ч. 2 статті 11 КАС України права суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, та задовольнити решту його похідних вимог саме шляхом зобов'язання НКРЕКП:

- розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем електроенергії за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року № 157, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 31 січня 2015 року № 105, за наслідками розгляду прийняти рішення;

- розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем електроенергії за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 493, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Необхідно зазначити, що правомірність задоволення позовних вимог товариства саме в наведений спосіб неодноразово була підтверджена судовою практикою Київського апеляційного адміністративного суду, зокрема в ухвалах від 19 серпня 2015 року по справі № 826/3745/15 та від 27 липня 2015 року по справі № 826/4306/15.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

3. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти рішення щодо встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

4. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» за договором від 05 червня 2013 року №9666/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року та «зеленим» тарифом, фактично встановленим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 липня 2014 року № 1072, за наслідками розгляду прийняти рішення.

5. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» електроенергії за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 157, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 105, за наслідками розгляду прийняти рішення.

6. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» електроенергії за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року № 493, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року № 492, за наслідками розгляду прийняти рішення.

7. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

8. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приозерне 1» (код ЄДРПОУ 36837375) судові витрати у сумі 4 350 (чотири тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський